Звернення до Президента з проханням накласти вето на закон про кримінальну відповідальність за зберігання порнографії

22-06-2009

Низка правозахисників та культурних діячів звернулись до Президента України Віктора Ющенка з проханням накласти вето на Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України, що встановлює відповідальність за зберігання порнографічної продукції. Свої підписи під зверненням поставили виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини Володимир Яворський, фалерист Євген Карась, письменник Лесь Подерв'янський, художник Ілля Чичкан та інші. Звернення опубліковане на сайті Української Гельсинської спілки та відкрите для підписання. Наводимо його повністю:

Звернення до Президента України з проханням накласти вето на Закон України «Про внесення змін до статті 301 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за зберігання творів, зображень або предметів порнографічного характеру)»

Президенту України

Віктору Ющенку

Звернення

Ми, що нижче підписалися, просимо вас накласти вето на Закон України «Про внесення змін до статті 301 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за зберігання творів, зображень або предметів порнографічного характеру)», проект № 3221 від 24 вересня 2008 року, що був прийнятий парламентом 11 червня 2009 року.

Закон передбачає встановлення кримінальної відповідальності за зберігання творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження.

Цей Закон необґрунтовано та непропорційно обмежує свободу вираження поглядів, втручається у внутрішню свободу особи. Він не досягає тієї мети, заради якої розроблявся. Створює велику загрозу зловживання цією нормою правоохоронними органами, що можуть використовувати її з метою корупції чи шантажу особи.

Закон розроблявся Урядом для виконання Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії , Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність, а також Конвенції Ради Європи про боротьбу із сексуальною експлуатацією дітей та розбещеннями неповнолітніх (підписана Україною в 2007 році, але поки не ратифікована).

За цими документами держава має обов'язок встановити покарання за будь-яке створення, зберігання чи поширення дитячої порнографії, оскільки використання дітей у таких цілях є порушенням їхніх фундаментальних прав і не має виправдання.

Проте прийнятий закон не досягає цієї мети, бо не встановлює безумовної кримінальної відповідальності за створення, зберігання чи поширення дитячої порнографії. Тобто, він не наближає Україну до виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань.

З іншої сторони, прийнятий закон встановлює відповідальність за зберігання порнографії, що не вимагається жодним міжнародним договором і не є міжнародним зобов'язанням України. Більше того, криміналізація таких дій є сумнівною, оскільки встановлює непропорційне обмеження свободи вираження поглядів людини.

Ситуація ускладнюється нечіткістю законодавства. Зокрема, не існує зрозумілого визначення поняття «творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру». Також можливою підставою для зловживання є й нечітке визначення терміну «розповсюдження». Нечіткість термінології, з однієї сторони, не дозволяє особі передбачити свою поведінку, щоби уникнути кримінальних дій, а з іншої сторони - уможливлює численні зловживання з боку працівників правоохоронних органів з метою шантажу особи чи вимагання хабара.

Також слід врахувати, що за певних обставин зберігання порнографії з метою збуту навіть за чинною редакцією Кримінального кодексу може розцінюватися як співучасть у злочині, коли такі дії є елементом комерційного виготовлення та поширення порнографії, а тому немає жодної практичної потреби посилювати таку відповідальність.

Свобода особи та свобода поширення інформації є фундаментом вільного демократичного суспільства. Звісно, така свобода обмежується з метою захисту моралі. Зокрема, можуть встановлюватися обмеження щодо публічності таких дій, доступу неповнолітніх чи залучення неповнолітніх до такої діяльності. Проте даний закон втручається в приватне життя особи, незалежно від того, чи є її дії публічними й чи стосуються вони неповнолітнього.

Кримінальне покарання є виключним заходом держави, що зазвичай застосовується при значній суспільній небезпеці дій особи та коли іншим чином протидіяти цьому не можливо.

Очевидно, що даний Закон не поборе порнографію як явище, що століттями існує в світовій спільноті. Він також не захистить неповнолітніх, що зобов'язана зробити держава.

Проте цей Закон з очевидністю створить перешкоди для розвитку мистецтва та культури, де межа між дозволеним і недозволеним буде ще менш очевидною й суперечливою. Він створить зайві перешкоди вільному обігу інформації та вільному поширенню ідей, закладе фундамент для втручання в особисте життя людини при відсутності істотної шкоди суспільству від таких дій.

З огляду на ці аргументи, ми, що нижче підписалися, просимо вас застосувати право вето щодо цього Закону.

Нагадаємо, 11 червня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до статті 301 Кримінального Кодексу України», що запроваджує кримінальну відповідальність за зберігання порнографічних матеріалів. Згідно з новою редакцією КК, «ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження». Свій протест проти нової норми законодавства вже висловила Вінницька правозахисна група.

Версія для друку * Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.