<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?><rss version="2.0" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"><channel><title>Новости Телекритика</title><link>http://www.telekritika.ua</link><description>Новости Телекритика</description><image><url>http://www.telekritika.ua/link.gif</url><title>Новости Телекритика</title><link>http://www.telekritika.ua</link></image><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71934</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 19:05:55 +0300</pubDate><title>За фактом побиття фотографа tochka.net порушили справу про хуліганство</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71934</guid><description>
    Міліція відмовляється визнавати побиття Віталія Лазебника нападом на журналіста під час виконання службових обов'язків</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[За фактом побиття фотографа tochka.net Віталія Лазебника порушено кримінальну справу. Про це повідомляє агентство «Поряд з вами» із посиланням на заступника начальника управління ГУ МВС України в місті Києві Петра Федчука, пише tochka.net. Справу порушено за статтею 296 ч.2 Кримінального кодексу України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, вчинене групою осіб. За інформацією агентства, справа про побиття журналіста є лише епізодом у справі  про знесення будівель у парку Перемога. За інформацією tochka.net, фотограф Віталій Лазебник вже кілька днів не може зв'язатися зі слідчим. «Мені мали надати інформацію про те, чи відкриватимуть справу. Згідно закону на це відводилося 10 днів з 4 по 14 травня. Проте я ще досі не отримав жодного документу, мені ніхто не дзвонив, а всі мої дзвінки ігноруються», - зазначив фотограф. Як писала «Телекритика», 4 травня Віталія Лазебника під час виконання професійних обов'язків побила людина, дуже схожа на директора київського парку «Перемога» Олександра Товтонога. Лазебник знімав знесення незаконного будівництва церкви в парку «Перемога» в Києві. Несподівано зі спини на нього напав чоловік і почав бити металевим прутом по голові. За словами Лазебника, він кілька разів вигукнув, що є журналістом, та продемонстрував редакційне посвідчення. Попри це, чоловік продовжував його бити. У міліції не вважають побитого 4 травня фотографа Tochka.net Віталія Лазебника співробітником ЗМІ, оскільки він працює на сайті. Про це йдеться у повідомленні відділу зв'язків з громадськістю ГУМВС України у місті Києві. 10 травня з 12 до 13 години дня журналісти провели мовчазну акцію «Ми журналісти, а не терористи!» біля МВС на знак протесту проти побиття Віталія Лазебника. «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71935</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 24:06:06 +0300</pubDate><title>Розинську побили в під’їзді – адвокат</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71935</guid><description>
    Напали двоє невідомих, весь під'їзд у крові</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Адвокат телеведучої Наталії Розинської Микола Неділько заявляє, що його довірительку побили пізно увечері 16 травня в під'їзді власного будинку в Києві. Про це пише «Українська правда». «Напали двоє невідомих. Забрала швидка. Весь під'їзд у крові. Зараз вона знаходиться у 17-й лікарні», - повідомив адвокат, який саме направлявся до пані Розинської. Як відомо, раніше Розинська заявила, що 2 травня у центрі Києва на вул. Саксаганського, 29, її побили, погрожуючи пістолетами, п'ятеро ДАІшників. Через інцидент з представниками ДАІ на ведучу склали чотири протоколи за адміністративні порушення. За словами правоохоронців, Розинська зупинилася в місці, де зупинка була заборонена. Через інцидент із міліціонерами Розинську відсторонили від роботи на Першому національному каналі. Попередня перевірка ДАІ не виявила порушень у діях ДАІшників під час інциденту з ведучою. «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71933</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 17:15:25 +0300</pubDate><title>Ізраїльська телекомпанія IBA побудувала підземну студію</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71933</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Студія-бункер дозволить IBA (The Israel Broadcasting Authority) не переривати свої трансляції під час бойових дій, повідомляє ізраїльський портал The Israel National News. Як відзначає видання, бетонний бункер захищатиме редакційний колектив та студійне обладнання від потрапляння ракет. IBA представила побудовану у місті Хайфа підземну телестудію в понеділок &ndash; аналогічні бункери телекомпанія планує побудувати в трьох інших ізраїльських містах. Ексклюзивне відео про нову студію IBA розмістив на своєму сайті телеканал NHK. В 2006 році під час Другої Ліванської війни ракети «Хезболли», направлені на Хайфу, призвели до перебоїв трансляцій IBA. Побудівля підземних студій повинна стати гарантією, шо подібна ситуація більше не повториться. Інформація про військові дії Ізраїлю обговорюється у ЗМІ протягом останніх декількох місяців. На початку лютого 2012 року міністр оборони США Леон Панетта (Leon Edward Panetta) заявляв, що Ізраїль може вдарити по іранським стратегічним об&rsquo;єктам вже в квітні-червні поточного року, повідомляла у лютому газета The Washington Post.]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71932</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 18:13:40 +0300</pubDate><title>Комітет свободи слова звернеться до ГПУ і МВС щодо переслідування журналістів у Луганську</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71932</guid><description>
    Міліція провела службове розслідування і передала матеріали до прокуратури</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[  Члени парламентського комітету з питань свободи слова та інформації вирішили звернутися з листом до Генпрокурора, щоб він взяв під особистий контроль ситуацію з перешкоджанням представниками правоохоронних органів журналістській діяльності знімальної групи телеканалу «Ірта» в Луганську. А також міністру МВС, щоб вжив заходів до своїх підлеглих з Луганського обласного управління МВС, які перешкоджали працювати журналістам. Таке рішення народні депутати ухвалили одноголосно на черговому засіданні комітету 16 травня.     Нагадаємо, правоохоронці закрили знімальну групу «Ірти», які зняли, як виконавча служба описує машину одного з міліціонерів, який заборгував комунальникам 23 тис. грн. Крім того вони вимагали стерти відео.     Член Комітету Володимир Ландік розповів про хамське ставлення представників обласної міліції по відношенню до журналістів. За його словами, це не поодинокий випадок. «Коли я запитав начальника управління міліції, чи будуть покарані винні, то він мені каже, що своїх буде захищати», - зазначив народний депутат з Луганщини.     Заступник керівника прес-служби МВС Сергій Бурлаков повідомив присутніх, що проведене службове розслідування. «У діях працівників підрозділу порушень не виявлено, до представника прес-служби вжито дисциплінарних заходів. Щодо ж відповідальності керівника прес-служби Тетяни Погукай, то рішення ще не прийнято», - сказав Серій Бурлаков. За його словами, матеріали перевірки передано до прокуратури.     На думку всіх членів Комітету у цій справі є всі ознаки ст.171 Кримінального кодексу (перешкоджання журналістській діяльності).     «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71931</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 17:44:45 +0300</pubDate><title>Журнал Мінкульту «Українська культура» очолила племінниця міністра</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71931</guid><description>
    Попередній колектив звільнився через постійну нестачу фінансування</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[  15 травня головним редактором журналу «Українська культура» газетно-журнального видавництва Міністерства культури було призначено журналістку Оксану Гайдук. Про це на прес-конференції, присвяченій виходу тисячного номера журналу, повідомила колишній головний редактор Марія Хрущак, за інформацією якої Оксана Гайдук є племінницею міністра культури Михайла Кулиняка. Про це пише «Дуся».     Раніше Оксана Гайдук у числі інших авторів працювала над наповненням «Української культури».     Нагадаємо, Марія Хрущак разом з колективом журналу звільнилися наприкінці квітня, коли здали в друк тисячний номер. Як пояснила на прес-конференції пані Хрущак, вони пішли через постійну нестачу фінансування.     «Оскільки журнал з нового року за документами повинен виходити щомісяця, а в нас діяло обмеження по штату, і при цьому ось уже рік - повна відсутність гонорарного фонду, то ми виявилися в нереальній ситуації. Минулого року, коли журнал виходив раз на три місяці, я могла знаходити гроші, щоб заплатити авторам, з різних джерел, і багато могла робити сама, але зі щомісячним виданням так працювати неможливо», - розповіла Марія Хрущак.     За її словами, колектив стикався з нерозумінням з боку директора газетно-журнального видавництва Лесі Білаш. «Журнал (і команда) здавався керівництву занадто сучасним, занадто авангардним, занадто кричущим», - сказала пані Хрущак. Вона додала, що людиною, яка їх підтримувала, був Олег Хавич, який займався інформаційним блоком у Мінкульті, «і так нас захищав, що зрештою йому довелося піти з міністерства».     «Зрештою, після його уходу і у зв'язку з тим, що з нами не розплатилися навіть за лютий на сьогодні, я вирішила піти - і мене підтримали інші співробітники. А 15 травня на моє місце призначили випускницю Інституту журналістики, племінницю міністра культури України Оксану Гайдук», - повідомила Марія Хрущак.     За даними сторінки у Facebook, Оксані Гайдук 23 роки, вона закінчила школу № 16 у місті Кузнецьку Кемеровської області (Росія), Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка і працювала журналістом у Міністерстві культури.     Як повідомляла ТК, журнал «Українська культура» газетно-журнального видавництва Міністерства культури відновив вихід в оновленому форматі у червні 2011-го. Видання цього періоду відзначала сучасна верстка та дизайн, а також увага до сучасного мистецтва.     «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71930</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 16:22:38 +0300</pubDate><title>Екс-голову News International Ребеку Брукс визнано винною у перешкоджанні правосуддю</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71930</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Ребеку Брукс, її чоловіка та чотирьох інших осіб визнано винними у перешкоджанні встановленню торжества правосуддя, повідомляє Guardian.                       Брукс звинувачують у приховуванні доказів від детективів, котрі розслідували скандал із зламом телефонів таблоїдом News of the World, а також підкупі посадових осіб.   Скотленд Ярд підтвердив інформацію про те, що у перешкоджанні правосуддю звинувачено Ребеку Брукс (Rebekah Brooks), її чоловіка Чарлі - товариша прем'єр-міністра, та чотирьох інших осіб.   Брукс інкримінують знищення матеріалів та ком'ютерів з доказами у сплаві телефонного прослуховування.   Ребеку Брукс поліція затримувала вже двічі - у липні минулого року та в березні цього року, проте обидва рази її відпускали під заставу.   Перешкоджання правосуддю, як відзначає Guardian,  розгялається Великобританією як тяжкий злочин, середній термін  покарання за який складає 10 місяців ув'язнення, проте звинуваченим може  загрожувати також довічне ув'язнення.   У своїй заяві Брукс та її чоловік назвали рішення суду «непереконливим і несправедливим».]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-05-16/71929</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 16:21:40 +0300</pubDate><title>C 28 мая на СТБ стартует сериал «Карамель»</title><guid>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-05-16/71929</guid><category>Прес-релізи</category><full-text><![CDATA[СТБ продолжает линейку сериалов в вечернем прайме буднего дня. С 28 мая на телеканале стартует комедийный сериал «Карамель» (40 серий), который будет выходить с понедельника по четверг (в понедельник в 19.40, вторник-четверг в 19:10). Главные роли в сериале исполнили Алла Юганова («Пролетая над гнездом кукушки», «Две женщины») и Виктор Добронравов («Побег», «Мамы», «Национальное достояние», «А счастья где-то рядом»,  сериал «Не родись красивой»).    Кто из женщин хотя бы один раз в жизни не задумывался о том, как же понять, что думают и хотят мужчины? И как найти в этой жизни истинную любовь? Об этом думает и главная героиня нового российского сериала "Карамель". Анна привлекательна собой, слегка наивна и простодушна, но не хватало ей уверенности в себе. Может быть именно из-за этого у неё на личном фронте никак не ладилось, да и дела на работе могли бы быть значительно лучше. Но всего лишь один, казалось бы, самый обычный день изменил всю её жизнь. В этот день она встретила загадочную женщину, которая вручила ей карамельку. Вот только конфета оказалась волшебной и раскусив её, Анна поняла, что она слышит мужские мысли! Теперь Анне осталось научиться пользоваться своим даром. Сможет ли она обернуть полученные уникальные способности на пользу себе и найти, наконец-то, любимого человека и женское счастье?...   Режисер сериала - Флюза Фархшатова (т/с «Атлантида», «Крем», «Метель»). Также в сериале снимаются: Михаил Полицеймако, Александр Константинов, Лиза Мартинес, Ольга Тумайкина, Александр Шпагин, Ольга Ефремова, Кирилл Рубцов, Георгий Сегал, Алёна Корнева]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71928</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 16:12:20 +0300</pubDate><title>Український фотограф здобув гран-прі національної премії РФ «Лучший фотограф» (ФОТО)</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71928</guid><description>
    Призером став Максим Дондюк за фото із серії «Епідемія туберкульозу в Україні»</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[  Український фотограф Максим Дондюк отримав гран-прі національної премії Російської Федерації «Найкращий фотограф» («Лучший фотограф») у номінації «Найкраща фотосерія року» за роботу «Епідемія туберкульозу в Україні». Про це Максим Дондюк повідомив «Телекритиці» особисто.     Максима Дондюка нагороджено срібною статуеткою та $2500.     Церемонія нагородження відбулася 15 травня в центрі Digital October на «Красном Октябре».     За інформацією сайту Prophotos, гран-прі у номінації «Найкращий фотограф року» отримав Сергій Максимишин за фото із серій «Травень в Норильську» та Jua kali.     Усі роботи переможців премії будуть представлені на виставці, яка пройде в Москві з 17 по 27 травня 2012 року в Центрі фотографії ім. братів Люм'єр. На виставці буде представлено всього близько ста робіт, що зайняли призові місця у кожній номінації і стали володарями Гран-прі в номінаціях «Найкращий фотограф року», «Фотографія року», «Відкриття року», «Серія року», а також спеціального призу для студентів .     Премія «Найкращий фотограф» - це проект команди Prophotos, головною метою якого є популяризація фотографії як мистецтва, відкриття нових імен в російській фотографії та підтримка молодих талановитих фотографів.      Нагадаємо, раніше із серією робіт про епідемію туберкульозу в Україні Максим Дондюк став фіналістом премії Photo Evidence Book Award 2012. У лютому цього року документаліст завоював «Премію досконалості» Picture of the Year International (POYi).Також мультимедійний проект Дондюка пройшов відбір до участі у 3-му Lumix Festival for Young Photojournalism у Німеччині.     Він також переміг на 5-му Міжнародному фестивалі фотожурналістики «Вильнюсский фотографический круг-2011». Мультимедійний проект Дондюка здобув перше місце на «Чернігівфотофесті-2011». Роботи документаліста были відзначені журі конкурсу Yonhap International Press Photo Awards (Південна Корея). Також Дондюк став фіналістом Pikto International Competition (Канада).      Сергій Максимишин, із серії «Травень у Норильську»      Сергій Максимишин, із серії Jua kali      Максим Дондюк, «Епідемія туберкульозу в Україні»      Любительська категорія: Анімалістична зйомка, 1 місце. Сергій Михайлов, «Пильна буря на висохлому озері»      Любительська категорія: Пейзаж, 1 місце. Андрій Єрмолаєв, «Ісландський вулкан у річній проекції»     «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/notices/2012-05-16/71927</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 15:51:39 +0300</pubDate><title>До 25 травня триває набір до 8 міжнародної літньої школи медіа права</title><guid>http://www.telekritika.ua/notices/2012-05-16/71927</guid><category>Анонси</category><full-text><![CDATA[До 25 травня триває набір слухачів до 8 міжнародної літньої школи медіа права, яка пройде  16 липня - 3 серпня 2012  року в  Києві   Міжнародна літня школа медіа права - це інтенсивний навчальний курс для юристів з питань забезпечення свободи слова та свободи інформації, захисту честі, гідності та ділової репутації, діяльності засобів масової інформації, регулювання телерадіомовлення та  інших питань діяльності мас-медіа. У рамках Літньої школи основна увага звертатиметься на міжнародні та європейські стандарти у сфері медіа права, зокрема, Європейській конвенції про захист прав людини та основновоположних свобод і практиці Європейського суду з прав людини. Також буде розглядатися система захисту прав людини ООН, стандарти міжнародної організації «Артикль 19», законодавство України та інших країн.   Взяти участь у школі можуть юристи, робота яких пов'язана з питаннями свободи слова, свободи інформації чи медіа права. Це можуть бути юристи мас-медіа, громадських організацій, органів влади, адвокати. Також заявки приймаються від студентів старших курсів і випускників, зацікавлених у тематиці Літньої школи. Заняття будуть проводитися російською мовою.   Слухачами  Літньої школи можуть бути громадяни України, Білорусі, Молдови, Росії, а також громадяни країн Південного Кавказу і Середньої Азії. Крім того, у порядку виключення, організатори можуть розглянути заявки з інших країн.    Навчальний курс включатиме наступні теми:     свобода вираження поглядів: американський та європейський підходи;  Європейська конвенція з прав людини;  процедура звернення до Європейського суду з прав людини;  практика Європейського суду з прав людини в інформаційних справах;  процедура звернення до Комітету ООН з прав людини;  позови про захист честі, гідності й ділової репутації (дифамація);  звільнення від відповідальності за дифамацію;  право на інформацію, доступ до інформації;  захист приватного життя;  право на захист журналістських джерел;  особливості регулювання друкованих та електронних ЗМІ;  ліцензування каналів мовлення;  європейські стандарти суспільного телерадіомовлення;  професійні спілки та саморегулювання журналістів;  особливості регулювання  мережі Інтернет;   законодавство про захист суспільної моралі;  особливості діяльності ЗМІ в передвиборчий період.    У 2005 році Інститут Медіа Права провів Літню школу медіа права для українських юристів, а в 2006 - 2011 роках, розширивши рамки проекту до статусу міжнародного - також для юристів Білорусі, Молдови, Росії, країн Південного Кавказу і Середньої Азії. З детальними програмами цих шкіл можна ознайомитися на сайті за адресою:  http://medialaw.kiev.ua/education/school/     Програма Школи в 2012 році буде подібна до програми попередніх років.    В 2012 році Літня школа проводиться у співпраці з Міжнародною організацією Артикль 19, експерти якої висвітлюватимуть частину питань навчальної програми.    Заняття проводитимуть українські та зарубіжні експерти. Так, у попередні роки заняття проводили юристи з  Європейського суду з прав людини (Страсбург) Дмитро Третяков і Олена Дмитренко, юристи та експерти Міжнародної організації Артикль 19 Федеріка Пріна, Деніел Саймонс і Бойко Боєв, експерт в галузі медіа права Девід Голдберг (Глазго, Шотландія), суд міста Амстердам Корталс Альтес (Голландія), юридичний директор Media Legal Defense Initiative Пітер Нурландер (Лондон, Великобританія), директор Інституту проблем інформаційного права Андрій Ріхтер, доктор юридичних наук, радник з юридичних питань, директор юридичних програм Координатора проектів ОБСЄ в Україні Станіслав Шевчук, викладач Південно-Уральського Державного Університету, кандидат юридичних наук Алєксєй Мінбалеєв, консультативний експерт Харківської правозахисної групи, доцент Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого Всеволод Речицький, уповноважені у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська та Юрій Зайцев, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко та інші експерти.    Програма розрахована на інтенсивне навчання, по закінченні якого учні одержать сертифікати. Учні повинні відвідувати всі заняття й не зможуть поєднувати навчання з роботою. У випадку відвідування менш 80% занять учня буде відраховано.      Для участі в конкурсі необхідно заповнити онлайн-анкету: http://medialaw.kiev.ua/ru/education/school/18/     Заповнення анкети повинне бути здійснено за один сеанс. Це означає, що відкриту анкету неможливо зберегти для подальшого редагування. У зв'язку з цим для підготовки всіх необхідних даних та матеріалів рекомендуємо Вам ознайомитись з прикладом анкети, який можна завантажити за за цим посиланням.   За результатами конкурсу буде відібрано 20 слухачів. Про результати відбору організатори повідомлять кандидатам 4 червня 2012 року. У разі виникнення труднощів із заповненням анкети Ви можете звернутися в Інститут медіа права за допомогою електронної пошти edu@medialaw.kiev.ua або за телефоном +380 (44) 2846164.         Умови участі у Літній школі:  Організатори забезпечують проживання й часткове харчування (обід) учнів Літньої школи. Всі слухачі одержать навчальну літературу. Фінансування транспортних витрат не надається. Реєстраційний збір за участь у Літній школі становить 40 EURO, для студентів денної форми навчання - 20 EURO. Збір вноситься у перший день занять у гривневому еквіваленті.    Додатково (поза конкурсом) Інститут Медіа Права розгляне заявки від кандидатів, готових покрити витрати на навчання. Вартість витрат на одного учня без проживання становить 500 EURO.      Літня школа проходитиме у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», м. Київ, Україна.    Літня школа у 2012 році проходить  за підтримки Інтерньюз та Спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі»  ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71926</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 15:59:20 +0300</pubDate><title>Англомовна китайська газета China Daily виходитиме в Африці</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71926</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[                                       Найбільша  англомовна газета Китаю China Daily буде видаватися у Африці. Це &ndash;  частина стратегії Китаю з глобального економічного розвитку, пише Guardian.                      Метою запуску видання в Африці, як відзначає Guardian, є лобіювання інтересів Китаю на африканському континенті. Редакція ж China Daily визначає свої цілі як крок до «ознайомлення світу з Китаєм».   Редакція приділятиме увагу створенню локального контенту &ndash; зокрема, африканська версія China Daily  висвітлюватиме теми імміграційної політики та видобутку мінеральних  ресурсів. Газета також працюватиме над поліпшенням іміджу Китаю на  африканському континенті.   «Китай розглядає Африку як кінцевий глобальний ресурс корисних  копалин &ndash; і цей ресурс потрібний Китаю для подальшого економічного  розвитку», &ndash; відзначає джерело Guardian.   China Daily вже делегувала представників зі свого пекінського офісу для роботи над запуском африканської версії.   Південноафриканське видання City Press повідомляє, що африканська China Daily фокусуватиметься передусім на економічних новинах.   China Daily виходить щоденним накладом у 250 тис. екземплярів у Китаї, і щотижневим в 170 тис. &ndash; в США та 150 тис. &ndash; у Європі.]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71925</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 15:54:47 +0300</pubDate><title>Осадчий пояснює усунення Харченка негативними показниками УНІАНу</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71925</guid><description>
    Звинувачення в таблоїдизації відкидає</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[  Генеральний директор УНІАНу Вадим Осадчий заявляє, що усунення Олександра Харченка з посади шеф-редактора пов'язане з негативними економічними показниками агентства протягом останнього періоду. Так пан Осадчий прокоментував причини переміщення Олександра Харченка на іншу посаду, надіславши свій коментар у редакцію «Телекритики».     «З моменту мого призначення в УНІАН ми багато разів обговорювали з паном Харченком ситуацію, яка склалася на медіаринку України, місце УНІАН на цьому ринку і перспективи його розвитку. Цю ситуацію красномовно можуть проілюструвати цифри:  - валовий дохід агентства за період з 2008 по 2011 скоротився на 40%;  - кількість передплатників на інформаційні продукти агентства скоротилося на 28%, у тому числі на основний продукт, "УНІАН-Новини-Online" - на 47%;  - кількість клієнтів "УНІАН-Фото" скоротилося на 18%;  - незважаючи на зростаючу кількість інтернет-користувачів в Україні, відвідуваність сайту www.unian.net залишалася на одному рівні останні 2,5 року - наслідком цього стало падіння позицій сайту в рейтингах новинних інтернет-ЗМІ», - пише Вадим Осадчий.     На його думку, колишній головний редактор УНІАН, який очолював редакцію протягом останніх 13 років, повинен був розуміти, що такі показники не свідчать про успіхи очолюваного ним інформаційного агентства.     Як зауважує Вадим Осадчий, «щоб виправити ситуацію, нашою командою було запропоновано ряд кроків з метою переломити цю негативну динаміку і вивести агентство на позитивну динаміку розвитку. Саме з цією метою ми запросили в команду Юрія Куликова з Reuters - він очолив напрям економічної і бізнес-інформації в агентстві і зараз активно працює над удосконаленням наших продуктів. Проте, на жаль, велика частина цих ініціатив блокувалася ще на етапі обговорення. Саме тому було прийнято рішення розірвати співпрацю з паном Харченком».     Однак, як зазначає гендиректор, з огляду на внесок Олександра Харченка у становлення агентства і стаж роботи, йому було запропоновано «гідну компенсацію та вихідну допомогу».     Крім того, Вадим Осадчий відкидає звинувачення в таблоїдизації порталу: «УНІАН - інформаційне агентство, тому його завдання - надавати всі новини неупереджено, об'єктивно і в повному обсязі. Саме цими принципами ми і керуємося. А свої професійні проблеми вигідно і просто виправдовувати передбачуваними проблемами з утиском свободи слова. У сучасному світі, у якому будь-яка інформація доступна одним кліком, легко простежити зміни в подачі інформації, її жанрі або в тематиці. Тому замість припущень і звинувачень в тому, що не сталося, пропоную просто простежити за розвитком сайту. У тому числі й особисто пану Харченку, який зможе бачити всі процеси, перебуваючи безпосередньо всередині редакції».     Також Вадим Осадчий зауважив, що сьогодні в УНІАНі відбудеться збори трудового колективу, на якому будуть представлені останні кадрові зміни.     Нагадаємо, сьогодні, 16 травня, шеф-редактором інформаційного агентства УНІАН був призначений Михайло Ганницький, який раніше виконував обов'язки заступника головного редактора. Головний редактор агентства Олександр Харченко переміщений на посаду головного редактора веб-сайту УНІАН. Пан Харченко вважає таке відсторонення порушеннями трудового законодавства і пов'язує таке рішення керівництва зі своєю незгодою «робити сайт менш резонансним, з менш гострими публікаціями, з тим, щоб цей сайт був пересічний, який повідомляв різні новини - жовті, і напівжовті». «Після призначення Вадима Осадчого генеральним директором у нас було багато дискусій, про що не треба писати, що тут занадто критичні, опозиційні, що багато пишемо про Тимошенко, про Луценка, про афганців. А треба більше писати про трагедію Оксани Макар», - заявив «Телекритиці» Олександр Харченко.     «Телекритика»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/lesnoi_sector/2012-05-16/71923</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 15:15:02 +0300</pubDate><title>Нищівний вогонь</title><guid>http://www.telekritika.ua/lesnoi_sector/2012-05-16/71923</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/71923/i150_ArticleImage_71923.JPG&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Крізь дим майже нічого не видно. Їдке «повітря» вириває назовні легені, випікає очі. Вдалині – полум’я. Вже котрий тиждень горить... Населення зустрічає весну.</description><category>Конкурс: «Право та управління у лісовому секторі 2012»</category><full-text><![CDATA[ Готуючись до Великодня, українці настільки ретельно намагаються вичистити свої обійстя та «допомогти» рости молоденькій траві, що стає моторошно від такого прибирання. Вогонь підсилюється з кожним подихом вітру, займаючи все нові і нові території. Горить все, що трапляється на шляху: зайченята, які в цей період саме з'являються на світ і ховаються від хижаків у сухих травах, гнізда птахів, плазуни, мікрофлора, нищиться структура ґрунту.   Як не прикро, але той, хто вирішив пустити червоного півня на сухостої, ніколи не припускає: цей бумеранг може повернутися і нагадати про себе так, що не забудеш довіку. То - лише один приклад із тисячі подібних: господиня вирішила випалити посохлу минулорічну траву на своєму обійсті та навколо нього. Коли правоохоронні органи попередили її про те, що вона чинить протиправно і на неї можуть накласти штраф, тільки відмахнулася, мовляв, моє подвір'я - що хочу, те й роблю. Але вже за кілька хвилин після того, як еменесники поїхали, жінка була змушена викликати рятувальників знову. Тепер уже в її голосі не було владних ноток, а лише страх і благання: палав хлів. Дерев'яна будівля згоріла, мов свічка, залишивши після себе лише кілька спопелілих колод. Цей факт було зафіксовано на Волині у Ратнівському р-ні, але подібні повідомлення надходять із кожного регіону України.   Громадськість стоїть осторонь. Мовляв, нічого не поробиш - така традиція. Люди завжди навесні палять стерню. Але що не кажіть - цікаві у нас традиції... Розмовляючи з іноземцями, чую: «Жах!». Вони не можуть зрозуміти ситуації, знизують плечима і запитують, чи немає у нас за таке штрафів, бо у них зі спалюванням стерні і подібними явищами настільки строго, що ніхто навіть сірника не кине до урни, не переконавшись, що це - безпечно.   Так, у нас також є штрафи, от тільки кого штрафувати? Обласна влада (кожна на своїй території) визначалася, як бути зі стихійними підпалами. На Волині було вирішено, що відповідати за зумисні підпали будуть сільські та селищні голови, орендарі земель. Можливо, це й правильно, адже хто як не місцева влада достеменно повинна знати і контролювати, що відбувається на їхній території?   Вогонь, охопивши луки, пасовища, впритул підходить до лісу. Лісова охорона постійно на сторожі. Але у багатьох областях ситуація вже виходить з-під контролю. І тоді стає насправді гаряче. Лісова пожежа - видовище не для морально слабких!  Сьогодні лісівники навіть відмовляються від спалювання порубочних решток, що залишаються після заготівель та чистки лісу. Хоча фактично цей процес не заборонений і повністю контрольований. Аби не створювати запитань у населення, переходять на перебивання гілок та кори на щепу. Проте населення знає своє: готується до свята. Але, напевно, якби правоохоронні органи виконали свою функцію і одного-другого оштрафували, то селяни б десятому переказали, що підпалювати стерню - не варто: занадто дорого та шкідливо для здоров'я.   А за підпали рослинності настає як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Так, статтею 229-1 Кримінального кодексу України передбачено, що незаконні дії щодо поверхневого шару земель, якщо вони створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, зокрема вчинені шляхом підпалу або спричинили загибель людей, масову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу чи інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий термін із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння. Матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто - більше 1700 грн.  Є і більш чітко та зрозуміло прописана стаття Кримінального кодексу, яка безпосередньо стосується підпалів об'єктів рослинного світу. За статтею 245 КК, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років чи позбавленням волі на той самий термін. Ті ж дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.  Але, на жаль, тільки коли настає небезпека саме для того, хто заподіяв шкоду,  приходить розуміння, що такого робити не можна. А доти всі застороги на кшталт - не паліть, бо, окрім загрози для лісу, вогонь завдає значної шкоди землям, знищує тварин, плазунів, насичує атмосферне повітря вуглекислим та чадним газом, що згубно діє на здоров'я людей, - марні.   І хоча лісівники озброєні камерами відеоспостереження, вишками нагляду, всім потрібним у протипожежний період, вони  не в змозі проконтролювати вогонь, котрий проник у ліс. Захищати природу від полум'я мають усі: від посадовця до простого селянина. Людина має бути свідомою. А найпершим її контролером повинна бути совість. ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/notices/2012-05-16/71922</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 14:45:10 +0300</pubDate><title>30 травня Телекритика запрошує на публічне обговорення виконання Закону «Про рекламу»</title><guid>http://www.telekritika.ua/notices/2012-05-16/71922</guid><description>
    30 травня о 10:00 в прес-центрі ІА «Українські новини», вул.  Еспланада, 20.</description><category>Анонси</category><full-text><![CDATA[ Публічне обговорення та прес-конференція на тему:           «Виконання Закону «Про рекламу» в контексті порушення законодавства друкованими та інтернет ЗМІ в матеріалах на тютюнову тематику». Організатор: ГО «Телекритика». Учасники:Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів;Максим Лазебник, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції;Олена Кондратюк, Голова Підкомітету з питань реклами Комітету ВР України з питань свободи слова та інформації;Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України;Ганна Гопко, керівник відділу адвокації Коіліції «За вільну від тютюнового диму Україну»;Інститут медіа-права. Модератор: Світлана Остапа, парламентський журналіст порталу «Телекритика».  Запрошуються всі бажаючі приєднатись до обговорення.  З питань акредитації, просимо звертатись до Юлії Зелінської zelin.tk@gmail.com, 098-446-61-95.]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/events/2012-05-16/71921</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 14:44:07 +0300</pubDate><title>Джиммі Вейлз: «Я не хочу, щоб Facebook знав, що ви читаєте у Вікіпедії»</title><guid>http://www.telekritika.ua/events/2012-05-16/71921</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/71921/i150_ArticleImage_71921.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Засновник Wikipedia провів публічну лекцію у Києві і розповів про тенденції сучасного інтернету.</description><category>Медіа-події</category><full-text><![CDATA[Джиммі Донал Вейлз &ndash; інтернет-підприємець, ідеолог концепції вікі,   найбільш відомий як засновник Вікіпедії. Він вперше відвідав Україну,  ставши гостем 5-го Молодіжного Форуму Стипендіальної програми Фонду  Віктора Пінчука «Завтра.UA».    15-го  травня відбулась публічна лекція та дискусія «Як інтернет змінює  майбутнє», під час якої Джиммі Вейлз відповідав на питання студентів  українських вузів та інтернет-підприємців.     Про концепцію Вікіпедії    Я завжди  мріяв створити ресурс з культурним контентом, який би люди  використовували для  навчання і пізнання світу. У мене було декілька  невдалих інтернет-проектів (серед них Нупедія),  не все виходило з першого разу. Однак найголовніше &ndash; це не боятися невдач, не зупинятися, якщо не вдалося втілити всі ідеї.   Головна ідея Вікіпедії &ndash;   кожна особа має вільний доступ до суми людських знань. Тобто, у вільній  енциклопедії кожен може без обмежень копіювати, поширювати та змінювати  інформацію. Важливо розуміти, що Вікіпедія &ndash; це не підручник чи архів, і  не Youtube, тому що вона дає базову інформацію, не заглиблюється у  контекст.   Для мене  важливо, щоб Вікіпедія була некомерційною і неприбутковою, це нам значно  допомагає у роботі, і тоді втілюється ідея, що знання належить всім  людям. Ми не плануємо робити проект комерційним, зараз нам цілком  вистачає благодійних внесків.   Вікіпедія у цифрах    Сьогодні у Вікіпедії 20 мільйонів статей на 270 мовах. Скажу приємну новину для українців: українська Вікіпедія &ndash; одна з найбільш успішних, вона має 382 тис. статей і знаходиться на 14-му місці у світі.   Ми маємо 460 мільйонів унікальних відвідувачів, очікуємо до кінця року 500 мільйонів. Серед дописувачів &ndash; 87% чоловіків (однак нас не дуже радує такий дисбаланс), середній вік &ndash; 26 років, багато студентів, аспірантів, людей з вченим ступенем.   Якщо  порівнювати контент Вікіпедій з різних країн &ndash; тематика приблизно  однакова. Але ми можемо простежувати, які теми популярні у користувачів з  різних країн. Тут є цікаві речі. Зокрема, в Японії найбільше  цікавляться поп-культурою, зокрема американською. Німці найбільше   зацікавлені у географії  - не впевнений, що це добре :)  Тема статевих  відносин цікавить усіх, однак найменше про це читають французи та  іспанці &ndash; мабуть, тому що займаються цим в реальному житті, а не сидять в  інтернеті. :)   Якщо  серйозніше, то люди скрізь цікавляться місцевою політикою, географією.  Те, що читають у Росії, Китаї, Японії, США, звичайно, різниться, але  найглибший сенс подібний, всіх цікавить глобальний контекст.      Про розвиток інтернету    Інтернет  поліпшує якість нашого життя, у всіх сферах. З&rsquo;являються технології  людського контакту. Коли я закінчив школу, то всі однокласники якось  швидко загубились, і лише завдяки Фейсбук ми змогли знайти один одного.  30 років тому я не міг уявити, що таке можливо. Те саме стосується,  наприклад, розмов через веб-камеру з людьми, які знаходяться на іншій  півкулі. Звичайно, є проблема, що люди багато часу проводять у  віртуальному житті, зі всілякими технічними пристроями&hellip; Тому від  інтернету необхідно відволікатися: якщо ти йдеш на побачення, залиш свій  Blackberry вдома.   Інтернет  також впливає на дітей &ndash; моя однорічна дитина вже грається з  ай-педом.    Зараз зростає нове покоління, інтернет супроводжує їх від  народження. Я знаю, що одну 15-річну студентку запитали, що таке  енциклопедія? А вона відповіла: ну, це щось схоже на вікіпедію.   Важко передбачити, як буде далі розвиватися Інтернет, якби ж я знав, що буде в майбутньому, &ndash;  я  б уже зараз це робив. Всі багато говорять про арабські  твітер-революції, про силу соціальних мереж. Це добре, що так відбулось,  однак інтернет може також стати майданчиком для серйозних обговорень  питань державотворення, прозорості політики, тих напрямків, куди  рухатись далі країні.     Чому не буде «лайків» та інтеграції у соцмережі   Зараз  Фейсбук бере певний контент з Вікіпедії, робить громадські сторінки за  інтересами. Але не думаю, що ми будемо інтегрувати Вікіпедію і соціальні  мережі, створювати можливість «лайкати» статті чи заходити під логіном  соцмережі. На це є дві причини. По-перше, ми дуже нейтральні по  відношенню до постачальників, тобто ми не хочемо обирати якусь одну  мережу - наприклад, сприяти розвитку Facebook за рахунок MySpace.   По-друге,  це конфіденційність. Як користувача, мене не цікавить, що інформація  про мене є на Фейсбук. Але це не повинно стосуватися Вікіпедії. Я не  хочу, щоб Фейсбук знав, що ви читаєте у Вікіпедії &ndash; адже це дуже  особисте,   а якщо ви раптом шукаєте інформацію про якесь захворювання  чи щось таке&hellip; Не завжди доцільно, коли новини про те, що ви читаєте,  з&rsquo;являються відразу на Фейсбук. Або наприклад, сьогодні ви читаєте у  Вікіпедії  про якусь країну, а завтра вже бачите рекламу на основі того,  що ви прочитали.             Про авторське право   Я не  проти авторського права, але думаю, що воно розвивалось у невірному  напрямку.  Якщо є великий комерційний інтерес, тоді, звичайно, є  підстави для авторського права, наприклад, при копіюванні моделей  мобільних телефонів. Але не можна ставитися однаково до всіх речей. Я  думаю, реформи мають стосуватися приватного використання. Якщо ви на  вечірці увімкнули певну пісню, то компанія звукозапису не повинна  подавати в суд, що, мовляв, ви щось скопіювали. Одна справа, коли  скопійований матеріал продають, і зовсім інша &ndash; це приватні цілі. Все  залежить від мети,   з якою використовують контент. Сьогодні бачимо рух в  напрямку до змін. Ми провели відповідний протест, коли на день закрили  англійську Вікіпедію, і конгрес вже бере до уваги думки людей.    Важливо,  щоб люди гуртом працювали в он-лайні і вживали заходів. Однак не думаю,  що, виводити з ладу сайти нелегальними атаками &ndash; це правильне рішення.  Тому діяльність так званих «анонімів»  (не впевнений, що їх можна назвати організацією ) і хакерські напади,  які пояснюють свої дії свободою слова &ndash; викликає сумніви, це дуже  неоднозначне питання.      Про помилки у Вікіпедії    Я завжди  хотів, щоб було багато наукової праці, щоб редактори  докладали максимум  зусиль до якості. Звичайно, помилки трапляються, але ми попереджаємо  користувача &ndash; що ця інформація ще цілком не перевірена.   У журналі  Nature були опубліковані результати дослідження, яке порівнювало  енциклопедію «Британіка» та Вікіпедію, виявилося що у традиційній  енциклопедії &ndash; десь 3 похибки на одну статтю, а у Вікіпедії &ndash; 4 [помилок серйозного характеру було виявлено лише 8 &ndash; по чотири в кожному джерелі &ndash; MS].      Створити якісну статтю, в будь-якій енциклопедії, - це дуже важка  праця, також потрібно завжди критично мислити, перевіряти першоджерела. Я  думаю, що потрібно вдосконалювати статті, але не варто аж надто панічно  перейматися через похибки. Вже минули ті дні, коли професор сказав &ndash; не  звертайтесь до Вікіпедії. Потрібно довіряти, але перевіряти.     Про цензуру   У деяких  країнах Вікіпедія обмежується, найбільш серйозна цензура в Китаї, адже  там працюють тисячі людей, які моніторять інтернет. Раніше Вікіпедія там  була заборонена взагалі,  вони розблокували її лише перед Пекінською  Олімпіадою, тому що тоді приїздило багато іноземців. Але деякі сторінки  все одно блокують &ndash; те, що стосується історії Китаю, деяких заборонених  авторів. Проте ми зараз намагаємось знаходити компроміси, обговорюємо це  питання з міністром Китаю. Доступ до інформації &ndash; це базове право  людини. Ми ніколи не погоджуємось на цензуру, але ж не можемо примусити  їх розблокувати всі сторінки. Взагалі, багато арабських країн блокують  інтернет-сайти, я думаю, що в Україні такої проблеми немає, можливо, я  помиляюсь, але Вікіпедії це ніяк не стосується. ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-05-16/71920</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 14:27:03 +0300</pubDate><title>Бесплатный мастер-класс «Ориентация в клиенте» от Наталии Вовк</title><guid>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-05-16/71920</guid><description>
    Школа Рекламных Технологий приглашает рекламистов и маркетологов, креаторов и копирайтеров, а так же сотрудников агентств и клиентов на мастер-класс 22 мая.</description><category>Прес-релізи</category><full-text><![CDATA[ На мастер-классе Вы узнаете главные вопросы продаж, а также эккаунтинга:Чего хочет клиент?Чего он боится?Как продать ему то, что ему НУЖНО?Лектор: Наталия Вовк, бизнес-тренер Компании «О.М.Т» с 2004 года. Специализация: продажи, переговоры, эффективная презентация.Дата: 22 мая, вторникДетальнее http://www.advertisingschool.com.ua/rus/courses/masterclass/master-klass-%C2%ABorientacziya-v-kliente%C2%BB-ot-natalii-vovk.html Ссылка для регистрации https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dHdfdjR0bXFlREFaT0ZpZHctOHN0N2c6MQ ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71919</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 14:05:11 +0300</pubDate><title>Держкіно каже, що серіал «Біла гвардія» не порушує законодавства України</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71919</guid><description>
    Серіал отримав прокатне посвідчення з віковим обмеженням «18 років»</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Державне агентство України з питань кіно вважає, що показ серіалу «Біла гвардія» («Белая гвардия») не порушує вимог законодавства України, та не бачить приводів для відмови у видачі державного прокатного посвідчення. Про це йдеться на сайті Держкіно.     Експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів переглянула серіал і прийняла рішення видати прокатне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування зі встановленням обмеження глядацької аудиторії «18». При цьому глядач має бути попереджений про це обмеження.      На сьогодні державне прокатне посвідчення отримано для виду прав «домашнє відео». Із 17 експертів, які переглянули телесеріал «Белая гвардия», усі дали дозвіл на видачу йому прокатного посвідчення,але щодо обмежень аудиторії були різні думки. Але голосування розподілилось таким чином: - загальна аудиторія - 1 голос, - «14 років» - 2 голоси, - «16 років» - 4 голоси, - «18 років» - 6 голосів, - «Х 21» - 4 голоси.     Як вже повідомляла «Телекритика», лідер партії «За Україну!» В'ячеслав Кириленко просив Міністерство культури заборонити демонстрацію в Україні російського телесеріалу «Біла гвардія». Оскільки, на його думку, стрічка «розпалює міжнаціональну ворожнечу та спотворює зміст роману Булгакова, екранізацією якого є».     Нагадаємо, виробництво стрічки здійснювала «Нон-стоп продакшн» Олександра Роднянського за участю компанії «Твін медіа». Продюсери фільму - Олександр Роднянський і Серій Мелькумов. Дія стрічки відбувається у 1918 році у Києві після того, як місто залишили німці, влади зрікся Павло Скоропадський та приходять війська Симона Петлюри. Головні герої - сім'я Турбіних: Олексій, Єлена та Ніколка.     Режисер серіалу - Сергій Снєжкін, сценаристи - Марина і Сергій Дяченки та Сергій Снєжкін. Головні ролі у фільмі зіграли Костянтин Хабенський, Сергій Гармаш, Михайло Пореченков, Федір Бондарчук, Олексій Серебряков, Сергій Маковецький та інші.     Раніше прес-служба телеканалу «Інтер» підтверджувала інформацію про наміри показати стрічку.     «Телекритика»    ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71918</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 13:48:41 +0300</pubDate><title>Шеф-редактором УНІАНу став Ганницький. Харченко має намір судитися</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71918</guid><description>
    Олександра Харченка перемістили на посаду головного редактора сайту. Він вважає, що його відсторонили через незгоду з таблоїдизацією УНІАНу</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Шеф-редактором інформаційного агентства УНІАН призначений Михайло Ганницький, який раніше виконував обов'язки заступника головного редактора. Головний редактор агентства Олександр Харченко переміщений на посаду головного редактора веб-сайту УНІАН. Про це 16 травня повідомила агенція.     Михайло Ганницький з грудня минулого року також є шеф-редактором компанії «1+1 Інтернет», яка управляє інтернет-проектами групи «1+1», і з кінця 2011 року за сумісництвом працював в УНІАНі. До роботи у групі «1+1» він обіймав посаду головного редактора сайту segodnya.ua.     «Сподіваюся, що зі вступом Михайла на нову посаду, нам вдасться прискорити процес позитивних перетворень в агентстві, з тим, щоб зробити з нього прибуткову і впливову медіакомпанію на вітчизняному ринку, - прокоментував кадрові перестановки генеральний директор УНІАН Вадим Осадчий. - Першочергові завдання - наростити клієнтську базу передплатників агентства, поліпшивши якість і кількість ексклюзивних новин, які публікуються щодня, і підвищити відвідуваність веб-сайту unian.ua - для виконання цього завдання нам повинні допомогти досвід і знання Олександра Харченка, який тепер впритул займеться веб-ресурсом».     За словами Михайла Ганницького, у ряді напрямків своєї роботи агентство дещо відстало від темпів розвитку ринку. «Мені здається, що більш ефективне використання наявних у компанії ресурсів дозволить закріпити за УНІАНом лідируючі позиції на українському медіаринку».     Сам Олександр Харченко не згоден з такими кадровими перестановками та вважає своє переміщення порушенням трудового законодавства. Про це він сказав у коментарі «Телекритиці».     «Мені вчора ввечері Вадим Осадчий запропонував звільнитися з посади головного редактора, я відмовився. І тоді він зачитав, що підписує наказ про моє переміщення в інший структурний підрозділ агентства», - розповів пан Харченко.     Наказ було підписано з формулюванням: «у зв'язку із необхідністю вдосоконалення системи подачі матеріалів для публікації на веб-сайті, підвищення якості роботи редакторів сайту, покращення інформативності та грамотності матеріалів, що публікуються, керуючись Ч.2. ст.32 Кодексу законів про працю Україну - наказую: Харченка Олександра Олександровича, головного редактора, перемістити з 15.05.2012 року в структурний підрозділ Веб-сайт УНІАН на посаду головного редактора».     «Я вперше почув про існування такої посади, у нашому агентстві ніколи такої не було, чим був вельми здивований. Я вважаю це пониженням у посаді, і потрібна моя згода на це відсторонення. За трактовкою ж генерального директора, це є переміщенням - ст. 32 Кодексу законів про працю України. На мій погляд, це абсурдно. Адже будучи редактором всього агентства, я впливав на стрічку новин, на всі проекти агентства. Після так званого "переміщення" моя компетенція буде зводитися до керівництва кількома людьми», - каже пан Харченко.     За законом (ч. 2 ст. 32 КзПП) не є переведенням і не потребує згоди працівника переміщення працівника на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.     За словами Олександра Харченка, сьогодні, 16 травня, під час представлення на планірці Михайла Ганницького Вадимом Осадчим, він повідомив що не згодний з наказом щодо себе і оскаржуватиме його в суді та органах прокуратури.     Пан Харченко запропоновану йому зміну посади пов'язує зі своєю незгодою «робити сайт менш резонансним, з менш гострими публікаціями, з тим, щоб цей сайт був пересічний, який повідомляв різні новини - жовті, і напівжовті».     «А ми все-таки позиціонували себе як ЗМІ, яке пише об'єктивно. Після призначення Вадима Осадчого генеральним директором у нас було багато дискусій, про що не треба писати, що тут занадто критичні, опозиційні, що багато пишемо про Тимошенко, про Луценка, про афганців. А треба більше писати про трагедію Оксани Макар, - коментує Олександр Харченко, - ...Нас не надихає приклад "Газети по-киевски", яка була хорошим проектом, на наш погляд, а замість неї на сьогодні існує не зовсім адекватна заміна, дуже прикро, що на каналі "Сіті" оптимізація витрат була спрямована в першу чергу на те, що було вбито новини, які були не найгіршими в цій країні. Боюся, що попри красиву декларацію, УНІАН може стояти в цьому ряду, бо цензура в Україні зараз не у формі темників існує, а в такій м'якій таблоїдизації ЗМІ».     Вадим Осадчий, коментуючи намір Олександра Харченка оскаржувати своє переміщення на іншу посаду, наголосив, що в компанії всі зміни відбуваються відповідно до чинного законодавства. Припущення пана Харченка про те, що кадрові зміни пов'язані з таблоїдизацією УНІАНу, він коментувати не став.     «Телекритика» також звернулася до Незалежної медіа-профспілки України з проханням прокоментувати законність переміщення пана Харченка на іншу посаду. Як зазначив голова НМПУ Юрій Луканов, він з юридичної точки зору поки що не готовий оцінювати цю ситуацію: «Ми консультуємося з юристами. Якщо насправді виявиться. що Харченко усунутий з порушеням закону, будемо вживати заходів».     «Телекритика»    ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71917</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 13:41:29 +0300</pubDate><title>Держкіно дасть 655 тис. грн на національний фільм «Корова і трактор»</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71917</guid><description>
    Один з 29 кінопроектів, які 2012 року отримають кошти від Держкіно</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Державне агентство України з питань кіно 7 травня уклало угоду з ТОВ «Гармата фільм продакшн» на виробництво національного фільму «Корова і трактор» вартістю 655 тис грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель», пише сайт «Наші гроші».     Документальний фільм «Корова і трактор» режисера Валентина Васяновича в березні ввійшов до переліку з 29 кінопроектів, які отримають фінансову підтримку Держкіно. Це історія про стареньку бабусю і її дорослого хворого сина, який повинен поїхати в місто на операцію, щоб потім зорати поле на тракторі.     Засновником ТОВ «Гармата фільм продакшн», за даними «Наших грошей», є мешканка Херсонщини Ія Мислицька.     «Телекритика»    ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-05-16/71916</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 07:36:22 +0300</pubDate><title>Ймовірне, неочевидне: фаворити Канн</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-05-16/71916</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/71916/i150_ArticleImage_71916.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Сьогодні прем’єрою американської мелодрами «Королівство місяця уповні» відкриється 65 Каннський фестиваль</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[Особливість нинішнього конкурсу -численні  екранізації. Так, повість Василя Бикова «У тумані» втілив на плівці  Сергій Лозниця, який 2010 року дуже гідно представив Україну з драмою  «Щастя моє». Новий фільм відзнято в  російсько-німецько-латисько-білорусько-нідерландській копродукції. Час і  місце - окупована німцями Білорусія, 1942 рік. Головного героя,  шляхового обхідника, помилково звинувачують у співпраці з окупантами, і  до нього на хутір приїдять двоє партизанів, аби вчинити розправу, проте  події розвиваються непередбачувано. Це не так військова історія, як  історія про людей на війні. Тут немає однозначно правих і винуватих, а  героїзм полягає в тому, аби залишитися людиною за зовсім нелюдських  обставин. Ще одна гучна екранізація -  «У дорозі» за однойменним романом відомого американського  письменника-бітника 1960-х Джека Керуака. Взявся за складний проект  бразилець Вальтер Саллес, відомий за «Щоденниками мотоцикліста» (про  молодість Че Гевари) та «Центральним вокзалом» («Золотий глобус»,  «Золотий ведмідь» Берлінале, дві номінації на «Оскар»). «У дорозі»  обіцяє бути серйозним претендентом на каннську «Пальму», адже грають тут  Кірстен Данст, Віґґо Мортенсен, Стів Бушемі та Сеґм Райлі, а продюсером  виступив Френсіс Форд Коппола. Оповідання  канадського письменника Крейга Девідса склали основу сценарію  французького трилера «Іржа та кістка». Режисер Жак Одіар 2009-го здобув у  Каннах Гран-прі за «Пророка». В одній зі сцен дресирована касатка  відкушує ногу дресирувальниці у виконанні Маріон Котійяр. У  «Космополісі» канадський провокатор Девід Кроненберг екранізує  однойменний роман Дона Деліло. Тут Роберт Паттінсон грає мільйонера,  який нескінченно довго їде Нью-Йорком у своєму лімузині до перукарні, по  дорозі втрачаючи все своє багатство, сім'ю і відчуття реальності як  такої. П'єсу «Евридика» - парадоксальну  інтерпретація міфу про Орфея та Евридику, що належить перу видатного  французького драматурга Жана Ануя, екранізував 89-річний класик Ален  Рене. Режисерська версія має назву «Ви ще нічого не бачили». Окрім  улюблених акторів Рене - Сабін Азема та П'єра Ардітті, - тут також  беруть участь Мішель Пікколі і Матье Амальрік. Рене  увійшов в історію кіно 1959 року геніальним дебютом «Хіросіма, любов  моя». Головну жіночу роль там виконала Емманюель Ріва. Нині 84-річна  актриса після довгих років напівзабуття знову грає у фільмі про кохання  (він так і зветься - Amour), проте у режисера набагато жорсткішого -  Міхаеля Ханеке. Ханеке уміє дивувати і навіть шокувати Канни, звичні до  всього. 1997 року його сповнені насильства «Потішні ігри» спричинили  справжній скандал, 2001-го «Піаністка» здобула Гран-прі, а виконавець  головної ролі Ізабель Юппер - приз як найкраща актриса; нарешті, 2009-го  австрійський мізантроп зійшов на вершину: історичній драмі «Біла  стрічка» дісталася «Золота пальмова гілка». У Amour, як і в інших  фільмах Ханеке, створюється нестерпна для персонажів ситуація: подружжя  дуже літніх людей живе усамітнено, і раптом дружину розбиває інсульт і  параліч. Ріва грає паралізовану вчительки музики Анну; чоловіка Анни,  Жоржа, - легендарний Жан-Луї Трентіньян (який став зіркою завдяки  «Чоловікові та жінці» Роже Вадима). Нарешті, роль доньки Анни і Жоржа  дісталася вже згадуваній Ізабель Юппер. Ще  один каннський лауреат, класик британського соціального кіна Кен Лоуч  («Пальма» 2006 року за «Вітер, що колише верес»), виступив із «Часткою  ангелів». Сюжет обертається довкола долі молодого шотландського  гультіпаки, який дивом уникнув тривалого ув'язнення і одночасно став  батьком. Він вирішує змінити життя, у зв'язку з чим виникає безліч  комічних ситуацій. Фільм відзнятий у Глазго з непрофесійними акторами. Резонанс  може викликати «Реаліті-шоу» (Reality) - нова робота італійця Маттео  Гарроне. Гарроне уславився після того, як його фільм про неаполітанську  мафію «Гоморра» здобув у Каннах 2008 року Гран-прі журі. Цього разу  режисер розворушив ще один мурашник: «Реаліті-шоу» - недобра сатира на  звичаї сучасного телебачення. Є в  конкурсі й інші лауреати, не лише Канн: румун Крістіан Мунджу («золото»  2007 року за «4 місяці, 3 тижні і 2 дні») із драмою «По той бік  пагорбів»; іранський класик Аббас К'яростамі привіз продовження  позаторішньої стрічки «Копія правильна» (приз Жюльет Бінош як кращій  актрисі) під назвою «Фінал»; нагороджений Гран-прі у Венеції 2001 року  австрієць Ульріх Зайдль покаже «Рай: Любов»; у володаря призу програми  «Особливий погляд» корейця Хон Сан Су Ізабель Юппер зіграє одразу трьох  жінок («В іншій країні»). Утім, Канни непередбачувані, і практично всі  учасники конкурсу мають однакові шанси на перемогу незалежно від  авторитету та рівня заслуг. Фестиваль  завершиться 27 травня. Фільмом закриття стане «Тереза Дескейру»  французького режисера Клода Міллера, який помер на початку квітня.  Головну роль у стрічці, яка також є екранізацією (роману Франсуа  Моріака), виконала Одрі Тату. Дмитро Десятерик, «День»  Фото - «День» ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71915</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 12:45:08 +0300</pubDate><title>«Галицький кореспондент» і ВО «Свобода» обмінялися листами обурення</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71915</guid><description>
    Партія називає газету «п’ятою колоною», журналісти сприймають це як спробу публічного тиску</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Об'єднана група журналістів Прикарпаття обурена заявою ВО «Свобода» щодо івано-франківської газети «Галицький кореспондент». Адміністратори групи журналістської солідарності у мережі Facebook підготували відкритий лист до громадськості. Про це пише видання «Фіртка».     Івано-Франківська обласна організація ВО «Свобода» у своїй заяви висловила обурення статтею «"Свобода" колеться?» (№19 від 10 травня), яка, на їхню думку, є «наочною ілюстрацією використання тих провокаційних методів, що ними в боротьбі з націоналістичними структурами послуговувалася агентура КГБ в 40-50-тих роках ХХ століття - створення серед активістів націоналістичних організацій атмосфери взаємної недовіри і ворожнечі». «Свобода» закликала івано-франківців бойкотувати  (не купувати і не передплачувати) «Галицький кореспондент», який «виконує на Прикарпатті роль п'ятої колони чинного антиукраїнського режиму в запіллі консолідованої опозиції».     Журналісти розцінили заяву «Свободи» як спробу публічного тиску на «Галицький кореспондент». «Ми, журналісти Івано-Франківщини, вважаємо, що ця заява є неоднозначним виявом тиску на свободу слова та ЗМІ, яка унеможливлює подальше висвітлення діяльності політичної партії ВО "Свобода", її представників, фракцій та депутатів рад усіх рівнів. З прикрістю констатуємо: ВО "Свобода" на Івано-Франківщині перетворюється у ворога свободи слова та професійної журналістики. Подібні вияви політичної цензури на Прикарпатті мали місце ще в другій половині 1990-х. Вочевидь, "Свобода" як партія авторитарного типу не здатна адекватно сприймати критику на свою адресу та відмінне від уявлень її апологетів світосприйняття», - пишуть журналісти.     Відтак, журналісти Прикарпаття закликають колег накласти мораторій на поширення інформації від структур ВО «Свобода» та її очільників, а від голови Івано-Франківської обласної ради, голови обласної організації ВО «Свобода» Олександра Сича чекають публічного вибачення перед колективом редакції за «неправдиві, образливі та грубі дії його однопартійців».     Сам Олександр Сич, коментуючи відкритий лист групи журналістів до громадськості, зазначив, що готовий з приводу існуючого інциденту принести свої вибачення редакції газети «Галицький кореспондент», якщо вона доведе обґрунтованість та достовірність інформації, яка була оприлюднена на її сторінках у статті «"Свобода" колеться?».     «В протилежному разі вважатиму однобоко заангажованими слова із заяви групи журналістів про те, що "Свобода" на Івано-Франківщині "перетворюється у ворога свободи слова та професійної журналістики", про "політичну цензуру" й про те, що дії моїх однопартійців "образливі та грубі" щодо колективу "Галицького кореспондента".  Щиро бажаю, аби на сторінках цієї газети та інших авторитетних періодичних друкованих видань Прикарпаття, журналісти яких підписалися під заявою, було якомога більше якісних, професійних журналістських матеріалів й натомість якомога менше неправдивої та проплаченої "заказухи". І не тільки тієї, що стосується "Свободи", а й інших політичних сил - учасників майбутньої виборчої кампанії», - коментує Олександр Сич.     Крім того, голова організації наголошує, що ВО «Свобода» «здатне адекватно сприймати критику на свою адресу, але водночас "Свобода" буде адекватно реагувати на будь-яку брехню про діяльність партії та її лідерів, яку поширюють і, очевидно, поширюватимуть далі напередодні парламентських виборів».     «Телекритика»    ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-05-16/71914</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 07:31:49 +0300</pubDate><title>Українське кіно їде в Канни</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-05-16/71914</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/71914/i150_ArticleImage_71914.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Українське кіно представлять на Канському міжнародному кінофестивалі цього року. Жоден український фільм не увійшов до основної конкурсної програми, однак павільйон все одно працюватиме, запевняють кінематографісти.</description><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[    Цього року вже вп'яте Держагентство з питань кіно створить павільйон,  щоб просувати українське кіно. На фестивалі основний акцент зроблять на  трьох роботах - стрічці Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь»,  кіноальманаху «У кожного свій Чехов» та фільмі «Чемпіони із підворіття».  Українській прем'єрі «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» приділять особливу  увагу, та стрічку просуватимуть не як звичайне фестивальне кіно,  зазначає продюсер фільму Володимир Філіппов.  «Це український мейнстірм, який ми вирішили просувати не за допомогою  фестивального показу, а на кіноринку, - каже він. - У зв'язку з вибраною  стратегією на Канському міжнародному кіноринку 23 травня ми будемо  показувати фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», щоб просунути його як  бізнес проект на міжнародний ринок».  Україна разом з Росією та Францією створює фентезі   Кіноальманах «У кожного свій Чехов» - це збірка короткометражних фільмів  за мотивами оповідань письменника Антона Чехова. Фільм створений в  Одесі, чеховська тематика дуже часто зустрічається у роботах одеситів,  однак ця стрічка по-своєму унікальна: в екранізації висвітлені та  перенесені в сучасність саме ті проблеми, який підіймав Чехов ще 100  років тому.  «Окрім цього, ми хочемо представити наш новий унікальний проект -  фентезі детектив, фентезі екшн. Це буде трьохстороння ко-продукція  України, Росії та Франції. Вже підтвердили свою участь українські та  російські актори, чекаємо підтвердження від французів. Назва проекту  «Колесо фортуни: сага о злиднях». Історія про початок 20 століття, у  якій фігурують власне українські міфічні персонажі».  Третій фільм -  режисера Ахтема Сеітаблаєва «Чемпіони з підворіття»  розповідає про реальну історію. Українська збірна безхатченків у 2009  році взяла участь у всесвітньому чемпіонаті серед безхатченків та стали  чемпіонами. Це історія, перш за все, про те, як люди знаходять у собі  сили повернути віру в себе.  На створення та роботу українського павільйону в Каннах виділили 500  тисяч гривень з бюджету. Павільйон працюватиме з 16-го по 26 травня. 	 Дмитро Білаш,  «Радіо свобода»Фото -  «Радіо свобода»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-05-16/71913</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 12:27:50 +0300</pubDate><title>OK Internet первым из украинских агентств запустили рекламную кампанию в видео-сети AdoTube</title><guid>http://www.telekritika.ua/pres-reliz/2012-05-16/71913</guid><category>Прес-релізи</category><full-text><![CDATA[Новый Lexus GS (клиент РА «OK Internet») стал первым украинским рекламодателем международной сети нестандартной видео-рекламы AdoTube (в Украине рекламу в сети AdoTube экслюзивно продает сэйлзхаус T-Sell).  (картинка кликабельна)     Результаты кампании.     CTR видео-баннера «Lexus GS» (формат Polite Pre-Roll) составил 17,61%.    Более 44% пользователей просмотрели видео до конца.       Марина Стегайло, «OK Internet»:     «Мы стремимся предлагать клиентам нашего агентства только лучшие решения. Именно поэтому мы всегда держим руку на пульсе происходящего в интернет-рекламе, отслеживая по-настоящему эффективные технологии. Приход AdoTube пропустить мы просто не имели права. Первая же кампания подтвердила все наши оптимистичные ожидания».     Александр Тисменецкий, «T-Sell»:     «Для себя в T-Sell мы решили, что будем приглашать к сотрудничеству только по-настоящему интересные, качественные, полезные проекты. При этом мы хотим решать как можно более широкий спектр задач наших рекламодателей.     Мы благодарны коллегам из AdoTube за оказанное доверие. Присутствие в нашем предложении этого интересного партнера позволит украинским рекламодателям по-новому взглянуть на интеграцию брендов в видео-контент».     ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-05-16/71912</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 07:19:34 +0300</pubDate><title>«Українська культура» вибудовує конкуренцію</title><guid>http://www.telekritika.ua/daidzhest/2012-05-16/71912</guid><category>Дайджест</category><full-text><![CDATA[Журнал «Українська культура» презентував ювілейний тисячний  номер. На думку його авторів, це солідний вік для українського  культурологічного журналу, адже він свідчить про його якість. Попри це  представники видання говорять про фінансові проблеми, що не дозволяють  видавати його регулярно, а митці - про важливість такого журналу для  формування іміджу української культури.    Журнал «Українська культура» - достойний конкурент українському  «Esquire», який досі виходить російською мовою, адже в цьому виданні  орієнтуються не на московську журналістику, а пишуть про українські  події. Про це говорить колишній головний редактор видання Марія Хрущак.    За її словами, ювілейне - тисячне - число журналу є прецедентом для  українських культурологічних видань, адже не кожне з них нині долає  бар'єр бодай у 50 номерів. Водночас, зазначає вона, працювати над таким  проектом складно, бо видавці не завжди розуміють авторів.   «Було нам надзвичайно складно працювати. Було нерозуміння: що, навіщо,  що це за люди, про яких ми пишемо. Боротьба з некомпетентністю - це було  дуже складно. З іншого боку, завдяки цьому нерозумінню, можливо, нам  вдалось зробити дуже багато і показати надзвичайно цікаві речі, які  навіть складно собі уявити у видавництві Міністерства культури України»,  - говорить колишній редактор видання.   Нині, за словами Марії Хрущак, журнал Міністерства культури виходить  нерегулярно. Головним чином - через брак фінансування, адже грошей,  виділених цією установою, не вистачає, зауважує вона. А меценати, каже  екс-редактор, співпрацювати з міністерством не хочуть, вважаючи  створення комерційних проектів вигіднішим.   Україні бракує духовності   Водночас письменник Любко Дереш наголошує на важливості  такого видання. Він зазначає, що сучасних людей цікавить жива культура,  а журнал «Українська культура» і є прикладом цього живого. На його  думку, перевагою видання є те, що воно пробралось до жорстких державних  структур і наразі сприяє оновленню національного духу.   «Звичайно, що з таким журналом не соромно поїхати і на Венеційську  бієнале, і звернутися до видавців із Франкфурта чи Лейпціга. Тому, що  цей журнал містить у собі те, що мене - як представника України -  виводить за рамки тільки української ідентичності і робить мене цікавим  та готовим до спілкування з представниками інших культур», - каже  письменник.   Водночас, на думку Любка Дереша, розвиток духовності має бути нині  пріоритетним напрямком державної політики України, адже більшість  громадян наразі «ототожнюють себе тільки з тілом». Через це виникають  певні рамки, які «не дозволяють освоювати щось нове, інакше дивитися на  світ» і, як наслідок, знищують чималий пласт української культури,  зазначає письменник.   «Українська культура» - культурно-освітній та літературно-мистецький  ілюстрований журнал, що виходить з 1921 року. Із травня 2011 видання  почало виходити в оновленому форматі, а у квітні цього року команда  журналу змінилась у повному складі. 	 Софія Середа,  «Радіо свобода»Фото -  «Радіо свобода»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71910</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 12:14:23 +0300</pubDate><title>«Побий ведучого» на «1+1» стартує 27 травня</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71910</guid><description>
    Виходитиме щонеділі о 20:00</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[Шоу «Побий ведучого» за форматом Schlag den Raab стартує на «1+1» 27 травня. Про це повідомляє прес-служба каналу.     Програма виходитиме щонеділі о 20:00.     Як уже повідомляла «Телекритика», учасник проекту повинен здолати ведучого в ході різних завдань, і отримати в результаті грошову винагороду. На початку шоу публіці представляють п'ять претендентів, кожен з яких повинен показати трихвилинне відео про себе.     Після цього телеаудиторія шляхом голосування обирає одного учасника. Йому треба здолати ведучого в 15 раундах, з кожною перемогою ведучого сума виграшу буде збільшуватися За свої перемоги і учасник, і ведучий отримують очки. Перемагає той, хто першим набере 60 очок. Якщо ж цього не станеться після 15 раундів, то буде призначено додаткове завдання.     «Якщо перемагає ведучий - виграш переходить в наступну гру і таким чином фінальний грошовий приз накопичується... У цій великій грі час не має значення - важливий лише переможець. Тому Гра йде до перемоги. У Німеччині один з епізодів тривав протягом 6 годин», - йдеться у повідомленні прес-служби.     Хто стане ведучим шоу, канал не розголошує. У прес-службі зазначили, що швидше за все це стане відомо вже під час ефіру.     Нагадаємо, оригінальне шоу транслюється на німецькому каналі ProSieben з 2006 року.     «Телекритика»    ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/teleprogram/2012-05-16/71909</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 12:05:10 +0300</pubDate><title>Камера не бреше, або Сльози Скрябіна і вишкір Путіна</title><guid>http://www.telekritika.ua/teleprogram/2012-05-16/71909</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/71909/i150_ArticleImage_71909.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  А також момент торжества Олександра Попова як повелителя вогню. Огляд телепрограм за 7–13 квітня</description><category>Критика/Телепрограми</category><full-text><![CDATA[Тиждень почався весело - в «Сніданку з "1+1"» Руслан Сенічкін розповів, як Іван Ургант зганьбив у твіттері «всю президентську рать» Росії, виклавши скрін свого запрошення на інавгурацію Путіна. «Ургант всія Русі» при цьому на радощах не помітив те, що одразу ж зауважили пильні користувачі: в реченні «Приглашаем вас на церемонию инаугурации...» замість слова «которая» (себто як церемонія, так і інавгурація) кремлівські служки вкарбували займенник «которое». Помилка кричуща, що й казати. І можна було б слідом за Задорновим позлословити над рівнем освіти не лише російських школярів, але й високих російських чиновників, якби в Україні справи з рівнем освіти були блискучими. Та куди там! Випереджаючи хронологію телеподій тижня, скажу про одне неприємне враження від розважальної програми Нового каналу «Хто зверху?» Цього разу (субота, 12 квітня) за всіх українських жінок билися з чоловіками Ліна Міцукі (в миру - Олена Міцук), Аліса Тарабарова та Еріка. Всі дівчата народилися і вчилися в Україні, але таке враження, що мрія Табачника давно стала явою і в наших школах тепер української мови просто не вивчають. Бо дівки не знали, що слово «єгер» пишеться не через «е», а через «є», той самий «серпик», який заповідав берегти Іван Малкович у своєму вірші «Напучування сільського вчителя» далекого 87-го року. Те саме відбулося і зі словом «євро». Я розумію, що Міцукі, випускниця Харківського національного університету (!) за фахом «Економіка і туризм», у боротьбі за першість на «Фабриці зірок» могла й маму рідну забути, не те що шкільні правила, але організатори могли щось подібне передбачити і провести якийсь мінімальний тренінг щодо особливостей української орфографії. Тим паче це треба було зробити для «двох іноземних учасників» цього шоу - Євгенія Сморигіна та Сергія Сосєдова, які відверто губилися, коли чули завдання...     Але повернімося до наших баранів, себто головної події 7 травня. Інавгурація Володимира Путіна, третя за ліком, прибила вже звичною помпезністю, з одного боку, й відверто похмурим виразом обличчя «президента всіх росіян». Пряму трансляцію церемонії забезпечили цього разу аж шість федеральних каналів (щоправда, жодному з них трансляція рейтинги не підняла, як пише Аріна Бородіна в «Ъ»). Шоу, в якому кожну секунду було вивірено й виважено, я дивилась у версії Першого російського каналу. Прикипівши очима до екрану, ще раз переконалася: телекамера - дуже жорстока річ. Бо коли ще чинний президент Медведєв приймав рапорт у командира президентського полку, останній просто нависав над мініатюрним Дмитром Анатолічем, і виглядали вони якоюсь цирковою парочкою. Ну, якщо вже згладжувати аналогії, то - як Гуллівер перед ліліпутом. І треба ж було «справжньому полковникові» примудритися при цьому (що то - військова кісточка!) зберегти серйозний вираз обличчя... Мабуть, за 12 років панування на московському владному Олімпі низькорослих правителів військова еліта натренувалася зберігати вираз безмежної поштивості навіть із висоти баскетбольного зросту.     Цього дня новини з Москви були головним трендом новинних випусків. І «Факти» ICTV, й «Репортер» Нового каналу, й ТСН («1+1») показали не лише помпезну інавгурацію, але й дали зрозуміти, чому Путін не зміг вичавити бодай кривої посмішки на радощах: паралельно з офіційною церемонією на сусідніх вулицях тривали акції протесту, на яких того дня, за різними даними, поліція заарештувала від 250 до 750 людей.      «Агенти впливу» на НТН того ж дня показали 30-хвилинний фільм під назвою «Викрадення». Російською мовою, яка на українському телебаченні дістає навального поширення, це звучало як «Угон». Автор і керівник проекту Владислав Сидоренко, анонсуючи своє дітище, написав таке: «Це наш перший подібний досвід у створенні 30-хвилинного документального продукту з елементами ігрового кіно та репортажу». Що й казати, в плані форми досвід виявився дуже вдалим. Автор фільму Олексій Преподобний на якийсь час вліз у шкуру «матерого угонщика» і з допомогою крадія справжнього наочно показав, наскільки ця робота «и опасна, и трудна», а також просвітив глядачів, що всі їхні спроби захистити свої вимріяні улюблені машинки не варті ламаного гроша. На перший погляд, автозлодій, який навчає журналіста всіх професійних хитрощів непростого ремесла, керується, разом із кореспондентом, лише добрими намірами: попередити автовласників, щоб ті не стали жертвами автовикрадення. Нам докладно розповідають про пристрої й чіпи, які елементарно зчитують і записують конфіденційні коди замків чи ламають автосигналізацію, про психологічні прийоми з відволікання сторожів на стоянці і т. д. і т. п. Та ще й демонструють усе це в дії - з погонями (добре, хоч не стріляниною!), перебивкою номерів у гаражах, терплячим випасанням клієнта-лоха... Проте враження від програми, попри всю її видовищність та наявність кваліфікованих експертів - як від слогану «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія «Щоб не стати жертвою»: ні богу свічка, ні чорту кочерга. Розповідь про кримінальні злочини аж ніяк не допоможе людині вберегтися від лиходіїв, так само й демонстрація способів автовикрадень не підкаже автовласникові, у який спосіб він може протистояти злодіям. Хіба що або взагалі на вулицю не виходити, забарикадувавшись у квартирі (після перегляду кримінальної хроніки), або до бісової мами продати машину й ходити пішки. Для здоров'я точно корисніше. А їздити в метро ще й набагато швидше!:)     У середу в нас був День перемоги. Про шалену вакханалію торжества тоталітарної ідеології, продемонстровану рідним телебаченням у царині кінопоказу 9 травня, я вже писала. Тут хотілося б зупинитися на небагатьох позитивних моментах святкування Дня Перемоги в загальнонаціональному масштабі. Дозволю собі навести деякі тріумфальні цифри, які з законною гордістю озвучила прес-служба НТКУ. Отже, цитата: «9 травня 2012 року в ранковому слоті Перший національний став безумовним лідером, обігнавши всі українські канали. При цьому, незважаючи на те, що ранкові слоти інших каналів-лідерів були посилені художніми фільмами (такими, як "День Перемоги", "Благословіть жінку" - "Інтер", "Перл-Харбор" - "1+1", "Диверсант" - ICTV та ін.), Перший національний у середньому на 35% перевищив їхні медіапоказники в ранковому слоті, і досяг максимального піку з показником частки 19,80% о 11:58.  9 травня 2012 року показники Першого національного стали рекордними за останнє десятиліття. Середня частка дня становила 7,91%».     Цифри, що й казати, вражають. Але перемога в День Перемоги саме Першого національного видається цілком закономірною. Ніхто з телеканалів не зміг похвалитися настільки всебічним і напрочуд професійним висвітленням урочистостей 9 травня. Ключ до успіху, як на мене, - насамперед у трансляції військового параду з Москви, що, як завжди, в демонстрації своєї мілітарної потуги - «впереди планеты всей». Про це вже докладно писали на ТК Алла Чердинцева та Борис Бахтєєв, тому дозволю собі лише кілька ремарок. Чому саме трансляції параду з Москви в числі інших заходів забезпечили Першому національному таку високу частку? Відповідь, здається, криється в словах тих киян (переважно чоловіків та підлітків), які були відверто розчаровані так званим історичним парадом на майданчику біля Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, кажучи по-народному, біля «Лаврентіївни». На запитання кореспондентів, чи сподобалося їм показане історичним клубом «Червона зірка», наші мілітаризовані з діда-прадіда великі й малі хлопчаки одностайно казали, що це ніякий не парад, а якась пародія. Їм, мовляв, хотілося справжню техніку подивитися, а ще краще - на ній покататися... Але це вже запитання до соціопсихологів. Тим часом оператори Першого, які показували дійство біля підніжжя «коридорної з мечем» (цитата з поезії Тараса Федюка), зуміли знайти й суто людські ракурси в зображенні свята. Приміром, коли камера вихопила ветерана, що сидить на гранітному парапеті, поряд із букетом і ковінькою, самотній і вочевидь не дуже здоровий, на мої очі цілком очікувано набігли сльози.      Ще один несподіваний момент, який, гадаю, став справжнім відкриттям для тих, хто звик вважати, що пісні про війну писалися виключно російською. На Майдані Незалежності цього року співали не лише «День Победы» чи «Бьется в тесной печурке огонь», але й кантату на вірші Миколи Бажана «Ніколи, ніколи не буде Вкраїна рабою фашистських катів!» Як і реквієм «Степом, степом...» (музика Анатолія Пашкевича, вірші Миколи Негоди). Та й «Ой, Дніпро, Дніпро...» у виконанні хорової капели пролунала українською. І до чого б це? - подумалося. Може, в такий спосіб шановний президент відчайдушно шукає шляхів до сердець тих українських виборців, яким уже поперек горлянки російські взірці як політики, так і маскульту?     Перший показав і момент торжества Олександра Попова як повелителя вогню. Небуденна подія запалювання Вічного вогню там-таки, біля Музею історії ВВВ, знімалася серйозними людьми з серйозною метою. Але результат вийшов трохи несподіваним. Коли господар столиці скомандував «Вічний вогонь запалити!», і він, той газовий смолоскип, таки послухався команди й почав розгорятися, у глядача несамохіть виникла асоціація з... новорічними ялинками. Пригадую, 19 грудня Віктор Янукович звелів головній ялинці країни «Гори!». При цьому обличчя було таке добре-добре... Майже як у Олександра Попова 9 травня. Останній, щоправда, додав у виразі обличчя до замилування плодом слів своїх ще й, відповідно до моменту, необхідну мужність і скорботу. Наголошу ще раз: камера жорстока, тож нашим керманичам час навчитися контролювати власну міміку, яка часто-густо видає їхні справжні емоції та наміри - всупереч усім старанням операторів.     Окрім офіційних урочистостей, наші телеканали того дня показали ще й сюжети про те, як святкували День Перемоги різні опозиційні сили. ICTV, Новий, «1+1», «Інтер» показали картину дня досить повно. Тут були й репортажі про бійку в Тернополі між свободівцями та комуністами, і про святкові колони соціалістів та комуністів у Києві, й арешт палкого прибічника червого прапора Перемоги у Львові, а також Арсеній Яценюк на броньовику, якого в ТСН не оминули нагоди назвати «головним фронтовиком». Найбільшим візуальним потрясінням 9 травня став Андрій Кожем'якін у мундирі генерала СБУ. З біса красива форма, виявляється! І так йому пасує!     12 травня, на Форумі об'єднаної опозиції, генерал був уже в цивільному. Мабуть, щоб не відлякати потенційних прихильників. Форум цей, який відбувся вперше в історії української опозиції взагалі, наживо і в повному обсязі транслював лише канал ТВі. Півтори години на екрані була надзвичайно грамотно сконструйована картинка: під променями розкішного травневого сонця сиділи (це вже геть нетипово ні для опозиції, ні для влади, бо на мітингах нам звично стояти!) тисячі людей, які зібралися послухати своїх лідерів. Пряма трансляція Форуму дала змогу уникнути будь-яких маніпуляцій з боку високого телевізійного начальства, тож глядач побачив усе так, ніби він сам був на Михайлівські площі.      5 канал наживо показав лише виступ Арсенія Яценюка, який цього разу вже був не на броньовику, а на трибуні, і 45 хвилин промовляв, як Марк Порцій Катон у Римському сенаті, на тему «Карфаген має бути зруйновано!» Те, що колишній спікер ВР говорив, а не читав із папірця, зауважили в ТСН на «1+1». Тут, намагаючись продемонструвати збалансованість підходу до висвітлення теми, сюжет про Форум опозиції супроводили коментарем «фахового» борця з Юлією Тимошенко та Олександром Турчиновим Інни Богословської. Вона нікого не здивувала, іронічно скрививши губи й сказавши, мовляв, якщо опозиція в планах дій після перемоги на виборах збирається закрити шлях в офшори високим чиновникам, то хай почне з себе, адже більшість опозиціонерів були при владі (читай - встигли накрастися). Що ж, видно, в «Плюсів» просто виявився «рояль у кущах», тобто Інна Германівна, яка стояла й слухала опозицію поблизу Михайлівської, і не виключено, що в тих самих кущах... Тож у ТСН не стали заморочуватися видзвонюванням коментаторів менш одіозних, а взяли те, що саме в руки йшло...      А ще в суботу на 5-му мене вразив Андрій Кузьменко. Він же - Кузьма або Скрябін. Музиканта запросив у гості ведучий програми «Портрети» імені себе Сергій Дорофеєв. Здавалося б, про кого - про кого, але про нього відомо все - Кузьма в нас персона медійна й інтерв'ю роздає охоче, не комизячись і «звєзду» не ловлячи. Проте, чи то через те, що Сергій Дорофеєв на наших теренах працює не надто давно і йому ще не набридли українські обличчя, чи то він аж так ретельно готувався до зустрічі з татусем українського панку, але програма показала глядачеві Кузьму таким, яким він ще ні перед ким із журналістів не поставав. Під маскою старого рокера, виявляється, ховається надзвичайно чуйна людина. Він каже про маму, і камера показує вологі очі співака. Це вартує надзвичайного... Фото - kiyany.obozrevatel.com]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71908</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 12:08:25 +0300</pubDate><title>«1+1» покаже проект про готовність України до Євро-2012 очима іноземців (ВІДЕО)</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71908</guid><description>
    «Результати експерименту шокуючі, кумедні та несподівані», - каже продюсер Максим Шиленко</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[21 травня на 1+1 вийде спеціальний проект до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року під назвою «Євро на нервах». Про це повідомляє прес-служба каналу.     У програмі канал намагатиметься перевірити готовність України до Євро-2012 очима іноземців. Для цього кілька громадян Естонії, Великої Британії, Камеруну, Індії та Бразилії отримали від каналу камери, розділилися на 4 пари та відправилися за своїми маршрутами - до приймаючих чемпіонат міст (Києва, Львова, Харкова та Донецька), а також до туристичних місць - дендропарку «Олександрія», Канева, Батурина тощо.     Вони їздили громадським транспортом, самостійно купували квитки, бронювали готелі та спілкувалися з працівниками інфраструктури.     «Ми хотіли перевірити, з якими проблемами зіштовхуються іноземці, які вперше приїхали до України. Що робити, коли майже ніхто не розмовляє іноземною мовою, як щось знайти, коли все навкруги написано тільки кирилицею, як отримати інформацію у потрібних службах тощо. Результати експерименту шокуючі, кумедні та несподівані», - зазначає продюсер програми Максим Шиленко. Проект вийде о 22:20. Друга частина - 28 травня у цей же час. Раніше, про цей проект повідомляла «Дуся».    «Телекритика»    ]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71907</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 12:01:31 +0300</pubDate><title>Понад 400 млн домогосподарств куплять Smart TV до 2016 року</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71907</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[В течение нескольких ближайших лет многие компании попытаются взять контроль над телевизионными услугами развлечения. Эта «битва за место в гостиной» стала предметом целой серии новых исследований компании DFC Intelligence, сообщает IBEweb.com."В то время как персональные компьютеры, планшеты и смартфоны обычно предлагают интернет доступ, телевизор, как самое важное устройство развлечения в доме, до сих пор не был подключен к интернету, - сказал Майкл Гудман, ведущий аналитик исследования. &ndash; Однако, ряд устройств &ndash; видеоконсоли, медиаплееры, Blu-ray плееры &ndash; позволяют подсоединить телевизор к интернету. Кроме того, все больше «умных» телевизоров могут подключаться к интернету сами по себе".DFC Intelligence прогнозирует, что количество устройств, которые подсоединяют телевизоры к интернету, превысит полтора миллиарда во всем мире к 2016 году, т.е. увеличится впятеро по сравнению с сегодняшними показателями. Только в Северной Америке к 2016 году 81 млн домохозяйств будут иметь подсоединенный к глобальной сети телевизор, на начало 2012 года показатель достигнет 24 млн.Какие компании будут контролировать аппаратные средства и операционные системы, которые обеспечат интерактивные сервисы по телевидению?"В мобильном пространстве мы видим, что Apple и Google доминируют в доставке сервисов, - сказал Майкл Гудман. &ndash; Конкуренция на телевизионном рынке довольно обширная &hellip; Sony и Microsoft также потенциально владеют хорошими позициями, предлагая встроенные игровые видеоконсоли и развитые платформы доставки контента."]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71911</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 12:21:43 +0300</pubDate><title>Олександр Лебедєв продасть свої радіостанції</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71911</guid><category>Новини</category><full-text><![CDATA[У власника британських The Independent та Evening Standard радіо «Просто радио» (94,0 FM) та «Добрые песни» (94,4 FM) придбає співвласник і президент компанії «Русснефть» Михайло Гуцерієв, повідомляє з посиланнями на власні джерела «Коммерсантъ». При цьому, як відзначає видання, сума угоди може скласти близько $14 млн., тобто на $10 млн. менше, аніж сам Олександр Лебедєв заплатив за них чотири роки тому. Як відзначають джерела «Коммерсантъ», Лебедєв давно хотів позбавитися від радіоактивів, проте чекав моменту, коли можна буде вийти з біснесу із мінімальними втратами. Це обумовлювалося тим, що придбані на початку 2008 року за, згідно неофіційних даних, $24 млн. радіочастоти незабаром, у період кризи, знецінилися до $6-8 млн. за частоту. Про плани Михайла Гуцерієва з розвитку та використання нових радіоактивів співрозмовникам видання не відомо. Згідно даних компанії TNS Russia, протягом січня&ndash;березня 2012 року середня добова аудиторія «Просто радио» в Москві складала 228 тис. слухачів старше 12 років, а «Добрых песен» &ndash; 76 тис. Таким чином, радіостанції були відповідно 32-ю та 50-ю за популярністю серед московських радіостанцій. Гуцерієв пише тексти до пісень, які виконує зараз співак Олександр Буйнов. Як стверджується на офіційному сайті артиста, зараз Буйнов готує цілий альбом на вірші підприємця. За даними російської версії Forbes, перебуваючи у 2007-2010 роках у вимушеному вигнанні в Лонлоні, Гуцерієв також інвестував декілька мільйонів доларів у голлівудський триллер «Тіні білих ночей» з Крістіаном Слейтером.]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/internet/2012-05-16/71906</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 17:58:24 +0300</pubDate><title>Евгений Ковнир: Ни Hulu, ни Netflix сами активно с пиратами не боролись</title><guid>http://www.telekritika.ua/internet/2012-05-16/71906</guid><description>
  &lt;img src=&quot;http://www.telekritika.ua/doc/images/news/71906/i150_ArticleImage_71906.jpg&quot; alt=&quot;&quot; title=&quot;&quot;&gt;  Руководитель интернет-видеосервиса Oll.tv – об экономике проекта</description><category>Інтернет</category><full-text><![CDATA[14 мая «Медиа Группа Украина» объявила о старте интернет-платформы видео Oll.tv. Время подходящее: Евро-2012. Группа выкупила у НТКУ права на показ части матчей в телеэфире и получила эксклюзивные права на их интернет-трансляцию и показ в записи. Таким уникальным предложением можно привлечь первого зрителя. Чем сервис будет брать дальше - ведь не каждый месяц ему будут выпадать такие козыри - посмотрим.  Oll.tv презентовали Ольга Гаврилова, до назначения в ООО «Медиа Группа Украина» занимавшая пост директора по управлению доходами российского авиаперевозчика «Авианова», и Евгений Ковнир (оба - граждане Российской Федерации), в фейсбуке которого предыдущим местом работы значится Microsoft. То есть СКМ продолжила свою традицию - приглашать в высшее руководство медиапроектов людей с хорошими резюме, ранее имевших мало отношения к медиа и к Украине. Возможно, топ-менеджеры проекта еще не успели вникнуть в контекст, что помешало им выглядеть убедительно в ходе пресс-конференции. Они благодарили за вопросы о монетизации, но не отвечали на них. Озвучить лицензионные затраты не пожелали, как не захотели и рассказать о своем видении возможной структуры доходов ресурса. После услышанного (точнее, не услышанного) даже возникло ощущение, что СКМ начинает очередной инвестиционный долгострой, и через пару лет Ринат Ахметов с сожалением будет констатировать, что медиа в Украине, как и футбол, - дело интересное, но таки невыгодное. Чтобы развеять это впечатление, «Телекритика» задала директору компании «Диджитал Скринз» (юридическое лицо Oll.tv) Евгению Ковниру несколько дополнительных вопросов. - Ваша группа уже запускала видеосервис на базе «Точки». Как он теперь будет развиваться? - «Точка» в прошлом году придерживалась стратегии «горизонтального» портала - ресурса с большим-большим количеством разнообразных сервисов, среди которых в качестве эксперимента был запущен и видеосервис. По итогам этого эксперимента было принято решение, что тема дистрибуции профессионального контента достойна отдельного бизнеса. Поэтому был составлен и утвержден отдельный бизнес-кейс, создана компания «Диджитал Сринз» и запущен проект Oll.tv. «Медиа Группа Украина» планирует дистрибутировать в интернет профессиональный видеоконтент, принадлежащий ее активам, практически в полном объеме через Oll.tv. Планы «Точки» по видеодистрибуции лучше уточнить у объединенного холдинга, в который она недавно вошла.  - По вашим ожиданиям, как будет выглядеть структура доходов Oll.tv - какую долю сможет давать реклама, какую пользователи, будут ли вообще пользователи платить за контент?- Если бы мы не верили в то, что пользовали будут платить за контент, мы бы этот проект не запускали. Текущая ситуация в Украине похожа на ситуацию в США несколько лет назад, когда в их локальном интернете также процветало пиратство. Однако при появлении лицензионных предложений на рынке люди стали просто переключаться на них. Ни Hulu, ни Netflix сами активно с пиратами не боролись. Они сделали предложение - и люди на него пошли, потому что это удобнее, это доступнее, потому что это всегда работает. Мы предлагаем на Oll.tv жителям Украины большое количество качественного лицензионного контента «на блюдечке с голубой каемочкой» за символические деньги и рассчитываем, что люди оценят удобства пользования сервисом, которые команда проекта постаралась им обеспечить, и останутся с нами на долгие годы.  - На какой источник доходов все-таки больше рассчитываете - на пользователя или рекламодателя?- Мы сейчас выходим на рынок со всеми возможными бизнес-моделями - с моделью бесплатного показа, с моделью подписки и моделью pay-per-view. Точнее, прямо сейчас выходим с двумя - подпиской на Евро и бесплатной, но в ближайшее время планируем активировать все три модели. Дальше будем смотреть, как рынок будет развиваться.  - Но ожидания же у вас какие-то есть...- Конечно же, у нас есть наша плановая бизнес-модель, но на текущий день мы не готовы раскрывать все коммерческие аспекты. Есть много факторов, которые могут существенным образом повлиять на наши планы - готовность правообладателей формировать бесплатную библиотеку, развитие интернета в Украине, соблюдение авторских прав в стране и многое другое. В долгосрочной перспективе в нашей бизнес-модели мы рассчитываем на оба направления - как на платежи пользователей, так и на поступления от рекламодателей.  - Какие виды рекламы вы будете предлагать? Общались ли уже с потенциальными рекламодателями и агентствами, изучали их интерес?- В будущем мы планируем использовать прероллы, построллы, мидроллы, то есть все наиболее распространённые в интернете форматы видеорекламы. Мы изучили локальную рыночную ситуацию, проанализировали российский и мировой опыт, взвесили все за и против и приняли решение в этом году не размещать рекламу на Oll.tv. Текущая цена на рекламу не компенсирует тех неудобств, с которыми столкнутся посетители ресурса, дожидаясь просмотра любимого фильма. Для нас удобство пользователей более важно, поэтому мы отдали ему приоритет.  - Каким будет принцип, критерии отнесения продукта к платному или бесплатному? - Для решения этой задачи у нас в команде есть профессиональные специалисты по контенту, способные сформировать оптимальную для конечного пользователя корзину бесплатного и платного контента. Есть также требования правообладателей, которые ставят условие: только платный показ. Это касается как УЕФА по Евро-2012, так и отдельных мейджоров, чьи библиотеки везде в мире доступны только на платной основе. При этом вне зависимости от особенностей развития рынка мы всегда будем предлагать бесплатно большую библиотеку, которой для многих будет достаточно для удовлетворения своих потребностей. - Будете ли показывать продукт конкурирующих с «Украиной» каналов?- Мы открыты к сотрудничеству и со многими уже ведем диалог. Всегда будем рады сотрудничеству с правообладателями, заинтересованными в монетизации онлайн-прав на принадлежащий им контент. - С кем ведете диалог? Это топ-шестерка или нишевые каналы?- Мы начинаем вести диалог как с другими тремя крупными медиахолдингами, так и со всеми остальными телеканалами. Первый шаг сделали в отношении тех, кто сами являются производителями популярного в Украине контента. - С какими украинскими продакшнами планируете работать?- Сейчас у нас в библиотеке есть контент Star media - к примеру, сериал «Дело гастронома №1», и многое другое. Ведем переговоры с Film.ua. - Как будете относиться к нестандартным предложениям? Допустим, придут к вам молодые энтузиасты и предложат интернет-телеканал или другой проект, который они считают достойным, но он никому не известен. Рассмотрите такой продукт?- Мы будем исходить из того, соответствует ли предлагаемый ими контент нашей контентной политике и целевой аудитории сервиса. Если это так, с удовольствием разместим контент и договоримся о коммерческих условиях сотрудничества. При этом мы пока не планируем создавать каких-то отдельных каналов, мы ориентированы в первую очередь на потребителя. Нам важно сформировать библиотеку, из которой каждый посетитель имел бы возможность формировать свой собственный персональный телеканал. Мы будем стремиться к тому, чтобы попадая на сервис, он получал максимальную степень персонализации контента.  Самое главное, что нам удалось за последние месяцы, - сформировать команду. Это команда людей, которая способна быстро отреагировать на любые инновации и изменения, возможные на этом новом только формирующемся рынке - мы готовы и к появлению новых технологий, и к нестандартным договоренностям с правообладателями, и к реализации новых идей по обеспечению удобства пользователей, и к многим другим нестандартным ситуациям.  Одно удовольствие работать с этими людьми. Есть сильные люди на других каналах, ресурсах, но, как правило, это отдельные люди, разбирающиеся в отдельной предметной области, а наша команда способна закрыть весь перечень компетенций, необходимых для развития бизнеса онлайн-дистрибуции видео в Украине.  Фото пресс-службы «Диджитал скринз»]]></full-text></item><item>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/webslice.php" rel="entry-content"/>
            <atom:link xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" href="http://www.telekritika.ua/rss.php" rel="alternate"/>
          <link>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71905</link><pubDate>Wed, 16 May 2012 11:53:04 +0300</pubDate><title>Прокуратура хоче знати, до якої країни поїхав Усов і коли повернеться (ДОКУМЕНТ)</title><guid>http://www.telekritika.ua/news/2012-05-16/71905</guid><description>
    Медіаюрист каже, що така вимога характерна щодо підозрюваних у вчиненні злочину</description><category>Новини</category><full-text><![CDATA[У межах розслідування кримінальної справи Прокуратура міста Києва звернулася до ТОВ «Інтерпрофіт» (продакшн телеканалу ТВі) з проханням повідомити слідчий відділ, чи дійсно журналіст Костянтин Усов перебуває у відрядженні, у якій країні, коли воно розпочалося і коли він повернеться до України. Про це йдеться у листі слідчого в ОВС СВ прокуратури міста Києва, який сам Костянтин Усов оприлюднив на своїй сторінці у мережі Facebook. У листі йдеться, що під час слідства у кримінальній справі, яка порушена щодо службових осіб Київського слідчого ізолятора №13 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень, що супроводжувалися насильством і спричинили тяжкі наслідки), виникла необхідність у проведенні слідчих дій за участю журналіста Костянтина Усова. І тому слідчий просить надати інформацію про відрядження: в якій країні перебуває журналіст, дату початку та закінчення відрядження.  За інформацією «Телекритики», Костянтин Усов перебуває у США. Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко у відповідь на запитання» Телекритики», чи правомірна вимога прокуратури з'ясувати інформацію про відрядження та країну, де перебуває журналіст, зазначив, що все залежить від обставин справи. Але загалом, за його словами, така вимога характерна щодо підозрюваних у вчиненні злочинів чи правопорушень. «Журналіст оприлюднив відео про Лук'янівське СІЗО. Теоретично прокуратура може його розглядати навіть як підозрюваного. Адже там було порушення режиму: передавали і мобільні телефони, й інші речі, заборонені в СІЗО. Може, прокуратура розглядає його як підозрюваного і хоче з'ясувати, де він, з якою метою він виїхав за кордон», - зазначив пан Головенко. Нагадаємо, спецпроект Костянтина Усова вийшов у рамках програми «Знак оклику!» на телеканалі ТВі, у ньому було показано побут в'язнів Київського СІЗО № 13, більш відомого як Лук'янівська в'язниця. У 45-хвилинному фільмі показані реальні історії арештантів і тюремників, короткі відеоролики, записані прихованими камерами всередині СІЗО. Прокуратура міста Києва провела перевірку та 12 квітня порушила кримінальну справу за фактом службової недбалості посадових осіб Київського слідчого ізолятора. Перед тим, 10 квітня, було відсторонено виконувача обов'язків начальника СІЗО Євгена Домбровського. «Телекритика» ]]></full-text></item></channel></rss>
