На старті бюджетного марафону

незалежний експерт-дослідник телебачення і радіомовлення 04-10-2001

Головний фінансовий документ країни перед тим, як стати законом, проходить етап „експертизи” у профільних комітетах ВР.Як же виглядає запропонований Кабміном проект Державного бюджету України на 2002-й рік у світлі запитів державних установ інформаційної сфери? Загальна сума фінансування з казни їхніх потреб і на цьому етапі сягає 193,5 млн. грн. Багато це чи мало? На 18,7 мільйона більше від цьогорічного. Але всього-навсього складає піввідсотка видаткової частини Держбюджету країни. Головне ж, як відзначалося на засіданні Комітету Верховної ради з питань свободи слова та інформації, де зараз проходить первинну “обкатку” бюджетний запит інформаційників, поданий урядовцями проект не передбачає якісних змін у підходах до використання навіть тих невеличких коштів, які держава направляє на розвиток цієї сфери.

Традиційно найбільший шмат “ЗМІївського пирога” мав би надійти Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення (звичайно ж, на фінансування двох останніх складових його тріади) – 179,5 млн. грн.. Правда, це відомство запросило додатково ще майже стільки ж коштів. Бюджетний, а за ним – і профільний, комітети дружно угамували цей апетит ідеологічного монстра, і загалом “заспокоїли його душу” на 152,4 мільйонах. Тож фактично 10-відсотковий “плюс” у порівнянні з роком нинішнім може стати лише слабенькою втіхою для відомства Івана Драча, яке, певно, невдовзі чекають чергові реорганізаційні часи, коли через 2 тижні господар кабінету на Прорізній, 2 має за віком залишити державну службу. Основний же закид парламентарів на адресу цієї структури – відсутність бачення способів удосконалення використання бюджетних ресурсів і підвищення їхньої стимулюючої ролі. Як і раніше, переважає так зване “цільове” фінансування замість впровадження заохочувальних форм використання коштів. Депутати наполягають, аби бюджетне фінансування телебачення і радіомовлення велося виключно шляхом державного замовлення на виробництво програм і їхнє поширення, до того ж, як правило, через відкриті тендери. А це, як засвідчила практика нинішнього року, і є ахіллесовою п’ятою Держкомінформу. Все так же серйозно “провисає” борг центральних та місцевих державних ТРК перед Концерном РРТ, у “кам’яному віці” перебуває технічна база регіональних телерадіокомпаній.

І все ж з’явився хоча б невеличкий промінчик надії, що у сфері українських електронних мас-медіа наступного року станеться якісний прорив. На засіданні профільного комітету Верховної Ради його голова Олександр Зінченко, а за ним – і віце-прем’єр Володимир Семиноженко та ряд народних депутатів активно дебатували тему започаткування супутникового телевізійного мовлення. Для цього є суттєві передумови: Україна володіє трьома позиціями на геостаціонарній орбіті; космічні системи, які продукуються у Дніпропетровську, служать втричі довше, аніж ті ж російські „Горизонти”. І коштуватиме це на перших порах всього-навсього 21,5 млн. грн.. А віддача обіцяє бути колосальною! Тож народні обранці при сприянні уряду вирішили дружно „натиснути” на бюджетний комітет, аби вишукати фінансові можливості уже з наступного року започаткувати національне телемовлення „з піднебесся”.

Порадував профільний парламентський комітет голову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Бориса Холода, підтримавши його прохання щодо збільшення фінансування цього конституційного позавідомчого органу з 2,5 до 4-х мільйонів гривень. Йдеться про кардинальне облаштування регіональних і обласних представництв Нацради. Бо справи з контролем телерадіоефіру особливо на місцях просто кепські. Ось хоча б такий факт: у Донецькій області, де діє понад 70 теле- і радіокомпаній з сумарним добовим обсягом мовлення близько 800 годин, донедавна взагалі не було представника Нацради. Та й що суттєвого може зробити всього-навсього один „контролер” у густо заселеному ефірі таких областей, як Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Харківська чи в тому ж Криму? У світлі ж останніх міжнародних подій вельми актуальною є вимога до якісного наповнення програм, запобігання масованому вихлюповуванню на телеглядачів фільмів та серіалів з елементами насильства, жахів, порнографії. Тож півтора мільйона додаткових гривень дозволять Нацраді не лише збільшити свої штати на півсотні активних „багнетів”, а й забезпечити можливість проведення моніторингу ефіру на сучасному рівні.

...Отже, бюджетний процес в Україні стартував. До 5 жовтня фінансова „кутя” буде варитися у профільних комітетах ВР. Затим апетити галузевих колег, примножені відчуттям близького початку парламентських перегонів, спробує ввести у прийнятні рамки реальних фінансових можливостей держави бюджетний комітет. Ну, а далі – в середині жовтня – баталії перенесуться під скляний купол зали засідань по вул.. Грушевського. Державним інформаційним структурам хочеться сподіватися на щось краще у новому фінансовому році. Та навряд чи багато їхніх надій збудеться: адже бюджетна нива для них, як і завше, засівається із зернин, зметених по закутках казенної комори...

Версія для друку * Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.