Чому Закон є, а суспільного мовлення немає
Світлана Остапа
13.01.2015 09:10
Сьогодні, 13 січня, Верховна Рада розглядатиме два законопроекти про зміни до закону про суспільне мовлення. Публічно й новий Президент, як і його попередники, заявляє, що він обома руками за створення суспільного мовлення. Але фактично маємо знову відсутність політичної волі

Піди туди, не знаю куди, знайди те, не знаю що. Саме так виглядає ситуація зі створення суспільного мовлення в Україні після ухвалення 17 квітня 2014 року Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Рамковий закон мав дати процесові старт за умови підготовки підзаконних актів. Але в реалі не дав, тому що українська влада виявилася неготовою. Загалом цим нормативним актом ініціатори хотіли влучити одразу в дві цілі: створити суспільне й ліквідувати державне мовлення (це давнішнє зобов'язання перед Радою Європи). Але як зробити в рамках чинного законодавства так, щоб і державне трансформувалося в суспільне, до того ж максимально незалежне від влади, ніхто не знав. Звичайно, створити суспільне з нуля (або хоча тільки на базі національних теле- і радіокомпаній) було би значно легше. Але хто сказав, що ми шукаємо легких шляхів?

 

Закон про СМ виношувався кілька років, обговорювався в експертному середовищі. Як має виглядати суспільне по суті - всі розуміли приблизно однаково, а ось щодо форми думки розійшлися. Але його ухвалення все одно виглядало дивом, оскільки через саботаж колишньої більшості того дня Верховна Рада не прийняла жодного закону. Зокрема, тоді не пощастило ще одному медійному закону - про реформування друкованих державних та комунальних ЗМІ.

 

Хто рухає процес?

 

13 травня 2014 року виконувач обов'язків Президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов підписав закон про СМ. Точних дат запуску суспільного в ньому не прописувалося, тому ажіотаж навколо 1 січня 2015 року був зайвий. Ті, хто називав цю дату, певно, просто не читали самого закону.

 

Таким чином, уже в травні мав би розпочатися процес реформування НТКУ, НРКУ та близько 30 регіональних ТРК в Національну суспільну телерадіокомпанію (НСТУ), але формально його ніхто не очолив, тож процес і не рушив з місця.

 

Відповідно до Закону, в шестимісячний строк із дня набрання чинності (тобто до середини листопада. - Ред.) Кабінету Міністрів України треба було: «Підготувати і внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; здійснити заходи, пов'язані із створенням Національної суспільної телерадіокомпанії України, в порядку, визначеному цим Законом».

 

Неформально процес намагався зрушити новий генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія, але в уряду були нагальніші проблеми: неоголошена війна Росії на сході України, сотні тисяч переселенців, перевибори парламенту, порожня скарбниця тощо. Тому урядовці не знайшли часу для виконання цього закону, хоча це була одна з тих реформ, яку можна здійснити швидко, як це зробили, приміром, наші сусіди в Литві.

 

Тільки 8 вересня наказом Держкомтелерадіо №115 було затверджено склад Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та здійснення заходів, пов'язаних зі створенням НСТУ, до якої увійшли представники Комітету, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, НТКУ, НРКУ, каналу «Культура», ОДТРК, «Укртелефільму» та ін. Засідання робочої групи практично щотижня відбувалися в приміщенні Національної телекомпанії України, в них брали участь також представники громадськості, міжнародні експерти з Європейської мовної спілки (EBU) та ін. Наразі відбулося вже 16 засідань, створено 10 підгруп з опрацювання важливих тем та напрямків для здійснення подальших кроків і побудови суспільного мовлення.

 

Зокрема, працюють підгрупи: №1 «Доопрацювання програмної концепції та підготовка проектів сіток мовлення двох телеканалів та трьох радіопрограм НСТУ», №2 «Підготовка моделі співробітництва з обміну медіаконтентом. Конвергенція виробництва», №3 «Питання частот та ліцензій», №4 «Питання організаційної структури», №5 «Технічний аудит ресурсів структур майбутньої НСТУ», №9 «Брендинг» та інші.

 

Приміром, перша підгрупа працює над спеціальними форматами, які передбачають присутність усіх регіонів в ефірі, та над розробкою альтернативних концепцій двох каналів суспільного телебачення: перший - флагман суспільного телебачення, другий -  тематичний. Обіцяють напрацювати до 1 березня. Нагадаю, відповідно до ухваленого закону, телеканалів має бути два. На радіо вже підготовлено концепції й сітки мовлення трьох каналів суспільного, всі ОДТРК подали свої пропозиції. За словами співголови цієї підгрупи Анатолія Табаченка, запропоновані сітки мовлення мають частково новий програмний контент, порівняно з чинними, за якими працює НРКУ. Він запевнив, що протягом 2015 року буде здійснюватися необхідне коригування, враховуючи актуальні теми й питання.

 

Підгрупа №2 зосередилася на кількох аспектах: створення єдиного ньюзруму, обмін матеріалами, спільні архіви програм та новин, «лінії зв'язку», спільне виробництво. Фактично всі питання на стадії формування технічного завдання (термін до 1 лютого - 1 березня). Цією підгрупою було запропоновано правовою підставою користування архівами учасників НСТУ (НТКУ, НРКУ, «Культура», ОДТРК) до моменту утворення єдиної юридичної особи вважати укладання багатосторонньої угоди, яка регулюватиме використання архівного контенту.

 

Співкоординатор підгрупи, яка займається питанням частот і ліцензій, Сергій Абрамов на останньому передноворічному засіданні повідомив, що триває впровадження проекту єдиної ФМ-мережі радіомовлення з метою максимального охоплення території України програмою УР-1. Загальна сітка мовлення - це 20 годин НРКУ, 4 години ОДТРК.

 

Також Абрамов повідомив про розроблювані заходи з підготовки уніфікованої ефірної сітки мовлення. Вживаються заходи з розбудови наявних радіомереж загальнонаціональних та регіональних мовників. Порядок переходу до цифрового мовлення передбачає вимкнення аналогового мовлення в чотири етапи: перший - до 15 червня 2015-го; другий - 3 грудня 2015-го; третій - до 30 червня 2016-го; четвертий - до 31 грудня 2016-го. В останню чергу вимикатимуться канали в метровому діапазоні. За його словами, вивільнення частот уможливить розбудову цифрового мовлення, а також забезпечить частотним ресурсом другий канал суспільного телебачення.

 

Нагадаємо, що наразі канал «Культура» не має аналогового ефірного мовлення й не отримав ліцензії на цифрове. Тобто цей канал можна зараз побачити або на супутнику, або в кабелі. В Нацраді шукають для «Культури» місце в цифровому мультиплексі.

 

Найбільше очікувань було від робочої підгрупи №4, яка мала запропонувати організаційну структуру НСТУ. Ця підгрупа збирала й аналізувала інформацію про персонал усіх ТРК, на базі яких створюється НСТУ. Співкоординатор групи начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова на останньому засіданні представила таблиці з узагальненою інформацією. Приміром, загальна кількість працівників - 7717, із них журналістів - 30%, художньо-виробничого персоналу - 25%, 50% працівників віком від 27 до 45 років. Підгрупа підготувала дві альтернативні базові моделі оргструктури: класичну та об'єднану за напрямами. Представлення концепцій та оргструктур планується також до березня 2015 року.

 

Коли влітку почали обговорювати структуру, йшлося про те, що ОДТРК стануть корпунктами НСТУ, але під кінець року все кардинально змінилося. В Києві тепер постійно наголошують (особливо Зураб Аласанія), що в суспільному мовленні немає центру й регіонів, всі рівні й роблять одну справу. При створенні суспільного мовлення в ОДТРК залишаться ліцензії й мовлення в тому обсязі, яке вони мали раніше, запевнив Аласанія. 2015-го ОДТРК продовжать мовити як державні ТРК, але реформуватися їм усе одно доведеться. І не виключено, що штат їхній буде значно скорочено.

 

Звітували перед Новим роком також підгрупи, які займалися аудитом ресурсів майбутньої НСТУ (дані з підготовки технічного аудиту телебачення отримано від 20 організацій, технічного аудиту радіо - 22 організацій), оперативного управління майном (наразі триває узагальнення зібраних даних щодо наявних активів і технічних ресурсів за категоріями: «будівлі», «транспортні засоби», «технологічне обладнання» та «оргтехніка»); боргів та пасивів структур НСТУ (найбільші борги - «Євроньюз», т. зв. Японський кредит, міжнародні зобов'язання та EBU, борги перед персоналом за невикористані відпустки та питання щодо відсутності фінансування за системою державного мовлення на поточний період). Невикористаних відпусток, до речі, на кілька сотень років!

 

Багато вже зроблено підгрупами, які відповідали за втілення промокампанії запровадження суспільного мовлення та розробку брендінгу НСТУ. На НТКУ вже кілька місяців триває промокампанія суспільного мовлення, в якій узяли участь не тільки міжнародні експерти, а й українські політики, відомі медіаексперти. Також 5 грудня оголошено публічний конкурс на пошук та визначення імені/назви нової структури, і є вже певні пропозиції. Наприклад, учасники конкурсу пропонують назвати українське суспільне мовлення: «Укроп-ТВ», «Майдан», «Віче».

 

Держустанова чи ПАТ?

 

Робоча група в рамках чинного закону робила все, що могла, напрацьовуючи рекомендації щодо реформування державного мовлення в суспільне. Насправді ж вона була зв'язана чинним законом, згідно з яким майбутня НСТУ формально мала знову стати держустановою. Тобто фактично просто змінити вивіску. Проти цього активно виступали всі, хто вболівав за створення суспільного мовлення в Україні, зокрема й медійні громадські організації, представникам яких вдалося зустрітися з прем'єр-міністром і переконати його: якщо й створювати СМ, то максимально незалежним від влади. І прем'єр-міністр публічно на Міжнародній конференції в липні 2014 року заявив, що НСТУ має бути створено в формі публічного акціонерного товариства (ПАТ), 100% акцій якого належатимуть державі.

 

Представники медійних ГО та руху «Стоп цензурі!» зустрілися також із тодішнім головою парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Миколою Томенком. Вдалося домовитися, що до закону буде внесено зміни, які не тільки зрушать процес, а й дадуть більше незалежності НСТУ. Але з останнім не склалося: на думку Томенка, всі зміни щодо фінансових питань чи організаційно-правової форми НСТУ мало розробляти і вносити Держкомтелерадіо. Таким чином, 2 липня було зареєстровано законопроект №4224а, який не впроваджував кардинальних інновацій (крім вилучення із закону УТР, на базі якого хотіли створити потужне іномовлення). Крім цього проекту були зареєстровані ще два, ініціатори яких вважали, що з чинного закону необхідно вилучити ОДТРК.

 

Минуло майже півроку з дня підписання закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», коли 7 листопада уряд ухвалив рішення створити НСТУ в формі ПАТ. Це збурило як тих, хто не хотів змін, так і тих, хто побоюється можливої швидкої приватизації.

 

Як розповів Зураб Аласанія, НСТУ в формі ПАТ означає, що воно буде розпорядником коштів. Зараз розпорядник коштів державних мовників - Держкомтелерадіо (через Держказначейство). Існує держзамовлення на програми. Влада замовляє стільки, скільки вважає за потрібне, й державні канали роблять стільки, скільки там заявлено. Окрім бюджетних коштів, є гроші, які канали самі заробляють. Наприклад, за 2014 рік НТКУ заробила понад 90 млн грн. Але компанія не може їх самостійно витратити на свої потреби. Бо ці кошти за тією ж схемою йдуть у Держказначейство.

 

«Крім того, наші гроші йдуть на погашення боргів держави перед нами ж. Це дуже приємна й класна схема для Мінфіну, яке має, приміром, надати нам 167 млн грн, хоча потрібно було б утричі більше. Але воно й 167 млн не дає в повному обсязі. Наприклад, до кінця року обрізає ще 10 млн. А це зарплатня. Й тоді ми змушені зі свого спецфонду погашати борги держави. Це ще не все. Крім того, є цільові статті витрат. Якщо ліміт на ці статті закінчився, то ти, навіть маючи гроші, не маєш права використати їх, приміром, на бензин для служби новин. Кожен рух наших коштів іде через Комітет, Кабмін, Мінфін, а потім уже до нас. Це довго. Нам, наприклад, терміново треба купити акумулятор для камери. І я не можу, бо ліміти на цю статтю вже витрачені. А те, що державні кошти приходять зазвичай під Новий рік - це єдина надія; й те, що з нами дехто ще хоче мати справу, бо вони впевнені, що в грудні будуть гроші. Але значні коливання курсу гривні приведуть до того, що навряд чи вже знайдеться хтось, хто захоче щось робити у кредит», - розповів Аласанія сайту «Суспільне мовлення».

 

Скоріш за все, ті керівники державних ТРК, які просять пояснити їм різницю між держустановою та ПАТ, прекрасно розуміють, що основна відмінність - у більшій фінансовій незалежності.

 

Що вдалося зробити Держкомтелерадіо?

 

Основний державний орган, який мав рухати процес створення суспільного, - Держкомтелерадіо. Що вдалося зробити Комітету в цьому напрямку? Окрім створення робочої групи, Комітет займався приведенням законів України у відповідність із законом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Зокрема, на виконання п. 2 доручення прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка (від 26.05.2014 №18025/1/1-14) Держкомтелерадіо разом із Нацрадою підготували пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України про СМ, які листом від 01.08.2014 №3368/8/11 було надіслано на розгляд уряду.

 

На підставі зазначених пропозицій Держкомтелерадіо підготував проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України"». Цим проектом пропонувалися зміни до законів: «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та «Про вибори Президента України».

 

Крім того, у прикінцевих та перехідних положеннях до цього законопроекту Комітет запропонував передбачити, що умови оплати праці працівників НСТУ визначаються Кабміном. До приведення нормативно-правових актів із питань оплати праці у відповідність до вимог цього закону умови оплати праці НСТУ зберігаються на рівні умов, встановлених урядом для працівників державних ТРК.

 

Цей проект було погоджено без зауважень Мінсоцполітики та Фонду держмайна. Міністерства фінансів, економічного розвитку і торгівлі, Нацрада погодили проект із зауваженнями, які враховано. Мін'юст погодив із зауваженнями, які враховано частково.

 

Листом від 17 листопада (№4881/8/11) проект було внесено на розгляд уряду. Листом заступника міністра Кабміну Синиці Н.Л. (від 18.11.2014 №15730/0/2-14) його повернуто до початку роботи ВРУ VIII скликання.

 

Чи підготовлено всі необхідні урядові рішення?

 

Прем'єр-міністр влітку доручив Держкомтелерадіо підготувати проект постанови щодо утворення юридичної особи НСТУ.

 

1 жовтня 2014 року Держкомтелерадіо вніс на розгляд уряду проект постанови «Деякі питання Суспільного телебачення і радіомовлення України», яким пропонувалося:

 

1. Утворити юридичну особу публічного права державну організацію «Національна суспільна телерадіокомпанія України» шляхом злиття НТКУ, НРКУ, УТР, каналу «Культура», ОДТРК, ДТРК «Крим», КДР ТРК, Севастопольської, Криворізької й Новгород-Сіверської РДТРК, «Укртелефільму» та утворенням юридичної особи публічного права Державної організації НСТУ;

 

2. Доручити Держкомтелерадіо здійснити заходи, пов'язані з реорганізацією зазначених вище юридичних осіб, затвердити статут юридичної особи публічного права Державної організації НСТУ;

 

3. Установити, що рухоме й нерухоме майно, вартість якого відображена в балансах зазначених юридичних осіб, закріплюється за юридичною особою публічного права Державною організацією «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на праві оперативного управління; визначити Держкомтелерадіо органом управління майном Державної організації НСТУ;

 

4. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабміну щодо діяльності НТКУ та НРКУ. Водночас було запропоновано передбачити, що до визначення КМУ умов оплати праці працівників Державної організації НСТУ застосовуються умови оплати праці, встановлені для працівників державних телерадіокомпаній.

 

Тобто юристи Комітету в рамках чинного законодавства не могли запропонувати нічого іншого, як НСТУ в формі держорганізації.

 

5 листопада Арсеній Яценюк на засіданні уряду відхилив ідею створення НСТУ в формі держорганізації, давши два дні для підготовки пропозицій щодо створення суспільного в формі ПАТ.

 

7 листопада в Кабміні спочатку відбулася нарада, на якій бурхливо обговорили проект постанови. За ПАТ на цій нараді виступали міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак та гендиректор НТКУ Зураб Аласанія. Проти виступали практично всі інші, які казали, що в рамках чинних законів це неможливо. Відразу після наради відбулося засідання уряду, на якому нарешті було прийнято постанову Кабінету Міністрів «Про утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (пункт 1 протоколу №93) та доручено Держкомтелерадіо доопрацювати її з урахуванням результатів обговорення та оформити відповідно до регламентних вимог.

 

Цією постановою передбачено:

1) утворити публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - товариство), 100% акцій якого належить державі;

 

2) установити, що статутний капітал товариства формується за рахунок майна  Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення», Державної телерадіокомпанії «Культура», обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії «Крим», державних організацій «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», «Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія», Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія «Криворіжжя», «Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія «Сіверська» та Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм», які ліквідуються;

 

3) установити, що повноваження з управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Державний комітет телебачення і радіомовлення;

 

4) визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України щодо діяльності Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України;

 

5) доручити Держкомтелерадіо:

підготувати та подати Кабміну для затвердження проект статуту товариства; забезпечити оформлення та підписання протоколу рішення про закрите (приватне) розміщення акцій товариства; здійснити заходи щодо реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій товариства; забезпечити укладення договору про обслуговування емісії акцій між товариством та депозитарієм цінних паперів; здійснити для формування статутного капіталу товариства закрите (приватне) розміщення першого випуску простих іменних акцій; затвердити результати приватного розміщення акцій товариства; здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з утворенням товариства та його державною реєстрацією; подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із цією постановою та привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

 

Через те, що Комітет редакційно доопрацьовував постанову, а ще, очевидно, й через те, що вона суперечила чинному закону, її текст довго не оприлюднювався. Держкомтелерадіо листом від 18 листопада 2014 року №4906/24/11 направив її до Мінекономрозвитку і торгівлі, Мінфіну, Мінсоцполітики та Фонду держмайна з проханням в одноденний термін опрацювати та погодити його.

 

Фонд державного майна України погодив проект без зауважень, звернувши увагу на те, що, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», а саме частини третьої статті 1, особливості створення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію. Крім того, на думку Фонду, в проекті має йтися про публічне розміщення акцій НСТУ. Інші зацікавлені органи не висловили своєї позиції стосовно проекту постанови Кабміну, що унеможливило його направлення на правову експертизу до Міністерства юстиції. 2 грудня 2014 року Держкомтелерадіо оформив відповідно до регламентних вимог проект постанови і направив його до уряду.

 

Громадські організації підтримали цю постанову. Микола Томенко публічно виступив проти.

 

Держкомтелерадіо зробив іще дещо для технічного забезпечення НСТУ: 23 травня Комітет звернувся до Мінекономрозвитку і торгівлі з проханням передбачити в «Деталізованому орієнтовному переліку потреб у фінансовій та технічній допомозі ЄС» положення щодо впровадження нових технічних засобів для створення Суспільного телебачення і радіомовлення України, надавши перелік (орієнтовна вартість необхідного устаткування за оцінкою співробітників НТКУ - 35 935 000 USD). Станом на 21 листопада Мінекономрозвитку не відповів щодо того, чи враховано пропозиції Держкомтелерадіо.

 

Контроль громадськості та міжнародних організацій

 

Те, що питання створення суспільного не дадуть забути, свідчила велика кількість публічних заходів і заяв із моменту ухвалення закону. Уже 28 квітня 2014 року відбулася експертна нарада з обговорення перших кроків імплементації Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення», під час якої йшлося про план дій щодо підготовки до впровадження положень Закону, а саме: визначення процедури перетворення державних телерадіокомпаній на суспільного мовника, порядок формування органів управління, створення нової юридичної особи, формування наглядової ради.

 

11 червня ГО «Телекритика» провела круглий стіл на тему: «Першочергові дії з впровадження суспільного мовлення в Україні». 1-2 липня відбулася міжнародна конференція «Від державного до суспільного мовлення», організована НТКУ спільно з проектом Ради Європи та Уряду Канади «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі», Європейською мовною спілкою. На ній відбулося обговорення пріоритетів впровадження Закону у відповідності до європейських стандартів, враховуючи зобов'язання перед Радою Європи та Європейським Союзом. У рамках конференції було розроблено рекомендації стосовно ключових елементів реформи та подальших кроків.

 

5 вересня 2014 року в Держкомтелерадіо відбулася спільна нарада з Нацрадою, гендиректорами ОДТРК на тему «Суспільне мовлення: перспективи та виклики», на якій частина гендиректорів ОДТРК знову намагалася відстрочити запуск СМ. 12 грудня за сприяння Ради Європи та Європейського Союзу, які не втомлюються нагадувати Україні про її зобов'язання, відбулася ще одна міжнародна конференція «Запуск суспільного мовника в Україні. Зворотній відлік».

 

Зміни до рамкового закону про СМ - перспектива створення НСТУ

 

Як виявилося, створити ПАТ без внесення змін до закону неможливо. На сьогодні зазначені в Законі України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» державні телерадіоорганізації є бюджетними установами. Частиною першою ст. 14 Закону встановлено, що фінансування НСТУ здійснюється за рахунок коштів Держбюджету протягом чотирьох років із дня набрання чинності цим Законом. Тобто, передбачена Законом юридична особа публічного права НСТУ є бюджетною установою.

 

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Чинним законодавством не передбачено механізму перетворення бюджетних установ у публічні акціонерні товариства. Таке перетворення може відбуватися лише шляхом корпоратизації державних підприємств.

 

Таким чином Закон про СМ потребував змін. Ці зміни були запропоновані медіаюристами новому складу парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, який очолила Вікторія Сюмар (представник «Народного фронту»).

 

Юристи наполягали, що в чинному законі необхідно уточнити: найменування телерадіокомпаній, на базі яких утворюється НСТУ (зокрема вилучити УТР, додати ДТРК «Криворіжжя» та «Сіверська»); організаційно-правову форму НСТУ (ПАТ 100% акцій у власності держави); джерела фінансування НСТУ (повернути колишній обсяг реклами, а потім його поступово зменшувати, додати в перспективі абонплату); порядок формування й засади діяльності наглядової та редакційної рад (розширити перелік суб'єктів, які мають право висувати своїх кандидатів до наглядової ради НСТУ, та встановити конкретну кількість членів - 17) тощо.

 

Члени Комітету проект обговорили та зареєстрували його 10 грудня всім складом (№1357).

 

Але декому такий проект здався надто радикальним. Зокрема, екс-голова комітету Микола Томенко вважає, що ухвалення такого проекту може призвести до приватизації державних каналів і зникнення регіонального мовлення, тому він зареєстрував альтернативний законопроект №1357-1, у якому пропонує розділити НСТУ ще на дві юридичні особи -  суспільне телебачення і радіо, а також вилучити з чинного закону ОДТРК. Такий крок нинішнього голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи вже двічі засудили громадські організації, які вважають, що це затягне процес створення СМ. Профільний Комітет з питань свободи слова проекту Томенка не підтримав.

 

Голова Комітету Вікторія Сюмар прогнозувала, що проект №1357 парламент розгляне перед Новим роком, але її прогнози не справдилися. Це не дало змоги внести зміни і створити юридичну особу НСТУ. В результаті окремого рядка в Держбюджеті на 2015 рік про 0,2% для НСТУ немає. Можливо, це буде зроблено протягом року, коли вноситимуться зміни до закону про бюджет.

 

Зрештою, в перший пленарний тиждень обидва законопроекти - і №1357, і альтернативний томенківський №1357-1 - опинилися в порядку денному пленарного засідання 13 січня. Парламент розгляне їх у першому читанні.

 

У чому просунулося виконання закону про СМ?

 

У створенні наглядової ради НСТУ, яка повинна визначати основні напрями діяльності суспільного мовника. Це та ділянка роботи, за яку відповідала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, було розроблено Положення про порядок проведення конференцій всеукраїнських громадських об'єднань, обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та припинення їхніх повноважень, яке зареєстрував Мін'юст. Із 15 жовтня Національна рада почала приймати заяви від всеукраїнських громадських об'єднань для участі в конференціях, на яких буде обрано представників від громадськості до складу Наглядової ради НСТУ. Але через низьку активність ВГО в цьому процесі термін подачі було продовжено на два тижні. Було створено громадську комісію, яка перевіряла відповідність ВГО та делегованих ними кандидатів вимогам, визначеним законом «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

 

На сьогодні, відповідно до рішення Нацради, конференції мають тривати в січні-лютому 2015 року в таких галузях: освіти - 19 січня; науки - 21 січня; фізичного виховання та спорту - 23 січня; журналістики - 26 січня; правозахисній - 28 січня; захисту інтересів дітей та молоді - 30 січня; творчій - 2 лютого; місцевого самоврядування - 4 лютого; захисту прав осіб із особливими потребами - 6 лютого.

 

Понад 70 ВГО рекомендували 47 кандидатів у наглядову раду НСТУ. До речі, Нацраді довелося двічі платити газеті «Урядовий кур'єр» (яка фінансується з держбюджету) майже по 800 грн за оголошення про прийом заяв від ВГО (це до питання роздержавлення преси).

 

Хто і що гальмує процес створення СМ?

 

Представники ОДТРК на публічних заходах здебільшого заявляли про підтримку створення суспільного мовлення, насправді ж їхні дії засвідчують: вони не проти того, щоб СМ створювалося поки що без них. Вони неодноразово виступали з заявами (подекуди заручившись підтримкою губернаторів), що створення НСТУ на базі й ОДТРК зруйнує регіональне мовлення. Крім того, вони воскресили стару ідею створення Каналу територіальних громад. Особливо їх налякала урядова постанова про створення ПАТ, яка передбачала не м'яке реформування, а жорстку ліквідацію. Проти ПАТ виступили також профспілки (НМПУ, профком працівників культури НТКУ). І загалом проти ліквідації державного мовлення виступають ті працівники ТРК, які сподівалися на високі пенсії, заради яких працювали, отримуючи низькі зарплати. Тепер вони залишаються без цих пільг.

 

Під час боротьби за суспільне мовлення неодноразово йшлося про брак політичної волі. Політичної волі (можна сказати - бажання) бракує й досі. Хоча публічно й новий Президент, як і його попередники, заявляє, що він обома руками за створення суспільного мовлення. Порошенко навіть свідомий того, що НСТУ має бути не таким (залежним. - Ред.), як у Росії. Але джерела «Телекритики» в Адміністрації Президента говорять про те, що саме глава АП Борис Ложкін не в захваті від створення НСТУ. Він і так не може управляти в ручному режимі нинішнім гендиректором НТКУ Зурабом Аласанією, як його попередники робили з попередниками Зураба. А тут і взагалі практично всі державні канали вийдуть з-під контролю Банкової.

 

В Україні ще не виробилася звичка виконувати закони. І найприкріше те, що їх не виконують державні органи. Через це, і в першу чергу через це в нас досі не створено СМ. Коли воно нарешті буде? Умовну дату озвучив Аласанія - це 1 березня. Наразі вже триває процес перетворення контенту на державних ТРК. Зараз уже ніхто не може закинути Першому національному, що його новини провладні й незбалансовані (про це свідчать і моніторинги «Телекритики»). Контент - визначальна складова медіа для його аудиторії. А отже, ключові зміни вже почалися.

 

Ілюстрація - www.mymedia.org.ua

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:
Володимир // 13.01.2015 20:10
Світлано. спасибі за статтю. Зроблено професійно, грунтовно окреслено проблему. Тільки ось біда, томенки-ложкіни завдали удару по європейській моделі суспільного мовлення, вся їхня балаканина про державницькі позиції для ТБ. зокрема регіонального, завтра проявиться у спробі зібрати ОДТРК в один пропагандистський канал територіальних громад. Сьогодні у ВР сталася гидотна річ: сплав демократичного закону з демагогією, непрофесіоналізмом. Про це потрібно говорити, потрібно протестувати проти кастрованого закону.
Світлана // 13.01.2015 15:03
Зоє, можете уточнити якого корита? І чому я маю робити саме щось для українського телебачення, а не для українського суспільства? Я так розумію, ви одна з тих, кому вигідніше збереження державного мовлення?
зоя // 13.01.2015 13:14
Остапа, про що твій матеріал. Нетерплячка корита? Що ти особисто зробила для Суспільного? А що взагалі для УКРАЇНСЬКОГО телебачення?
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    Читайте також:
    Посилання за темою:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    17:10 28.07.2016
    Алексей Бондаренко для «Телекритики»