Закон Колесніченка-Олійника: шлях у Білорусь і навіть далі (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
«Телекритика»
16.01.2014 21:11
Ухвалений Верховною Радою 16 січня з порушенням процедури закон обмежує свободу слова, права та свободи громадян. Від президента вимагають ветувати документ. Але Янукович підписав закон

16 січня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Відповідний законопроект № 3879 було зареєстровано позавчора - 14 січня - народними депутатами-регіоналами Вадимом Колесніченком і Володимиром Олійником. «За» проголосували 239 народних депутатів: 189 від Партії регіонів, 32 від Компартії та 18 позафракційних. Цього ж дня, 16 січня, закон Колесніченка-Олійника відправили на підпис президенту.

 

За словами юриста Інституту медіа права Ігоря Розкладая, закон був прийнятий Верховною Радою без дотримання процедури, публічного обговорення, без електронної фіксації та фактичного підрахунку голосів.

 

Закон містить низку репресивних норм щодо інформаційного законодавства, про які детально написали юристи юридичної фірми Jurimex Оксана Єфімчук і Юрій Крайняк.

 

Зокрема, закон повертає до Кримінального Кодексу статтю про наклеп. Під наклепом розуміється умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи. За це передбачається кримінальна відповідальність у формі штрафу до штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року. Наклеп у ЗМІ або в мережі інтернет, а також особою, раніше судимою за наклеп тягне відповідальність у формі штрафу від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або виправних робіт на строк до одного року. За наклеп-обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину - від одного до двох років виправних робіт або до двох років обмеження волі.

 

Закон встановлює відповідальність за виготовлення, зберігання, поширення і збут екстремістських матеріалів, у тому числі через ЗМІ, інтернет, соцмережі. За це загрожує штраф від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацію екстремістських матеріалів. За ці ж дії, вчинені повторно, - штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацію екстремістських матеріалів.

 

«Нову статтю про "екстремістську діяльність" викладено таким чином, що до екстремістів неважко віднести усіх, хто у ЗМІ, Інтернеті, в тому числі в соцмережах, поширює інформацію про насильницьке захоплення влади, втручання у діяльність або перешкоджання діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень, виборчих комісій, громадських об'єднань, їх посадових чи службових осіб. Екстремістами вважатимуться й ті, хто відповідні заклики поширює на масових зібраннях та здійснює фінансування, в тому числі шляхом надання інформаційної підтримки, поліграфічних послуг, телефонного, факсимільного чи іншого зв'язку», - звертають увагу юристи юридичної фірми Jurimex Оксана Єфімчук і Юрій Крайняк.

 

Новий закон прирівнює інтернет-ЗМІ до інформаційних агентств, що потребуватиме обов'язкової реєстрації інтернет-видання. За словами юриста Інституту медіа права Ігоря Розкладая, відповідно до цих положень на інтернет-ЗМІ поширюватиметься вимога щодо реєстрації  інформаційних агентств та санкції за діяльність без відповідної реєстрації. Закон дозволяє обмежувати доступ до інтернет-ресурсів без держреєстрації.

 

Закон узагалі передбачає закриття сайту без рішення суду, на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. НКРЗІ набуває повноважень блокувати доступ до сайтів, «через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства».

 

Законом вводяться нові зобов'язання для операторів і провайдерів. На основі рішення комісії вони повинні обмежити доступ своїх абонентів до сайтів з «незаконною інформацією». Крім того, в законі «Про телекомунікації» з'явилося зобов'язання ліцензувати послугу з надання доступу до інтернету. В той час як раніше провайдерів лише включали до реєстру.

 

Закон посилює регулювання діяльності громадських організацій в Україні. Громадські об'єднання, які отримують кошти з-за кордону - тепер «іноземні агенти», мають платити податок на «прибуток» і офіційно називатися «іноземними агентами».

 

«Громадське об'єднання вважається таким, що виконує функції іноземного агента, якщо для забезпечення своєї діяльності отримує грошові кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організації інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, що отримують грошові кошти чи інше майно від вказаних джерел (далі - іноземні джерела), а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політичній діяльності на території України», - йдеться у новоприйнятому законі.

 

Громадське об'єднання вважається таким, що бере участь у політичній діяльності, якщо воно прагне впливати на рішення органів влади (тоді на таку діяльність і її фінансування треба просити завчасного дозволу держави).

 

Новий закон забороняє «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів їх сімей. А також забороняє поширення "образливої" інформації про них, тиск, залякування чи вплив. Відповідальність встановлено у формі штрафу, виправних робіт до 2 років, арешту до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 2 років.

 

«Формально, за написання апеляційної скарги з деякими висловлюваннями можна отримати кримінальну відповідальність, якщо суддя вирішить, що таким чином його образили», - зауважують юристи юридичної фірми Jurimex Оксана Єфімчук і Юрій Крайняк.

 

Крім того закон передбачає встановлення обладнання для негласного зняття інформації («прослушки») на всіх телекомунікаційних мережах (телефон, інтернет), а також зобов'язує власників SIM-карток укладати угоду з операторами.

 

Також закон дозволяє президенту і парламенту своїми рішеннями достроково припиняти повноваження члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це, на думку експертів, робить членів регулятора більш залежними від тих органів, які їх призначають.

 

Інші нововведення, які суттєво обмежують права громадян, описала у своєму Facebook громадська активістка Світлана Заліщук («Новий громадянин»). Відтепер за рух у колонах більше 5 авто загрожує вилучення прав і автомобіля на 2 роки, за порушення порядку мирних зібрань - до 10 діб, за участь у мирних зібраннях у касці, форменному одязі, з вогнем - до 10 діб, за встановлення наметів, сцени чи навіть звуку без дозволу міліції - до 15 діб, за неповагу до суду - 15 діб, за невиконання «законних вимог» СБУшників - штраф понад 2 тис. грн, за блокування доступу до житла (цілком нова кримінальна норма) - до 6 років, за «групове порушення громадського порядку» - 2 роки, за масові заворушення - 10 і навіть 15 років («Будь-якого учасника Майдану можна садити за цією статтею, не кажучи вже про інші статті», - вважає пані Заліщук). Протокол про адміністративне правопорушення можна вже не вручати особі, яку вважають порушником (достатньо так званих «свідків»), а підтвердженням вручення повістки особі тепер є не лише її підпис, а «будь-які інші дані».

 

Низка громадських і медійних організацій уже виступили з різкою критикою закону, закликаючи президента Віктора Януковича ветувати цей документ. Якщо Президент України його підпише, це означатиме, що Україна стає державою, де офіційно заборонена свобода слова, - заявив голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.

 

Незалежна медіапрофспілка України (НМПУ), Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та Комісія з журналістської етики заявили, що новоприйнятим законом Колесніченка-Олійника в Україні запроваджується цензура. У своєму зверненні медійники також зауважують, що закон прийнято з численними порушеннями регламенту і без консультацій з громадськістю, журналістами та власниками ЗМІ.

 

Громадська рада при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації наголосила, що закон Колесніченка-Олійника суттєво обмежує свободу слова, права та свободи громадян. Наслідками впровадження прийнятих радою положень «стануть тюремні ув'язнення журналістів, закриття веб-сайтів, заборона діяльності громадських організацій».

 

Інститут медіа права закликав громадян і громадські організації висловити свій активний протест проти закону, який обмежує права людини в Україні. «Такий Закон остаточно знищує залишки української демократії та встановлює жорсткий авторитарний режим в Україні. Ухвалення Закону чітко показує, що влада планує провести у 2015 році жорсткі й брутальні вибори і ухвалює закони для того, щоб придушити протести і забезпечити збереження своєї влади», - йдеться у заяві ІМП.

 

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» наголосила, що підписання закону означатиме відступ України від демократичного шляху розвитку країни. За висновком організації, прийнятий Верховною Радою закон обмежує свободу слова та інші свободи громадян України.

 

Всеукраїнське громадське об'єднання «Інститут Республіка» заявило, що ухвалений закон порушує низку основоположних громадянських прав, гарантованих Конституцією України та Конвецією про права людини. «Геть усі норми ухваленого сьогодні законопроекту спрямовані виключно на те, аби дати силовим органам інструменти для репресій проти учасників протестів», - йдеться в інституту.

 

Своє занепокоєння з приводу ухвалених законодавчіх змін висловила представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович. За її словами, це ставить під загрозу свободу слова. Вона закликала президента ветувати закон.

 

А в Державному департаменті США заявили, що процес і суть дій Ради примушують сумніватись у відданості України демократичним нормам, адже законодавчі норми обмежать право на мирні протести та свободу слова, піддадуть тиску незалежні медіа та стануть на заваді роботі НДО.

 

Міжнародна правозахисна організація Freedom House підкреслила, що Україна наближається до оголошення незгодних поза законом, і закликала президента не підписувати закон. Якщо це станеться, на Україну очікують темні часи, вважають в організації.

 

Комісар ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон заявила про свою надзвичайну стурбованість новими законодачими нормами - насамперед обмеженням щодо прав на зібрання та прав на свободу слова і медіа. Такі зміни суперечать міжнародним зобов'язанням України. Пані Ештон закликала Президента України забезпечити перегляд цих рішень та «гарантувати приведення їх у відповідність до міжнародних зобов'язань України».

 

Тим часом самі автори законопроекту №3879 Володимир Олійник і Вадим Колесніченко не вважають можливим переголосування закону, але не виключають внесення до нього змін надалі.

 

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко вважає, що закон не може бути підписаний главою держави протягом 17-18 січня через пряме порушення чинного законодавства України. За словами пана Томенка, процесуально закон не готовий до підпису Віктора Януковича. Перед тим як відправити прийнятий у цілому Верховною Радою закон на підпис Президенту України, документ має пройти кілька інстанцій.

 

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак підписав усі ухвалені 16 січня закони. Чи підписав їх президент - невідомо, у прес-службі Адміністрації президента України пообіцяли повідомити про рішення глави держави на офіційному сайті.

 

Українська асоціація видавців періодичної преси (УАВПП) заявила, що закон №3879 є надзвичайно шкідливим для українських ЗМІ, їх незалежності та свободи слова, і закликала главу держави ветувати його.

 

Голова Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ) Юрій Луканов вважає, що  закон «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» було прийнято під впливом російських консультантів і він є жорсткішим за російське законодавство. На думку Миколи Томенка, документ спрямовано насамперед проти медіа та журналістів.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група заявили, що не виконуватимуть норму закону, що стосується поняття «іноземний агент», тому що це завідомо псуватиме їхню репутацію і викликатиме упередження ставлення до діяльності організацій серед громадян України.

 

Співдоповідачі Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) по Україні Майліс Репс (Естонія, АЛДЄ) і Маріетта де Пурбе-Лундін (Швеція, ЄНП/ХД) висловили стурбованість з приводу прийняття в парламенті законів, спрямованих проти Майдану. Вони закликали президента Віктора Януковича не підписувати ці закони і шукати вихід з політичного протистояння шляхом переговорів.

 

Інтернет-асоціація України спільно з Українською спілкою промисловців і підприємців України з питань науки та ІТ назвали наслідки впровадження закону: руйнування ринку телекомунікацій, значне скорочення бюджетних надходжень, підвищення вартості надання телекомунікаційних послуг населенню та безпрецедентне порушення конституційних прав споживачів телекомунікаційних послуг України. Вони закликали президента ветувати закон.

 

Правозахисники відправили 450 запитів на інформацію до усіх народних депутатів, щоб з'ясувати, хто з них насправді голосував за закон.

 

Опозиційні фракції парламенту попередили Віктора Януковича, що він може стати співучасником злочину, якщо підпише ухвалені Верховною Радою 16 січня законопроекти. 

 

Центр Разумкова заявив, що запровадження ухвалених Верховною Радою 16 січня законів, зокрема законопроекту №3879, може спричинити розгортання та ескалацію громадянського конфлікту з непередбачуваними наслідками, в тому числі для територіальної цілісності держави.

 

Громадська ініціатива «Третя Українська Республіка», одним із лідерів якої є Юрій Луценко, закликала 19 січня на Народному віче утворити громадську комісію з авторитетних професійних юристів, яка встановить і доведе факт узурпації влади в країні, антиконституційність та антидемократичність законів, прийнятих 16 січня Верховною Радою.

 

Журналісти Західноукраїнського медіахолдингу ZIK заявили, що впровадження законів призведе до цензури, згортання журналістських розслідувань і загалом до знищення незалежної української журналістики.

 

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International висловилася за те, щоб ухвалені 16 січня закони були скасовані. Виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур заявила, що якщо закон Колесніченка-Олійника вступить у силу, то ці зміни призведуть до переслідування журналістів, громадських активістів, закриття громадських організацій, новинних інтернет-сайтів та, можливо, навіть, до репресій релігійних організацій.

 

Тим не менш, увечері 17 січня Президент України Віктор Янукович підписав низку законів, які були прийняті Верховною Радою в цілому 16 січня. Серед них - і закон №721-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян».

 

Громадськість оголосила загальну мобілізацію із закликом приходити на народне віче 19 січня о 12:00.

 

Тим часом Міністр закордонних справ України Леонід Кожара наголосив, що ухвалені Верховною Радою України 16 січня закони «спрямовані на імплементацію в українському законодавстві низки норм, які вже існують в законодавстві більшості європейських держав, та відповідають загальновизнаним демократичним стандартам і міжнародним практикам».

 

Про це він сказав 17 січня під час з устрічі з першим заступником голови Верховної Ради Ігорем Калєтніком, послом США в Україні Джеффрі Пайєттом та главою Представництва ЄС в Україні, послом Яном Томбінські. При цьоиу міністр закликав дипломатів «бути максимально об'єктивними та виваженими в оцінках внутрішніх процесів у нашій державі, а також уникати однобічних заяв і коментарів, які не відображають реальний стан справ».

 

Європейські політики засудили підписання президентом України Віктором Януковичем понад десяти законів, які значно обмежують свободи громадян, діяльність громадських організацій та засобів масової інформації. Про це заявили комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле та міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.


«Залишається тільки одне запитання після нещодавно підписаних законів - камо грядеши (куди прямуємо), пане Президенте?», - зазначив пан Фюле на Twitter.


Глава шведської дипломатії Більдт застеріг проти подальшого посилення політичних репресій в Україні після підписання президентом суперечливих законів і вказав на хаос всередині української влади.  Хаос всередині режиму в Києві. Повідомлення про відставки, звільнення і загальна невизначеність. Режим, скоріш за все, спробує посилити подальші репресії"», - написав Більдт у своєму Twitter.

 

Американські сенатори Джон Маккейн і Кріс Мерфі засудили закони, підписані президентом України 17 січня. Ми стурбовані, що український парламент, контрольований Президентом Януковичем, ухвалив закони, які явно ущемляють права українського народу на мирний протест і обмежують свободу слова. Здається, це остання спроба придушити демонстрації на Майдані в Києві без діалогу чи компромісу», - йдеться в заяві.

На думку сенаторів, нетрадиційна процедура ухвалення законів загрожує втратою довіри до українського парламенту і ставить під питання прихильність уряду демократичним устремлінням українського народу.

«Такі заходи також суперечать декларованому прагненню уряду України щодо вступу до ЄС і, ймовірно, можуть поглибити політичну кризу в Україні. Якщо керівники України дійсно є прихильниками шляху європейської інтеграції, уряд повинен забезпечити, аби законодавство відповідало демократичним стандартам і захищало основні свободи», - вважають сенатори.

 

18 січня представники міліції почали затримувати учасників масових зібрань. Щоправда, до відділків потрапили організатори одиночних протестів. У Києві звинувачення висунули  активістці Нікі Одинокій, яка вийшла протестувати до резиденції  резиденцією американського посла, аби  «привернути увагу Сенату США до злочинних дій, які зараз відбуваються в Україні». Разом з нею затримали двох громадян, яких звинувачують в участі в акції.Пані Одиноку звинувачують у порушенні статтей 185-1 КУпАП «Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» та 173 КУпАП «Дрібне хуліганство».

 

У Феодосії  після одиночного пікету затримали видавця феодосійської газети «Кафа» Ірину Прокопюк. Її звинуватили у проведенні несанкціонованого мітингу, стосовно чого складено адмінпротокол. Надалі відбудеться суд.

 

Віденський Міжнародний інститут преси (IPI) та його філія - Медіа-організація Південно-Східної Європи (SEEMO) засудили ухвалення законодавцями в Україні широкого антипротестного пакету, що відновлює кримінальне переслідування за наклеп та суворо обмежує свободу слова і зібрань.



Прийнятий поспіхом і без обговорення  підняттям рук законодавців під час сутичок у сесійній залі парламенту, цей пакет спрямований на припинення акцій протесту, що упродовж майже двох місяців охоплюють Київ у відповідь на відмову президента Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, наголошують представники медіа-організацій.

 

Законодавство, говориться у заяві,  викликало широку критику спостерігачів за свободою преси і слова - європейських офіційних осіб і Держдепартаменту США IPI та SEEMO посилаються, зокрема, на заяви представника ЄС в Україні Яна Томбінського та міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта. Пан Томбінський нагадав: «Норми слід ухвалювати через  належні процедури. Інакше довіра до демократичних інститутів і до правової системи опиняється під загрозою». 

 

Влада попередньо погодилися не публікувати закони, прийняті Верховною Радою України 16 січня. Про це заявив депутат парламентської фракції «Батьківщина» Андрій Павловський. За його словами, опозиція візьме участь у переговорах з Президентом України Віктором Януковичем за умови скасування «диктаторських» законів.

 

«Умова початку переговорів - це скасування «драконівських» законів про цензуру і переслідування. Попередньо вони дали згоду не друкувати закони. Тоді вони не набудуть чинності. Потім ми анулюємо всі "драконівські" закони в Раді», - повідомив пан Павловський журналістам.

 

Журналісти львівських ЗМІ заявили, що у своїй діяльності вони не виконуватимуть новоприйнятий закон «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №3879. Журналісти завили, що вважають закон Колесніченка-Олійника неконституційним та вимагають парламент і президента скасувати «нелегітимно ухвалені 16 січня 2014 року закони».

 

Газета Верховної Ради «Голос України» готує закони, прийняті парламентом 16 січня, до публікації 21 січня. Водночас у редакції не знають, чи будуть тексти законів опубліковані цього дня. Про це «Телекритиці» повідомили у редакції видання. 

 

21 січня офіційне видання Верховної Ради «Голос України» і урядове видання «Урядовий кур'єр» надрукували закони, прийняті Верховною Радою в цілому 16 січня. Сумнозвісний закон «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальні закони щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №3879 нардепів фракції Партії регіонів Володимира Олійника та Вадима Колесніченка набуває чинності на наступний день після опублікування в офіційній пресі, тобто 22 січня.

 

21 січня Володимир Олійник на «Громадському ТБ» послався на «західний» досвід в обґрунтуванні свого з Колесніченком закону. Центр дослідження суспільства проаналізував, наскільки відповідають дійсності посилання на «західний» досвід, і зробив висновок: не відповідають.

 

21 січня журналісти склали петицію та збирають підписи за скасування ухвалених 16 січня законів, які позбавляють права на професію всіх журналістів України. Підписати петицію можна тут.

 

25 січня народний депутат з фракції від Партії регіонів Микола Рудьковський зареєстрував у Верховній Раді законопроект про скасування законів, ухвалених 16 січня. Також на сайті парламенту з`явилася інформація про документ народного депутата (УДАР) Миколи Паламарчука - Проект закону про статус осіб, які постраждали під час проведення мирних зібрань, гарантії їх соціального захисту, зареєстрований 25 січня.

 

Далі буде...

 

Фото - lenta-ua.net

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Коментарі наших відвідувачів:

    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Читайте також:
    Посилання за темою:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    18:30 25.07.2014
    Андрій Кокотюха для «Телекритики»
    16:02 25.07.2014
    Семен Случевский для «Телекритики»
    Загрузка...
    News Join
    Погода, Новости, загрузка...