
Секс і Гоголь
Андрій Кокотюха , для «Телекритики» 08-10-2009
Копатися в душі померлого класика – право нащадків. Але автори фільму «Гоголь. Між Богом і дияволом» (6 жовтня, Перший національний) припускаються принципової фактологічної помилки: намагаються знайти тему там, де її нема
Є теми, новаторське дослідження яких лише шкодить справі. І ні до чого в результаті не призводить, бо предмету для застосування новаторського підходу нема. Спроба вивчити тему, незвідану не через те, що її заборонено, а через банальну відсутність предмету дослідження, сприймається не інакше, як типовою фразою американського психоаналітика: «Ви хочете про це поговорити?».
Стрічка «Гоголь. Між Богом і дияволом» власного виробництва НТКУ, прем'єра якої відбулася 6 жовтня о 21.55 в ефірі Першого національного, може сприйматися і як бажання її автора, письменника Андрія Дмитрука, дослідити глибинні причини стрімкого творчого злету і не менш стрімкого духовного та світоглядного падіння «зірки двох літератур» Миколи Гоголя, і як бажання державного телеканалу зробити свій внесок у святкування 200-ї річниці з дня народження класика. Але навіть якщо подібна стрічка і стояла в виробничих планах Національної телекомпанії України для «галочки», автори фільму підійшли до втілення проекту не формально. Навіть дуже неформально.
Навряд чи коректно тут порівнювати стрічку режисера Наталії Калантарової з масштабним проектом Леоніда Парфьонова «Птица-Гоголь» чи з серією матеріалів на гоголівську тему, зроблених для каналу «Інтер» Юрієм Сидоренком. Різні не лише концепції цих проектів - різнилися, очевидно, бюджети. Нема нічого злого в тому, що 40-хвилинний фільм «Гоголь. Між Богом і дияволом» вийшов камерним, а відеоряд - аскетичним: довгі плани, замислені погляди акторів театру «Сузір'я», фрагменти вистави цього ж театру, шматочки з фільму «Вій», портрети самого Гоголя. Все це - під монолог Андрія Дмитрука, тому що цінність подібних фільмів - не в тому, що показують, а в тому, що розказують і як це роблять.
Творці фільму вочевидь виходили з наступного: біографія Миколи Гоголя, його життєвий і творчий шлях найширшому загалу громадян відомі, тим більше - в зв'язку з двохсотлітнім ювілеєм митця та Гогольfest'ом. Через те робити ще одну біографічно-інформаційну історію немає сенсу. Тому автори вирішили, згадуючи основні віхи біографії Гоголя, зосередитися на своєрідному психологічному коді, який спочатку звеличив Миколу Васильовича, а потім - знищив його.
Наскільки я пам'ятаю, Парфьонов ледь торкнувся цієї проблеми. Звісно, вона не надається до візуалізації, про це справді треба тільки поговорити. За версією Андрія Дмитрука, залюблений релігійною мамою ще з раннього дитинства, Микола Гоголь повірив: він обраний для певної місії, передусім - просвітницької. З огляду на це, твердження «Гоголь першим відкрив Україну світові» виглядає не аж таким суперечливим. Письменник, за великим рахунком, створив у «Вечорах на хуторі близ Диканьки» та «Миргороді» великий рекламний проспект своєї й нашої батьківщини. Ось про це говорить уже і Парфьонов: за Гоголем, в Україні й найбільші річки, й найгарніші дівчата, й найбільші, якщо не єдині в світі, вареники - страва як елемент національної ідеї. Безперечно, все це має містичний підтекст, і Україна, за Гоголем у трактовці Парфьонова, - містичний край, де раціональне підвладне ірраціональному.
У своєму фільмі Андрій Дмитрук намагається пояснити: місію свою Микола Васильович, відірваний від коріння, виконав уповні. Але не зупинився, впавши на крилах власного успіху в повний проповідницько-пророчий маразм. Та й помер під час посту, а не просто так відмовився їсти...
Нехай це прозвучить пафосно, але митець рівня і масштабу Гоголя має право в реальному житті бути яким завгодно прикрим. Так само, як критик Бєлінський має право засуджувати його за «Избранные места из переписки с друзьями». Словом, окресливши для себе певну місію, Микола Гоголь або переконався, що вона нездійсненна, або так і помер із відчуттям того, що перебуває в процесі виконання цієї дивної місії.
Копатися в душі давно померлого класика - право нащадків. Більше того: навіть сфера тілесного теж не може вважатися аж таким табу. Та ось тут автори фільму «Гоголь. Між Богом і дияволом» припускаються принципової фактологічної помилки: намагаються знайти тему там, де її нема, не було і в силу особливостей складу характеру Гоголя і не могло бути!
На початку фільму глядачам навіть не натякають, а прямо кажуть: Микола Васильович як нормальний чоловік мав статевий потяг і намагався реалізувати свої сексуальні бажання в якій-небудь спосіб. Спершу він зажадав фрейліну на прізвище Россет, потім - графиню Ганну Вієльгорську. Російські дослідники ще десять років тому відмовилися розробляти тему «секс і Гоголь» як безперспективну передусім з огляду на цілковиту відсутність достовірних підтверджень того, що у видатного письменника були близькі стосунки з жінками. Очевидно, намагаючись полемізувати з колегами, Андрій Дмитрук за весь час фільму кілька разів починає розвивати цю незвідану тему, даючи зрозуміти перед кожним відступом: ми ще до неї повернемося. Справді повертається - і щоразу спроба розказати хоч щось про інтимне життя Гоголя захлинається, як пісня Гавроша на паризьких барикадах.
Митець, як і кожна людина, має право не цікавитися сексом як таким. Давайте дамо йому таке право. Ганс Христіан Андерсен навіть повій уникав, що не применшує його чеснот як казкаря. Невдалими виглядають і спроби описати стосунки Тараса Шевченка з протилежною статтю, а на тему «Шевченко й алкоголь» взагалі існує неофіційне табу. Але Гоголь навіть у зловживанні спиртним помічений не був! Відмовившись від сексу й алкоголю не з принципу, а лише тому, що така в нього природа, Микола Васильович натомість переймався іншим, тяжіючи, як сказано і в означеному фільмі, до дослідження ірраціонального. Загалом же неможливість розвинути тему сексу в житті Гоголя яскраво свідчить на користь того, що він таки український письменник: класики української літератури, за винятком хіба що Марка Вовчка й Івана Франка, виглядають асексуальними. Це ж саме поширюється і на українських радянських класиків. Натомість класики російської літератури, дореволюційної та радянської, мали солідні донжуанські списки і навіть хвалилися ними - від Пушкіна до Євтушенка.
Між тим є вдячна тема, яку Андрій Дмитрук зачепив та окреслив, проте не розвинув. Хоча, на мою думку, саме на цій темі, а не на спробах довести існування в Гоголя пригніченого сексуального бажання, варто було побудувати сюжет. Я якось навіть не думав про те, що Гоголь народився в один рік із Едгаром По, класиком американської «похмурої» літератури, і навіть закінчили своє життя вони однаково. До речі, По теж мало цікавився сексом... Взагалі, Миколу Гоголя справедливо вважають батьком хорору, у фільмі його ставлять поруч із Натаніелем Готорном та Говардом Лавкрафтом. Чому б, у піку НЕК, не реабілітувати цей «неморальний», а тому репресований жанр сьогодні - реабілітувати, апелюючи до творчості нашого класика?
Фото - www.goodcinema.ru
Версія для друку * Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також:
- Проституція без проституток // 03.02.2010
- Розкидана культура // 22.12.2009
- Повість про справжнього чоловіка // 15.12.2009
- Апокаліптична правда життя // 19.11.2009
- Дуля з кишені // 09.11.2009
- Скромна привабливість студії Довженка // 29.10.2009
- Київ кримінальний: сто років без змін // 14.10.2009
- «Сніданок з “1+1”» як дзеркало оптимізації виробництва // 24.09.2009
- «Знак оклику»: крок вперед і біг на місці // 23.09.2009
- Чоловік – це імбир // 08.09.2009
- Хто зніме кіно про Україну в Україні? // 04.09.2009
- Від Сірка – до Махна, від Щорса – до Кравчука // 02.09.2009
- День Незалежності радянської України // 25.08.2009
- «Відкрита зона», «За вікнами»… Хто наступний? // 03.08.2009
- Які пози тепер у законі? // 14.07.2009
- Журналісти чи ідіоти: в кого більше впливу? // 02.07.2009
- Україна голосує менталітетом // 30.06.2009
- Дволика адаптована Анна // 26.06.2009
- Спіймати Київ у «Сіті» // 18.06.2009
- Кінобізнес в Україні: як із казки зробити бувальщину // 02.06.2009
- Хочете в 1941-й? Та не проблема! // 25.05.2009
- Для правди нам потрібен Голлівуд! // 15.05.2009
- Україна має формат // 12.05.2009
- Анекдот догори дриґом // 03.05.2009
Посилання за темою:
- Трансляція жеребкування «Євро-2012» взяла частку 2,31% // 09.02.2010
- Руководитель Film.ua: От «жирных» сериалов — к телепрограммам // 08.02.2010
- «Нам же еще бабушек играть!» // 08.02.2010
- Жеребкування Євро-2012 висвітлюватимуть близько 600 журналістів // 06.02.2010
- Точка непристойності // 05.02.2010
- «Демократія по-українськи» вдвічі перевищила середню частку каналу // 05.02.2010
- Культура й стиль життя // 05.02.2010
- Як ВОНИ це робили // 05.02.2010
- 7 лютого в ефірі Першого – жеребкування відбіркового циклу «Євро-2012» // 05.02.2010
- На поклик мертвих // 05.02.2010
Нове на «Телекритиці»
- ОДТРК «Лтава» вп’яте обирає найкращого молодого співака Полтавщини // 09.02.2010 17:58
- Ющенко вручив орден князя Ярослава Мудрого директору видавництва «Смолоскип» // 09.02.2010 16:48
- Набув чинності закон про відповідальність за поширення порнографії // 09.02.2010 16:28
- НСЖУ та Мінпраці продовжили журналістський конкурс // 09.02.2010 15:32
- Післявиборча «Свобода слова» взяла частку 12,99% // 09.02.2010 15:15
- Під час другої «Ночі виборів на "Главреді"» відвідуваність сайту сягла 176, 5 тис. // 09.02.2010 14:39
- InMind: у IV кварталі 2009 року українська інтернет-аудиторія налічувала 10,4 млн користувачів // 09.02.2010 14:19
- Kwendi: «Татусеві дочки» та «Щасливі разом» глядачі сприймають краще за «Обручку» та «Маргошу» // 09.02.2010 13:33
- Яценюк: над прірвою в полові // 09.02.2010 13:28
- Мін’юст зареєстрував додаток до газети «Точка» «Етикеточка» та інші видання // 09.02.2010 13:27
- «Едіпрес Україна» почав співпрацювати з піар-агенцією Publicity Creating // 09.02.2010 13:09
- ТЕТ покаже другий сезон ситкому «Універ» // 09.02.2010 12:50
- Сужение производства // 09.02.2010 11:49
- Новий канал запускає шоу «Фабрика. Суперфінал» // 09.02.2010 11:37
- Невелика різниця по-українськи // 09.02.2010 11:18
- 50 молодиків захопили книгарню «Сяйво», викинувши персонал і покупців на вулицю // 09.02.2010 11:07
- Трансляція жеребкування «Євро-2012» взяла частку 2,31% // 09.02.2010 10:43
- РЕКЛАМА. 17-18 лютого 2010 року в Києві відбудеться семінар-практикум «Технології ефективних продажів телереклами» // 09.02.2010 10:24
- Филипп Бахтин: стараемся не издеваться над рекламодателем // 09.02.2010 09:30
- ІМІ: У січні кількість «джинси» у рівненських ЗМІ зменшилася // 09.02.2010 07:35
Коментарі наших відвідувачів:
Всі коментарі