<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?><rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"><channel><title>Новости Телекритика</title><link>http://www.telekritika.ua</link><description>Новости Телекритика</description><image><url>http://www.telekritika.ua/link.gif</url><title>Новости Телекритика</title><link>http://www.telekritika.ua</link></image><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/tel/2012-02-04/69281</link><pubDate>Sat, 04 Feb 2012 09:39:37 +0200</pubDate><title>Петро Мага: Виграш у «Телефортуні» я підлаштував одній-єдиній людині (ч.3)</title><guid>http://www.telekritika.ua/tel/2012-02-04/69281</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69281/i150_ArticleImage_69281.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Екс-ведучий телевізійної лотереї – про єдиний випадок зловживання своїм службовим становищем і власну майстерність роботи у кадрі. Дивіться свіжу порцію «Телятини»!</description><category>Телятина</category><full-text><![CDATA[1]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69280</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 18:01:59 +0200</pubDate><title>Перший національний перейшов із супутника Astra 1G на Amos 2</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69280</guid><description>
    На прохання кабельних операторів</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[З 1 лютого Перший національний перейшов із супутника Astra 1G (31,5&deg; східної довготи) на супутник Amos 2 (4&deg; західної довготи). Про це повідомляється на сайті Першого. Параметри супутникового сигналу Першого національного:Amos-2 4&deg; Westf=10912 MHzpolarization - horizontalsymbol rate 22330FEC=3/4BISS-1 100610110711 Як пояснив «Телекритиці» технічний директор Національної телекомпанії України Валерій Вергелесов, канал змінив супутник на прохання численних кабельних операторів, які не могли приймати сигнал з Astra 1G без додаткової антени. Адже більшість українських каналів розташовані на супутниках Hotbird, Amos і Astra 4A (екс-Sirius 4), сигнал яких приймається на одну супутникову антену. А на купівлю додаткового обладнання не в усіх кабельників є кошти. Нагадаємо, що до жовтня 2011 року Перший національний поширював свій сигнал через супутник Astra 4A (4,8&deg; східної довготи), але в жовтні був переведений на Astra 1G (31,5&deg; східної довготи). За словами Валерія Вергелесова, сигнал Першого на Amos 2 піднімається з аплінку каналу СТБ. Як уточнив заступник генерального директора НТКУ Артем Денисов, контракт з компанією Amos-Spacecom ще не підписано, адже спершу НТКУ як державна компанія має отримати держзамовлення і провести тендер. У компанії розраховують підписати угоди в березні. Зазначимо, що з 1 березня параметри Першого національного на Amos 2 зміняться на такі:Amos-2 4&deg; Westf=10806 MHzpolarization - horizontalsymbol rate 30000FEC=3/4BISS-1 100610110711 «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69279</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 17:57:26 +0200</pubDate><title>У Польщі запустили портал про Україну</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69279</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[У Польщі запустили портал про Україну UkrainaOnline.pl польською мовою. Про це «Телекритиці» розповіла одна з авторок сайту Мирослава Наконечна. Засновником сайту є Тома Савчак, магістер українсько-польської філології Вармінсько-Мазурського університету, співавтором - Мирослава Наконечна, також магістер Вармінсько-Мазирського університету.   «Сайт UkrainaOnline.pl поки що є єдиним польськомовним порталом, де ми публікуємо інформацію про події в Україні, а скористатися нею можуть і поляки, і українці. Польські ЗМІ багато в чому замовчують події східних держав, і саме тому цей ресурс буде мати велике значення, особливо для української меншини, що проживає в Польщі, яка не знає мови, особливо правопису. Серед наших знайомих багато поляків, які цікавляться культурою, політикою та економікою України і висловлюють своє невдоволення щодо відсутності можливості стежити за всіма важливими подіями на українських сайтах», - коментує Мирослава Наконечна. Автори UkrainaOnline.pl є добровольцями і за роботу над сайтом не отримують винагороди. Проект фінансується підприємством Томи Савчака Klimat Service. «Ми надіємось, що перспективи у нас гарні, тим більше, що сьогоднішні користувачі інтернету - це молоді люди, які відкриті для пізнавання нової культури, історії та політики сусідніх держав, а також шанують історію обох держав. У них вже немає ненависті до українців, але навпаки цікавість», - резюмує пані Наконечна.  «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69278</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 17:21:11 +0200</pubDate><title>Доходи кабельників за 2011 рік зросли на 8,1% до 1,466 млрд грн</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69278</guid><description>
    Доходи супутникових операторів знизилися на 4% до 32,5 млн грн</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Доходи від надання послуг передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв'язку за 2011 рік становлять 2,093 млрд гривень (у тому числі 1,437 млрд - за надання послуг населенню), що на 9,2% більше, ніж за 2010 рік (1,918 млрд). Про це повідомляє Державний комітет статистики України. Із цих коштів, доходи кабельного телебачення за 2011 рік зросли на 8,1% у порівнянні з 2010 роком, коли вони сягали 1,357 млрд, і становлять 1,466 млрд гривень (у тому числі 1,425 млрд - за надання послуг населенню). Натомість доходи від супутникового телерадіомовлення знизилися на 4% і становили 32,5 млн (при цьому за надання послуг населенню - 2,2 млн). Доходи від надання послуг проводового мовлення за минулий рік становлять 184,8 млн гривень (у тому числі 152,5 млн - за надання послуг населенню), що на 8,3% менше, ніж у 2010-му (201,6 млн). А доходи від нагляду й технічного контролю за використанням частот становлять 463,4 млн гривень, що на 3,1% більше, ніж у 2010-му (449,4 млн) Усі дані наведено з урахуванням ПДВ. Послуга2011 рік2010 рікЗростанняПередача і прийом телевізійних та радіопрограм, радіозв'язку2 млрд 92,9 млн1 млрд 918,7 млн9,2%У т. ч. кабельне телебачення1 млрд 466 млн1 млрд 357,7 млн8,1%У т. ч. супутникове телерадіомовлення32,5 млн33,85 млн-4%Проводове мовлення184,8 млн201,6 млн-8,3%Нагляд і технічний контроль за використанням частот463,4 млн449,4 млн3,1% Як уже повідомляла «Телекритика», за перше півріччя 2011 року доходи від надання послуг передачі й прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв'язку становили 1,017 млрд гривень, у тому числі доходи кабельного телебачення - 721,3 млн грн, супутникових операторів - 16,5 млн грн. Доходи від надання послуг проводового мовлення за перше півріччя становили 92,4 млн млн грн, а доходи від нагляду й технічного контролю за використанням частот - 216,2 млн гривень. ПослугаІ півріччяІІ півріччяРазом 2011Передача і прийом телевізійних та радіопрограм, радіозв'язку1 млрд 17 млн1 млрд 75,9 млн2 млрд 92,9 млнУ т. ч. кабельне телебачення721,3 млн744,7 млн1 млрд 466 млнУ т. ч. супутникове телерадіомовлення16,5 млн16 млн32,5 млнПроводове мовлення92,4 млн92,4 млн184,8 млнНагляд і технічний контроль за використанням частот216,2 млн247,2 млн463,4 млн «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/notices/2012-02-03/69277</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 16:45:28 +0200</pubDate><title>22-24 травня - XVIII Київський міжнародний телерадіоярмарок</title><guid>http://www.telekritika.ua/notices/2012-02-03/69277</guid><category>Анонси</category><full-text><![CDATA[Оргкомитет Киевской Международной Телерадиоярмарки &ndash; главного  ежегодного бизнес-форума профессионалов медиаиндустрии Украины &ndash;  приглашает специалистов медиарынка на XVIII Киевскую Международную  Телерадиоярмарку, которая состоится 22-24 мая 2012 года в Выставочном  центре «КиевЭкспоПлаза» (Киев, ул. Салютная, 2-Б). Главные отраслевые направления: телевидение; радиовещание; телекоммуникации; кинопроизводство; интернет. В программе Телерадиоярмарки-2012: ВЫСТАВКИ: &bull; Выставка «Технические средства для телевидения, радиовещания, кинопроизводства»; &bull; Рынок (выставка) контента для эфирного, спутникового, кабельного телевидения и радиовещания; &bull; Секция «Production Studios»; &bull; Секция «Медиа для Медиа» (специализированные СМИ); &bull; Секция «Медиа Образование» (учебные заведения и проекты); &bull; Секция «6-ой ТФ «Открой Украину!»; &bull; Секция (стенды-офисы) «Профессиональные объединения медиаотрасли»;   СПЕЦИАЛЬНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ: &bull; VI Всеукраинское совещание операторов кабельного ТВ и провайдеров программной услуги (Орг.: ВАОКТВиТС); &bull; Мероприятия Ассоциации «Телекоммуникационная палата Украины»; &bull; IX Конференция «ТЕХНИКА TV &bull; РАДИО» (семинары, мастер-классы); &bull; Web Media Days (Дни веб-медиа: дискуссии, семинары, мастер-классы по тематике медиабизнеса в Интернете); &bull; Дни 6-го Телевизионного фестиваля «Открой Украину!» и другие конференции, семинары, мастер-классы, круглые столы, презентации для специалистов медиаотрасли.   В дни работы Телерадиоярмарки-2012 также состоятся: &bull; 5-й Конгресс НАМ (Организатор: Независимая Ассоциация Телерадиовещателей) &bull; Общее собрание членов ВОО «Независимая ассоциация телерадиовещателей»   Участники Телерадиоярмарки-2012 (прогноз  оргкомитета): Более 3800 руководителей и ведущих специалистов, свыше  1300 организаций медиаотрасли Украины и около 30 других стран. Статистика участников предыдущих Телерадиоярмарок: &bull; 2011: 3874 специалиста / 1338 организаций / 29 стран &bull; 2010: 4362 специалиста / 1316 организаций / 28 стран &bull; 2009: 3438 специалистов / 1263 организации / 26 стран &bull; 2008: 4217 специалистов / 1342 организации / 31 страна &bull; 2007: 3178 специалистов / 1283 организации / 32 страны   Организатор Телерадиоярмарки: Компания «Телерадиокурьер». При поддержке профессиональных объединений: &bull; Ассоциации  «Индустриальный Телевизионный Комитет» (ИТК) &bull; Ассоциации  правообладателей и поставщиков контента (АППК) &bull; Ассоциации  «Телекоммуникационная палата Украины» &bull; Всеукраинской Ассоциации  операторов кабельного телевидения и телеинформационных сетей (ВАОКТВиТС)  &bull; Национального союза кинематографистов Украины (НСКУ) &bull; Независимой  Ассоциации Телерадиовещателей (НАМ) &bull; Союза кабельного телевидения  Украины (СКТУ) &bull; Союза звукорежиссеров Украины &bull; Украинского Медиа Союза  &bull; Оргкомитета Телевизионного фестиваля «Открой Украину!». При традиционном содействии: Национального совета Украины по вопросам  телевидения и радиовещания и Государственного комитета телевидения и  радиовещания Украины   Аккредитация специалистов-посетителей Телерадиоярмарки является обязательной, бесплатной.   Время работы: 22-24 мая 2012 г. Место проведения: ВЦ "КиевЭкспоПлаза" (Киев, ул. Салютная, 2-Б) Организатор Телерадиоярмарки: ЗАО "Телерадиокурьер" Тел./факс: ( 38044) 289-79-31, 289-66-75, 230-83-02, 230-83-03 e - mail: trk@tv-radio.kiev.ua; www.media-fair.kiev.ua Почтовый адрес: ул. Гайдара, 27, офис 119, Киев, 01033]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69276</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 16:37:07 +0200</pubDate><title>У Росії нарахували 26 млн абонентів платного телебачення, із них 10,3 млн – цифрового</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69276</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Кількість користувачів цифрового платного телебачення в Росії за підсумками 2011 року становить 10,3 млн домогосподарств (проникнення 19%), що на 3,5 млн абонентів більше, ніж попереднього року. Такі дані наведено у звіті аналітичного агентства Telecomdaily, повідомляє РІА «Новости». Загальне проникнення платного телебачення, за даними Telecomdaily, у Росії становить 26 млн домогосподарств, тож на цифрове телебачення припадає майже 40%. За словами генерального директора Telecomdaily Дениса Кускова, обсяг російського ринку платного цифрового телебачення за підсумками 2011 року становив 16 млрд рублів ($530 млн), що на 25% більше, ніж попереднього. За прогнозом пана Кускова, за підсумками 2012 року аудиторія платного цифрового телебачення у Росії зросте до 14 млн домогосподарств. Понад 95% усього ринку платного цифрового телебачення контролюють п'ять найбільших операторів. Найбільший російський супутниковий оператор «Триколор ТВ» за минулий рік набрав близько 2 млн нових передплатників. Його частка ринку абонентської бази становить 72,8% за підсумками 2011 року. На другому місці - один з найбільших телекомунікаційних операторів Росії «Ростелеком», який піднявся з четвертої позиції в рейтингу на другу, набравши 400 тис. нових абонентів (частка 6,8%). Інші місця в першій п'ятірці займають супутникові оператори «НТВ+» (6,3%), «Орион Экспресс» (5,5%) та кабельний «Акадо» (4,9%), причому за рік суттєво набрати нових передплатників вдалося лише оператору «Орион Экспресс». Успіхи «Триколор ТВ» пояснюються орієнтацією на широке охоплення та низький ARPU (середній дохід на одного користувача) в розмірі 50 рублів ($1,66) на місяць. Для інших великих гравців середній ARPU становить близько 320 рублів ($10,6) на місяць. Десята частина абонентів цифрового платного телебачення Росії (1 млн домогосподарств) зосереджені в Москві (зростання за рік на 110 тис., проникнення 25%), де лідирують «Акадо» (частка 48%), «Билайн», «НТВ+» та МТС. У Санкт-Петербурзі платним цифвровим телебаченням користуються 270 тис. домогосподарств (зростання на 90 тис., проникнення 15%), а найбільшу частку ринку контролює оператор «Триколор ТВ» (частка 38%). За даними іншої аналітичної компанії J'ason&Partners Consulting, абонентська база послуг платного телебачення в Росії за підсумками 2011 року нараховувала 24 млн домогосподарств (проникнення 45%), зрісши за рік на 9%. За технологіями лідирують аналогове кабельне телебачення (платне і багатоканальне соціальне), на яке припадало 56%, на супутникове припадало 30%, цифрове кабельне - 10%, IPTV - 5%. «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69275</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 16:19:06 +0200</pubDate><title>МВС роздумує, чи порушувати кримінальні справи проти хакерів</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69275</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[У Міністерстві внутрішніх справ ще не визначилися, чи порушувати кримінальну справу за фактами хакерських атак на портал міністерства. Про це повідомив 3 лютого на прес-конференції начальник управління по зв'язках зі ЗМІ МВС Володимир Поліщук, пише «ЛІГАБізнесІнформ». За його словами, інші органи влади, сайти яких також були атаковані, із заявами до МВС не зверталися. Володимир Поліщук зазначив, що, відповідно до статті 361 Кримінального кодексу, відповідальність за втручання в роботу інтернет-ресурсів передбачена у вигляді штрафу до 17 тис. грн, або виправних робіт, або позбавлення волі до трьох років. Також відповідальність передбачена для розробників програм, що дозволяють здійснювати хакерські атаки. Також він зазначив, що ці кримінальні справи можуть розслідувати СБУ або МВС. «На даний момент до нас заяв від певних державних інстанцій не надходило. Що стосується порушення кримінальної справи щодо блокування нашого відомчого сайту МВС України, це питання зараз обговорюється на оперативній нараді у тимчасово виконуючого обов'язки міністра внутрішніх справ», - сказав він. Як пояснив пан Поліщук, сайт МВС з-поміж іншого створено насамперед для оперативного інформування журналістів та громадян, і «будь-якого економічного ефекту від нього МВС не отримувало, а відповідно, хакерські атаки не призвели до економічних втрат». Він наголосив, що якщо б йшлося про блокування роботи сайтів компаній, яким у результаті цього було б завдано збитки, МВС зобов'язане було б розглядати такі заяви і порушувати кримінальну справу. «Якщо це стосується урядових інстанцій, то, я думаю, питання проведення дослідчої перевірки вирішуватиметься в Службі безпеки України», - сказав він. Нагадаємо, з 31 січня після  закриття файлообмінного ресурсу Ex.ua хакери та звичайні інтернет-користувачі почали блокувати роботу низки інтернет-сайтів: МВС, портал президента, Кабміну, Верховної ради, Конституційного суду України, Національного банку  Партії регіонів, СБУ та каналу «1+1». «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69274</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 12:02:09 +0200</pubDate><title>Світова інтернет-криза</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69274</guid><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[Група "The Anonymous" з'явилася ще в 2008 році, як  протидія проти анти-піратських законів, і займається хакерством, тобто  атаками всіх урядових чи комерційних сайтів, пов'язаних із  комерціалізацією веб-простору. Але всесвітньовідомої слави група набула  лише в цьому місяці.  З жовтня 2011 року в США на вулицях Нью-Йорку біля Волл Стріт почали з'являтися молоді люди в масках Анонімуса,  Гая Фокса з фільму "V означає вендета ". Вони протестували проти  законів, які прийняв уряд США щодо захисту авторських прав, контенту,  який лежить на сторінках інтернету.  Зібралося їх декілька тисяч. Закінчилося все побиттям та розгоном поліції.  Група "The Anonymous" виклала відео про жорстокі дії поліції та пообіцяла ще помститися.  19 січня 2012 року уряд США закрив сайт MegaUpload,  а через 15 хвилин відбулися хакерські атаки на сайти Білого Дому, ФБР,  Департаменту Юстицій, офісу авторських прав США та великих  звукозаписувальних компаній на декілька годин.  26 січня 2012-го відбулася атака цієї ж групи на сайт Європарламенту після підписання в Японії закону про "Торгову угоду боротьбі з контрафактом", скорочено АСТА. Цей закон підписали 22 країни-члени Євросоюзу, а також азійські держави та країни Американських материків.  28 січня відбулися атаки на три мексиканські владні сервери - міністерства внутрішніх справ, Сенату та кабінету міністрів.  У цей же день відбулися атаки на словацькі урядові  сайти та мітинг проти закону АСТА. Люди тримали плакати із символікою  ліберальної партії "Свобода та справедливість", котра виступає проти  обмеження користуванням нелегальним контентом у мережі інтернет.  30 січня в Празі відбулася демонстрація проти закону АСТА.  Декілька сот людей прийшли в типових уже для групи "The Anonymous"  масках із фільму "V означає вендета" з урядовими гаслами про відставку  Вацлава Клауса, через його рішення підписати закон АСТА, із криками  "Свобода" та із прапорами від Чеської піратської партії. Чехи  обурюються, що компанія, яка збирає кошти за завантаження пісень із  сайтів, отримані гроші порівну роздає чеським звукозаписувальним  компаніям, навіть якщо всі альбоми належать виконавцям з інших країн. З  гаслами "За що ми маємо платити свої гроші", вони пішли під стіни  президента.  1 лютого 2012 український інтернет шокувала звістка про закриття найбільшого файлового ресурсу в Україні - ex.ua,  після чого "лягли" сайти адміністрації президента, міністерства  зовнішньої політики, камінету міністрів, СБУ та інші урядові сайти.  Ця подія набула широкого резонансу в Україні.  Джерела повідомляють,  що атаки почали хакери, які не мають відношення до "The Anonymous", але  зараз вони підтримують також і дії українських юзерів інтернету.  Дуже швидких обертів набирає діяльність "The Anonymous", але й швидкого розголосу так само.  Телеканал CNN вже робив декілька репортажів про цю  групу. Розривається повідомленнями іноземна преса. А молодики з "The  Anonymous" повідомляють, що не відступляться й будуть надалі "класти"  урядові сайти у всіх країнах світу та виборювати права піратського  контенту.  Також, ця група займається блокуванням дитячих  порносайтів та розголошуванням інформації з фінансових установ із Волл  Стріт. Адже на думку членів групи в США, люди з Волл Стріт мають багато  грошей, що не відповідає реальності, і тому хочуть соціальної  справедливості. Також, їх дуже цікавлять події із Близького Сходу, і час  від часу вони так само надають хакерську підтримку протестувальникам у  Єгипті.  Система дій "The Anonymous" завжди одна й та сама.  Спочатку вони повідомляють у Твіттері та на своєму сайті, що сьогодні збираються атакувати, а далі починають хакерські "напади".  Зараз ця група наводить великий жах на власників  комерційних сайтів. Так, один британський сайт, прочитавши, що на  сьогодні його будуть атакувати, просто від'єднав сервер, аргументуючи це  тим, що не бажають, щоб хакери дізналися якусь особисту інформацію  їхніх клієнтів.  Тож, поки світ переляканий через нове сильне  інтернет-угрупування, наша влада так само не може спокійно спати через  атаки на їхні урядові портали.  І хай вони не приймали закон АСТА, але так само  позбавили українців їхнього рідного контенту. І ми змогли показати, що й  нам терпець уривається.  Гасло "The Anonymous": Нас - легіон. Не забуваємо. Не пробачаємо.  Правда ж, гарне гасло для нової революції "з Facebook'у"?  Марина Бишенко, «Українська правда»Фото - «Українська правда»  ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/politprogram/2012-02-03/69273</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 15:56:52 +0200</pubDate><title>Ані словом, ані ділом</title><guid>http://www.telekritika.ua/politprogram/2012-02-03/69273</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69273/i150_ArticleImage_69273.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Ситуація в країні явно потребує нових облич і нових ідей – і в політиці, і в телеефірі. Огляд маніпулятивних технологій у суспільно-політичних ток-шоу за 29 січня – 2 лютого 2012 р</description><category>Полiтичнi програми і політтехнології</category><full-text><![CDATA[Доволі жорстка резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи щодо функціонування демократичних інституцій в Україні визначила тематику і зміст дискусій головних політичних ток-шоу.   Програму «Шустер live» ведучий, власне, і розпочав зі згадки про цю резолюцію, як топ-тему:   «Главное  событие этой недели &ndash; это резолюция парламентской ассамблеи Рады Европы  по отношению к Украине, которая, в общем-то, очень резкая, честно  говоря. И резкая она еще и потому, что звучит слово «санкции». Это  достаточно неожиданно и, в общем-то, угрожающе для Украины. Но есть в  резолюции и положительные моменты. Мы обсудим и положительное, и  отрицательное, но начнем с положительного» («Шустер live», Перший національний, 27.01.2012).   У ролі  «генератора позитиву» виступив радник президента Андрій Портнов, який  отримав можливість для вельми розлогого виступу із безумовно важливого  питання реформування Кримінально-процесуального кодексу. Численні  ліберальні новели до кодексу мали продемонструвати відданість влади  європейським стандартам права. Щоправда, при цьому основну проблематику  резолюції ПАРЄ, яка безпосередньо стосувалася питання кримінального  переслідування опозиціонерів, президентський радник старанно обходив.  Попри поодинокі спроби інших учасників обговорення і навіть ведучого  нагадати йому про це:   «Савік Шустер: Скажите,  если этот документ будет принят без поправок, вот так, как он есть, как  бы проходил процесс над Юлией Тимошенко, если бы он был в действии?   Андрій Портнов:  Савік, ви задаєте мені незручне запитання. Це питання не торкається  сьогоднішнього процесу. Тому що цей процедурний кодекс, він регулює  злочини, які існують на сьогодні. Але разом з тим, я приведу вам  приклад, якщо інша особа, Іванов Іван Іванович обвинувачувався по статті  365-й Кримінального кодексу України. Суд був би зобов&rsquo;язаний визначити  заставу, і людина, яка б обвинувачувалася по 365-й статті мала би всі  можливості в законі потрапити до місць попереднього ув&rsquo;язнення. Більше  того, у адвокатів значно більший інструментарій для захисту. Ситуація,  яку ви сказали, я впевнений, не повторилася у випадку, якщо діяв би  новий Кримінально-процесуальний кодекс.   Савік Шустер: Пожалуйста, Николай.   Микола Сірий:  Знаєте, якщо б Юлія Тимошенко сиділа разом с з нами в цій залі, якщо в  Україні були незалежні суди, і якщо б в Україні не була за  централізована прокуратура. Прокуратура має сьогодні в Україні  найбільший рівень централізації починаючи з 17-го року минулого  століття, з ленінського перевороту. От з того часу найбільший рівень  централізації прокуратури сьогодні в нас. За такого рівня централізації  ті прокурори, які приходять в процес, вони є чиновниками, вони є  пішаками, вони сплять в процесі, вони взагалі не слідкують за процесом,  тому що вони наперед знають, що питання вже вирішене. А що стосується  незалежності судів. Ми сподіваємося, що можу відбутися з прийняттям  цього кодексу якісь зміни на краще. Дуже просто. Для того, щоб працювала  система кримінальної юстиції, для нас з вами, для громадян, потрібно  щоб в країні було 4 незалежні професії: незалежні судді, незалежні  прокурори, не кажу стовідсотково, де достатньо високо незалежні  прокурори, незалежні адвокати і незалежні судові експерти. Я мушу  зазначити: в Україні немає сьогодні незалежності в жодній професії, і  саме тому ми маємо ті результати, які маємо. Чому весь демократичний  світ вже майже рік волає і каже, що неможна притягувати до кримінальної  відповідальності політичних діячів за виключно політичні рішення та дії.  Українська влада не чує цього. Якщо були б незалежні судді, незалежні  прокурори, вони би правильно застосували 365 статтю. Про цю статтю вже  вся Україна знає, що є так. Просто треба правильно застосувати цю  статтю, і прийти до висновку, що події злочину не було, тому що  Тимошенко не вчиняла жодного кримінального діяння. Вона вчинила  політичне діяння. В складних політичних умовах взяла на себе  відповідальність. Хтось схвалює це рішення, хтось не схвалює, але це  рішення було політичним. Це рішення можуть судити лише виборці на  виборах і парламентарі, колег в інших фракціях.   Андрій Портнов:  Савік, хочу вам повідомити, що інститут прокуратури та адвокатури, який  дійсно сьогодні є не реформованим, підлягає негайному реформуванню. Ми  очікуємо, що глава держави внесе до парламенту новий закон України про  адвокатуру, який пройшов міжнародну експертизу на Венеціанській комісії,  який буде побудований на тому, що виключно адвокатським самоврядуванням  будуть вирішуватися всі питання, в тому числі кваліфікаційні,  дисциплінарні, всі питання. Після цього буде завершена робота над новим  законом про прокуратуру, який пройде міжнародну експертизу. Нам в цій  роботі допомогло лише те, що перша експертиза у Страсбурзі та друга у  Києві за участі європейських експертів допомогла нам побороти опозицію  внутрі нашої країни. Ми змогли за допомоги міжнародної експертизи вийти  на цей документ. І саме такий документу нас буде по адвокатурі і  прокурорах.   Савік Шустер: Пожалуйста.   Віктор Шемчук: Я  хочу помочь Андрею Портнову. По этому уголовному кодексу, наверное,  Юлия Владимировна Тимошенко не находилась бы в местах лишения свободы ни  до суда, ни после суда. И это дело, которое сегодня у всех на слуху,  365-я статья, о которой мы говорим, наверное, не была бы доказана при  такой системе сбора доказательств, приговора такого бы не было. Это мое  мнение , поскольку я посмотрел этот кодекс и я знаю дело, о котором мы  говорим. Я просто помогу Андрею сказать то, что он не может сказать» («Шустер live», Перший національний, 27.01.2012).   Невідомо,  наскільки велика частка аудиторії перечекала занадто тривалий, густо  пересипаний важкими для сприйняття юридичними термінами та загальними  фразами виступ пана Портнова, але врешті-решт справа начебто дійшла до  безпосереднього обговорення єврорезолюції. Тут слід віддати належне  Савіку Шустеру, який зацитував в ефірі її основні положення &ndash; адже  уявлення про те, що більша частина глядачів ток-шоу настільки політично  ангажована, що не потребує додаткових пояснень чи наведення  обговорюваних фактів, насправді не більш ніж ілюзія. Тим більше, що  українське ТБ не надто їм в цьому допомагало.   Після  цього настала черга спікера влади &ndash; народного депутата від ПР Олени  Бондаренко. Аргументація її була прогнозованою і базувалася на звичних  прийомах, які практично завжди використовує влада, намагаючись  нівелювати враження від міжнародного осуду власних дій. При цьому пані  Бондаренко явно не дружила з логікою, коли одночасно робила спроби  занизити авторитет джерела і тут же визнавала такі рекомендації  «дороговказом» для влади і вказувала на окремі позитивні оцінки.   Ну  і, звісно, не обійшлося без звинувачення на адресу опозиціонерів, які,  мовляв, виконують роль сексотів. Цей сильний термін Олена Бондаренко  використала явно для того, щоби принизити опонентів: мовляв, апелюючи до  міжнародного співтовариства з повідомленнями про негативні явища, вони  підводять Україну під загрозу санкцій. Невже пані Бондаренко  вважає, що опозиція мала би мовчазно сприймати як належне (а може й  публічно схвалювати?) будь-які дії влади &ndash; з благородною метою  збереження авторитету країни?   «Олена Бондаренко: Так  вот, в четверг, в принципе, что касается резолюции ПАСЕ для нашей  делегации, для тех, кто принимал участие в работе ПАСЕ, не произошло  ничего экстраординарного. Потому что практически все поправки, которые  были внесены, проголосованы &ndash; не проголосованы, были известны заранее.  Т.е. вечером в четверг состоялось их обсуждение и голосование простым  большинством. Если быть уже точным, вы знаете, что более 400  представителей входит в ПАСЕ и из них, к сожалению, на обсуждение этого  вопроса, присутствовало около 90. Проголосовало за данное решение и того  меньше &ndash; более 60 депутатов. И в данном случае мы получили то, что  получили. Вы знаете, когда мы обсуждаем данную резолюцию, конечно,  в принципе, очевидны и предсказуемы позиции оппозиции и власти. Власть  видит для себя, как дороговказ, как те рекомендации, которые мы получаем  от более опытных стран в плане построения демократического общества.  Оппозиция, конечно, наверное, будет нас ругать и говорить, что &ndash; ага,  вот какие плохие у нас представители власти, какая плохая ситуация у нас  в Украине. И вот в итоге мы такой результат получили. Трагедию из этого  делать, ну, это фактически &ndash; оказывать медвежью услугу своей  собственной стране. Мы и так достаточно натерпелись от скандального  поведения представителей оппозиции в ПАСЕ. И вот знаете, вообще,  вот поведение тех представителей оппозиции в ПАСЕ было похоже на  поведение некого сексота, который настучал. И при этом сделал хорошей  мину при плохую игре и сказал: я же добра хочу. Ну, я бы не согласилась с  такой позицией. Все-таки нужно быть сдержанней в эмоциях. Ни  ПАСЕ, ни Евросоюз, ни Еврокомиссия &ndash; это ни то место, где нужно решать  свои личные политические интересы и личные политические выгоды. Что  касается тех положений, которые были определены этой резолюцией? Есть  позитивные моменты. Есть негативные моменты. Но в данном случае, я могу  сказать, что этот документ по оценкам сбалансирован &ndash; есть полюсы и  минусы. И видеть только черное или только белое &ndash; это значит,  практически отказать самому себе в уме. Мы можем с вами очень долго  перечислять различные поправки. Но факт остается фактом, что Украина  продолжает диалог с Европейским Community, Украина продолжает диалог с  такой организацией, как ПАСЕ. ПАСЕ дает некоторые рекомендации по поводу  проведения следующих выборов. И в данном случае, мне например, как  законодателю, очень приятно, что есть такой комплимент в отношении  власти, в отношении украинского парламента, что нами был принят Закон «О  выборах», который по меркам, по оценке Венецианской комиссии,  в принципе, ну скажем так &ndash; на 4 можно вытянуть. Другое дело, что есть  некие рекомендации Венецианской комиссии, к которым мы не прислушались.  Но опять-таки, если вспоминать опыт взаимодействия с Венецианской  комиссией, на которую мы равняемся, они всегда все свои рекомендации  подчеркивают одной фразой &ndash; что, ну, в принципе, те позиции, которые  могут нас не утраивать, как Венецианку, или мы хотим их улучшить, не  означает полностью требования выполнить этих рекомендаций. У каждой  страны есть право &ndash; решать внутренние вопросы, в том числе и  политического устройства, самостоятельно».   Опозиційні  спікери в програмі Шустера цього разу виглядали явно більш переконливо.  Хоча заради об&rsquo;єктивності зазначимо, що й вони все ще надають перевагу  звинуваченням загального характеру перед наведенням конкретних фактів і  цифр, але навіть ті аргументи, до яких вони вдаються, справляють  сильніше враження, ніж доволі безпомічні пасажі на кшталт «ми теж могли б  про вас багато чого розказати» або «не треба рахувати чужих унітазів».  На користь опозиційних спікерів зіграла і стримана позиція ведучого,  який цього разу надав їм практично безперешкодну можливість висловитися.   «Сергій Соболєв:  Саме тому, повертаючись до самої резолюції, я хочу сказати, резолюція  дала такий дороговказ, після якого сказати &ndash; ми не зрозуміли, не хотіли  не можливо буде, бо нажаль, от ми коли вчора вийшли 4 представника  опозиції, з одного боку нібито треба радіти, бо дана об&rsquo;єктивна оцінка, а  з іншого боку я розумію &ndash; це моя країна, це є фактор, в якому  визначено &ndash; якщо вище керівництво терміново приймає заходів по  звільненню Тимошенко, інших політв&rsquo;язнів, не реформує судову систему,  прокурорську систему, фактично застосовуються найжорсткіші санкції. При  чому, щоб ми розуміли, це не є санкції проти простих людей. От  розглядалася ситуація по Білорусі. Та по простих людях по Білорусі було  ухвалено рішення &ndash; збільшити кількість студентів, які мають право  безоплатно навчатися в усіх вищих навчальних закладах Європейського  Союзу, європейської спільноти, спростити процедуру надання віз для  простих громадян. А от для тих, хто є фактично сучасниками злочинів, а  саме суддів,прокурорів, вищого керівництва держави, є найжорсткіші  обмеження, які стосуються рахунків, які стосуються безпосередньо права  на в&rsquo;їзд в держави Європейського Союзу, і не лише Європейського Союзу, і  всієї ради Європи.    Тому  я вважаю &ndash; ця резолюція &ndash; це фактично останнє попередження, тільки не  китайське, а останнє серйозне попередження, після якого вже заяви ми так  раді, ми так задоволені, що нам таку оцінку дали в Європі, вже  неможливо буде казати, бо далі наступна сесія буде буквально напередодні  парламентських виборів. є цілий ряд застережень. Не може бути такого,  що б два лідери списку сиділи у в&rsquo;язниці і не мали можливості брати  участь у виборах. Там прямо сказано в резолюції. Ви повинні і  зобов&rsquo;язані зробити все можливо, щоб допустити політичних ув&rsquo;язнених до  виборів.    І  останнє, зауваження статті 364, 365, якраз європейський законодавець  підійшов дуже об&rsquo;єктивно, там прямо сказано, що такий то статті  перелічені, порушують права і застосовуються в Україні для розправи з  інакомислячими і політичними опонентами, тому Рада Європи радить. Що  вона радить &ndash; привести їх у відповідність до європейських стандартів. Я  вважаю, що це абсолютно об&rsquo;єктивний посил. І другий, дуже важливий  посил, розуміють, що ніякі Кримінально-процесуальні кодекси, ніякі інші  зміни не замінять ключового &ndash; незалежності судді. Саме тому цілий розділ  там присвячений тому, як зробити, щоб суддя дивився в кодекси, навіть  ці кодекси, щоб дивився в Конституцію, а не слухав, хто йому черговий  раз подзвонить, Кіреєву чи іншому, і це дуже-дуже важливо і принципове.    І  останнє, там приведені факти тиску на суддів. Ну от уявіть собі &ndash; справа  Тимошенко, 7 із 8 суддів, які територіально відносяться в апеляційному  судді до розгляду справ в Печерську, були замінені протягом 2 місяців до  розгляду справи в апеляційному суді. 3 із 3 суддів, включаючи  доповідача і голосуючого, міняють прямо за день до початку процесу.  Тому, як може Європа на це реагувати, вони навіть не вникаючи в суть  справи вже заявляють, що це є упереджене ставлення, що це є не  об&rsquo;єктивне ставлення і немає вільного волевиявлення ні судді, ні  прокурора, ні тим більше підозрюваного. І останнє, теж не менш важливе.  Європейці чудово розуміють, що не можна будь-яке політичне рішення  перетворювати в кримінальне, бо тоді фактично ми ставимо заручником  всього, що і далі буле відбуватися в Україні, коли ця влада піде в  відставку і буде в опозиції фактично тим, хто прийде до влади, далі ви  користатиме ті самі методи проти своїх опонентів, і боротися з ними не  на виборах &ndash; чесних і справедливих, а використовувати залежну  прокуратуру, залежні суди і таким чином перемагати. Таким чином ми  фактично працюємо на самознищення нашої країни, це є найстрашніше, коли  помста стає ключовим методом боротьби з опозицією. І ясно, що цього ми допустити не можемо» («Шустер live», Перший національний, 27.01.2012).   У «Великій політиці» на «Інтері»,  програмі значно більш строкатій за структурою, тональність оцінок  опозиції в ситуації з резолюцією Європарламенту виглядала доволі  негативно. Попри зовнішню нейтральність, автор сюжету вказав на, з його  точки зору, негативні наслідки дій опозиції та натякнув на  неадекватність її представництва у цій європейській структурі.   «Євгеній Кисельов, ведучий: Ну  а, тема Бетховенской &ldquo;Оды к радости&rdquo;, гимн Объединенной Европы  напоминает о том, что эта неделя была богата разнообразными  политическими событиями, связанными с европейской темой. Пожалуй, больше  всего разговоров, в том числе и в Украине, было вокруг очередной Сессии  Парламентской Ассамблеи Совета Европы. Там была принята очередная  резолюция по итогам мониторинга ситуации в Украине, в связи с  выполнением принятых страной обязательств, еще при вступлении в Совет  Европы. Дискуссия на эту тему в средствах массовой информации, как  водится, были очень политизированы. Сторонники Партии Власти напирали на  то, что в этой резолюции в итоге был зафиксирован целый ряд пунктов,  где отмечаются положительные изменения. Ну, в частности. Принятие нового  избирательного Закона, принятие его единодушным голосованием, как  сторонников Партии Власти, так и оппозиции, принятие Закона о доступе к  информации. Проделанная работа по подготовке нового Уголовного Кодекса.  Там. И другие вещи. Оппозиция об этом старалась не вспоминать, а  напирала на те пункты резолюции, которые содержат критику в адрес  украинских властей, прежде всего, с судебным преследованием  экс-премьера, Юлии Тимошенко, которую европейские политики упорно  считают примером избирательного применения правосудия, чтобы не говорили  представители официального Киева. При этом, правда, сторонники  оппозиции, как это часто бывает, а на то она и оппозиция, старались  максимально сгустить краски, представить рекомендации чуть ли ни как  ультимативные требования. Сторонники же Партии Власти, наоборот, делали  вид, что эти рекомендации носят факультативный характер. В общем,  нормальная политическая борьба. Только вот, в пылу этой борьбы, как в  одной детской сказке, мама воробьиха чуть не осталась без хвоста.  Попытка сторонников оппозиции поставить под сомнение полномочие 3 членов  Украинской делегации, которые раньше принадлежали к Блоку Юлии  Тимошенко, а потом вышли из него, чуть не привела к тому, что полномочий  могла лишиться полностью вся делегация. Поскольку, по Регламенту ПАСЕ, а  об этом многие забыли, можно лишь лишить полномочий делегацию в целом, а  не отдельных ее членов. Ну а ситуация в итоге, разрешилась  благополучно. Процедурный комитет ПАСЕ снял вопрос о полномочиях  Украинской делегации, а что касается ее персонального состава, то  выяснилось, что определять его должна сама Верховная Рада на  пропорциональной основе. Поскольку же Фракция БЮТ, как известно, в  численном отношении за последние 2 года, сократилась примерно на треть,  то и представительство оппозиции в делегации неизбежно должно  измениться» («Велика політика», «Інтер», 27.01.2012).   Бесіда з  віце-прем&rsquo;єром та міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком була  цікава, передусім, тим, що можна було відстежити, як трансформується  риторика політика, який свого часу обміняв на урядову посаду підтримку  понад трьох мільйонів виборців на президентських виборах-2010.   Це  справді складно &ndash; пробувати переконати аудиторію в успішності доручених  йому переговорів із МВФ, водночас завірити співгромадян, що ці  переговори не призведуть до збільшення тарифів і подальшого зубожіння  населення, наголосити на власній готовності пожертвувати політичним  іміджем заради успіху реформ (зазначимо &ndash; жодну з яких до ладу не  доведено, а більшість навіть реально й не розпочато), і на додачу ще й  пошкодувати, що не можна застосувати для просування тих же реформ  «революційних» методів грузинської влади. Задля економії часу і місця не  будемо наводити цитат (цікавих адресуємо на персональний сайт політика, де можна переглянути відео).   Констатуємо  лише, що з наближенням виборів усе більше політиків, пов&rsquo;язаних із  владою (особливо з числа тих, кому не знайдеться місця в прохідній  частині виборчого списку) змінюватимуть публічну риторику, переходячи в  стан «захисників народних інтересів». Спостерігати за цим буде доволі  кумедно. А от чи можна буде таким шляхом завоювати довіру виборців? На  наш погляд &ndash; проблематично.   До речі, нещодавно сайт facenews.ua  провів власне опитування майже 4000 користувачів, у якому пропонувалося  визначити, які закони мають прийняти депутати, щоб заслужити довіру  виборців. 75 відсотків опитаних заявили, що депутатам уже нічого не  допоможе. Звісно, це не класичне соцопитування, тим не менше результат  досить показовий. Нинішні політики давно розтратили «капітал довіри», і  йдеться не лише про представників влади, а й опозиції. Ситуація в країні  явно потребує нових облич і нових ідей &ndash; і в політиці, і в телеефірі.  Чи з&rsquo;являтимуться такі, чи нас чекає лише черговий раунд перетасовки  заяложеної «політичної колоди» &ndash; простежимо разом.   Проект  «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у  випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та  політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Телекритика»  за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди  авторів не обов&rsquo;язково збігаються з офіційною позицією уряду США. ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-02-03/69272</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 12:01:33 +0200</pubDate><title>На «2+2» українська прем’єра «Таємниць світу з Анною Чапман»</title><guid>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-02-03/69272</guid><category>Прес-релізи</category><full-text><![CDATA[      6 лютого в ефірі телеканалу «2+2» відбудеться українська прем'єра документального проекту «Таємниці світу з Анною Чапман», де одна з найбільш загадкових жінок Росії розкриває найзагадковіші явища сьогодення.      Шпигунський талант сучасної Мата Харі дозволяє їй бачити початок і розуміти причину різних містичних таємниць і загадок людства. Чому на тілі окремих людей з'являються криваві стигмати? Що таке одержимість бісами? Що криється за здатністю до самозаймання? Як мироточать ікони? Чи живуть серед нас справжні чаклуни й відьми? Контакти людей з інопланетянами - реальність чи обман? Чи здатні амулети відвернути лихо або завдати шкоди? Чи може гіпнотизер зробити людину повністю керованою? Розібратися з цими та іншими питаннями прагне Анна Чампан та її команда.      Ведуча програми Анна Чапман стала відомою після провалу у США російської розвідувальної мережі. Анну разом з іншими фігурантами цієї справи було засуджено за шпигунство на користь Росії і депортовано зі США в обмін на чотирьох російських громадян, засуджених за шпигунство на користь США і Великої Британії. Арешт Анни Чапман та її колег став найгучнішим шпигунським скандалом від часу розпаду СРСР та найбільшим провалом російських спецслужб за кордоном.     «Таємниці світу з Анною Чампан» виходитимуть в ефірі «2+2» з понеділка по п'ятницю о 19:00.]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-02-03/69271</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 13:56:43 +0200</pubDate><title>Січень – кращий місяць «2+2»</title><guid>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-02-03/69271</guid><category>Прес-релізи</category><full-text><![CDATA[У січні 2012 року«2+2»  отримав кращі середньомісячні показники в історії каналу як за добу, так і у прайм-таймі. Частка (shr%) каналу у прайм-таймі  зросла на  87%, за добу - на 99%, порівняно з січнем 2011 року.     У січні середньодобова частка «2+2» досягла 2,88% (shr%), рейтинг - 0,4% (rat%) серед глядачів у віці 18 - 54 рр. у містах з населенням понад 50 тис. мешканців. У прайм-таймі (19:00 - 23:00) частка «2+2» у січні становила 3,03%, рейтинг - 1,1%.     За  підсумками січня «2+2» посів 7 місце серед вітчизняних телеканалів у прайм-таймі.      Головними складовими успіху «2+2» у січні стали високі показники (shr%) серіалів «Пригоди Мерліна» (3,8%) та «Солдати» (3,4%), лінійки праймового кіно о 21:30 (4,2%) та 23:00 (5,5%), програм «Ульотне відео по-російськи» (3,4%) і «На коня»  (3,5%).    Згідно з даними дослідницької компанії «Gfk Ukraine». Підготовлено з використанням ПЗ «Markdata», за остаточними даними (січень 2011/ січень 2012).]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69270</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 13:44:58 +0200</pubDate><title>Пауло Коельо на знак протесту проти SOPA дозволив завантажувати свої книги безкоштовно</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69270</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[         Пауло  Коельо  передав свої книги торрент-трекеру The Pirate Bay для  безкоштовного завантаження. У своєму блозі письменник відзначив, що  жадібність для правовласників &ndash; шлях безперспективний і закликав піратів  всіх країн об&rsquo;єднуватися.    Паоло Коельо (Paulo Coelho)  вже давно є прихильником піратського скачування художніх творів, з того  моменту, як 1999 року його роман «Алхімік» було розміщено в інтернеті,  пише Guardian.   Як  відзначає видання, у своєму блозі письменник підписується «ваш пірат  Коельо» та запрошує завантажувати його твори безкоштовно, а якщо вони  сподобаються &ndash; купувати друковану версію.   Раніше у пості My thougts on SOPA  («Мої думки про SOPA») Коельо зауважив, що законопроект «може  зруйнувати інтернет» і є реальною загрозою не лише для американців, але й  для усього світу.   Коельо  також відзначив, що багатьом письменникам важливо не тільки отримати  матеріальну винагороду, але й ділитися своєю творчістью із читачами.    «Хтось  скаже: ви достатньо багаті і можете собі дозволити розповсюджувати  власні книги безкоштовно. Так, це правда &ndash; я багатий. Проте чи бажання  заробити гроші примушує мене писати? Ні. Моя сім&rsquo;я та мої вчителі &ndash; всі  говорили, що у  мого «письменництва» немає майбутнього. Я розпочав  писати і я продовжую писати тому, що отримую від цього задоволення і  тому що це &ndash; сенс мого існування. Якби мотивом були гроші, я б припинив  писати декілька століть тому, і захистив би себе від незмінно негативних  відгуків», &ndash; пише Коельо у своєму блозі.   Письменник  нагадує про розповсюдження радянської літератури 50-60-х років минулого  століття у вигляді самвидаву &ndash; зауважуючи, що автори не отримували тоді  жодної матеріальної вигоди, проте їх творчу діяльність це не зупинило.   «І що я  відчуваю щодо всього цього? Як автору, мені слід було б теж захищати  «інтелектуальну власність», проте я цього не хочу», &ndash; заявив Коельо,  закликаючи «піратів всіх країн об&rsquo;єднуватися».]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69269</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 11:34:22 +0200</pubDate><title>Відкрити світ по-новому з www.dw.de</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69269</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69269/i150_ArticleImage_69269.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Нова віха в історії DW: традиційно виважена інформація з Німеччини в новому дизайні, з новою інтернет-адресою та на оновленому телеканалі</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[ 	З 6 лютого 2012 року матеріали Deutsche Welle будуть доступні в новому  форматі. Тепер новини, аналітику й репортажі з Німеччини можна буде  знайти за адресою www.dw.de в новому дизайні. Крім того, буде  змінена програма мовлення телеканалу DW. За словами генерального  директора медіакомпанії Еріка Беттерманна, такі перетворення допоможуть  DW досягти нових висот на міжнародному медіаринку: «Ці зміни є  справжньою віхою для поліпшення позицій Німеччини в галузі ЗМІ на  міжнародній арені».  	DW - джерело якісної та об'єктивної інформації. Ця медіа-корпорація  приділяє особливу увагу поясненню причин та аналізу наслідків того, що  відбувається. Новий дизайн покликаний підкреслити ці сильні сторони  контенту інтернет-порталу DW.  	  	dw.de - нова інтернет-адреса   	На новій інтернет-сторінці інтегровані всі сервіси DW: статті,  фоторепортажі, відео, аудіо, інтерактивні додатки. «Сайт dw.de  залишається джерелом якісної інформації з Німеччини, який пропонує своїм  читачам матеріали 30-ма мовами. Нова кольорова гама та сучасний дизайн  зроблять наш портал ще більш привабливим», - каже Беттерманн.   	Нова версія сайту DW виконана в більш зручному для користувачів  форматі: тексти згруповані за темами й розміщені в такому порядку, в  якому читач очікує побачити їх на порталі. Дизайн dw.de також передбачає  більше місця для фотографій, відео та аналітичних матеріалів.   	Медіацентр - це бібліотека мультимедійних додатків DW. У новій версії  сайту він став його невід'ємною частиною. Тепер у читачів з'явиться  можливість прямого доступу до чисельних відео, аудіо та фотогалерей  DW.   	З новим брендом до нових висот   	Зміна дизайну інтернет-сайту і програми мовлення телеканалу - елементи  нового корпоративного дизайну DW. Тепер Deutsche Welle позиціонуватиме  себе як єдиний бренд «DW». За словами Еріка  Беттерманна, дедалі більше  країн хотіли б здійснювати вплив на формування світової громадської  думки й тому намагаються всіляко привернути до себе увагу. «На цьому тлі  такі перетворення DW були необхідною інвестицією для більш успішної  присутності DW на міжнародному медіаринку».  	Deutsche Welle крокує в ногу з часом. Саме тому керівництво концерну  ухвалило рішення адаптувати зовнішні ознаки впізнаваності медіакомпанії  до сучасних вимог ринку. Відтепер усі сервіси Deutsche Welle на всіх  континентах й усіма мовами світу матимуть один логотип.   	Зміни в програмі телебачення DW  	Також телеканал DW виходитиме відтепер в ефір з новим логотипом. Як і  раніше, телемовлення триматиме своїх глядачів у курсі останніх світових  подій. Однак тепер більше уваги приділятиметься роботі над новими  передачами, репортажами, документальними фільмами на різні теми. Більш  докладну інформацію про телепрограми DW німецькою, англійською,  іспанською та арабською мовами ви знайдете за адресою www.dw.de/tv.   	Новий логотип Суть  реформи програми телемовлення DW за кордоном полягає в тому, щоб  зробити телепередачі більш релевантними для цільових регіонів. Поряд з  телепрограмами німецькою, англійською, іспанською та арабською мовами DW  почала працювати над телепередачами низкою інших національних мов. Крім  того, будуть запроваджені нові формати мовлення, які дозволять  переглядати телеканал DW на різних мультимедійних пристроях.   	Спільна аудіовізитівка   	Уперше в історії DW також зазвучить однаково в усіх своїх медійних  проявах. З цією метою радіо та телебачення спільно розробили так звану  «акустичну візитівку», в якій новий корпоративний дизайн можна буде  «почути».   	Що ви думаєте про реформу DW?   	Якщо у вас є якісь запитання чи зауваження, пишіть нам на адресу service@dw.de (англійською  або німецькою). Ми хотіли б також побачити, як вписується оновлена DW у  ваше повсякденне життя. Будемо раді отримати від вас фотографії на фоні  логотипу DW, який ви можете роздрукувати, зробити своїми руками,  намалювати або зліпити. Поділіться з нами, як DW супроводжує вас у  подорожах та на роботі. Серед усіх учасників розігруватимуться два  планшетних комп'ютери iPad і 20 смартфонів Nokia Lumia 710. Більш  докладну інформацію ви дізнаєтеся за адресою www.dw.de/mydw.   	Ваші відгуки про оновлену українську сторінку будемо також раді отримати за адресою ukraine@dw.de.  	   	Автори: Бірґіт Ґьорц / Христина Ніколайчук 	Редактор: Володимир Медяний, www.dw-world.deІлюстрація - www.dw-world.de ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69268</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 13:21:34 +0200</pubDate><title>Янукович відклав захист персональних даних до 1 липня</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69268</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Президент України Віктор Янукович підписав закон № 4343-VI від 13 січня 2012 року, яким відповідальність за порушення у сфері захисту персональних даних відтерміновується з 1 січня 2012 року на 1 липня 2012 року. Про це повідомляє сайт Верховної Ради України, пише «Інтерфакс». Як повідомлялося, 1 січня 2012 року набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», згідно з яким усі бази мали бути зареєстровані до 1 січня 2012 року. До цього виявилися не готовими ані підприємці (будь-якому з них необхідно зареєструвати щонайменше дві бази - працівники та клієнти), ані держслужба, що отримала 4 млн заявок. Закон ввів адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних, зокрема, за нереєстрацію баз персональних даних та використання персональних даних без згоди фізичної особи. Розмір штрафів за адміністративні порушення варіюється від 100 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1,7 тис. грн до 17 тис. грн. Прем'єр-міністр Микола Азаров дав вказівки не штрафувати за неподання до Держслужби із захисту персональних цих відомостей про наявні бази персональних даних протягом січня і, за необхідності, довше. «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69267</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 11:13:02 +0200</pubDate><title>Операція «нейтралізація»</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69267</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69267/i150_ArticleImage_69267.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Кілька «але» до звернення журналістів у справі Гонгадзе</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[    Відома на весь світ справа Гонгадзе - постійний душевний тягар для  рідних і близьких, а для країни? А для країни от вже багато років вона  залишається своєрідним індикатором - чи здатні суспільство і політики  дати їй справедливу оцінку і дивитися в майбутнє, чи вони й досі живуть в  минулому.   	Нещодавно перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін звинуватив деяких  журналістів у недостатній активності в захисті свободи слова під час  ведення справи Кучми (інтерв'ю «Незалежному бюро новин»). Насправді,  чому справа екс-президента практично вже закрита - це привід задуматися  всім. Першому заступнику - про свої помилки, журналістам - про свої  недоліки.   	Потерпілий у справі Олексій Подольський вважає, що винна все ж таки  Генпрокуратура. «Закриття вже порушеної справи проти Кучми було можливим  лише із «благословення» Генпрокуратури, яка без будь-яких на те підстав  поновила слідство в цій справі, - говорить Подольський («День», №13-14,  27 січня 2012 р.). - Замість того щоб звинувачувати журналістів,  прокуратурі доречніше розслідувати справу Кравченка, а також усі спроби  сфальсифікувати справу Гонгадзе за часів Кучми...».   	До речі, у згаданому інтерв'ю Ренат Кузьмін підкреслює: «Якщо суд  прийняв рішення на користь Кучми і вважає, що справу мною було порушено  незаконно, то це зовсім не означає, що завтра стосовно Кучми не може  бути порушено кримінальної справи вже законно. Наприклад, не за  перевищення влади, а за іншою, більш вагомою статтею. Закон таке право  прокурору дає».   	Днями деякі українські журналістські організації й рухи («Стоп  цензурі!», Українська медіаасоціація за підтримки міжнародної  правозахисної організації «Репортери без кордонів») висловили  стурбованість відсутністю прогресу в справі про вбивство журналіста  Георгія Гонгадзе. Вони вимагають:   	«Від Печерського суду міста Києва:   	- роз'яснити суддям, в тому числі суддям зі складу колегії, яка  розглядає справу за обвинуваченням Пукача О.П., необхідність мінімально  закривати судове слідство з огляду на наявність державної таємниці;   	- переглянути режим слухання справи Пукача і визначити його таким, що у  закритому режимі суд вивчає лише ті матеріали, які мають гриф  секретності, та допитує лише тих свідків, які є негласними працівниками  міліції. Це необхідно вчинити задля забезпечення права суспільства та  потерпілих на публічний розгляд справи.   	Від Генеральної прокуратури України:   	- повідомити, який слідчий прийняв до провадження справу за  обвинуваченням Кравченка Ю.Ф., та коли планується закінчити слідство у  справі;   	- порушити кримінальну справу за фактом тиску на слідчі органи під час  розслідування вбивства Гонгадзе, що було встановлено Європейським судом з  прав людини;   	- визначитися процесуально шляхом винесення постанови про порушення  кримінальної справи щодо Литвина В.М., Фере Е.В., Деркача Л. тощо, про  причетність до злочину яких ідеться в показах Пукача О.П.   	Від Служби безпеки України:   	- повідомити, чи оголошено Мельниченка М.І. в міжнародний розшук, і  пояснити, чому Мельниченко М.І. вільно та безперешкодно пересувається в  Європі».   	Безумовно, обнадійлива частина заяви - це вимога до Печерського суду  зробити процес над Пукачем більш відкритим, а також - звернення до  Генпрокуратури про визначення місця Володимира Литвина шляхом порушення  проти нього кримінальної справи. «День» звернувся до голови Верховної  Ради із запитом прокоментувати заяву журналістів. Від керівника  Прес-служби Апарату Верховної Ради України Вікторії Шведової ми отримали  наступну відповідь: «Голова Верховної Ради України В.М. Литвин  неодноразово висловлював свою думку щодо подій, пов'язаних із розглядом  справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, і не має наміру брати  участь у черговій політичній кампанії, яка розгортається напередодні  парламентських виборів. Усі інші питання щодо цієї справи необхідно  адресувати відповідним правоохоронним органам».   	Звернення названих журналістських організацій можна було б назвати  позитивним явищем, якби не кілька дуже серйозних «але». Саме на ці  кілька «але» хотілося б звернути увагу вдумливого читача.   	По-перше, у самій заяві немає згадки про нещодавнє рішення суду у  закритті справи Кучми. Як і, до речі, немає реакції Національної спілки  журналістів України. Таке мовчання цілком грає на руку Кучми і його  команди. «Реальних організаторів не знайдено, - говорить Кучма в  інтерв'ю газеті «Факты и комментарии» (за 27 січня 2012 року). - Але я  хочу, щоб їх притягли до відповідальності. Тому і буду наполягати на  необхідності справжнього, всеосяжного розслідування». Інтерв'ю,  звичайно, вражає своїм цинізмом: «Зізнаюся чесно, - каже Кучма, - були  моменти, коли я запитував себе: а чи є Бог? Чому Він дивиться і не  втручається в те, що творять на цій тлінній землі?». До речі, в  коментарях «Дню» багато хто і неодноразово підкреслював, що Кучмі не  треба нікого шукати і ні до кого звертатися, треба просто підійти до  дзеркала.   	І ось після інтерв'ю Кучми з'являється звернення журналістів, у якому  неправда змішана з напівправдою. Найкращий сценарій - якщо їх  використовують утемну. Тоді виникає питання щодо професіоналізму. Але  найгірший сценарій, у який не хочеться вірити, якщо певних людей  «мотивували». Отже, друге «але». Чому автори звернення, які так добре  розуміють контекст (називають прізвище спікера Литвина), вимагають  пояснити, «чому Мельниченко вільно пересувається по Європі»? Інакше  кажучи, чому він не заарештований? І це в контексті того, що з  ініціативи і за наполяганням команди Кучми проти Мельниченка порушено  кримінальну справу і винесено рішення про його затримання. Всі ж добре  знають якість українського правосуддя. Тому, меншою мірою, дивними  звучать в цій частині подібні мотиви в заяві названих журналістських  організацій. Тим більше, з Мельниченком як із ключовим свідком Кучма і  оточення справу практично вирішили. В Україні його чекає арешт і  відповідна обробка з наступним судовим процесом, причому не виключено,  що ще більш закритим, ніж по Пукачу. Невже саме цього хочуть заявники?   	Тепер, судячи з усього, активність Кучми і його численного ескорту  направлені на нейтралізацію свідків Олександра Мороза і Євгена Марчука.  Тут варто згадати і про документальні фільми «Змова» з їх прямими  контекстами, і про «шедевр» російського кінорежисера Кончаловського  «Битва за Украину» з подібними натяками, аналогічні статті, численні  інтерв'ю самого Кучми тощо. До речі, в названій заяві прізвища Мороза та  Марчука згадуються у дивний спосіб. Нібито у свідченнях Пукача та  плівках Мельниченка є сукупність показів таких самих (?), як і щодо  Кучми, Кравченка..., і що відносно них також потрібно порушити  кримінальні справи. Інакше кажучи, нейтралізувати і їх повністю. Досить  дивна «новина», про яку ми дізнаємось не від Генеральної Прокуратури чи  із зали суду, а із названої заяви.   	Що сталося зі свідками Кравченком, Фере, Дагаєвим, ми знаємо. Залишився  Пукач, який знаходиться під надійним контролем і в будь-який момент  може дати «правильні» свідчення. А потерпілі Подольський та Єльяшкевич,  які поки що «заважають», мабуть, найближчим часом відчують нейтралізуючі  дії.   	Не треба забувати і про записи Мельниченка та їхні експертизи. Для їх  нейтралізації також було багато часу, і тут громадськість збити з  пантелику досить легко. До того ж допоміг Конституційний Суд, який  фактично зробив плівки незаконно здобутими. Хоча від цього вони не  перестали бути доказами.   	Кучма та його почет мали вдосталь часу на ознайомлення з матеріалами  справи, в часі їх не обмежували. Слідство фактично озброїло Кучму і його  команду на всі сто відсотків. Спокійно скопіювавши майже всі матеріали  справи і уникнувши судового процесу, сторона Леоніда Даниловича посилено  і водночас тихо працює на випередження. Добре знаючи матеріали справи,  всю експертну та слідчу базу по справі, вони активно працюють над їх  нейтралізацією.   	А який фон? Кучма вже поводиться так, ніби він прокурор. Виходить,  таємниці слідства по справі Кучми вже немає? Леонід Данилович у  згаданому інтерв'ю вводить якісь нові факти, нібито зі справи, сам їх  коментує. Аналогічна ситуація і з названою журналістською заявою (до  речі, ми попросили адвоката екс-президента Віктора Петруненка  прокоментувати його, але він сказав, що перебуває у відпустці - заяву не  бачив, тому коментар дати не може). Тоді свідки, яких допитували, також  можуть все коментувати? А представник Мирослави Гонгадзе - Валентина  Теличенко? А представник потерпілої у справі Лесі Гонгадзе - Андрій  Федур? А адвокати Мельниченка? Чи означає це, що тепер і вони можуть  вільно коментувати будь-які матеріали справи, наприклад, всі обставини  допитів Кучми, його очної ставки з Мельниченком, допитів Деркача і  Литвина? І не тільки... Там, мабуть, є багато нового й цікавого для  суспільства.   	«УКРАЇНСЬКІ ЖУРНАЛІСТИ МАЛИ Б ЗВЕРНУТИСЯ ДО КОЛЕГ ЗА КОРДОНОМ»   	Олексій ПОДОЛЬСЬКИЙ, громадський діяч, журналіст:    	- Заяву журналістів підтримую частково. Наприклад, коли мова йде про  розслідування перешкоджанню слідству в справі Гонгадзе, то не треба  обмежуватися періодом 2000-2004 років. Ця справа фальшувалася й після  2004 року. Я маю докази фальсифікації й вважаю, що має бути дано оцінку  перешкоджанню всього розслідування, включаючи 2012 рік. Перший і  головний доказ - це фальсифікація вбивства головного свідка у цій  справі, генерала, колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, якого вбили, а  слідство нагло й відверто сфальшували, навіть не показуючи потерпілій  стороні - дружині та дітям - цю справу. У зв'язку з цим я маю підозру,  що до фальшування цієї справи були причетні високі посадові особи,  зокрема президент Ющенко та його силовики - Піскун, Турчинов... Цим  людям підлеглі доповідали, що мова йде про вбивство, а вони виходили до  суспільства й говорили про самогубство. Це була певна змова, під яку  Кучма отримав гарантії недоторканності від президента Ющенка.   	У своїй справі я також знайшов «подлоги» Генеральної прокуратури. Я про  це говоритиму на процесі Пукача. Там є розбіжності між протоколами, які  були в судовому засіданні, коли йшлося про виконавців - Наумця та  Мариняка, й тими документами, які зараз є в справі. Ці «подлоги» було  зроблено для того, щоб приховати злочинні дії очільників Генеральної  прокуратури у справі Подольського. Є такі докази й у справі Гонгадзе.  Тому я вважаю, що фальшування триває, - все відбувається не в площині  права, а в площині політичних інтересів тих чи інших осіб.   	Що стосується Мельниченка в цій заяві. Я не вважаю, що він скоїв  злочин. Але, з моєї точки зору, має бути кримінальна справа по  Мельниченку, яка розслідує й припинить всі спекуляції довколо нього.  Мельниченко стало відомо про скоєння цілого ряду злочинів - системної  діяльності певних осіб, які уособлювали тодішню вищу владу. Як справжній  громадянин України, він був зобов'язаний записувати все, що відбувалося  в кабінеті Кучми, заради того, щоб запобігти злочинам, попередити  суспільство й притягнути до відповідальності винних осіб. Тому я вважаю,  що він виконав свій громадянський обов'язок. Я не думаю, що Мельниченка  потрібно притягувати до відповідальності.   	Я взагалі вважаю, що адресатом заяви журналістів мала бути не  Українська держава і правоохоронні органи. Якщо вони хочуть чогось  добитися, то її треба було адресувати міжнародній спільноті. У зв'язку з  тим, що останнім часом міжнародна спільнота дещо зменшила (не без  «безкоштовної» допомоги родини Кучми - Пінчук проводить лобістську  роботу в інформаційному та політичному середовищі серед впливових  іноземних політиків) гостроту постановки цього питання. На мою думку,  українські журналісти мали б звернутися до колег за кордоном, щоб ті  попередили своїх політиків, що з часом їм буде дуже незручно перед  власним суспільством за те, що вони підтримували родину Кучми. Рано чи  пізно все одно правда вийде на поверхню й буде доведена. Я не думаю, що  виборці Ізраїлю, США, Великобританії чи Польщі будуть у захваті від  своїх політиків, які підтримують родину Кучми в їхніх намаганнях  уникнути відповідальності за вбивство конкретної людини. І не однієї. Я б  не обмежувався тільки питанням вбивства Гонгадзе. Тому що за часів  Кучми та після його правління були інші вбивства політичних діячів і  журналістів. Я маю на увазі смерть Чорновола (яку я називаю вбивством)  напередодні обрання Кучми 1999 року для того, щоб провести в другому  турі схему «Симоненко - Кучма». Я маю на увазі вбивство Гетьмана, після  якого заляканий Ющенко відмовився від участі у виборах під час другого  обрання Кучми. Я маю на увазі вбивство головного свідка по справі  Гонгадзе - генерала Кравченка. І хоч що б там говорили, але мотиви були  лише в родини Кучми: з одного боку, прибрати політичних конкурентів, а з  другого - прибрати свідків злочинів. Тобто йдеться про систему  політичного насильства, яку було запроваджено режимом Кучми.   	Кучма хоче знайти справжніх замовників? Нехай шукає їх у своїх мотивах.   	Щодо розголошення таємниці слідства, то завжди робилися зауваження  тільки потерпілим. Захисникам Кучми ніколи не робили зауважень. Коли я  тільки почав говорити про матеріали справи Кравченка, мене одразу  викликали «на килим» до слідчого Генпрокуратури і пригрозили порушенням  кримінальної справи через розголошення таємниці слідства. Адвокати ж  Кучми починають говорити про ті речі, які суд ще має дослідити, тобто по  суті. Таким чином, вони перешкоджають іншому судовому процесу у справі  Пукача. Це порушення КПК. До того ж, сторона Кучми висмикує певні речі,  які їм вигідні, й коментує їх. Це не що інше, як маніпуляція.   	Щодо нейтралізації мене як потерпілого. Зрозуміло, це дурниця - воювати  з потерпілими. Хоча від компанії Кучми можна очікувати чого завгодно.  Мені здається, коли кажеш те, що їм не вигідно, зокрема у справі  Кравченка, то вони це замовчують, не сперечаються. Коли ми, наприклад,  говорили про те, що рішення Печерського та Апеляцій ного судів  підганяються під певні дати і події, то про це мало хто говорив. Коли я  говорю про вбивство Кравченка, то немає жодного аргументу проти. Усі  мовчать, ніхто не спростовує. Тобто якщо ти не маєш ресурсу, то тебе  просто замовчують.   	«...ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З КАБІНЕТУ КУЧМИ»  	Олександр МОРОЗ, лідер Соціалістичної партії України:     	- У заяві журналістів або тих, хто хоче виступити від їхнього імені, є прозорий натяк на те, що вони стоять на боці Кучми.   	Усі справи, про які йдеться в заяві, мають одне джерело - це розмови в  кабінеті Кучми. Уся дурня, яку зроблено Печерським судом щодо припинення  справи проти Кучми, свідчить про те, що є намагання вигородити тих, хто  насправді причетний до вбивства Гонгадзе. Мені здається, що всі ці  справи можна було б об'єднати в єдину справу.   	Справді незрозуміло, чому суд над Пукачем сьогодні закритий? Але хто б  що б казав, повторюю, все починається з кабінету Кучми. Тому йому так  само треба відповідати, як і тим, хто вів із ним розмови в кабінеті.  Тоді все стане на свої місця. Інакше як пояснити, чому вбили Кравченка,  Чорновола, Малєва? Чому немає розслідування і завершення справи  Гонгадзе? Генпрокуратура має, нарешті, домогтися завершення цієї справи й  через суд поставити крапку над «і».   	Уся ця трагічна історія зрозуміла мільйонам людей - у нас і за  кордоном. Тому доти, доки ми будемо прикриватися різними процедурними  нюансами, які не мають під собою жодних підстав, до того часу не буде  пуття.   	Взяти, наприклад, судовий процес над Ландіком. Як він закінчився - це  інше питання. Але що брали за основу в процесі? Записи, які було  зроблено без згоди прокурора? Так само треба брати за основу записи в  кабінеті Кучми. Яка різниця? Якщо говорити про те, що на це не було  дозволу, то виникає запитання: а хто мав дати дозвіл? Генпрокурор  Потебенько, який був у курсі справи? Чи Кравченко, який був до цього  безпосередньо причетний? Чи Литвин? Чи сам Кучма, який мав дати дозвіл,  щоб його матюки популяризувалися Україною?   	Кучмі не треба шукати «замовників», хай одразу стає перед судом. Він і є  замовник. Хіба це незрозуміло? Кому був підпорядкований Кравченко? Чому  ті, хто чинив злочини, підвищувалися в званні, а звання присвоював  Кучма? Хіба це - таємниця для слідства? Це настільки очевидно, як і всі  ці проплачені інтерв'ю, спрямовані на відбілення Кучми й тих, хто  насправді причетний до вбивства журналіста Гонгадзе. Але чорне ніяк не  відбілити. Суд повинен дати оцінку. От і все.   	«НИНІШНІ ДІЇ КУЧМИ - ЦЕ ПОМСТА»   	Микола НЕДІЛЬКО, адвокат Миколи Мельниченка:     	- Для мене не зовсім зрозуміла в листі журналістів та частина, де  йдеться про Мельниченка, - про те, що він спокійно їздить Європою, а  його не затримують і т. д. У мене запитання - а що, було б краще, щоб  його затримали? Я проти його арешту й екстрадиції в Україну. Мельниченко  - це головний свідок, як і Пукач, ще залишився живим. Вони можуть дати  свідчення в суді у справі Гонгадзе. Якщо Мельниченка не буде - а в  Україні все робиться для того, щоб його заарештувати й фізично знищити, -  то це означатиме ліквідацію головного свідка. Навіщо активізувати  кримінальну справу проти Мельниченка й акцентувати увагу на тому, що  його потрібно ув'язнити? У цьому не буде жодного позитиву - все на  користь Кучми.   	Що стосується Володимира Литвина, то тут я згоден із заявою  журналістів. По ньому повинно з?явитися процесуальне рішення. Хоча в  матеріалах кримінальної справи, порушеної за фактом вбивства журналіста  Георгія Гонгадзе, є постанова про відмову в порушенні кримінальної  справи проти Литвина. Потім цю відмову було скасовано першим заступником  Генерального прокурора Ренатом Кузьміним. Що там нині - яке приймається  процесуальне рішення, невідомо. Але зараз з усього випливає, що справу  Гонгадзе хочуть залишити в тому стані, в якому вона перебуває. Тому,  швидше за все, постанова про порушення відносно Володимира Литвина  кримінальної справи відсутня. Окрім того, відсутня постанова про те, що  він нібито є підозрюваним. Можливо, досудове слідство і підозрює його в  причетності, на це певною мірою натякав Ренат Кузьмін, але це лише  заяви. Остаточного процесуального рішення відносно Литвина не прийнято.   	Плюс цієї заяви в тому, що це питання треба постійно порушувати. Треба  через пресу не давати «заснути» справі Гонгадзе, слід впливати на органи  державної влади, передусім - на слідчі органи, щоб вони провели  об'єктивне і незалежне розслідування, а судова гілка влади провела  відкритий, публічний, об'єктивний судовий розгляд і поставила остаточну  крапку в справі Гонгадзе та касетного скандалу.   	Звісно, журналісти також мають власні інтереси. Одні продаються, інші -  ні. Яскравим прикладом необ'єктивного висвітлення справи Гонгадзе є  канал ICTV, на який ми неодноразово намагалися подати до суду, але  завдяки нашій «об'єктивній і незалежній» судовій системі цього зробити  поки що не вдалося. Жодного разу впровадження по справі так і не було  відкрито, зважаючи на ті чи інші підстави. Але є журналісти, які  проводять незалежні журналістські розслідування.   	Щодо нещодавнього інтерв'ю екс-президента Кучми «Фактам». Це -  черговий, продуманий політтехнологами крок, спрямований на те, щоб  сформувати в суспільстві думку про непричетність Кучми до злочину проти  Гонгадзе. Це доведено, як каже сторона Кучми, справедливими рішеннями  судів (Печерським, Апеляційними). Насправді суди не зняли з Кучми  обвинувачення, вони просто встановили, що ті докази, на підставі яких  йому інкримінувались обвинувачення в причетності до справи Гонгадзе,  нібито здобуто незаконним шляхом. Але головне те, що їх здобуто, -  докази є. Голоси на плівках підтверджено фоноскопічними експертизами -  це голоси Кучми, Литвина та інших. Леонід Данилович каже, що треба  знайти справжніх замовників. Нікого не потрібно шукати! Він - що, сам  себе збирається шукати? Хай підійде до дзеркала й подивиться, хто там.   	Із приводу того, що в заяві вимагається дати правову оцінку діям  Марчука та Мороза. Те, що їх ставлять на одну полицю із Литвином і  Кучмою, вже говорить про те, що журналісти або не розбираються в тому,  що відбувається, або що це звернення певною мірою є замовним. Адже  перший, хто почав робити акцент на Марчуку та Морозі як на підозрюваних у  замовленні вбивства журналіста Гонгадзе й взагалі в організації  касетного скандалу, був Кучма Леонід Данилович. Мені дуже прикро, що  журналісти дотримуються його позиції й просять прокуратуру дати оцінку  діям Марчука та Мороза.   	Багато журналістів, які стежать за цією темою, були на судовому  засіданні в справі Кучми. Вони повинні були почути, що судом чітко  встановлено - Мороз проходив у справі як заявник, тобто особа, яка  безпосередньо звернулася до правоохоронних органів із заявою про злочин,  який скоїв Леонід Кучма та його оточення. Крім того, він ще й свідок.  Тобто прокуратура вже дала оцінку діям Мороза. Так само свідком у цій  справі проходить Євген Марчук. Але зараз хочуть змінити акценти. Із моєї  точки зору, це є одним із етапів реалізації плану з усунення  Леоніда Кучми та його оточення від кримінальної відповідальності за  безпосередню причетність до вбивства Гонгадзе й до інших злочинів. Якщо  Кучма розставляє акценти й говорить про те, що це Марчук і Мороз винні в  касетному скандалі, чому тоді він не робить акценту на Юлії Тимошенко й  Олександрові Турчинові? Чому журналісти не роблять акценту на Тимошенко  й Турчинові, вони ж також знали, що кабінет Кучми прослуховується?   	Отже, я критично ставлюся до цієї заяви в частині щодо Мельниченка,  тому що такі вимоги до головного свідка є ненормальними, а також в  частині щодо Марчука та Мороза. Якби не Мороз, ніхто б не довідався, що  відбувалося в кабінеті Кучми, й про те, хто насправді причетний до  вбивства Гонгадзе. Нинішні дії Кучми - це помста. На жаль, журналісти  фактично підтримують цю лінію. Для того, щоб дати справедливу оцінку,  треба принаймні ходити на всі судові засідання - у справі щодо Кучмі, у  справі щодо Мельниченка, слухати, що відбувається в суді, й давати  правову оцінку.   	Ми вважаємо, що зібрано достатньо доказів проти Кучми, які вказують на  причетність Леоніда Даниловича до вбивства Гонгадзе. У справі Кучми  понад сто томів матеріалів, у Печерському суді проглянули - не  розглянули приблизно 25 томів. Решту матеріали не оприлюднено.  Наприклад, цікавими є матеріали справи, коли відбувалися очні ставки  Кучми і Мельниченка, але ж про них ніхто не говорить. Хоча теоретично  можна оприлюднити інформацію, яка зазначена в протоколах очних ставок.   	Чи маємо ми право оприлюднювати інформацію? Звісно, так. Постанови, в  межах якої слідчі збирали докази у справі Кучми, вже немає. Тобто  кримінальної справи також немає. Досудове слідство не провадиться, тому  ми маємо право оприлюднювати інформацію. Чому її не було оприлюднено? Бо  ми сподіваємося, що Генпрокуратура, можливо, під тиском громадськості,  міжнародної спільноти на підставі зібраних матеріалів у справі Кучми  все-таки порушить іншу кримінальну справу проти екс-президента. Хоч би  як там було, потрібно встановити замовників. Керуючись тими матеріалами,  що я отримав у ході надання послуг Мельниченка, можу сказати, що, крім  Леоніда Кучми і Володимира Литвина, інших замовників немає.   	На сьогодні у Кучми внаслідок скасування постанови про порушення проти  нього кримінальної справи - статус звичайного громадянина. Юридично,  якщо немає постанови про притягнення особи як обвинуваченого або  підозрюваного в межах кримінальної справи, він - звичайна людина. Він не  є якимось процесуальним суб'єктом у межах порушеної кримінальної  справи. Насправді, зараз Генеральна прокуратура в складній ситуації.  Вона здійснила значну роботу, але суд фактично визнав усю цю роботу  незаконною.   	Разом з тим, справи за фактом убивства Гонгадзе не закрито. Тому ГПУ  опинилася перед дилемою, тому що потрібно продовжувати досудове слідство  у справі Гонгадзе, щоб встановити замовників. Що далі? Генпрокуратура  на підставі вже зібраних матеріалів може висунути Кучмі нові  обвинувачення за іншою статтею. Також поки не надано правової оцінки  Володимирові Литвину. Нагадаю, Мельниченко не раз заявляв, що до злочину  Кучму схиляв Литвин. До речі, не виключено, що зараз проти нього можуть  порушити справу. І це буде правильно.   	Мельниченко зараз із головного свідка у справі Кучми перетворюють на  «ворога держави». Особисто мені це сказала досить впливова посадова  особа в Україні. Мельниченко записував розмови в кабінеті Кучми протягом  трьох років. Там задокументовано стільки... не тільки розмови про  Гонгадзе, а й багато інших злочинів. Можливо, Мельниченка і  нейтралізували як головного свідка у справі Кучми, але команда  екс-президента не нейтралізує його як свідка з інших злочинів Кучми. Не  секрет, що Мельниченка хочуть убити, тому що поки він залишається живим,  це скриня Пандори. У будь-який момент він може оприлюднити інформацію.  Чому він цього не робить? Тому що після оприлюднення записів про  Гонгадзе їм так і не було дано правової оцінки. Тобто це оприлюднення не  спрацювало належним чином. У нормальній правовій державі такі злочини  вважаються суспільно небезпечними не лише для певних осіб, а й для всієї  країни. Вони обов'язково мають бути розслідуваними. Я взагалі вважаю,  що коли злочини вчиняють високопосадовці, то за ними не повинно бути  строків давності. Це мають бути окремі статті КПК.   	Часто можна почути, що Мельниченко працює на іноземні спецслужби, але  наведіть докази. А на які спецслужби тоді працював Леонід Кучма?  Мельниченку в межах порушеної проти нього справи інкримінують  розголошення державної таємниці. Що саме він розголосив - не  уточнюється. У матеріалах справи цього немає, це пуста кримінальна  справа. Яку таємницю він розголосив? Злочини Кучми не можуть бути  державною таємницею. Іван Капсамун, «День» Фото - «День» ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69266</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 13:14:40 +0200</pubDate><title>«Давай одружимось» із Байрак на «1+1» стартує 6 лютого</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69266</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[«Давай одружимось» з Оксаною Байрак стартує на каналі «1+1» 6 лютого. Про це повідомляється на сайті кінокомпанії Film.ua. На «1+1» програма виходитиме о 16.10 з понеділка по п'ятницю. Як повідомляла «Телекритика», СТБ зняв з ефіру «Давай одружимось» у жовтні 2011 через низькі показники. Ведучою останніх випусків була Ксенія Собчак. Згодом планувалось, що проект перейде на «Інтер», однак новий менеджмент каналу відмовився від шоу. У грудні минулого року про купівлю шоу «Давай одружимося» оголосив «1+1. Астролог Наталія Гайдай та сваха Анна Свірідова залишаться у шоу і допомагатимуть формувати пари учасників. Виробляє програму компанія Film.ua.  «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69265</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 11:07:27 +0200</pubDate><title>Проверка сбоем</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69265</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69265/i150_ArticleImage_69265.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Государственные сайты оказались не готовы к атакам хакеров</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[    Вчера продолжающиеся после закрытия сайта  ех.ua атаки на правительственные сайты достигли своего пика. Доступ был  затруднен на страницы как органов власти, так и некоторых партий.  Активнее всего подвергся нападению сайт президента, на который  ежесекундно поступало 140 тыс. запросов. По имеющейся у "Ъ" информации,  участие в кибератаках принимали, в частности, представители  международного движения хактивистов The Anonymous, известные тем, что в  свое время обвалили сайты ряда платежных систем. Эксперты считают, что  простота, с которой стало возможно проводить такие атаки, приведет к  тому, что подобные нападения в Украине могут повториться в ближайшее  время - в частности, во время парламентских выборов.  Начавшиеся 31 января - после закрытия  крупнейшего файлообменного ресурса ех.ua - атаки на правительственные  сайты вчера достигли своего пика. Если 31 января был заблокирован сайт  МВД, а 1 февраля - сайты президента Украины, Кабинета министров и СБУ,  то вчера к ним прибавились Национальный банк, Государственная налоговая  служба и Конституционный суд. Кроме того, был затруднен доступ на сайты  Партии регионов и Компартии - страницы либо открывались с трудом, либо  не открывались вообще. "Партию, по понятным причинам, ассоциируют с  командой власти, поэтому зацепили и нас. Однако мы, к чести наших  сотрудников, и сопротивлялись дольше всех, и возобновили работу раньше  других",- рассказала "Ъ" первый зампред парламентского комитета по  вопросам свободы слова и информации Елена Бондаренко (Партия регионов).  Первыми от атаки начали оправляться в  администрации президента. Спасением официальной страницы главы  государства занялись специалисты Государственной службы специальной  связи и защиты информации (ГСССиЗИ). Там сообщили, что президентский  сайт был атакован "путем отправки большого количества запросов,  направленной на перегрузку ресурса". "Принятые меры обеспечили защиту  сайта от уничтожения. При этом были зафиксированы незначительные  задержки в обработке запросов пользователей",- говорится в сообщении  службы. В ГСССиЗИ установили "местонахождение интернет-ресурса, на  котором размещалось вредоносное программное обеспечение, и заблокировали  его работу". По данным службы, сайт президента атаковался со скоростью  140 тыс. запросов в секунду: "IP-адреса, с которых проводились атаки,  переданы в правоохранительные органы". Другие правительственные сайты в  сообщении не упоминались. Между тем вчера после 17.00 невозможно было  открыть страницу новостей и на сайте самой Госслужбы спецсвязи и защиты  информации. "У нас все прекрасно работает. Обновите сайт и подождите 30  секунд",- предложили "Ъ" в пресс-службе ГСССиЗИ, однако это не помогло.  На момент подписания номера в печать сайт так и не заработал.  В МВД вчера не смогли четко ответить, какие  действия будет предпринимать министерство в отношении пользователей,  причастных к атакам. "В Уголовном кодексе есть ст. 361,  предусматривающая наказание за несанкционированное вмешательство в  работу компьютеров, автоматизированных систем и компьютерных сетей в  виде лишения свободы на срок до трех лет, но с такими атаками мы  столкнулись впервые. Безусловно, мы усилим защиту нашего сайта, а что  делать с людьми, причастными к атакам, будет решено позже",- заявили "Ъ"  в пресс-службе МВД.  Как  только правительственные сайты начали "ложиться" один за другим, в  интернете поползли слухи, что за атаками стоит движение хактивистов  (политически мотивированных хакеров) The Anonymous. Они приобрели  мировую известность после ряда удачных атак на сайты крупных платежных  систем, американских конгрессменов и лидеров ближневосточных государств -  таким образом они мстили за преследование скандально известного сайта  WikiLeaks, а до этого - за попытку закрыть популярный файлообменник  Pirate Bay (см. "Ъ" от 9 декабря 2010 года).  По данным "Ъ", The Anonymous как группа не  участвовала в атаке на украинские сайты. Обычно, когда идет  массированная атака членов движения из разных стран на какую-либо цель, в  специальных закрытых чатах или в социальных сетях объявляется  "операция" - оговаривается мишень, время нападения, количество  участников. На данный момент "анонимы" организованно атакуют  правительственные сайты Польши (за ужесточение законодательства в  области авторского права) и Венгрии (хакеры считают власти этой страны  коррумпированными). Ряд украинских "анонимов" уже обратился к лидерам  группы за поддержкой, однако отдельной "операции "Украина"" пока нет.  Основная же часть DDoS-атак, из-за которых  оказались недоступны правительственные и партийные сайты,  координировалась через социальные сети, в основном "В контакте", где  сформировалось сразу несколько групп (от 500 до 1500 членов в каждой),  обсуждавших и готовивших атаки.  Большинство участников хакерских атак не  обладали необходимыми навыками, а просто по совету более опытных  пользователей установили на свои компьютеры специальную программу  Low-Orbit Ion Cannon (LOIC), упрощающую процесс организации DDoS-атаки.  Именно так, как правило, действуют и "анонимы".  "Мы за свободную информацию в интернете.  Файлообменник ex.ua был единственным местом, где можно было нормально и  бесплатно посмотреть фильм, залить фото со встречи друзей или задания на  пары. А правоохранительные органы решили у нас это забрать,- объяснил  "Ъ" мотивацию участников атаки пользователь из Украины, представившийся  как Danny.- Мы будем "ддосить" сайты, взламывать и мешать работе  государственных сайтов, пока не вернут ex.ua". Количество участников  атаки он оценил в 20 тыс. человек. В это число входят и российские  пользователи, решившие поддержать украинских "коллег". Впрочем,  учитывая, что МВД отозвало требование о блокировании доменного имени  ex.ua (подробнее см. стр. 7), можно предположить, что в ближайшее время атаки прекратятся.  Спонтанный всплеск активности  интернет-пользователей продемонстрировал слабость государственных  органов, которые не смогли противостоять даже простой DDoS-атаке,  проведенной непрофессионалами. Сейчас ни один правительственный сайт в  стране не защищен от подобных кибернападений, считают эксперты. ""Дыры" в  сайтах были и будут, для их защиты нужны огромные деньги, которые  государство вряд ли способно выделить",- заявил "Ъ" глава Украинского  пиратского сообщества Сергей Ярыгин. По его оценкам, для того чтобы  полностью обезопасить хотя бы один сайт, необходимо потратить на закупку  оборудования и оплату работы персонала около $150-200 тыс. единоразово и  $5-10 тыс. ежемесячно: "И это только для одного сайта, а  государственных сайтов по всей Украине тысячи, и все они незащищены".  В то же время политические эксперты  склоняются к мысли, что DDoS-атаки, произошедшие в последние дни, могут  повториться осенью, когда в Украине будут парламентские выборы. В  руководстве партий уже начали к этому готовиться. "Если бы хакерская  атака произошла во время избирательной кампании, это была бы катастрофа,  так как мы полностью пропали бы из информационного пространства.  Поэтому теперь мы готовимся к подобным случаям",- заявила "Ъ" госпожа  Бондаренко.  Впрочем, директор Института глобальных  стратегий Вадим Карасев предполагает, что партии могут применять  полученный опыт не только для защиты собственных ресурсов, но и для  нападения на ресурсы оппонентов. "Власть может использовать хакерские  атаки для фальсификации результатов выборов, а оппозиция или просто  недовольные граждане - чтобы навредить власти. Победит тот, кто окажется  изощреннее и умнее",- заявил "Ъ" господин Карасев. Он не исключает и  другого сценария развития событий, при котором под прикрытием борьбы с  киберпреступностью власть возьмет под контроль интернет-ресурсы, прежде  всего оппозиционной направленности.  В Центральной избирательной комиссии, сайт  которой вчера не оказался в списке мишеней хакеров, уверены, что выборы  пройдут на должном уровне. "Насколько я помню, массовых хакерских атак  на сайт Центризбиркома никогда не было и, надеюсь, не будет, да и сайт  защищен достаточно серьезно",- заверил "Ъ" пресс-секретарь комиссии  Константин Хивренко.  Артем Скоропадский, Валерий Калныш; Елена Черненко, Москв, «Коммерсантъ. Украина»Фото - «Коммерсантъ. Украина»  ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69264</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 11:04:52 +0200</pubDate><title>Ресурс не исчерпан</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69264</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69264/i150_ArticleImage_69264.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Ex.ua возобновляет работу</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[    Ex.ua - крупнейший файлообменник в стране -  вчера занялся восстановлением работы после того, как в МВД отозвали  свои требования о блокировании доступа к ресурсу. Теперь в МВД заняты  поиском пользователей, разместивших на сайте пиратскую продукцию, в  частности программы компании Adobe. Дело ex.ua стало наиболее  резонансным в истории борьбы украинских правоохранительных органов с  пиратством и его последствием может оказаться изменение законодательства  в этой сфере, считают эксперты.  Доступ к сайту ex.ua, последние три дня не  работавшему из-за действий правоохранительных органов, разблокирован. Во  вторник доменный регистратор Imena.ua по представлению следователя был  вынужден закрыть доступ пользователей к домену (см. Ъ от 1 февраля),  но вчера эта мера была снята и около 15:00 доменное имя разблокировали.  Руководители проекта Юрис Писковой и Валерий Вавилов вчера не отвечали  на телефонные звонки. Серверы, изъятые сотрудниками МВД, компании по  состоянию на вчера не вернули. Как пояснил президент Imena.ua Александр  Ольшанский, команда ресурса практически весь вчерашний день работала над  настройкой серверного оборудования, которое не было изъято милицией.  "До конца дня работа сервиса возобновится, мы повезли новый сервер в  дата-центр",- сообщил Ъ источник в администрации ex.ua около 21.45. На  момент сдачи номера в 22.00 ex.ua еще не работал.    Доменное имя было разблокировано по обращению Евгения Гацуляка -  начальника следственного отдела Печерского РОВД ГУ МВД в Киеве, которое  вело уголовное дело. "Досудебное следствие продолжается, но на данный  момент следственный отдел просит отменить блокирование доменного  имени",- говорится в письме в адрес imena.ua. Начальник Главного  управления по связям с общественностью МВД Владимир Полищук сообщил, что  в милиции даже рады возобновлению работы ex.ua: "Наша задача не в том,  чтобы закрывать ресурсы. Мы ищем виновных в правонарушении". Вчера дело  было передано из следственного отдела Печерского РОВД Главному  следственному управлению министерства. "Такое обычно происходит, если  дело резонансное",- пояснил господин Полищук.  В МВД говорят, что, хотя и разблокировали  работу ресурса, не снимают претензий к нему. "Вряд ли пользователи могли  размещать на сайте контент без содействия администрации",- считает  Владимир Полищук. В юридической компании "Юскутум", представляющей  интересы ex.ua, утверждают, что единственным правообладателем,  выдвинувшим претензии к ресурсу, является Adobe. На сайте пятью  пользователями были размещены пиратские копии различных программ,  разработанных компанией. Юридический представитель Adobe в Украине Павел  Миколюк уточнил, что правообладателей было несколько, а общий ущерб они  оценили в 180 тыс. грн. В МВД говорят, что сейчас устанавливают  личность пользователей, разместивших контент, для привлечения их к  ответственности.  Оценивать убытки от перерыва в работе ex.ua  рано, говорит управляющий партнер "Юскутум" Артем Афян. "До сих пор  часть техники находится в милиции, и вернуть ее будет не так просто, как  разблокировать домен",- считает он. В МВД продолжают заявлять об  изъятии 200 серверов, но источники "Ъ" в ex.ua говорят, что их было  менее пяти. Однако полностью восстановить наполнение ресурса уже вряд ли  удастся, говорит собеседник "Ъ".  Дело ex.ua стало самым резонансным примером  борьбы украинских правоохранительных органов с пиратством, констатируют  эксперты. В МВД признают, что не ожидали такой бурной реакции  общественности (о хакерских атаках на сайты государственных органов см.  материал на стр. 1). "Симпатии прессы и интернет-пользователей почему-то  на стороне пиратов и правонарушителей",- возмущается господин Полищук.  "С 1996 года почти каждые два года возбуждаются дела против владельцев  ресурсов из-за размещения пользователями нелегального контента. Радует,  что действия милиции становятся все мягче, а шуму вокруг все больше,-  отмечает господин Ольшанский.- Может наконец-то до милиции дойдет, что  директор почты не может отвечать за посылку с динамитом в почтовом  ящике".  Член парламентского комитета по вопросам  транспорта и связи Виталий Корж ("БЮТ-Батькивщина") считает, что дело  ex.ua показало необходимость реформирования украинского антипиратского  законодательства. "Конечно, в вопросах защиты авторских прав в интернете  у нас еще и конь не валялся. Но нельзя же так грубо, как это сделали в  МВД, вмешиваться в сферу интернета - места общения интеллектуалов",-  отмечает депутат.  Игорь Бурдыга, «Коммерсантъ. Украина»Фото - «Коммерсантъ. Украина»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69263</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 13:05:15 +0200</pubDate><title>Sister’s Production вироблятиме для «1+1» «Я люблю свою країну»</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69263</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Компанія Sister's Production Вікторії Забулонської та Марини Городецької готує для «1+1»  проект «Я люблю свою країну» за міжнародним форматом. За інформацією «Телекритики»,  зйомки мають розпочатись у лютому. Нагадаємо, проект з і схожою назвою - «Я люблю Україну» - вже виходив на «1+1» у 2009 році. Він знімався за форматом I love my country голландської компанії Talpa.  Нагадаємо, &shy;у проекті «Я люблю Україну» відбувались змагання зірок, які мали відповідати на запитання про свою країну та цікаві факти, пов'язані з нею. У кожної команди були свої капітани - Потап та Настя Каменських. Вела проект Лідія Таран.  «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/notices/2012-02-03/69262</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 12:57:50 +0200</pubDate><title>7 лютого -  прес-конференція присвячена новому роману  Андрія Куркова</title><guid>http://www.telekritika.ua/notices/2012-02-03/69262</guid><category>Анонси</category><full-text><![CDATA[7 лютого 2012 в 15:00 в новому приміщенні Національної парламентської бібліотеки України відбудеться прес-конференція, присвячена новому роману українського письменника Андрія Куркова «Львівська гастроль Джимі Хендрікса». Роман виходить одночасно на двох мовах: українською та російською. Крім того, ця прес-конференція відкриває всеукраїнський тур Андрія Куркова в підтримку нового роману. За час туру письменник відвідає 13 міст. Акредитація обов'язкова до 18:00 06.02.2012.     Адреса: вул.Набережно-Хрещатицька, 1 (вхід з вул. Ігоревській, 14а)   Контакти:   050 401 62 16 PR-менеджер видавництва «Фоліо» Таня Човпун]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69259</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 12:42:14 +0200</pubDate><title>5 канал оновлює дизайн (ФОТО)</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69259</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Із 13 лютого 5 канал оновлює дизайн. Зміни відбуваються в рамках старту нового сезону. Про це повідомляє прес-служба каналу. Змін зазнає основна графіка каналу та оформлення інформаційних програм власного виробництва «Час:Новин», «Час», «Час:Спорту», «Київський час», «Бізнес-час». Їхній дизайн стане більш лаконічним. У прес-службі уточнили, що авторами нових заставок є арт-директор 5-го каналу Олег Сидоренко, дизайнери Олексій Котельников і Максим Бірюков та музичний продюсер Ігор Соломатін.            Як писала «Телекритика», 13 лютого на 5-му каналі стартує новий сезон, у рамках якого запускається щоденне павільйонне ток-шоу з Романом Чайкою, Святославом Цеголком і Сергієм Дорофеєвим, а програми «Портрети із Сергієм Дорофеєвим» та «РесПубліка з Анною Безулик» переносяться з вівторка й четверга на суботу й неділю, відповідно. Також на каналі стартують нові програми власного виробництва «Кабінет з Ларисою Губіною», «Час:Кіно» Яніни Соколової, «Політична кухня» та «Ранок з зіркою». «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69257</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 11:21:36 +0200</pubDate><title>Кому вигідний розгром EX.UA?</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69257</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69257/i150_ArticleImage_69257.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Оцінками ситуації щодо атак на інтернет-портали української влади в ефірі Радіо Свобода поділилися політичний експерт Костянтин Матвієнко і член правління Інтернет-асоціації України Олександр Ольшанський</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[                                          Оцінками  ситуації щодо атак на інтернет-портали української влади в ефірі Радіо  Свобода поділилися політичний експерт Костянтин Матвієнко і член  правління Інтернет-асоціації України Олександр Ольшанський.    - Інтернет-портали української влади не відкриваються. Люди  протестують проти закриття найбільшого українського ресурсу EX.UA, який  влада характеризує, як «піратський», тобто такий, що маніпулював  авторським правом і дозволяв своїм користувачам виходити на записи тих  продуктів, які в принципі мали б бути платними, а не безплатними.   Однак самі користувачі з цим не погоджуються. Не погоджується з  цим і керівництво EX.UA. Вже очевидно, що влада не здатна протистояти  інтернет-атакам на свої ресурси, що теж характеризує діяльність у галузі  інформаційної безпеки, яка пропагувалася за часів Віктора Януковича як  взірцева.   Пане Олександре, чи можна вважати, що влада діє легітимно, закриваючи EX.UA?   ​​  	 		Олександр Ольшанський: Юридично ця ситуація дуже  сумнівна, тому що це був файлообмінний сервіс. Тобто споживачі  завантажували самі файли і самі їх споживали, самі визначали режим  доступу до цих файлів. Тобто споживач міг закрити цей файл і зробити  його доступним тільки по паролю чи ключу, а міг відкрити на загальний  доступ. І звинуватити саму адміністрацію сайту тут дуже-дуже важко.  Юридично ця позиція дуже слабка.  Але досвід в Україні підказує, що в минулому такі інциденти теж були, і  влада закривала ці сайти, міліція вилучала і сервери, і закривала  домени, і таке інше. Тобто юридично я припускаю, що там буде якась дуже  така складна ситуація.  - Пане Костянтине, чи погоджуєтеся Ви з тим, що влада навряд чи очікувала такої реакції на закриття інтернет-порталу?   Вона навіть більшою виглядає, ніж на якісь політичні дії влади за резонансом. Правда?  Костянтин Матвієнко: Я думаю, що влада не прорахувала   наслідків своїх дій. Ми бачимо, що й в інших аспектах суспільного буття  влада спочатку діє, а потім думає. Те ж саме відбулося і в даному  випадку.    Ви згадали про атаки на сервери влади, отже влада продемонструвала,  по-перше, свою технічну безпорадність, по-друге, свою цифрову  безпорадність.  Влада просто не в курсі тієї обставини, що є цифрова спільнота, що є  таке соціокультурне явище, як цифрова етика, цифрова солідарність. І  вона просто не розуміла, що є певне середовище, яке дуже щільно зв'язане  між собою. І зв'язане не тільки інтересами суто меркантильними, що,  безумовно, було присутнє на EX.UA, але це й соціокультурні етичні  інтереси. І тому вони отримали організовану реакцію організованого ж  середовища, на що абсолютно не розраховували.  І коли я вчора побачив на «Українській правді» блог прес-секретаря  Президента Дарки Чепак: дорогі хакери, не чіпайте владні ресурси  інтернету, тому що, бачите, це соціально значущі ресурси, то, по-перше,  кібератака - це ні що інше, як інтернет-тероризм.  І, панове, не перетворюйте майданчик «Української правди» у майданчик  переговорів з інтернет-терористами. З терористами переговорів насправді  не ведуть. Але в першу чергу не створюють передумов виникнення обставин,  які спричиняють терористичні акти в даному разі у кібернетичному  просторі.   - Зараз послухаймо, як реагувала влада. Розповідали нам, чому це відбувається, представники влади.  Представник МВС: Насправді, можливо, не  зовсім зрозумілим є вчорашній резонанс навколо цих подій. Справа дійсно  розслідується вже півроку. І тому взагалі казати про те, що це була  якась спланована акція проти цього ресурсу або проти громадян України,  так неможливо. Головною ідеєю було підвищити міжнародний імідж України.    - Я не думаю, що міжнародний імідж України підвищиться після  того, як дізналися, що сайт Президента можна за кілька годин знищити  взагалі. Президента країни!   Олександр Ольшанський: Я хотів би заперечити, бо це не є  хакерська атака у класичному розумінні цього слова. Бо хакерська атака  здійснена декількома людьми або за допомогою роботів. А це є  волевиявлення великої маси інтернет-користувачів.Бо це не є хакерська  атака з технічної точки зору.  Костянтин Матвієнко: Гаразд. А з правової? Ви маєте рацію. Це от такі протести - все рівно, що люди вийшли з гаслами.  Олександр Ольшанський: І з правової точки зору кожен  користувач може зайти на сторінку порталу МВС й тиснути на кнопку F5. І з  точки зору правової у цьому немає ніякого умислу.  Костянтин Матвієнко: Дякую за таке уточнення.  Отже, це все-таки не було актом Інтернет-тероризму. Це була просто Інтернет-демонстрація.  Олександр Ольшанський: Так.  Костянтин Матвієнко: Але зверніть увагу на те, що нам  зараз сказав представник МВС. Він дивується такому резонансу!  Виявляється, півроку розслідувалася справа... Вони навіть не  прорахували, як відреагує інтернет-спільнота на їхні дії. От про це я в  даному разі казав.   	 		 Олександр Ольшанський: Це не так просто. Бо якщо він каже, що  розраховував на міжнародний резонанс, то чому ж дивуватися на резонанс усередині країни?  Але я вважаю, що треба пам'ятати, що ці всі користувачі через півроку  перетворюються на виборців. І це дуже й дуже складне питання.   Дивіться, що робиться в Америці. Як тільки оприлюднили ці акти  SOPA/PIPA, відразу ж конгресмени сказали, що ми до цього не маємо  ніякого стосунку. Чому? Тому що ці мільйони користувачів назавтра стають  мільйонами виборців.  Костянтин Матвієнко: Пам'ятаєте, ще страйк Wikipedia?  Олександр Ольшанський: Так.  Костянтин Матвієнко: Поясніть, слухачі ж не знають, про що йдеться.  Олександр Ольшанський: В Америці планували приймати  дуже різкі законодавчі акти щодо піратства. І відбулася теж така  демонстрація великих інтернет-ресурсів та користувачів, які тисячами,  десятками тисяч демонстрували неповагу публічну до цього закону. І все  це виплеснулося в ефір. І ось така реакція.  - У будь-якому разі ми маємо усвідомити, що є соціальна проблема  в тому, що люди, коли влада здійснює якісь заходи, типу проти корупції,  їй не вірять, тому що вони бачать, як влада живе, вони бачать ці  вертолітні майданчики, які просто в центрі Києва будуються, вони не  розуміють, за які гроші, кожен з них стикається з корупцією на  чиновницькому рівні, як тільки він зустрічається з державою. І він ніяк  не може зрозуміти: чому з цим борються, а з цим - ні?   Оце те, що називається вибіркове правосуддя. Воно ж не тільки  стосовно Юлії Тимошенко. Воно й стосовно кожного українського  громадянина. І до порталу EX.UA, як виявляться.   Костянтин Матвієнко: Це абсолютно правильно. І я хотів би продовжити Вашу думку, Віталію, щодо міжнародного іміджу.  Насправді, який, до чорта, міжнародний імідж, коли, по-перше, так легко  «завалити» сайт Президента? Що вже говорити про інші специфічні...  - Не тільки Президента. МВС! СБУ!  Костянтин Матвієнко: Я саме про це.  По-друге, от що вони визнали? Справді, Україна зараз ходить з  простягнутою рукою до МВФ. І МВФ, і Світовий банк, який, Ви розумієте,  управляється значною мірою США, ставить перед Україною питання: так, ви  піратська країна, так, у вас не поважаються авторські права, так, у вас  можна вийти на «Петрівку» чи під будь-яку станцію метро і придбати  піратський диск.  - Причому сьогодні!  Костянтин Матвієнко: Так, зараз же.  Отже, вони пред'являють Україні такі претензії. І ось таким кондовим  чином Україна намагається підвищувати свій імідж! Досягається абсолютно  зворотній ефект! Тобто виходить не на краще, а виходить на гірше. І це є  просто кричущою демонстрацією некомпетентності влади. Такої цифрової,  етичної, суспільної, політичної некомпетентності влади.  - Тут варто все ж таки нагадати, що завжди  казали, коли йдеться про піратство і про всі ці диски,  що «кришування»  цього такого рівня піратства відбувається на найвищому рівні, тому його  ніхто не може припинити. Що це величезні мафіозні можливості.   І, можливо, цей інтернет-сайт при всій, так би мовити, юридичній  сумнівності ставлення до авторських прав в інтернеті, що він просто не  мав такого «даху» над головою.    	 		 Олександр Ольшанський: Я не можу цього казати взагалі, бо я, як кажуть, не тримав свічку.  Але те, що в Україні зараз існують десятки, сотні подібних сайтів і в  світі існують сотні подібних сайтів, і YouTube теж має величезні  проблеми із авторським правом, але ніхто їх не закриває. Бо таким чином  ми втратимо інтернет, як середовище спілкування. Тобто шкода від цієї  дії набагато більша, ніж користь.  - У нас є слухач.  Слухач (переклад): Цей віртуальний світ дуже сильний. А чи можна за допомогою віртуального світу все-таки здолати корупцію в нашій Україні?   Костянтин Матвієнко: Мені здається, що самі  інтернет-технології - це найкращий спосіб подолання корупції. Я вже  багато років кажу про необхідність прийняття інноваційної Конституції  України, яка, зокрема, передбачала б такі моменти: виконання бюджетів  онлайн.  У нас має бути змога подивитися, зайшовши на сайт будь-якої бюджетної  установи, припустімо, чи міського виконкому адміністрації, чи  міністерства, подивитися, скільки коштів по таких-то бюджетних  призначеннях прийшло і скільки було витрачено щодня. О шостій годині  вечора така інформація має з'являтися.  Те ж саме - тендерні закупівлі. Тільки онлайн. Не лише засідання  Верховної Ради у прямій трансляції. Засідання уряду і будь-якого  колегіального органу. Це стосується і засідання судів. Кожне судове  засідання повинне навічно архівуватися в інтернеті і публічність судової  влади має полягати в тому, що будь-якої миті через 100 років має бути  доступ до цього судового засідання і до цього рішення суду.  Насправді інтернет - найкращий, найефективніший механізм забезпечення  прозорості фінансової, адміністративної і, якщо хочете, ділової  прозорості влади.  Влада всіляко цьому опирається. Зараз вона скаржиться: ой, закрили наші  сайти завдяки DDoS-атакам і відповідно тепер значна частина суспільства  не має доступу до соціально важливої інформації. Немає там соціально  важливої інформації!  Для того, щоб отримати консультацію у податковій, треба йти до  інспектора, записуватися, довго чекати в черзі і отримати щось дуже таке  незрозуміле.Зазвичай вони кажуть: а тепер підіть до якоїсь там  спеціальної консалтингової юридичної фірми, яка за великі гроші вас  проконсультує. Так от, таких речей бути не повинно.  У перспективі ми перейдемо на електронні паспорти, на електронні візи,  безумовно, на електронні гроші, на електронні проїзні і таке інше.  Тобто, зробити корупцію меншою за рахунок інтернет-технологій реально!  Чому цього ніхто не робить? А от тому, що у нас існують, наприклад,  маршрутки або замість паркоматів у нас бігають хлопчики і збирають  готівкові гроші з автомобілістів, які намагаються припаркувтаися, бо  готівкові потоки проконтролювати набагато складніше, ніж електронні  грошові потоки.  - Коли Ви говорите про виборця, Ви не думаєте,  що український виборець, який взагалі знаходить своє місце в  інтернет-просторі, взагалі не виборець чинної влади? Вона на інших  виборців розраховує.   Ті, хто в інтернеті, може побачити, які результати там у  Януковича чи в Путіна. В інтернеті перемагає на президентських виборах у  Росії Явлінський, а в Україні, я думаю, що Янукович не тільки не  переміг би на президентських виборах, а й ніхто не дізнався б узагалі,  що це є один із кандидатів, тобто не дізнався б завдяки цьому  голосуванню.  Ці люди взагалі не потрібні владі. Їй потрібні ті, хто не має  ніякого доступу до інформації, ті, хто навіть телебачення не дивиться, а  змушений слухати місцеву владу чи директора заводу. Ось на кого  розраховують у Партії регіонів.    	 		Олександр Ольшанський: Я вважаю, що ситуація ще гірша.  Бо люди, які постійно користуються інтернетом, взагалі зараз не виборці  будь-якої партії. І це набагато гірше, ніж якщо б ви були протестно  направлені проти однієї партії. Вони не довіряють політичній системі  взагалі!    	 		Костянтин Матвієнко: Це проблема політичної системи. Це  не проблема тих людей, які не довіряють політичній системі. Це проблема  політичної системи. От Віталій дуже чітко поставив запитання.  Інтернет-спільнота   інформованіша. Вона просто краще знає, більше знає.  І тому, більше знаючи про всіх: і про владу, і про імітаторів опозиції...  Ми ж знаємо не тільки, що являє собою влада по її діях, ми ж чудово  знаємо, що і опозиція цілковито безпорадна, нікчемна, неспроможна.  Олександр Ольшанський: Так. І в інтернеті така ж безпорадна.  Костянтин Матвієнко: Опозиція в інтернеті. Так. Що, до  речі, дивно. Вони ж ходять всі з iPod, вони ж демонструють свою  технологічну «просунутість», на ток-шоу всі сидять і демонструють прямо в  екран: от дивіться, я вмію натискати...  - Може, вони там просто квитки купують, скажімо, в Ніццу?   Костянтин Матвієнко: Може бути! Хоча цим у них секретарі займаються. Але я про інше.  - Я не подумав про секретарів. Бачите, от я все ж таки не інтернет-«просунута» людина!   Олександр Ольшанський: Ні, не владно-«просунута» людина!   	 		  Костянтин Матвієнко: Отже, справді, ми маємо ситуацію,  коли держава, політикум існує в одному середовищі, скажімо так, в онлайн  середовищі, і величезна частина суспільства, з кожним днем аудиторія...  Україна ж найбільша по темпах інтернетизації. Це Ви, пане Олександре,  знаєте більше, ніж я.  Олександр Ольшанський: Так.   	 		    Костянтин Матвієнко: І ми бачимо, де справжня  інформація, де живе життя і де імітація оцього, що відбувається. У  реалії відбувається імітація. У віртуальному світі відбувається реальне  життя.  Олександр Ольшанський: От я хотів би звернути на це  увагу, що, дивна річ, люди живуть у різному просторі. Коли влада каже,  що треба закривати піратські ресурси, треба жити за законом - це є  правда. Але в Америці кожен може купувати пісню за допомогою iPod за 99  центів. Якщо б наші користувачі мали можливість купувати за 99 копійок...  - Не вірю я! Як казав Станіславський, не вірю!   Олександр Ольшанський: Чому?  - А тому, що ми так виховані, що, якщо є можливість мати безплатно, ми не заплатимо 99 центів.   Костянтин Матвієнко: Я особистим поділюся. У мене  видано 5 романів. Всі вони видані і продаються у паперовій копії. Вони  коштують дорого - до 70 гривень. В інтернеті ця книжка коштувала б 15  гривень. Але по цей день мій видавець не може забезпечити продаж її в  інтернеті через неймовірну складність податкового законодавства.  - У мене така ж ситуація.  Олександр Ольшанський: Так, а легальні права на цей  цифровий контент, на ці фільми, музику, їх взагалі неможливо купити  легально. Чому неможливо? Тому що ці компанії, які цей контент  створюють, їм взагалі невигідно, щоб цей контент продавався легально в  Україні. Їм вигідно продавати цей контент із-за кордону.  Костянтин Матвієнко: Панове, от ми зараз прямо отут у  студії, як виборці, як громадяни, як користувачі інтернету створюємо  прямо суспільний запит на законодавче регулювання авторського права в  інтернеті. Це те, що має бути предметом політики.  Але наші політики просто не знають, що це є предметом політики. Так  само, як шкільна освіта є предметом політики, медична. Тобто у них:  випустять Юлію Тимошенко? Так, безумовно треба випустити! І якою мовою  ми будемо розмовляти. Все інше...  - Тимошенко зараз не є головним питанням теж для опозиції.   Костянтин Матвієнко: Вони ж намагаються саме його подавати, як головне питання.  - У нас є слухач.  Слухач (переклад): Тема передачі: «Чому  закрили ЕХ.UA?». А в мене питання стосовно цього: на сьогоднішній день  взагалі зрозуміло, чому цей ресурс закрито дійсно? І чи є, за  українським законодавством, процедура, за якою такі сайти можуть  закриватися?   Олександр Ольшанський: Я вже казав, що юридично ця  ситуація дуже сумнівна. І в Україні вже декілька років дуже сумнівним  стає існування таких інтернет-ресурсів, заснованих на контенті, який  згенерований користувачами. І це є величезна проблема. І коли ми кажемо  про те, що необхідні механізми регулювання, то ці механізми повинні бути  дійсно механізмами регулювання, а не механізмами диктату однієї сторони  іншим сторонам. Ось така проблема в інтернеті українському є.  - У Facebook є така естафета.   Слухач Орест говорить: «Творці... зробили висновки з ситуації, яка  з ними сталася і створили ЕХ.UA. Та досить строго моніторили на своїх  серверах. Незаконний контент видалявся з першої ж вимоги правовласника, а  нові відеорелізи там навіть не з'являлися. Проте це не завадило нашим  доблесним силовим структурам вкотре вдертися в центр «Волі-кабель» і  заблокувати роботу сайту. Хто за цим стоїть?».   А слухач Андрій відповідає: «Кому вигідно? Нашим політикам!  Тігіпко говорить, що нам потрібні швачки, прибиральники, зварювальники,  нам вчених, розумних непотрібно. І закрили сайт.   Бідним нічого не треба, вони мають бути дурні, щоб не мали доступу до інтернету. А хто має гроші, той має доступ до всього.   Така приблизно суть справи. Дайте заробити гроші, як на Заході чи в США, тоді інакше можна ставити питання».   Ось це величезне питання: дайте заробити гроші за тими  правилами, як на Заході чи в США! У нас людям не дають таких  можливостей. Це правда.   Костянтин Матвієнко: Мені дуже сподобалося, як зараз Ви через студію скомунікували Twitter і Facebook.  Панове, що, власне кажучи, відбувається? Скоро (нехай не ображаються  журналісти, зокрема і Радіо Свобода) нам не потрібна буде професійна  журналістика з точки зору саме мовлення, тому що зможемо вже  безпосередньо, так як зараз Віталій скомунікував два ресурси, те ж саме  робити буквально зі власних квартир. Тобто фактично кожна людина, яка  має власний сайт, яка має доступ до інтернету, вже перетворюється на  журналіста.  - А Ви вмієте шити, Костянтине? У Вас є голка, нитка? Давайте Ви ще за півгодини зшиєте собі піджак!   Костянтин Матвієнко: Піджак, до Вашого відома, не шиється за півгодини. Якщо Ви коли-небудь замовляли піджаки, то...  - Я належу до народу, який вижив, дякуючи швейним майстерням. Так що я можу розповідати всі правила пошиття!   Костянтин Матвієнко: Я за Вас дуже радний!  Розумієте, справді є високопрофесійні середовища, припустімо, лікарі, є  середовища тих же ІТ-програмістів, але є публічні професії. Політиці не  вчать. Усі наші політики нічого не закінчували політичного.  Олександр Ольшанський: Це дуже погано!  Костянтин Матвієнко: Це і дуже видно, безумовно. До  речі, ті, хто закінчував академію держуправління, абсолютно не  відрізняються за рівнем культури й освіти від тих, хто її не закінчував.  В Україні тільки один виш готує спеціально управлінців...  - А що, може, у Великій Британії теж так?   Костянтин Матвієнко: У великій Британії не зовсім так.  - Так. І якість життя інакша?  Костянтин Матвієнко: Тисячолітня традиція аристократії. І виховання там має не менше значення, аніж...  - Що, Тоні Блер - аристократ? Він просто випускник хорошої школи.   Костянтин Матвієнко: Ну, чудово! Хорошої школи! А скільки років школі?  Олександр Ольшанський: Ми маємо гарні школи.  - Так.  Олександр Ольшанський: Але чомусь їхні випускники не стають прем'єр-міністрами.  - А прем'єр-міністрами стають випускники ПТУ. І відомо де.   Костянтин Матвієнко: Шановні панове, не забувайте, що  всі чотири президенти України - члени Компартії України. Причому вийшли  вони з неї після 24 серпня, після проголошення України незалежною. Це  стосується всіх без винятку прем'єр-міністрів. Якщо ви покопаєтеся у  міністрах, то комсомольцями вони були точно.  - Ну, це не традиція аристократії.   Костянтин Матвієнко: А в Україні інше сприймається.  - Я зараз намагаюся просто захистити саму ідею професіоналізму.   Костянтин Матвієнко: У журналістиці!  - У будь-якій професії. І в публіцистиці, і в журналістиці, і  політології. Всюди. Без професіоналізму, на жаль, не можна зшити костюм.  Навіть якщо ви маєте і голку, і нитку.  Якщо ви  графоман, то, звичайно, можете у графоманському  середовищі знайти собі співчуваючих. Але якщо ви професійний журналіст  чи письменник, чи політолог, то ви будете, по-перше, маяком для тих, хто  тяжіє до професіоналізму, а по-друге, будете мати справу з професійним  середовищем.    І інтернет тільки допомагає виявленню цього професіоналізму. Як з  телебаченням( я Вам можу сказати, як телевізійник) -  дурість кожного  відразу ж очевидна. І якщо будете 24 години сидіти на екрані, ви  розумним від цього не станете. Те ж саме і з інтернетом.   Костянтин Матвієнко: Я чудово Вас розумію, Віталію.   - Прекрасно!  Костянтин Матвієнко: Але в даному разі інтернет не допомагає, а інтернет - це є саме середовище. Це саме та вода, де плаває ця риба.  - От ми про це й говоримо, що треба вміти виловити рибу. Треба людей навчати риболовлі.   Олександр Ольшанський: Зараз відбулося таке, що  інтернет виловив ось цю безпорадність і нашого ставлення до цих  авторських прав, і наших реалій, і розбіжність реалій і закону. Бо той  закон, який є, не пристосований до його виконання.  Костянтин Матвієнко:  Податкове законодавство у нас  абсолютно не пристосоване до того, щоб його виконувати. Воно  пристосоване тільки для того, щоб носити хабарі податковим інспекторам.  - Ми знову втягуємося у відому розмову про відомо що.   Ця ситуація не є простою, очевидно. Але є абсолютно очевидним є,  що ми розуміємо, чому люди гніваються, ми розуміємо, що такі речі не  можуть відбуватися задля демонстрації сили.  Має бути справжня  цивілізована боротьба і з піратством, і з корупцією. І вона має бути не  вигадана, а реальна. Люди мають бачити результат - тільки тоді буде  реальною боротьба.  І ми усвідомлюємо, що такі ситуації не допомагають іміджу  України. Навпаки, вони його псують. І це теж є абсолютно реальним  висновком з цієї ситуації.  Віталій Портников, «Радіо свобода»Фото - «Радіо свобода»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69258</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 10:32:53 +0200</pubDate><title>Кібератака на режим Януковича</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69258</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69258/i150_ArticleImage_69258.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Усі IP-адреси, з яких проводяться блокування сайту Президента, передані до правоохоронних органів, заявляють в Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[    Усі IP-адреси, з яких проводяться блокування сайту Президента,  передані до правоохоронних органів, заявляють в Держслужбі спецзв'язку і  захисту інформації. Протягом двох діб невідомим вдалося вивести з ладу  сайти Адміністрації Президента, Міністерства внутрішніх справ, Служби  безпеки, та Партії регіонів, із перебоями працювали веб-ресурси Кабінету  міністрів, Державної податкової служби та Національного банку.  Українська влада вперше зіткнулася з таким видом спротиву. Хакерські  атаки розпочалися після закриття файлообмінника EX.UA. Аргумент  правоохоронців - боротьба з піратством &shy;- багатьом інтернеткористувачам  здався непереконливим.    Після дводобової інтернет-війни між хакерами та адміністраторами сайтів  державних установ стало відомо, що слідство відкликало вимогу про  блокування домену EX.UA, однак кримінальну справу про порушення прав  інтелектуальної власності продовжують розслідувати. Про це Радіо Свобода  повідомила речниця Печерського райуправління київської міліції Наталя Стеценко.   «У межах розслідування кримінальної справи за фактом порушення  авторських прав слідчий прийняв рішення про передчасність закриття  сайту. Дирекції сайту направили лист із цією інформацію. Тепер він може  відновити свою роботу», - сказала Стеценко.   Йдеться лише про розблокування інтернет-адреси сайту. Тим часом  обладнання залишається заарештованим. Відтак, юристи, які захищають  інтереси EX.UA, намагаються повернути вилученi пiд час обшукiв 200  серверiв.   На сайтах органів влади все одно нічого корисного немає - Оруджалієв   Утім, навряд чи розблокування домену EX.UA є наслідком кібератаки на  сайти державних органів, вважає головний редактор сайту, присвяченого  інтернет-бізнесу, AIN.UA Артур Оруджалієв.  	 		   «Показали, що в інтернеті багато людей, що інтернет нині сильний.  Паралізували роботу та привернули увагу - це так. Але ж якби це  відбувалося десь у Естонії чи Норвегії, де сайти державних відомств  реально використовуються, а їхня зупинка паралізує галузі, бо там  електронний уряд та інше. У нас там нічого корисного немає, і тими  сайтами майже ніхто не користується. Відповідно, гадаю, матеріальних  проблем це нікому на принесло», - припустив Оруджалієв.   Тим часом у Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації повідомили, що  IP-адреси, з яких проводиться блокування, передані до правоохоронних  органів. У Держспецзв'язку додають, що такі дії мають ознаки  правопорушення, передбаченого статтею 361 Кримінального кодексу України,  яка передбачає ув'язнення терміном до 5 років.   Люди показали своє ставлення до режиму Януковича - Денисенко   Тож за віртуальну акцію протесту проти авторитарної влади її учасники  можуть отримати цілком реальні терміни, відзначив у коментарі для Радіо  Свобода політолог Денис Денисенко.    «Люди об'єдналися навколо ідеї і таким чином показали владі своє  ставлення до неї. Адже участь брали не лише хакери, а й звичайні  користувачі, які просто отримали інструкції - як це робити. Це перший  такий удар по тому режиму, який створює Янукович. Спроба дуже вдала. Це  позитивна річ, для мене, як для людини, яка живе у цій країні, яка  показала владі, що не слід тиснути, бо протидія буває теж дуже сильною»,  - наголосив Денисенко.   31 січня правоохоронні органи закрили файлообмінник ЕХ.UA за порушення  прав інтелектуальної власності. Користувачі, обурені припиненням роботи  EX.UA, поширюють в соцмережах заклики атакувати сайти органів влади на  знак протесту. У багатьох коментарях на Facebook містилися прямі  вказівки до того, як взяти участь в DDoS-атаці через консоль. Крім того у  ЗМІ з'явилася інформація про ідеї підключити до цієї діяльності  хакерську групу Anonymous, що влаштувала атаки на сайти ФБР і  Міністерства юстиції США. Дмитро Баркар, «Радіо свобода»Ілюстрація - «Радіо свобода»  ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69256</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 12:26:31 +0200</pubDate><title>На 5-му каналі стартують п’ять нових програм власного виробництва</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69256</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[З 13 лютого відбудеться сезонний рестарт 5 каналу, повідомляє його прес-служба.  Основні зміни відбудуться у вечірньому праймі: з 13 лютого програмування сітки буде вибудуване за принципом горизонтальних лінійок. По буднях з 19:30 до 22:00 головною інформаційною програмою стане павільйонне суспільно-політичне ток-шоу, ведучими якого будуть Роман Чайка, Святослав Цеголко та Сергій Дорофеєв. Над новим проектом працюватимуть редакторсько-журналістські колективи проектів «Час» та «Час:Важливо». Щосуботи праймову лінійку продовжить програма «Портрети із Сергієм Дорофеєвим» (раніше програма виходила по вівторках), замикатиме тиждень у неділю ток-шоу «Республіка з Анною Безулик» (раніше виходило по четвергах).  В ефірі з&acute;являться нові програми власного виробництва: «Кабінет з Ларисою Губіною», «Час:кіно» Яніни Соколової,  «Політична кухня», «Ранок з зіркою». Оновлюються також «Інвест-час», «Огляд преси» та «Вікно в Європу». «Іміджеутворюючі передачі каналу: "Велика політика", "Машина часу", "Республіка з Анною Безулик", "Портрети із Сергієм Дорофеєвим", "Підсумки тижня" - отримають більш логічне та зручне місце в програмній сітці», - повідомляє прес-служба.  Як писала «Телекритика», 5 канал закриває «Ранок на П'ятому» і запускає нове щоденне ток-шоу. «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-02-03/69255</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 10:16:45 +0200</pubDate><title>«Валера TV». Премьера на ТЕТ</title><guid>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-02-03/69255</guid><category>Прес-релізи</category><full-text><![CDATA[      Познакомьтесь с Валерой. Валера - человек и телеканал. Поэтому он вам покажет... «Валера TV»! В субботу, 11 февраля, в 22:30 на ТЕТ премьера уморительного сатирического скетч-шоу «Валера TV». Ответственность за беспредел в эфире несут «официальные дилеры юмора» - «Уральские пельмени».                 Показ: каждую субботу, в 22:30     О ПРОГРАММЕ   В типичном провинциальном российском городке живет парень по имени Валера. Валера - очередная ступень эволюции: Человек Снимающий. Не парень, а целая телекомпания в штанах. Валеру сложно представить без камеры, говорят, он родился с ней в руках. Не отжимая кнопки «rec», Валера фиксирует все, происходящее в родном городке: свадьбы, похороны, дни рождения и спортивные состязания...    В эфире «Валера TV» найдется передача на любой вкус: ток-шоу «Пусть базарят» и творческие отчеты фольклорного коллектива «Забубенные кружева», видео-уроки «Методика самообороны В.Кузнецова» и агро-программа «Сади-Копай».    Здесь все как на настоящем ТВ. Вот только иногда участники скетчей периодически обращаются к оператору: «Валера, снимай... Вот сейчас говорить, да?.. Валера, ты снимаешь?.. Валера, снял?..»    В ролях участники команды КВН «Уральские пельмени» Андрей Рожков, Дмитрий Брекоткин, Дмитрий Соколов, Вячеслав Мясников, а также Марина Федункив и Александр Смирнов.      ПРЯМАЯ РЕЧЬ   Режиссер, креативный продюсер, автор и актер «Валера TV» Александр Смирнов: «Сегодня благодаря YouTube, каждый человек может поделиться своим творчеством, чем-то личным. Просто снять на камеру и выложить на всеобщее обозрение. Наверное, отсюда и у нашей истории ноги растут.  Сегодня, чтобы что-то снять, не обязательно работать на ТВ и профессионально заниматься кино. Достаточно просто иметь камеру - и путь к зрителю открыт. И этим занимается огромное количество людей! Мы в определенном смысле вооружились данным  трендом и реализовали его в телеформате. Но у нас это творчество одного конкретного человека - Валеры. Хотя сам образ Валеры, конечно, собирательный».      «Валера TV»  Жанр: скетч-шоу  Производство: Gold Style Entertament  Год производства: 2011]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69254</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 12:14:06 +0200</pubDate><title>Супутникова «Ера» у форматі vision radio вийде в листопаді 2012 року</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69254</guid><description>
    У тестовому режимі. На повну силу канал запрацює через 18 місяців</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Супутниковий канал «Ера» вийде в ефір у тестовому режимі у форматі vision radio у листопаді 2012 року. Про це сказав генеральний директор телекомпанії «Ера» Ігор Лоташевський в інтерв'ю «Телекритиці», яке незабаром буде опубліковане.  За словами Ігоря Лоташевського,  vision radio по реалізації дуже складний формат, аналогів якому на сьогоднішній день в Україні немає. «У світі дуже мало таких проектів, ми революціонери. А у повному обсязі плануємо вийти через 18 місяців. Тобто, виходимо в листопаді у тестовому режимі, а наступної весни, приблизно у квітні-травні, запрацюємо на повну силу. Водночас ми не припиняємо мовлення разом з Першим національним», - зазначив пан Лоташевський. Планується, що новий канал буде розповсюджуватися і в кабельних мережах. Як повідомив гендиректор, приміщення під канал знаходиться поблизу радіо «Ери». Зараз там ведуться проектні роботи, підшуковується обладнання тощо.  Щодо наповнення нового супутникового каналу Ігор Лоташевський сказав, що буде об'єднуватися контент радіо і телекомпанії «Ера». «Проектів у нас буде чимало. Загальна концепція - vision radio інформаційного спрямування. Ми робимо універсальну студію, аналогів якій в Україні немає. В ній зніматимемо цікаві програми, ток-шоу власного виробництва», - розповів він. Серед майбутніх конкурентів Лоташевський назвав 5 канал, NewsOne, телеканал «24». «Але завдяки співпраці радіо і телекомпанії «Ера» у нас конкурентів не буде, - запевняє гендиректор. - Це буде унікальний формат, який не представлений в Україні. Тому більше нашими конкурентами будуть західні супутникові канали: польські, німецькі, іспанські такого ж формату. Росіяни намагалися зробити, але у них не вийшло». Як писала ТК, ТРК «Ера» отримала супутникову ліцензію на цілодобове телевізійне мовлення у вересні 2011 року. Нагадаємо, Ігор Лоташевський 21 січня 2012 року очолив телекомпанію «Ера». «Телекритика» ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69253</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 09:08:13 +0200</pubDate><title>Телеканал заблокували ненавмисно?</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-02-03/69253</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69253/i150_ArticleImage_69253.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Міліцейська спецоперація створила перешкоди для роботи телеканалу «Нова Одеса», який є опозиційним щодо міської та обласної влади і близьким до лідерів місцевого осередку партії «Фронт змін»</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[    За словами головного редактора каналу Сергія Братчука,  люди у масках, які не представлялися і не пояснювали своїх дій, не  дозволяли працівникам компанії пройти до своїх робочих місць.   Згодом з'ясувалося, що заблокували приміщення бійці підрозділу «Сокіл» та співробітники УБОЗу.   Як зазначається в офіційному повідомленні Центру громадський зв'язків  облуправління міліції, їхні дії не були спричинені якимись претензіями  до телеканалу.   Правоохоронці здійснювали обшуки у приміщеннях «Облспоживспілки», офіси  якої розташовані на другому та третьому поверхах п'ятиповерхової  будівлі, в рамках кримінальної справи, що стосується розтрати майна та  зловживання службовим становищем.   «До телекомпанії «Нова Одеса», приміщення якої розташоване на п'ятому  поверсі», - йдеться у повідомленні, - перевірка працівників міліції  ніякого стосунку не має і не перешкоджає її діяльності».   «Не вірю у простий збіг» - журналіст   Сергій Братчук запевняє, що канал виходить в ефір у нештатному режимі та  й то лише тому, що видачу програм в ефір здійснює з іншого приміщення.   «Я не вірю у простий збіг, - каже журналіст, - це спроба справити політичний тиск на канал».   У діях правоохоронців він схильний вбачати продовження історії зі  спробою захопити підприємство «Стальканат-Сілур», чиїми акціями  володіють лідери обласного «Фронту Змін».   Журналісти «Нової Одеси» звернулися по допомогу до обласної держадміністрації, депутатів різних рівнів та своїх колег.   Голова обласного осередку Національної спілки журналістів України Юрій Работін побував на місці події і каже, що наразі не вбачає у діях правоохоронців якихось політичних мотивів.   За словами Работіна, нині у регіоні не спостерігається якийсь масований  тиск на опозиційні мас-медіа. Він прогнозує, що ситуація може змінитися  на гірше ближче до виборів. Іван Шевчук, «Радіо свобода»Фото - «Радіо свобода» ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69252</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 13:48:32 +0200</pubDate><title>І в Шустера, і в Кисельова говоритимуть про революції в інтернеті</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69252</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[  3 лютого в ефірі Першого національного у програмі «Шустер live» говоритимуть на тему: Революція в інтернеті. Про це йдеться на сайті «Савік Шустер студії».      Гостями програми стануть: Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»; Валентин Наливайченко, голова політради партії «Наша України», голова СБУ (2009-2010); Олена Бондаренко, народний депутат, Партія регіонів; Максим Луцький, народний депутат, Партія регіонів; Олесь Доній, народний депутат, НУ-НС; Микола Катеринчук, народний депутат, НУ-НС, лідер Європейської партії України; Ірина Геращенко, народний депутат, НУ-НС; Андрій Шкіль, народний депутат, «БЮТ-Батьківщина»; Наталя Королевська, народний депутат, «БЮТ-Батьківщина»; Дмитро Прикордонний, директор Коаліції виконавців і продюсерів України; Валерій Харчишин, гурт «Друга ріка»; Фагот, група ТНМК; Ірена Карпа, письменниця; Артем Афян, юридична підтримка компанії Еx.ua; Дмитро Дубовий, Національний інститут стратегічних досліджень; Володимир Поліщук, Міністерство внутрішніх справ; Олександр Мартиненко, генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна».     А також: Артем Афян, юридична підтримка компанії Еx.ua; Сергій Яригін, голова Українського піратського співтовариства.     Як зазначили ТК у прес-службі, на ток-шоу також було запрошено лідера партії  «Фронт змін» Арсенія Яценюка, однак він відмовився взяти участь у програмі у зв'язку з поїздкою до Мюнхена.     «Шустер live» виходить о 21.20.     У «Великій політиці з Євгеном Кисельовим» говоритимуть на такі теми:     - Чи став мороз надзвичайною ситуацією для України? Чи застраховані жителі країни від повторення Алчевська? Спеціальний гість студії - голова МНС Віктор Балога.     - Чи витримають випробування морозами російські опозиціонери? І чого вони чекають від першої після нового року масштабної акції протесту, яка відбудеться в Москві 4 лютого?      - Полювання на хакерів. Любов до халяви або нелюбов до влади? Які наслідки для політичного життя України може мати розгорнулася днями кібер-війна? Благими намірами.     - Як український програміст домігся закриття сайту МММ? Чим відповість йому творець піраміди? Фінансовий авантюрист проти інтернет-терориста. Гості ефіру - засновник МММ Сергій Мавроді і лідер інтернет-партії України Дмитро Голубов.     - Чи правда, що Іран готовий створити чотири атомних бомби, як стверджує ізраїльська розвідка? Чому США в цьому сумніваються, але разом з тим стягують війська до Перської затоки? Наскільки реальна нова війна - війна з Іраном?     «Велика політика» в ефірі «Інтера» - о 22.30.      «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/kokotuha/2012-02-03/69250</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 11:58:42 +0200</pubDate><title>Костоправ кращий за костолома</title><guid>http://www.telekritika.ua/kokotuha/2012-02-03/69250</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/69250/i150_ArticleImage_69250.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Вдумайтеся в глибокий посил історії головного героя серіалу «Костоправ», що стартував на «1+1» – і зрозумійте: насправді чогось такого ви давно чекали</description><category>Колонка Андрiя Кокотюхи</category><full-text><![CDATA[Усе, що ви подумали, сказали або збираєтеся сказати про серіал «Костоправ», який стартував 26 січня в ефірі «1+1», є правдою. Так, новий багатосерійний фільм на медичну тематику, знятий українською компанією Аurora production - позашлюбна українська дитина «House M.D.». Девіантну поведінку головного героя, лікаря Анатолія Савчука, справді перейнято в доктора Грегорі Хауса. Справді, Г'ю Лорі в ролі Хауса та поза культовим серіалом не приховує свого британського походження, включно з акцентом, так само як Олексій Горбунов у ролі Савчука: маючи величезний досвід роботи саме в російському кіно, він робить українське походження візитівкою свого героя.      Словом, хаусові «вуха» можна шукати, скільки завгодно, та без особливих проблем знайти. Але я пропоную в оцінці роботи українського виробника піти менш стандартним, а тому - правильнішим, як на мене, шляхом. Так спробуймо прийти до нової і, як на мене, перспективнішої для вітчизняної масової культури концепції.      Отже, той, хто звинуватить українських виробників у тому, що вони працюють «на Москву», цього разу мусять внести в свої погляди певні корективи. Одне діло, коли історія, придумана в Україні, розповідає про природу або кохання росіян із глибинки чи москвичів у Москві. Тут ми наступаємо на горло власним амбіціям, бо в Україні чомусь уперто не хочуть історій для внутрішнього ринку. Проте в даному випадку герой «Костоправа» - ексцентричний, але талановитий українець із Кіровоградщини. З яскраво вираженим українським акцентом. Та архетипічним салом, замотаним у чисту ряднину, яке він без комплексів викладає на стіл головного лікаря з примовкою: «Це ж не сало, це ж нектар!».     Проте саме такий ось «хохол із салом» та замашками харизматичного неформального лідера-бунтаря має всі шанси стати найкращим лікарем елітної московської клініки. Врахуйте також: спеціалістів у клініку з грайливою назвою «Фелічіта» запрошували вибірково, як набирають бійців у команду спецназу (теж, між іншим, розхожий прийом маскультур, який себе, здається, ніколи не вичерпає - як стрілянина в бойовику). І що ми бачимо вже в перших двох серіях? А те, що українець Толя Савчук припхався в Москву, спокусившись заробітною платою в 7 тисяч доларів - аби почати наводити в їхній Москві свої, українські порядки.      Ну, а розуміння порядку в Україні, де генетично закладено вольницю, хоч козацьку, хоч махновську, - це анархія. Мати порядку, керована не ззовні, авторитарною владою в особі головного лікаря Поліни Юріївни (це вона запрошує на керівні посади в маленькій державі лише «своїх»), а внутрішнім цензором самого анархіста. Не знаю, як ви, а я давно - практично ніколи ще! - не бачив фільмів, за сюжетом яких українець, озброєний, крім сала та горілки, ще й почуттям власної гідності, хитрістю, волелюбністю та істиною вірою в Бога, «строїв» у Москві довкола себе по ранжиру «клятих москалів». Навертаючи їх заодно до справжніх людських цінностей.     Росіяни, американці та французи вже давно користуються цим прийомом. Аби нести нехай максимально спрощені, але все ж таки - власні національні ідеї в маси, герої їхньої масової культури часто-густо переміщалися зі звичного середовища в умовно чуже. Згадайте хоча б такі різні стрічки, як «Брат-2» Олексія Балабанова або «Чорний дощ» Рідлі Скотта. У першому випадку похмурий російський супермен наводить лад в Америці, і те, що українську мафію в Чикаго розстрілює не стриманий Данило, а саме істеричний та невпевнений у собі старший брат, усе ж таки зроблено недарма. У другому випадку типові американські «круті копи» на чолі з Майклом Дугласом потрапляють до Японії - і за короткий час перемагають там якудзу, бо японці з їхніми національними традиціями надто зашорені та не здатні до радикальної зміни в своєму суспільстві. За таким принципом змінювали світ на краще деякі герої Жана-Поля Бельмондо.     У «Костоправі» застосовано майже такий самий метод. Щоправда, завдання доктору Савчуку полегшено, бо основний склад лікарні «Фелічіта» - це лікарі, котрих грають українські актори Віталій Лінецький, Георгій Делієв та Євген Паперний. Отак, ненав'язливо, автори «Костоправа» показують, як можна зняти серіал не лише «про Москву і для Москви», а й потішити при цьому наше (ну добре, добре, поки що - тільки моє!) українське національне лібідо. Повторюся ще раз: найкращий лікар московської елітної клініки - українець, який не приховує акценту й не хоче грати за чужими правилами, і більшість персоналу поки що на його боці. Вдумайтеся в глибокий посил цієї історії - і зрозумійте: насправді чогось такого ви давно чекали.     Відрізняється від доктора Хауса доктор Савчук тим, що не є геніальним діагностом. Поки що, принаймні, Анатолій Анатолійович не поставив жодного чіткого діагнозу. Тоді як діагнозам Хауса присвячено вже окремі літературні дослідження, до чого ваш автор також скромно долучився. За фахом та посадою невролог, Савчук насправді навіть не класичний костоправ - він швидше психолог, котрий причину всіх людських недугів убачає в уражених душах. Та лікує ці самі душі, після чого тілесні хворі минають якось самі собою. Тому персонаж, якого грає Олексій Горбунов, до всього ще носій українського менталітету, який тяжіє до ірраціонального та відверто містичного.      Скромно зізнаюся: появу такого Савчука в надрах та глибинах саме українських студій кілька років тому навіть передбачив. Після виходу «Феномену доктора Хауса», книги, до якої ваш автор мав прямий стосунок, мене запитували, яким міг би бути герой медичного серіалу в Україні. Моя відповідь була категоричною: в жодному разі не лікарем у загальному розумінні цього слова. Радше представником альтернативної медицини, таким собі знахарем. І конфлікт у нього міг би бути з офіційною медициною, тобто неповороткою системою МОЗ - із одного боку, та комерційними «народними цілителями» - з іншого. Як кажуть, року не минуло - нате вам костоправа Савчука. Видно, не один я активно думав у цьому напрямку.     І останнє. Не так давно народний депутат Ольга Герасим'юк досить категорично висловилася з приводу того, що такі, як я, цілком можуть насичувати російський ринок серіалами типу «Глухар». Зізнаюся чесно: до того, як вона про це обмовилася, не бачив жодної серії означеного «Глухаря». Подивився одну і зрозумів: мені нудно і не подобається. Я не поділяю захоплення авторів серіалу правоохоронними органами. Скажу більше: тут, в Україні, не можна й не варто знімати позитивні фільми та серіали про міліцейські відділення. Знаючи, що там працюють костоломи, котрі можуть убити людину та отримати за це в гіршому випадку умовний термін ув'язнення. В нас не люблять «ментів», «мусорів», «лягавих», якими там ще синонімами їх нагородили громадяни...      Проте саме в Україні буде затребуваний герой чи навіть група героїв, котрі протиставляють себе Системі: МВС, СБУ, МОЗ, Міносвіти, навіть ЖКГ. І ось тут на перший план може вийти сищик, котрий бореться не лише зі злочинністю, а й із Системою. А ще краще - коли на місце колишнього мента прийде лікар. Не костолом, а костоправ. Який одночасно не є м'якотілим інтелігентом-очкариком, а здатен, як Савчук, за потреби скрутити нахабного російського мільйонера одним больовим прийомом.      Ось на якого героя ми давно чекаємо. Одинак-індивідуаліст як руйнівник залишків колективної свідомості. Той, хто постає проти корпоративної етики крутих офісів. Непроста, а тому - непересічна особистість. І якщо таких героїв експортують Європа та Америка, в тому числі - у вигляді доктора Хауса, особисто я заперечувати не стану. Бо мені здається, що автори «Костоправа» намагалися керуватися саме таким принципом, шукаючи свого героя. Фото - vseriale.tv]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69249</link><pubDate>Fri, 03 Feb 2012 10:47:21 +0200</pubDate><title>Ex.ua частково відновив роботу</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-02-03/69249</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Файлообмінний ресурс Ex.ua частково відновив роботу. Портал почав завантажуватись у ніч з 2 на 3 лютого, на ньому вже працює сервіс  зберігання, пересилання та обміну нових файлів, проте доступу до старих файлів ще немає. Адміністрація ресурсу повідомляє на сайті, що частина інформації  тимчасово недоступна, але  зараз ведуться роботи для відновлення повноцінної дієздатності. Переглядати фільми та програми он-лайн поки що не можна. Нагадаємо, слідчий відділ Печерського райуправління МВС 2 лютого відкликав вимогу про блокування домену Ex.ua, і реєстратор Imena.ua розблокував домен порталу. Нагадаємо, 31 січня Imena.ua припинила обслуговування домену, внаслідок чого файлообмінний ресурс Ex.ua став недоступним.  Міліція проводить розслідування у кримінальній справі щодо порушення авторських прав. Приводом для порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 176 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав, послугували звернення, що надійшли на адресу Міністерства внутрішніх справ України від офіційних представників світових виробників програмного забезпечення Adobe Systems Inc., Graphisoft Inc. тощо. «Телекритика»]]></full-text></item></channel></rss>
