Громадське інтернет-телебачення – «Грані-ТВ»
Віктор Каспрук , для «Телекритики»
02.04.2010 14:02
Чом би не розпочати створення в Україні громадського телебачення зі спроби повторити досвід російського онлайн-проекту «Грані-ТВ»?

Ситуація з демократію в Україні складається таким трагічним чином, що ще трохи - і ми із заздрістю говоритимемо про режим Олександра Лукашенка в сусідній Білорусі. Адже нинішня влада в Україні трохи більш як за місяць спромоглася фактично ліквідувати більшість демократичних здобутків усіх попередніх 18 років української незалежності. Президент Віктор Янукович прагне повернути Україну навіть не до часів Леоніда Кучми чи 1991 року. Його плани (чи плани тих, хто стоїть за ним) сягають значно далі - до доперебудовних часів 1985 року, а якщо українці не чинитимуть спротиву, то і до неосталінізму. Фантастика? Після того, як у Савіка Шустера всерйоз обговорювали проблему вдячності товаришу Сталіну за наші щасливі дні, ініційовану однією з партій урядової коаліції, це вже не фантастика.

 

В цьому сенсі варто звернутися до досвіду російських інтелектуалів із демократичного табору, котрі за часів «розвинутого путінізму» тут чи там проривають інформаційну блокаду і змушують владу погодитися на існування хоча б обмежених оаз свободи. Адже вже стає цілком зрозуміло, що доступ на українське телебачення притомним людям під тим чи іншим приводом буде закрито, а відкрити хоч би один вільний від влади «януковичів» телеканал принаймні в найближчі часи просто нереально.

 

Але вихід із ситуації, що склалася, все ж існує. Так, зо два роки тому популярне російське інтернет-видання «Грані.Ру» представило спецпроект «Грані-ТВ»  - додаток у формі відеоблогу. По суті, «Грані-ТВ» - це унікальна можливість побачити й почути колумністів «Грані.Ру», експертів, ньюзмейкерів, колег, друзів і читачів, а також ті громадсько-політичні й культурні події, яких не висвітлює і не висвітлюватиме жоден канал нинішнього російського телебачення.

 

«Грані-ТВ» від самого початку свого існування взяв дуже вдалий старт. Адже серед учасників цього проекту такі відомі не лише в Росії імена, як Гаррі Каспаров, Борис Нємцов, Юрій Норштейн, Маріанна Максимовська, Ірина Хакамада, Ясен Засурський, Олексій Венедиктов, Віктор Геращенко, Лія Ахеджакова та Манана Асламазян.

 

На сайті «Грані-ТВ» розміщується серія коротких відеороликів, у яких політики, правозахисники, журналісти й діячі культури відкрито заявляють про свою громадянську позицію. А основними темами громадського публічного обговорення за цей час стали підсумки правління Путіна, ставлення до президентських виборів, перспективи правління Медвєдєва, майбутнє Росії і громадянський спротив.

 

Проект «Грані-ТВ» нагадує громадське телебачення, якого досі немає ані в Росії, ані в Україні. Достовірність і оперативність повідомлень «Грані-ТВ» про те, що нині робиться в Росії, є відкритим «вікном» до правди, яку з усіх сил намагається замовчувати путінській режим у Росії. Можна сказати, що це своєрідний варіант громадського інтернет-телебачення. Адже й читачі, й глядачі можуть самі стати безпосередніми учасниками цього проекту, самостійно записавши короткий відеоролик. І ці відеозвернення буде опубліковано на сайті «Грані-ТВ». Можна прогнозувати, що в цієї ідеї росіян - велике інформаційне майбутнє. Адже яким іншим чином можна обійти намагання тоталітарної путінської влади блокувати будь-яку достовірну інформацію про незгоду російського народу з її антидемократичними діями?

 

Подібний проект цілком може стати одним із щеплень від путінізму для Росії. Адже в країні, яку в демократичному світі критикують за відсутність цивілізованої економіки, вільних виборів, обов'язкових для всіх законів, більшість громадян не хочуть ростити своїх дітей для ролі лакеїв з обслуговування «Газпрому».

 

Ідея «Грані-ТВ», безумовно, дуже цікава, актуальна і перспективна. Хоча шкода, що її не почали реалізовувати раніше. Не думаю, що все впиралося не лише в кількість необхідного для цього трафіку. Можна не сумніватися, що в дебютантів громадського інтернет-телебачення вистачатиме матеріалів для наповнення, що «Грані-ТВ» швидко завоює собі аудиторію, а його продукція буде цікавою для глядацького загалу Росії. Таким чином, якщо немає можливості донести достовірну і правдиву інформацію до народу через друковану газетну, журнальну продукцію чи телебачення, то цілком можливо знайти виграшну для читачів позицію через «Грані-ТВ».

 

Пілотний проект громадського інтернет-телебачення «Грані-ТВ» - це наочний приклад, як можна обійти цензуру, котру насаджує режим в антидемократичній країні. Цей проект є праобразом протестного телебачення, що протистоїть неприкритій цензурі. Громадяни Росії тільки чекають на грамотних, вольових та здатних повести народ за собою лідерів.

 

Ситуація в Росії є такою, що дієздатна опозиція режиму Путіна вже існує і цілком готова до того, щоб потіснити ньюсовковий режим Володимира Путіна. За роки путінізму російське суспільство вже визріло до того, щоби незважаючи на неприкритий тиск державних чиновників змусити правовим шляхом політичний клан Путіна програти громадський конкурс за владу в країні.

 

Вільний інформаційний простір життєво необхідний у Росії. Але доки при владі путінці, кардинально реформувати систему телевізійного мовлення просто нереально. Тому проект громадського інтернет-телебачення «Грані-ТВ» своєю присутністю в інформаційному просторі спонукає до дискусії про необхідність громадського телебачення і в Україні. Адже нині цілком зрозуміло, що той, хто контролює телебачення в Росії, і в Україні управляє великим сегментом громадської думки.

 

В цьому сенсі варто було би скористатися світовим досвідом, щоби нестандартно вирішити проблему роздержавлення телебачення в Україні. За умов введення фактичної цензури в нашій державі (хто не вірить, хай проаналізує зміну змісту теленовин і фактичне зникнення незалежних коментаторів із оглядових недільних телепрограм) саме тепер необхідно поставити перед українським суспільством питання про створення в нашій державі незалежного каналу громадського телебачення. Такий канал мав би стати в Україні інформаційною трибуною, на якій свої думки, політичні погляди і переконання могли би вільно висловити представники всіх партій, громадських рухів, груп населення та українські інтелектуали, багатьом із яких сьогодні доступ на українське державне телебачення і телеканали, контрольовані олігархами, просто закритий.

 

Нині у світі існує близько п'ятдесяти моделей громадського телебачення. Так, у Японії канал NHK на 100 відсотків фінансується за рахунок абонентської плати. У деяких європейських країнах громадські канали частково субсидуються державою, частково отримують кошти від абонентської плати та ліцензійного збору.

 

Та з огляду на сучасну українську специфіку, надзвичайно важливо приділити пильну увагу правовим механізмам, що гарантуватимуть незалежність громадського телебачення від будь-яких владних структур, навіть коли при владі будуть взірцево-демократичні сили. А це, в свою чергу, означає, що необхідно виключити навіть часткове фінансування з бюджетних коштів. Велике питання, чи доречна тут реклама. Громадське телебачення в Україні необхідно організувати лише шляхом створення громадських фондів, спонсорства та залучення іноземних інвестицій. Очевидно, що здійснення проекту громадського телебачення в сьогоднішній Україні - справа досить проблематична, але варто питання про розгортання цього процесу ініціювати вже тепер. Розпочавши з цього широку суспільну дискусію.

 

Ну а зробити перші кроки до громадського телебачення в Україні можна зі спроби повторення одним чи кількома впливовими інтернет-виданнями позитивного досвіду проекту громадського інтернет-телебачення «Грані-ТВ». Адже необхідно зробити перший прорив до непідцензурної телеінформації, який підштовхне українське суспільство до думки, що обходити цензуру таки можна за будь-яких несприятливих політичних умов...

 

Фото - www.generationfuture.ru

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Коментарі наших відвідувачів:
Аотеароа // 02.04.2010 17:17
Найбільш видатною суспільною телерадіокорпорацією у світі — телерадіокомпанія BBC (Велика Британія). Щодо джерел її фінансування слід зазначити, що головним джерелом є абонентська плата у формі ліцензії. Розмір ліцензії визначається урядом після досліджень громадської думки. У 2009 році вартість такої ліцензії становила приблизно 100 фунтів. Фактично систематична сплата користувачами абонентської плати є показником якості інформаційного продукту, що пропонується інститутом суспільного телебачення.
сhykulay // 02.04.2010 14:49
а це є нормальним еволюційним процесом, усе перекочує в інет. залишиться лише питання, котре джерело / структура матиме найбільше довіри і підтримки глядача. відповідно, громадські, правозахисні організації вимушені об‘єднатися у відео-блог. це і буде першим кроком. подібну ідею пропагував для культурної площини: www.eneida.net
Тугар Вовк // 02.04.2010 14:41
Громадське телебачення, там де воно справді існує, виконує багато важливих суспільних функцій. Але найголовніша його місія полягає у тому, що воно забезпечує свободу вибору інформації для тієї частини населення, яка не тікає від реальності за допомогою продукції комерційних каналів, а хоче її зрозуміти і внести посильний внесок у її покращення.
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    Читайте також:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    17:05 01.09.2014
    Тетяна Печончик, для MediaSapiens
    Загрузка...
    News Join
    Погода, Новости, загрузка...