Громадськість відзначить найпрозоріші та найзакритіші органи влади
28.11.2011 14:06
Влада на інформаційні запити відповідає не по суті, обмежила доступ до держреєстрів судових рішень і майнових прав

Незважаючи на те, що вітчизняний закон «Про доступ до публічної інформації» входить до десятки найефективніших і найвідкритіших у світі, після вступу його в дію українські органи влади не стали прозорішими. Про це сказав керівник Центру політичних студій і аналітики Віктор Таран під час прес-конференції «Обмеження доступу до інформації - початок згортання свободи слова в Україні», яка відбулася 28 листопада в представництві РІА «Новости» в Україні.

 

За словами Віктора Тарана, Центр за сприяння партнерства «Новий громадянин» протягом чотирьох місяців проводить моніторингову кампанію «Знати, щоби діяти». За результатами кампанії її ініціатори складають рейтинг органів влади. Як повідомив пан Таран, суть дослідження полягає в тому, що до органів влади (обласні та районні держадміністрації і ради, міські ради та ін.) надсилаються однотипні запити про проведення тендерів, харчування дітей, систему соціального захисту, ремонт доріг та ін. Згідно з результатами трьох хвиль дослідження жоден з органів влади не отримав найвищого балу (оцінювання здійснюється за п'ятибальною шкалою). Наразі найпрозорішими стали Полтавська і Сумська області, трохи відстають від них Івано-Франківська, Вінницька і Дніпропетровська. Найзакритішими є Чернігівська, Одеська і Закарпатська області.

 

«Ми хочемо наприкінці року вручити премії найкращим і найгіршим органам вдали. Зокрема найпрозоріші отримають статуетку у вигляді кришталевого прозорого будинку, а найзакритіші - у вигляді трьох мавп, які ніби символізують таємну демократію: нічого не бачу, нічого не чую, нікому нічого не скажу», - сказав Віктор Таран. Крім того, окремі відзнаки отримають найкращий сайт органу влади, найкраща та найгірша відповіді на інформаційний запит.

 

«Чиновники лінуються читати закон про доступ», - зазначив юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Роман Головенко. У зв'язку із цим вони намагаються зробити службовою інформацією таку, яка такою не повинна бути. «Зараз найбільше скарг надходить на те, що неможливо виконати ст. 15 закону про доступ, яка говорить про обов'язкове оприлюднення за 20 днів всіх проектів рішень органів влади. Якщо іншим законом, приміром про держбюджет, зазначаються інші терміни, наприклад 14 днів, то застосовувати треба спеціальні норми», - порадив пан Головенко.

 

З повноцінним упровадженням закону про доступ є проблеми, оскільки уряд зволікав із затвердженням підзаконних актів, сказав юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай. За його словами, громадяни досі не зрозуміли, що означає цей закон, вони не розмежовують інформаційний запит і звернення.

 

Учасники прес-конференції висловили незадоволення стосовно закриття й обмеження доступу до державних реєстрів судових рішень і майнових прав.

 

Найбільш закритою на сьогодні залишається інформація про використання бюджетних коштів. «Це гостра проблема для України, особливо в контексті Євро-2012. Рішення судів щодо невиконання чиновниками закону про інформацію свідчать на користь громадян, допоки справа не стосується еліти. На жаль, сьогодні люди не дуже активно звертаються з інформаційними запитами», - сказала виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар. На її думку, ситуація може змінитися у разі, якщо громадяни «закидають» владу своїми запитами.

 

«Телекритика»

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Коментарі наших відвідувачів:

    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Посилання за темою:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    16:39 28.07.2014
    Андрій Кокотюха для «Телекритики»
    Загрузка...
    News Join
    Погода, Новости, загрузка...