Хто і навіщо повертає нам «5-хвилинки ненависті»?
Андрій Трипільський , для «Телекритики»
08.05.2010 21:05
Метаморфози з «плюсами» не могли не здивувати. Моніторинг підсумкових програм за 2 травня 2010 року

«І за підсумками тижня всі зрозуміють,

що ж насправді відбулося»

Піар-директор «1+1» Анастасія Жук,

коментар «Українській правді»

 

 

«Плюси» дійсно здорово «прогнулися» перед владою в сюжетах підсумкових новин ТСН від 2 травня. Доказів достатньо. Щоб зрозуміти це, потрібно просто порівняти основні меседжі сюжетів на ключових телеканалах.

 

Метаморфози з «плюсами», які ще тиждень тому показали досить збалансований сюжет про підписання харківських угод, не могли не здивувати. Бійку між депутатами в день ратифікації угоди по ЧФ та ухвалення державного бюджету інтерпретували не лише виключно з позицій влади. А й увесь сюжет присвятили тенденційному підбору фактів та коментарів експертів з перекладання вини за бійку в парламенті під час ратифікації на Юлію Тимошенко .

 

В цьому контексті цікаво спочатку поглянути на висвітлення подій в парламенті «Інтером». У відповідному сюжеті «Подробиць тижня» 2-го травня головний акцент було зроблено на зображенні опозиції як деструктивної сили, що не зупиняється перед кримінальними методами боротьби.

 

Головний висновок, до якого «Інтер» підводить глядача, такий: в країні починається серйозне протистояння між опозицією та владою, яка намагається захистити свої безсумнівні успіхи.

 

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Через 3 дня после исторических событий в Раде закон о ратификации соглашений по Черноморскому флоту вступил в силу. Поставив под документом свой автограф, президент Украины еще раз объяснил, ради чего принял столь непростое решение.

 

Виктор ЯНУКОВИЧ: «Чи здобуто це надто високою ціною? Ні. Тому що домовленості, досягнуті з Москвою, є взаємовигідними. Документи, підписані в Харкові, забезпечать нам суттєве зниження ціни на газ, що означає підвищення соціальної захищеності кожного українця, початок виведення нашої економіки з глибокої кризи».

 

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Майские праздники дали политическим оппонентам временную передышку. Но уже через неделю споры в Раде и вокруг нее вспыхнут с новой силой. Смогут ли оппозиция с коалицией договориться мирным путем или стоит опасаться силового противостояния - вопрос пока открытый.

 

 

Отже, головний «інтерівський» сюжет був спрямований на мобілізацію прихильників Януковича на противагу мобілізації, яку розгорнули різноманітні опозиційні політики. Водночас у наступному короткому сюжеті «інтерівці» використали цитату з інтерв'ю Тимошенко в 2005 р., щоб посіяти недовіру серед тих глядачів, які вагаються або швидше не довіряють владі, і можуть схилитися на бік опозиції. Їх немов би попереджали: не довіряйте Тимошенко, вона знову лицемірить:

 

Олег ПАНЮТА, ведущий: Вопрос о продлении сроков пребывания российского Черноморского флота в Севастополе, вызвавший столь бурную реакцию в украинском парламенте, как оказалось, обсуждается в политической среде уже давно. И прежде Владимир Путин вел по этому поводу переговоры с Юлией Тимошенко. Об этом сообщил журналистам сам российский премьер. На этой неделе он приезжал в Киев для встречи со своим коллегой Николаем Азаровым, а также с президентом Виктором Януковичем. По словам главы российского правительства, Юлия Тимошенко не возражала против продления сроков.

 

Владимир ПУТИН, премьер-министр России: «Для меня это, честно говоря, несколько неожиданно, по поводу флота российского. Потому что в предыдущие годы, да и совсем недавно, мы с прежним правительством Украины обсуждали, в том числе с Юлией Владимировной, обсуждали вопросы возможного продления пребывания российского флота в Крыму. Никто не возражал. Речь шла только об одном - цена вопроса».

 

Олег ПАНЮТА, ведущий: В свою очередь, Юлия Тимошенко отрицает, что была согласна продлить базирование флота в Крыму. На следующий день после заявления Путина пресс-служба БЮТ распространила заявление: «Как до президентских выборов, так и после них, моя позиция относительно недопущения пролонгации соглашения относительно пребывания российского Черноморского флота до 2017 года была четкой и публичной». Хотя в апреле 2005-го в Інтервью одному из печатных изданий премьер заявила, что готова продлить базирование российского флота в Крыму.

 

Вопрос: Вы как политик согласитесь на продление срока пребывания российских войск в Севастополе в обмен на уменьшение цены на газ и нефть?

 

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ, экс-премьер-министр Украины: «Конечно, соглашусь. Почему? Потому что очень важно сегодня сделать так, чтобы люди жили богато, и чтобы у них абсолютно не было никаких экономических стрессов. Что касается войск в Севастополе, то всегда можно договориться о предоставлении услуг одной страной другой стране на нормальных коммерческих условиях. Здесь нет ничего плохого» (журнал «Профиль»).

 

 

ICTV зайняло позицію стороннього спостерігача. Сюжет Оксани Соколової мав вигляд звичайного переказу скандальної телекартинки із констатацією результату: попри опір опозиції, харківські угоди ратифіковані і державний бюджет ухвалений. Хоча баланс синхронів представників влади і опозиції все таки був на користь влади: 3 до 2. То ж в підсумку «надзвичайна ситуація» в парламенті виглядала як виправдання швидкому процесу ратифікації харківських угод.

 

5 канал зосередився на демонстрації неадекватності як окремих представників влади, так і опозиції. Одні заклеювали гнізда карток для голосування, інші - хизувалися вмінням силою провести будь-яке рішення. Наостанок репортер 5-го спрогнозувала продовження такого «видовища» чи чогось подібного на новому планерному засіданні. Проте синхрони екс-депутата і екс-бютівця Степана Хмари давали підстави припустити, що нічого доброго в опозиції не вийде, бо бракує справжнього бажання боротися та єдності.

 

А на ТРК «Україні» приготували цілу «солянку» на тему скандального парламентського засідання. В один сюжет втиснули меседж про безвідповідальність депутатів опозиції та коаліції, які влаштували справжній кримінальний погром, вартий уваги прокуратури; про багатотисячну підтримку Партії регіонів і віру людей в «стабільність»; похвалу Путіна тіє ж таки «стабільності» в Україні (хоча вже на той момент було відомо, що Путін на зустрічі з прем'єр-міністром Італії С.Берлусконі 25 квітня заявив про «нестабільність в Україні» як фактор, що має прискорити будівництво обхідних газопроводів); про стомільярдні збитки, які Тимошенко, за словами Азарова, завдала державі; про новий бюджет розвитку, який сприятиме зростанню доходів людей...

 

І, нарешті, сюжет «плюсів» про події в Раді. Його «родзинкою» стало «журналістське міні-розслідування» авторства невідомого журналіста Ярослава Петровського (такого журналіста на ТСН немає) причин ратифікації. Головною були оголошені «приземлені мотиви лідери БЮТ»

 

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень»

 

Скандальна ратифікація харківських угод викликає кілька запитань. Зокрема, як коаліція таки зібрала необхідну кількість голосів і чому такими неефективними виявилися дії опонентів? «ТСН» з'ясувала, що першопричина не тільки в розрізненості нинішньої опозиції. Існували і значно приземленіші мотиви, якими могла керуватися лідерка БЮТ. Тут варто згадати, що першим кроком до нинішньої ситуації стали газові угоди між Юлією Тимошенко і Володимиром Путіним, за якими Україна отримала чи не найвищу в Європі ціну на газ. Тож чому масштабне шоу в Раді для багатьох було вигідним - далі в огляді.

 

 

Так от, далі в огляді «репортер» Петровський безапеляційно проводить зв'язок між використанням димових шашок в сесійній залі і «нічним візитом Путіна в Київ»:

 

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Застосування шашок приписали «нунсівцям» Парубію і Гримчаку. Але ті навідріз відмовляються від такої честі.

 

Юрій ГРИМЧАК, народний депутат, фракція «НУ-НС»: «Я тоді, коли вибіг, там, питаю: хто це... що ти зробив, навіщо, люди добрі? Вперше я подумав, що це таки хтось з опозиції. Потім спитав. Кажуть: а вона прилетіла прямо під ноги».

 

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Та саме під прикриттям димової завіси «регіоналам» вдалося дістатися міст перебіжчиків, і картки семи «нунсівців» і дев'яти «бютівців» таки проголосували. І саме це змушує підозрювати: бійка могла мати подвійне дно. Несподівану підказку дав напередодні блискавичний нічний візит в Україну російського прем'єра. Путін був здивований реакцією екс-колеги.

 

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Никто, в том числе и Юлия Владимировна, не возражала в разговорах со мной, во всяком случае, обсуждать вопрос продления пребывания российского флота. Речь шла только об одном - цена вопроса».

 

Але в сюжеті немає навіть спроби доказати якийсь зв'язок між шашками, Тимошенко і Путіним. Замість цього «журналіст» посилається на зустріч Путіна і Тимошенко, щиро підкреслюючи, що це «непідтверджені дані». А як відомо, посилання на таємничі джерела та іншу езотеричну інформацію є класичним маніпулятивним прийомом обману авдиторії и неприпустимі в інформаційно-аналітичних телепрограмах, адже це не оціночні судження, а, начебто,факти.

 

Щоб брехня, подана з допомогою цього примітного трюку, виглядала правдоподібною, її одразу прикрашають цитатою самої Тимошенко п'ятирічної давності (увага! Теж саме зробив «Інтер», що може свідчити про певну координацію ударів по Тимошенко) і цитатами двох «промовляючи голів»: екс-президента Ющенка і Секретаря РНБОУ Раїси Богатирьової. Байдуже, що обидва персонажі мають серйозні підстави ненавидіти Тимошенко і не можуть вважатися об'єктивними коментаторами. А також те, що їхні цитати теж не мають жодного стосунку до логічного ланцюжка «шашки-Тимошенко-Путін», проведення якого й є метою «журналіста» Петрівського.

 

Щоб остаточно ошелешити глядача і змусити його проковтнути вигадану версію, йому нагадують прес-конференцію Путіна і Тимошенко, на якій російський прем'єр кепкує з українського і грузинського президентів, а український прем'єр недалекоглядно йому піддакує:

 

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: За деякими непідтвердженими даними, Тимошенко таки зустрілася з Путіним. І хоча вона сама цю зустріч заперечує, як і прокоментоване ним ставлення до флоту, поведінка її деяких однопартійців дозволяє пропустити: і бійка, і димова завіса - просто ширма, що дала провести ратифікацію. І причин може бути кілька: небажання, аби російський прем'єр розкрив таємницю газової угоди Путіна-Тимошенко, та відсутність сентиментів з приводу самого газового бізнесу і обміну на флот. Ще п'ять років тому в інтерв'ю виданню «Профіль» вона сказала, що погодиться на пролонгацію терміну перебування Чорноморського флоту в Україні.

 

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Звичайно, погоджуюся. Чому? Тому що дуже важливо сьогодні зробити так, щоб люди жили заможно. Що стосується військ у Севастополі, то завжди можна домовитися про надання послуг однією країною іншій країні на нормальних комерційних умовах. Тут немає нічого поганого».

 

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Про це добре знають ті, хто разом з нею знаходився при владі.

 

Віктор ЮЩЕНКО, президент України (2005-2010 рр.): «Вівши закулісні, не публічні перемовини з прем'єр-міністром України, йшла розмова про те, що Юлія Володимирівна готова у цьому питанні на 50 років прийняти рішення, при отриманні президентства, по розміщенню дислокації Чорноморського флоту на території України».

 

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Власне, Юлія Тимошенко завжди вміла знайти спільну мову з Володимиром Путіним. Найбільш показовою була дружба проти тоді ще президента Ющенка. Ризиковані жарти прем'єрів про його зустріч зі своїм грузинським колегою були вельми показовими.

 

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Что можно еще посоветовать и порекомендовать? Двум президентам лучше проводить ужин, если они будут ужинать, без галстуков. Галстуки нынче в цене. Не ровен час... ну, вы меня понимаете».

 

Юлія ТИМОШЕНКО: «Я точно без галстуков могу проводить ужин».

 

Далі плюси так само виривають з контексту іншої ситуації цитату Анатолія Гриценка, щоб проілюструвати своє чергове припущення:

 

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: В опозиційному таборі засумнівалися: а навіщо було влаштовувати у Верховній Раді бійку з димовими шашками, якщо результат виявився прямо протилежний? Дехто в деструктивних діях «бютівців» побачив бажання узурпувати опозиційне крісло.

 

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат України, фракція НУ-НС: «Сьогодні потрібно стати в один ряд, але не призначаючи собі лідера. Лідера не призначають - їх визнають. Тому, коли хтось проголошує себе лідером об'єднаної опозиції, це тільки роз'єднує її».

 

Зрештою, робиться висновок, що Тимошенко в результаті заздалегідь запланованого невдалого зриву ратифікації програла як опозиційний діяч. В якості ще однієї «промовляючої голови» на підтвердження слів «репортера» використано члена кабінету міністрів, а не скажімо, позірно стороннього експерта-політолога:

 

Володимир СІВКОВИЧ, віце-прем'єр-міністр України: «Я не розумію. Я думаю, що можна було придумати набагато, ну, більш ефективнішу, красивішу лінію сюжетну. Це говорить про те, що у них криза взагалі, криза опозиції».

 

Ярослав ПЕТРІВСЬКИЙ, кореспондент: Зараз Тимошенко фактично втратила можливість виступати в образі жертви, адже «регіонали», міняючи флот на газ, фактично боролися з наслідками саме нею підписаних угод. Судячи з усього, програш опозиції такої важливої для неї битви означає нагальну необхідність появи в ній нових облич і нових командирів.

 

 

Отже, замість аналізу чи хоча б «картинки» подій в Раді «плюси» відверто нав'язували власну - редакційну - версію подій, побудовану на маніпуляціях. На тлі цього сюжету «інтерівське» протиставлення слів Тимошенко 2005 року та її нинішніх заяв вигладяє цілком пристойним нагадуванням про політичну гнучкість лідерки БЮТ.

 

Той, хто готував на «плюсах» цей сюжет, вирішив з невідомих причин піти далі і зробити Тимошенко «офірним цапом» за безлад в Раді та ще й виконавцем волі керівництва іншої держави, хоча в цій ролі виступали якраз ті, хто укладав харківські угоди і проштовхував їхню ратифікацію в дикунський спосіб.

 

Хоча насправді можна було, як це зробив 5 канал, показати неадекватність і розрізненість опозиції, в результаті чого ратифікації все таки відбулася і пояснити, що в цьому винна і Тимошенко. Натомість ТСН одним сюжетом повернули в часи «...-хвилинок ненависті» Піховшека, Джангірова і Корчинського, якими «мочили» Ющенка в 2004 р. Навіщо?

 

Сподіваємося, що наступні тижні дозволять знайти хоч якусь відповідь.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:
Аксель // 10.05.2010 14:56
Не дивіться це кляте ТБ! Слухайте Бі-Бі-Сі, та читайте Інтернет!
КефирС // 10.05.2010 01:03
Только дебил мог придумать так хреново темники засандалить в воскресный эфир. А Беня Коломой типа в актива сыграл после встречи с Валерой.
Зомби // 09.05.2010 13:43
Автор сюжета Альошин , остаточні редакторські коригування вносив особисто пан Ткаченко. А отой Ярослав взагалі пішак , його повинні звільнити першим !
вася // 08.05.2010 23:36
Надежда умирает последней! Если их даже дымом не выкуриш,то смена поколения возьмёт точно! хотя им на это сейчас - наплевать , потом темболее!!!!!!!!!!! Ведь от нас ничего не зависит! остаётся только жить...и наслаждатся ... цырком созданым нашими дохерархами!!!
// 08.05.2010 23:29
Шкода... Такий цікавий, вдумливий аналіз і взагалі хороший сайт - і такі дебільні коменти. Причому дуже дивно, що люди, спроможні зрозуміти зміст сайту, не можуть породити жодної власної розумної думки. Тут уже одне з двох: або читаєш, розумієш і погоджуєшся, або на дідька взагалі читати? Складається враження, що в ФСБ чи його українській філії платять за кількість плювків і кількість обпльованих сайтів, а не за якість оббріхування. І все це, щоб відвернути читачів від хороших українських сайтів. Можливо, варто було б запровадити хоч якесь модерування, щоб відсівати ґебню і дебілів? (Хоча я загалом проти цензури...)
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    12:30 24.05.2016
    Ирина Навольнева для «Телекритики»