Частотний процес
Мар'яна Закусило
31.08.2010 17:22
Які ліцензії ТВі і 5-го каналу скасував суд і чим загрожує ухвала до Генеральної прокуратури?

Чому скасовано ліцензії ТВі і 5-го каналу

30 серпня Київський апеляційний адміністративний суд виніс постанову у так званій частотній справі з оскарження результатів січневого конкурсу Нацради. Як пояснював у суді віце-президент UA Inter Media Group Ярослав Порохняк, канали групи «Інтер» оскаржували в суді не право ТВі і 5-го каналу на мовлення, а незаконний, на їхню думку, проведений з порушеннями закону і процедури, конкурс.

 

Загалом юридична позиція позивачів (групи «Інтер»), підсилена згодою відповідача (Нацради), видавалася сильнішою. Обидві ці сторони заявляли про відсутність кворуму (шести осіб) на засіданні 27 січня. Хоча апелянти (ТВі і 5 канал) наполягали на тому, що це було продовження засідання від 16 грудня, на якому кворум був. Ці канали, як і колишні члени Нацради, переконані в тому, що кворум потрібен для відкриття засідання, а не для всього його проведення. Але це досить суб'єктивне тлумачення норми закону про те, що повноважним є засідання Нацради, на якому присутні не менше шести осіб.

 

По-друге, позивачі з відповідачем звертали увагу на те, що 27 січня діяла судова ухвала, яка забороняла Нацраді проводити конкурс. Цю ухвалу винесено, між іншим, за позовом ТВі, який першим блокував у суді конкурс, побоюючись, що не стане переможцем. Нині в суді ТВі наполягав, що відкликав позов ще 26 січня, але в матеріалах справи фігурувала заява, датована 28 січня, тобто наступним днем після підбиття підсумків конкурсу.

 

Окрім цього, сторони звертали увагу на мораторій на розподіл аналогових частот, який діє з 1 січня 2010 року. Відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу, затвердженого урядовою постановою від 9 червня 2006 року, присвоєння частот засобам аналогового телевізійного мовлення потужністю випромінювання до 10 Вт припинилося після 1 січня 2010 року. Раніше, 1 січня 2007 року, припинилося присвоєння частот засобам потужністю 10-100 Вт, а 1 січня 2006 року - потужністю понад 100 Вт. Але ТВі і 5 канал, як з'ясувалося в суді, вважають присвоєння частот і ліцензування окремими непов'язаними поняттями.

 

Зважаючи на ці та інші обставини, апеляційний суд виніс досить прогнозоване, на думку народного депутата Андрія Шевченка, рішення: скасував результати конкурсу.

 

Наводимо текст постанови, оголошеної в суді:

 

«Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги позивачів ТОВ «Телестудія "Служба інформації"» і ТОВ «Кіно-ТВ» задовольнити повністю, а позовні вимоги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет позову, ТОВ «Телерадіосвіт» і ПІІ у формі ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ» - задовольнити частково.

 

Визнати протиправними та скасувати рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 27 січня 2010 року № 120-211 про визначення переможців конкурсу та видачу ліцензій на мовлення з використанням вільних телеканалів, оголошеного рішенням Національної ради від 30 вересня 2009 року № 1945.

 

Визнати такими, що втратили чинність, ліцензії на мовлення (ефірне телебачення) № 1077-м від 30 січня 2010 року, ліцензії на мовлення (ефірне телебачення) № 1078-м від 30 січня 2010 року та додатки 1, 5, 6, 6/а, 7, 8 до ліцензії на мовлення (ефірне телебачення) від 28 жовтня 2009 року.

 

В задоволенні інших позовних вимог третіх осіб із самостійними вимогами на предмет позову відмовити.

 

В задоволенні апеляційних скарг в іншій частині відмовити.

 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення».

 

Перекладаємо людською мовою: суд підтвердив рішення першої інстанції про скасування результатів січневого конкурсу, які стосувалися 17 компаній-переможців, а також підтвердив визнання нечинними ліцензій компаній НБМ і «Експрес-інформ» (5 канал) від 30 січня 2010 року та визнання нечинними додатків 1, 5, 6, 6/а, 7, 8 до ліцензії каналу ТВі від 28 жовтня 2009 року.

 

Чому саме 5 канал і ТВі? Тому що тільки цим переможцям конкурсу Нацрада встигла виписати ліцензії, а решті - ні, оскільки суд 1 лютого виніс ухвалу на забезпечення позову НТН, якою заборонив видавати ліцензії переможцям. Обом юридичним особам 5-го каналу було видано нові січневі ліцензії на 17 і 9 частот. А от каналу ТВі 33 частоти було вписано в ліцензію, яка видавалася після жовтневого конкурсу, де ТВі виграв свої перші п'ять ефірних частот і отримав статус регіонального мовника. Тобто в одній ефірній ліцензії опинилися зібраними всі 38 частот ТВі. Чому саме в такий спосіб було ліцензійно оформлено нові частоти ТВі, тепер навіть колишні члени Нацради пояснити не можуть. «Якщо підходити формально, оскільки Національна рада не приймала рішення про створення каналу мовлення з переліком певних частот, то ліцензії треба було видавати на кожну частоту. А чому зробили інакше - не знаю. Тоді пішло таке, що вже ніхто не засідав (після конкурсу робота регуляторного органу була заблокована протестом трьох членів Національної ради і судовими ухвалами. - ред.). Адже член Національної ради проголосував на конкурсі, а далі - працює апарат, працює керівництво», - каже екс-член Нацради Віктор Понеділко.

 

Генеральний директор каналу ТВі Микола Княжицький називає рішення апеляційного суду незаконним тому, що суд визнав нечинними додатки з частотами, які оскаржуваного конкурсу не стосуються. І хоча ліцензія каналу залишається чинною, саме в додатку №6 перераховано частоти і передавачі. Відтак, ТВі внаслідок судового рішення залишився без жодної ефірної частоти.

 

«Фактично з усіх додатків нам залишили тільки той, де перелічуються органи управління підприємства, і сам титульний бланк, де написано, кому видана ліцензія, серійний номер і строк чинності. Нечинними визнані додатки, які визначають, зокрема, програмну концепцію, перелік усіх частот. Зараз виходить, що в нас є чинна ліцензія, яка не дає можливості використовувати жоден канал, у тому числі й ті, які були отримані задовго до оскаржуваного конкурсу», - пояснює представник ТВі у суді, керівний партнер компанії Jurimex Юрій Крайняк.

 

Незважаючи на те, що представники каналу в суді неодноразово звертали увагу на можливість втрати ними всіх ефірних частот, суд так і не переформулював рішення в цій частині - найслабшій ланці судової постанови. Крім того, суд відхиляв клопотання про виклик свідків і про витребування в Нацради додаткових доказів - ліцензійної справи ТВі та аудіостенограми засідання від 27 січня, які б допомогли детальніше розібратися в усіх нюансах конкурсу і його наслідків. «Якщо вони вже пішли таким шляхом (визнаючи втрату чинності. - ред.), то мали визнавати не додатки такими, що втратили чинність, а ліцензію в частині тих частот, які були вписані до неї відповідно до рішень Нацради від 27 січня 2010 року. Тільки в такий спосіб юридично грамотно можна було вирішити це питання. Чому вирішили інакше? Або суди безграмотні, або є якась вища сила», - додає Юрій Крайняк. Тепер, за його словами, єдиний юридичний спосіб для каналу отримати назад свої п'ять жовтневих частот - скасувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду.

 

Іще одним цікавим додатком до ліцензії ТВі, визнаним нечинним, є додаток 6/а. Це той, де перераховано вже збільшені потужності передавачів ТВі. Представник Нацради в суді наполягав на тому, що регуляторний орган цього документу не видавав, а дізнався про нього з листа Концерну РРТ, який повідомляв Нацраду про те, що у своїй київській філії встановив передавач ТВі потужністю 2,5 кВт.

 

Нагадаємо, що ТВі, вигравши частоти з 10-ваттними передавачами, через Нацраду замовив висновки УДЦР про збільшення потужності і перенесення передавачів. Отримані з УДЦР висновки передбачали проведення натурних випробувань та узгодження зі спецкористувачами (військовими, авіацією тощо). Нацрада отримала ці висновки і мала прийняти рішення про дозвіл ТВі на употужнення передавачів. Проте окремого рішення вона не встигла прийняти, оскільки її роботу вже тоді було заблоковано, зокрема і позовами групи «Інтер». Однак генеральний директор ТВі Микола Княжицький у коментарі ТК наполягав, що в рішенні Нацради про звернення до УДЦР було записано: «у разі надходження позитивних висновків УДЦР внести відповідні зміни до ліцензії» (рішення від 11.02.2010 № 285). Відтак, тодішній керівник Нацради Юрій Плаксюк, за його словами, виконав це рішення, підписавши для ТВі додаток 6/а.

 

На вимогу суду ТВі надав цей додаток, на що представник Нацради зауважив: його видано на бланку для листування, а бланки для ліцензій мають геть інший вигляд. На жаль, сам Юрій Плаксюк відмовив «Телекритиці» в коментарі, поки він не ознайомився з рішенням суду: «Я не знаю, про який ви говорите додаток. Давайте, коли буде судове рішення, ми поговоримо».

 

Апелянти готують касації

Постанова апеляційного суду набула чинності з моменту оголошення 30 серпня. Відповідно до законодавства, сторони мають 20 днів для її оскарження. А з повним текстом судового рішення, як оголосив суддя Анатолій Денісов, вони зможуть ознайомитися вже 3 вересня.

 

На думку народного депутата, екс-генерального продюсера 5-го каналу Юрія Стеця, апеляційний суд мав наперед визначене рішення: «Було абсолютно очевидно, що це рішення у них було заготовлено наперед, судді майже жодного клопотання з боку 5-го каналу та ТВі  не задовольнили, судді не задовольнили прохання журналістів долучити їх до процесу, хоча тут в чистому вигляді порушуються їх права, в тому числі право на професію. Тобто, судді чітко показали: "що б ви не говорили, які б у вас не були аргументи, у нас є рішення, і ми його озвучимо"».

 

Микола Княжицький оцінює судове рішення як початок введення цензури в Україні: «Згідно з європейською практикою, навіть якби були якісь процедурні порушення з боку Національної ради, це ніяк не повинно було б стосуватися нас. Тому що суд не встановив жодних наших порушень в отриманні цих ліцензій». Крім того, канали групи «Інтер» не подавалися на деякі з виставлених на конкурс частот, а згодом узагалі публічно відмовилися від усіх виграних ними. На думку пана Княжицького, права цих каналів, таким чином, не було порушено: «Чому, коли ми подавали до суду на Хорошковського, нам суд сказав, що наші права не порушені, а тому не важливо, чи має Хорошковський правовий стаж? (суд відмовив ТВі у звільненні Валерія Хорошковського з Вищої ради юстиції. - ред.). А тут вимоги позивача, який сам сказав, що його права не порушені, суд задовольнив».

 

5 канал і ТВі, які були апелянтами в цій справі, мають намір оскаржувати постанову апеляційного суду у Вищому адміністративному суді України і подаватимуть касаційні скарги. «Ми будемо вимагати скасувати постанову від 30 серпня 2010 року в повному обсязі. Ми будемо просити відмовити в задоволенні позову "Службі інформації" та "Кіно-ТВ" у повному обсязі, щоб були чинними рішення, на підставі яких видані ліцензії, в тому числі - щоб були чинними ліцензії», - зазначила в коментарі ТК юрист компанії НБМ Тетяна Малашенкова.

 

Окрім цього, інвестор каналу ТВі звертатиметься до Європейської комісії з проханням захистити його інвестиції в Україні. «Наш інвестор є громадянином Великої Британії, а інвестиції йдуть через Кіпр», - пояснив Микола Княжицький. Свої збитки канал зараз рахує, орієнтовно вони становлять «десятки мільйонів гривень».

 

Єдиним способом врегулювати конфлікт навколо частот називає повторний конкурс і народний депутат Андрій Шевченко, який закликав Нацраду робити це публічно.  І Нацрада одразу після ухвалення судового рішення заявила про свою готовність провести повторний конкурс замість оскарженого, який транслюватиметься в прямому ефірі, і клопотатиме в Кабміні про отримання дозволу на конкурс. Для цього потрібно внести зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу, затвердженого урядовою постановою від 9 червня 2006 року. Віктор Понеділко зауважує, що зміни слід внести і до Плану розвитку інформаційного простору, на підставі якого Нацрада має оголошувати конкурс.

 

А от на думку Ярослава Порохняка, змін мають зазнати ще й конкурсні умови, зокрема грошові. «Адже ці частоти коштують шалених грошей, але ліцензійні збори дуже малі (на конкурс виставлялися 10-ваттники, які після згоди УДЦР мали перетворитися на кіловаттники; за підрахунками оновленої Нацради, якби в конкурсі брали участь потужні передавачі, ліцензія одного ТВі могла коштувати на 5 млн гривень більше. - ред.). Наприклад, коли ми купували канал НТН, то найціннішим були його частоти, за які були сплачені сотні мільйонів доларів. Якщо це бізнес, то нехай той, хто хоче максимально ефективно використовувати частотний ресурс, платить величезні кошти», - вважає він.

 

Цікаво, що генеральний директор 5-го каналу Іван Адамчук уже відгукнувся на пропозицію Нацради. За його словами, 5 канал братиме участь у наступних конкурсах і погоджується транслювати їх. Можливо, таку компромісну реакцію мовника викликала обіцянка регулятора, що 5 канал матиме переваги в конкурсі, умовою якого є розвиток інформаційного мовлення. Дехто вбачав пом'якшення позицій 5-го і в суді, де більше затятості й запеклості виявив ТВі, потужно представлений юристами і журналістами на чолі з генеральним директором.

 

Кримінальна справа проти членів Нацради

В апеляційному суді ТВі і 5 канал неодноразово клопотали про виклик свідків - колишніх членів Нацради, які 27 січня ухвалювали рішення по конкурсу. Однак суд ці клопотання відхиляв, посилаючись на те, що все зафіксовано в протоколі засідання Нацради - офіційному документі, долученому до матеріалів справи. Суддя, зокрема, цікавився у представника Нацради, чи відмовлявся хтось із членів регулятора від підписаного протоколу, і отримав відповідь: ні. Крім того, цей протокол ніхто зі сторін не оскаржував у суді.

 

Оголошуючи постанову в апеляційній справі, суддя Анатолій Денісов заявив: єдиною підставою для рішення апеляційного суду стали «незаконні і протиправні, з явними порушеннями» дії з боку Національної ради. І тут відбулася головна несподіванка: суд оголосив про окрему ухвалу до Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи щодо винних у цих діях осіб. По суті суд вирішив, що варто притягти до персональної відповідальності екс-членів Національної ради, оскільки кримінальна відповідальність не може стосуватися юридичних осіб. Як відомо, підсумки конкурсу 27 січня підбивали Андрій Мирошніченко, Юрій Плаксюк, Віктор Понеділко, Тетяна Лебедєва, Тетяна Мокріді. На деякий час на засідання заходив Віталій Шевченко, який заявив про свою неучасть у цьому процесі.

 

За словами Тетяни Малашенкової, окрему ухвалу може бути винесено, якщо суд вважає, що в діях певних посадових осіб вбачаються ознаки злочину. «Оскільки суд не наділений повноваженням порушувати кримінальну справу (крім двох випадків щодо публічних справ), то він має направити справу до підвідомчого правоохоронного органу за підслідністю, щоб той перевірив і встановив, чи є обставини для порушення кримінальної справи, чи немає, - каже вона. - Проте ст. 167 КАС передбачає, що ухвала має бути оголошена прилюдно з моменту її винесення. На жаль, суд її не оголосив - він просто зазначив, що така ухвала буде. З нашої точки зору, це є порушенням ст. 167. Оскаржувати ухвалу мають право особи, чиї права порушуються - у даному випадку це члени Національної ради. А якщо вони нині не були залучені в якості свідків і не обізнані про хід судової справи, вони для оскарження мають не просто формально знати, а отримати повний текст ухвали».

 

Нагадаємо, раніше Генпрокуратура, як і СБУ, вже вивчала обставини проведення січневого конкурсу - за поданням трьох членів Нацради, які відмежувалися від дій колег (Віталій Шевченко, Ігор Курус і Оксана Головатенко) та за поданням народних депутатів, зокрема Ганни Герман. ГПУ скеровувала до тодішнього в. о. голови Нацради Андрія Мирошніченка прокурорський припис «про усунення порушень». Проте пан Мирошніченко, сприйнявши документ як предмет особистого листування, сам відповідав на нього. Врешті-решт, ГПУ винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Усі ці матеріали дослідив Київський апеляційний адміністративний суд.

 

Віктор Понеділко вважає, що це спроби знайти винних у тому, що канали «вскочили в халепу». «Генеральна прокуратура вже двічі досліджувала цю тему, - нагадує він. - В третій раз, думаю, будуть уже викручувати руки й ноги і Генеральній прокуратурі. Ну, викличуть мене, що я можу додати до того, що вже розповідав? Прикро, коли в ці корупційні схеми, які не пройшли, намагаються втягнути правоохоронні органи». Під корупційними схемами він має на увазі боротьбу телеканалів за частоти і нагадує, що першим заблокувати конкурс через суд намагався ТВі. «Ішла підкилимна боротьба. Група "Інтер": віддай мені всі частоти, інша група: віддай мені всі частоти, а ще ж була "Альтернатива" (компанія Бориса Фуксмана. - ред.), яка гралася між "Інтером" і іншими: віддайте мені, я вам перепродам».

 

Микола Княжицький узагалі називає ухвалу суду про порушення Генпрокуратурою кримінальної справи помстою Хорошковського «людям, які не захотіли йому ці частоти подарувати, а провели справедливий конкурс», і проявами фашизму, «коли людей намагаються посадити ні за що».

 

Натомість Ярослав Порохняк відзначає професіоналізм і ретельність суду. «Справа була дуже докладно досліджена, було якісне ведення процесу, незважаючи на чимало спроб затягнути процес. А от кількість порушень, виявлених при цьому розгляді, свідчить про інші обставини, які слід вивчати. Ця справа є антикорупційною», - наголошує він.

 

Історія «частотної справи»:

9 жовтня 2009 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила конкурс ефірних телечастот (рішення про конкурс було прийняте 30 вересня 2009 року). Загалом на нього було виставлено 92 частоти (у день підбиття підсумків 3 були зняті з конкурсу) з передавачами малої потужності (10 Вт) й обсягом мовлення 24 години на добу. Участь у ньому взяли 42 телекомпанії: 25 регіональних і 17 київських, які разом подали 525 заявок. 16 грудня Нацрада почала підбивати підсумки, але оголосила перерву в засіданні через позов каналу ТВі, який боявся монополізації ринку внаслідок конкурсу і хотів отримати частоти поза конкурсною процедурою.

 

Зрештою, 27 січня Нацрада змогла підбити підсумки. Переможцями конкурсу стали 17 компаній: найбільше частот отримали телеканали ТВі (33) і 5 канал (26: НБМ - 17, «Експрес-інформ» - 9), група «Інтер» виграла 20 частотних присвоєнь (НТН - 9, «Мегаспорт» - 4, К1 - 3, К2 - 2, Enter Film - 2), по 2 частоти отримали Новий канал, СТБ, «Сіті» і ТОНІС, по одній - ТО «Коростеньтелебачення», ТРК «Немо», ТРК «Подолянин TV», ТРК «Ритм», ТРК «Радіо Мережа».

 

Наступного дня, 28 січня, канал НТН оскаржив результати конкурсу в суді. Згодом до нього приєдналися Enter Film і Enter Music (усі - група «Інтер»). Справи НТН + Enter Film було об'єднано в одну в Окружному адміністративному суді міста Києва, справа Enter Music залишалася в Київському окружному адміністративному суді (обласному), і тільки нещодавно її за підсудністю перевели до міського суду. НТН + Enter Film процес у першій інстанції виграли - суд скасував результати конкурсу. 5 канал і ТВі, які виступали третіми особами із самостійними вимогами на предмет позову, оскаржили це рішення. 30 серпня Київський апеляційний адміністративний суд виніс свою постанову

 

P.S. Відповідаємо на запитання читачів у коментарях.

 

У компанії НБМ (5 канал) залишаються чинними ліцензії на ефірне телевізійне мовлення на 36 каналах у 19 областях України та АР Крим НР № 0305-м (строк дії по 29 січня 2012 року), на супутникове телевізійне мовлення НР № 0405-м (строк дії по 1 грудня 2013 року), а також на супутникове радіомовлення НР № 1293 (строк дії по 1 грудня 2013 року).

 

У компанії «Експрес-інформ» (5 канал) залишаються чинними ліцензії на ефірне телевізійне мовлення на 39 каналах НР № 0304-м (строк дії по 29 вересня 2015 року), на ефірне телевізійне мовлення на 48 ТВК у Києві НР № 0303-м (строк дії по 28 листопада 2016 року), на супутникове телевізійне мовлення НР № 0496-м (строк дії по 13 березня 2018 року), а також на цифрове ефірне телевізійне мовлення на 43 ТВК у Києві (експериментальний мультиплекс, провайдером якого є «Експрес-інформ») НР № 1132-м (строк дії по 18 травня 2016 року).

 

У компанії «Телерадіосвіт» (ТВі) залишається чинною ліцензія на супутникове телевізійне мовлення НР № 0494-м (строк дії по 14 грудня 2014 року). Ліцензія на ефірне телевізійне мовлення НР № 1021-м (строк дії по 28 жовтня 2016 року) теж чинна, на відміну від додатків до неї. Тобто вона наразі не визначає, на яких частотах дає право мовити.

 

Фото - forumhelp.ru

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:
bbbo for KKKO // 01.09.2010 14:19
Нет, КККО, были и будут. Только их рейтинги будут ниже и денег они на рекламе будут зарабатывать поменьше.
Парамон // 31.08.2010 21:29
Судя по тексту, Пятый будет, ТВай нет. Если все их частоты были указаны в додатке к лицензии, и этот додаток суд признал таким що втратив чиннисть, то получается что втратили чиннисть все частоты. Если суд вынес именно то, о чем написано в статье, то непонятно что вякает Нацрада когда говорит что никто никого вещания не лишал. Или ТВай это и есть "никто"в понимании этих товарищей?
kkko // 31.08.2010 20:53
ну, а выводы? Пятого и Тивиай в эфире больше не будет? а то стока читал, а так и не понял...
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    Читайте також:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    17:10 28.07.2016
    Алексей Бондаренко для «Телекритики»