Приборкання «нестабільної аудиторії»

Наталія Данькова 19-02-2010

Чому українські канали поки не замовляють молодіжних серіалів вітчизняним виробникам?

Напередодні 2010 року найбільші українські ефірні канали проголосили курс на омолодження. «1+1» та СТБ остаточно відмовилися від орієнтації на 18+: перший обрав для себе аудиторію 18-54, а другий, як і решта каналів холдингу Віктора Пінчука, перейшов на 14-49. Група «Інтер» у цьому сезоні нестачу молоді на основному каналі компенсуватиме омолодженим «Мегаспортом» та посиленням розвитку К1 (на каналі вже навіть з'являються перші програми власного виробництва). А ТРК «Україна» в цьому сезоні, за словами керівника програмної дирекції Ірини Курчакової, активно розвиватиме слоти для аудиторії 14-49.

Такі тенденції, мали би врешті-решт вилитись у виробництво серіальної продукції для молоді, однак на сьогодні зацікавленості в активному розвитку цього напрямку немає ані з боку телеканалів, ані з боку українських продакшнів.

Школа молодіжних серіалів

Попит на молодіжні серіали існував завжди. У 90-х роках шалену популярність мав фільм про життя американських школярів «Район Беверлі Гіллз», який досі силами «1+1» тримається в українському ефірі. І після нього культові американські серіали щоразу збирають активну аудиторію і мають високе афініті.

Російський ринок тривалий час не був спроможний створити альтернативу цим фільмам і здебільшого працював над тиражуванням детективів, теленовел, саг, екшнів. Винятком стало хіба що посилене виробництво ситуаційних комедій, що розпочалося кілька років тому, а згодом і драмеді, які тепер окупують прайм у сітках «1+1» та Нового каналу. За словами директора з розвитку групи компаній StarMedia Дарії Фіалко, на сьогодні у каналів, орієнтованих на молоду аудиторію, найбільшим попитом користуються саме ці жанри. При цьому драмеді, який у нас є хітом останніх років («Не родись вродливою», «Маргоша», «Крем»), це певною мірою унікальна розробка, не дуже розповсюджена на заході, де більш жорстке розподілення жанрів: комедія - це ситком, а драматичний серіал - це екшн, детектив тощо. «Драмеді на сьогодні є одним із найдорожчих телевізійних жанрів: він набагато динамічніший, тут більше натури і кращий рівень кастингу», - зауважує Фіалко.

Серед серіалів для підлітків російський ринок спершу пропонував тільки проекти, зняті за участю Міністерства культури, які б мали розвивати патріотизм та моральність молодого покоління: на екрани виходять «Прості істини», а згодом і «Кадети». До речі, останні кілька років тому зчинили переворот в українському ефірі і тривалий час залишалися найрейтинговішим серіалом «1+1», витиснувши з прайму теленовелу StarMedia «Янгол-охоронець».

Але на цьому російські канали, які так само, як і українські, активно «омолоджуються», не зупинились, і на початку 2010-го телевізійний ефір сколихнув вихід скандальної «Школи» Валерії Гай Германікі. Можна довго дискутувати на тему якості проекту, перспективи, техніки зйомок «під документалку», персонажів у стилі «Дому-2», а також про критику Думи і церкви, сприймати цей фільм як проект «нового телебачення» або неглибоке напіваматорське відео, яке пригнічує чи, навпаки, не лишає байдужим. Але, напевно, ніхто не заперечить, що «Школа» стала сміливим експериментом і визначним трендом початку цього року в російському ефірі. До того ж серіал все ж таки з'явився не в ефірі ТНТ чи СТС, а у праймі «Первого канала» (фільм виходить у двох слотах - 18.20 та 23.30), тобто в праймі каналу, аудиторія якого близька до аудиторії нашого «Інтера». Для порівняння - торік о 18.20 на російському «Первом» виходили «Кримінальні хроніки».

«... Два роки тому я усвідомив кризу основних контентів сучасного телебачення, адже ця модель постала з початку 90-х після "перестройки" і працювала упродовж 15 років дуже ефективно, приносячи глядачам задоволення, а телебаченню - високі рейтинги. Але ця модель вичерпалась... І "Школа" - це один з тих проектів про нове телебачення, які вже потрапили в ефір», - зазначив генеральний директор «Первого канала» Костянтин Ернст у програмі «Телехранитель» на радіо «Эхо Москвы».

Російсько-американські хіти для українського ефіру

Поки в Росії створюють молодіжні проекти у форматі «нового телебачення», українські канали активно відкривають слоти для американських хітів і купують російські серіали.

Найсвіжіша прем'єра цього року - серіал про золоту молодь «Барвіха» на «1+1». Переговори з ТНТ щодо його купівлі торік вів також і Новий канал, однак грошова політика «Плюсів», як і при купівлі «Крему», видалася творцям проекту спокусливішою (обидва ці серіали знімали на замовлення ТНТ). А перші ефіри «Барвіхи» довели, що проект не має повторити гірку рейтингову долю «Крему».

Від «Кадетів, «Курсантів» та «Ранеток» «Барвіха» відрізняється тим, що цей серіал дуже схожий на американські хіти, це ніби своєрідна російська версія «Беверлі Гіллз». Звісно, весь колорит «рублівських школярів», сюжетні лінії, образи героїв цілком оригінальні. Але структура серій, специфіка життя учнів West Beverlу та «Касталії», деякі історії з життя головних героїв, розваги, проблеми з батьками, стосунки з однолітками інколи відчутно перегукуються з американським серіалом. До того ж сама манера зйомок різко відрізняється від інших проектів про підлітків (постановка, бюджет, гра акторів - це точно не «Школа»). А режисер-постановник серіалу Євгеній Лаврентьєв так характеризує «Барвіху»: «Це продукт типу "Залишитись в живих", "Декстера" чи "24"».

Якщо не брати до уваги те, що це дорогий і якісний продукт, вдало було обрано й слот його показу, щодо якого «1+1», імовірно, довго не думав і поставив серіал на перевірений час - 22.20. Весь потенціал цього слоту ще минулого року розкрив «Доктор Хаус» на СТБ, після чого «1+1» зсунув на годину випуск ТСН і поставив о цій порі «Теорію брехні». Між іншим, останній рік більшість українських каналів якраз і орієнтує час 22.20 та 23.20 на молодого глядача.

Окрім цих проектів, в українському ефірі досить популярною залишається «молодіжна містика». Телеканал К1 взагалі переорієнтував прайм на подібні проекти і запустив «Мертву зону» за Стівеном Кінгом та «Полтергейст»; із цього року на Новому каналі виходить «4400»; «Та, що розмовляє з привидами» прижилася на телеканалі «Кіно», а ТЕТ повернувся до старої-доброї ретромістики на кшталт «Баффі - винищувачки вампірів» та «Чи боїшся ти темряви?».

І, звісно ж, не варто забувати про «улюблені» праймові жанри Нового каналу, ситком, та «1+1» - драмеді. На сьогодні «Маргоша-2», «Татусеві дочки» та «Щасливі разом» міцно тримаються в праймі. Продовжує показ «Універа» і канал ТЕТ, який наразі задоволений його часткою - 3,01% - за комерційною аудиторією групи (18-54, «50 тис.+»).

«На наших каналах не ернсти працюють»

Варто зазначити, що весь початок 2010 року ознаменувався активною орієнтацією українських продакшнів на внутрішній ринок. Канали розпочали проводити тендери, знімати і замовляти продукти передусім для власних потреб, звісно ж, не нехтуючи можливістю в майбутньому покрити витрати продажем «на Росію». Проте так чи інак, але, виступаючи замовниками, канали формують продукт суто під потреби власної аудиторії. Хоче ICTV напружений детектив, «Україна» - емоційну теленовелу чи сімейну сагу, «1+1» - українізовану адаптацію румунських хітів, а «Інтер» - нові проекти з «Кварталом» чи мильну оперу, - і ризикують.

Але чомусь у цьому різножанровому списку немає молодіжних серіалів. Виробництвом таких проектів нині займається лише новостворений відділ продакшну StarМedia, орієнтований на аудиторію 14-49, який очолила Дарія Фіалко. Зокрема, компанія працює над трьома серіалами: жанровий мікс драмеді та фентезі - «Касіянів день», сучасні «Пригоди Електроніка» - «Наностоящая любовь» та серіал за аргентинським форматом Dori Media «Аманда О» з Анастасією Заворотнюк у головній ролі. Однак на сьогодні про цікавість українських мовників до цих проектів не повідомлялося.

За словами директора Media Resources Management Ірини Костюк, насамперед українські канали витрачають гроші на виробництво продукту для «надійнішої аудиторії», тому що молодіжна є досить складною, а її реакцію важко передбачити. «Всі бояться таких радикальних кроків, як, наприклад, "Школа" на "Первом канале". На наших каналах не ернсти працюють, щоб на таке зважитись. Великі канали, якщо вирішують витрачати гроші на виробництво серіалів, то, звісно ж, витрачають їх на продукт для надійнішої аудиторії, а для молодіжної нестабільної аудиторії менш ризикованим кроком є просто купити щось перевірене у росіян», - пояснила вона.

Генеральний директор Нового каналу Ірина Лисенко зазначила, що, обираючи новий продукт і розглядаючи всі пропозиції, які є на ринку, особисто вона зважає на те, що існують прекрасно працюючі лінійки, які наповнюються новими епізодами: «Тому й немає необхідності купувати щось нове».

Зокрема Лисенко зауважила, що молодіжна аудиторія є досить вузьким сегментом. А сьогодні, у посткризовий період, канали готові вкладати гроші винятково у праймове виробництво. «Я би радше розцінювала як молодіжний сегмент не 14-49, а 14-20, - сказала вона, - І не знімають для цієї аудиторії просто тому, що всі канали вкладаються у прайм, а серіал, розрахований на аудиторію 14-20, рідко стане у прайм».

До того ж, на думку фахівців, молодіжний серіал складніше продати на російські телеканали. «Вітчизняні виробники перш за все орієнтують серіали на "Первый" та "Россию", тому ризиковано виробляти серіал, який можна буде потім продати лише, наприклад, на ТНТ (не хочу образити цей прекрасний канал, але, звісно ж, бюджети у них менші)», - переконана Ірина Костюк.

Проте, попри усі застереження, Новий канал планує розпочати власне виробництво саме з ситкому. «Цей жанр хоч і не простий, тому що якісно жартувати для широкої аудиторії завжди складніше, ніж розвивати кримінальну чи побутову лінію, зате вдячний», - наголошує Ірина Лисенко. За її словами, якщо вдало влучити у слот, такий продукт можна показувати набагато більшу кількість разів, ніж серіал із неперервним сюжетом. Саме так Новий уже другий рік транслює «Татусевих дочок» та «Щасливих разом», інколи поєднуючи нові серії зі старими.

Поки Новий ще тільки розмірковує над цими планами, ТРК «Україна» вже замовила виробництво 40 серій ситкому «Аїда» компанії Валентина Опалєва «Київтелефільм», хоча його варто віднести радше не до суто молодіжних, а до сімейних форматів.

«Ринок трохи накопичить грошей, а потім витратить зайві бюджети на експерименти», - оптимістично прогнозує Ірина Костюк. Мине рік чи два, але від потреб молодої аудиторії канали не сховаються, і можливо, вже незабаром ризикнуть її приборкати.

Фото - www.mobiltelefon.ru

Версія для друку * Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.