Третє пришестя фестивалю соціальної реклами

 

Своїм першочерговим завданням організатори вважають залучення професійних рекламних агенцій. Професіонали б і раді взяти участь у конкурсі, однак їм бракує часу – пріоритет все-таки надають роботі над комерційними замовленнями. Адже там і гроші, і зв’язки. Втім, рекламний бізнес теж хоче бути соціально відповідальним. І якщо є вільний день, рекламісти втілюють у життя ідеї соціальної реклами. Їм це теж вигідно. По-перше, в комерційній рекламі умови диктують замовники, які часто обмежують креатив, а в «соціалці» рекламіст сам собі критик. По-друге, саме соціальні принти й ролики приносять агентству дивіденди слави – призи на престижних світових рекламних фестивалях і конкурсах.

 

Отож, як повідомив член оргкомітету фестивалю, директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Артур Горін, організаторам удалося досягнути головної мети – залучити українських професіоналів до вирішення суспільних проблем інструментами реклами. Уже отримано заявки та матеріали від більшості рекламних агенцій та творчих студій країни. Серед робіт, поданих на творчий конкурс, є проекти благодійних фондів, студентські розробки та твори окремих художників і фотографів.

Однак саме через участь студентів НФСР попри всі намагання не може відхреститися від ярлика непрофесіоналізму. Спудеї досі становлять більшість у легіоні учасників (торік 90% робіт належали їхньому «перу»). З одного боку, студентів не можна назвати людьми далекими від реклами, оскільки вони – без п’яти хвилин випускники профільних навчальних закладів, майбутні фахівці з реклами. Тому мають широке рекламне бачення, їхня перевага – свіжість мислення. Вони й здобувають 40% призів на НФСР. З іншого боку, не маючи достатніх практичних навичок і технічних засобів, якість їхніх робіт далека від еталону. Власне, для студентів існує спеціальний Український студентський фестиваль реклами, з яким порівнюють НФСР. Проте член оргкомітету, головний редактор журналу «Маркетинг і реклама» Євген Ромат не вважає ці фести однаковими.

 

– Я входжу до обох оргкомітетів, – каже він, – і можу сказати, що фестивалі абсолютно різні. Їхня відмінність полягає передусім у місії. Український студентський фестиваль реклами – це підготовка обдарованої творчої молоді. Національний фестиваль соціальної реклами – це підняття соціальних проблем. У кожного є свої сильні сторони: фахівці беруть технікою, студенти – ідеями.

 

Водночас Євген Вікторович називає НФСР творчою зустріччю, де відбувається пошук ідей. Цього року ідеї вперше прийдуть із закордону. Ні, іноземних учасників не буде. Проте НФСР встановив партнерські зв’язки з московським та петербурзьким фестивалями соціальної реклами. Досвідом проведення МФСР з українцями поділиться голова Комітету реклами, інформації та оформлення міста Москви Володимир Макаров. Він проведе для вітчизняних рекламістів і чиновників презентацію свого дітища та продемонструє найкращі роботи московських колег.

 

ІІІ НФСР вперше матиме дві нових номінації: «Кращий Інтернет-проект» та «Комплексні соціально-орієнтовані проекти». Остання номінація торік була новелою та називалася «Комплексні соціальні рекламні кампанії». Нині ж вона дає можливість представникам соціально активного бізнесу презентувати, крім рекламних кампаній, свої соціальні PR та BTL проекти в рамках творчого конкурсу фестивалю.

Як розповів «Телекритиці» член оргкомітету, голова Спілки рекламістів України Михайло Старощук, відбір робіт здійснюватиметься в три етапи. Перший етап – формування шорт-листу фестивалю. На другому етапі журі визначить володаря гран-прі, переможців у номінаціях та дипломантів. Третій етап – проведення виставки робіт учасників творчого конкурсу та нагородження призерів. Побачити найкращі з рекламних творів можна буде протягом двох днів (30 листопада – 1 грудня) в конгрес-холі Президент-готелю «Київський».

 

У планах організаторів, крім традиційної виставки, проведення кількох круглих столів, майстер-класів та прес-клубу «Ринок соціальної реклами в Україні». До речі, експерти попередньо вже підрахували обсяги цього ринку. Зі слів Артура Горіна, 1,7 млн. грн. було передбачено на соціальну рекламу в держбюджеті 2007 року. Близько 1,4 млн. грн. було залучено Держсоцслужбою з позабюджетних джерел – через пожертви організацій та окремих осіб. Окрім цього, Мінпраці виділило ще 12 млн. грн. на створення та розміщення соціальної реклами. Плюс близько 15 млн. грн. витрачають на соціальну рекламу українські благодійні фонди. Порахувавши всі цифри, визначили, що на соціальну рекламу в Україні витрачається від 30 до 35 млн. гривень. Якщо порівняти це із загальним обсягом ринку комерційної реклами в Україні (1,65 млрд. грн. – дані Всеукраїнської рекламної коаліції за 2006 рік), виходить сума мізерна. До того ж, ці кошти у 8–12 разів нижчі за ті, що припадають на соціальну рекламу в країнах Євросоюзу.

 

Щоб надалі отримувати найповнішу та найдостовірнішу інформацію про ринок «соціалки», НФСР започатковує новий проект – моніторинг стану ринку соціальної реклами в Україні. Двічі на рік шляхом експертного опитування вимірюватимуть відповідні цифри. Євген Ромат розповідає, що для проведення дослідження залучатимуть провідних операторів ринку реклами, професійні рекламні організації, компанії з моніторингу, фахові видання та замовників соціальної реклами. «Телекритику» запевнили, що перші результати моніторингу ми побачимо вже наприкінці травня наступного року.

 

У такий спосіб, можливо, вдасться зрозуміти, скільки насправді потрібно Україні грошей для проведення соціальних кампаній. Та виявляється, не тільки в мінімальних сумах проблема «соціалки». Артур Горін переконаний, що насамперед потрібно побороти одну з найбільших проблем розвитку соціальної реклами – планово-радянський підхід місцевих чиновників до створення соціальної реклами, так би мовити, «для галочки». І не завадить чимшвидше вдосконалити законодавство про державні тендери та про спонсорство.