Круглий стіл про повну заборону реклами тютюну
«Телекритика»
18.03.2011 19:49

14 лютого 2011 року відбулося громадське обговорення законопроекту №5164 про повну заборону реклами тютюну, яке організувала «Телекритика». У круглому столі взяли участь народні депутати, експерти, представники громадських організацій, журналісти.

 

Модератор круглого столу, оглядач «Телекритики» Світлана Остапа:

- Доброго дня всім! Сьогодні на обговорення виноситься дуже цікава тема, яка чекає на своє вирішення дуже багато років. Ми би хотіли цю тему сьогодні розглянути ще раз і винести на публічне обговорення законопроект про повну заборону реклами тютюну. Коли в суспільстві чують про те, що щось хочуть повністю заборонити, у багатьох відразу виникає пересторога.

 

Але в цьому випадку парламент хоче повністю заборонити рекламу шкідливої звички, яка впливає на генофонд нації. 30 листопада 2010 року в першому читанні був прийнятий законопроект про повну заборону реклами тютюну. За нього проголосували 303 депутати - це конституційна більшість, тобто в нього є дуже великий запас міцності. Та все ж і юридичне управління парламенту, і опоненти закидають, що цей законопроект містить деякі положення, які треба змінити. Ми сьогодні хотіли би поговорити саме про ці положення.

 

Зокрема, законопроектом передбачається врегулювання таких питань: повна заборона реклами, стимулювання, продажу та спонсорства тютюнових виробів і відповідальність осіб, які порушують вимоги законодавства щодо повної заборони реклами, стимулювання, продажу та спонсорства тютюнових виробів.

 

Юридичне управління Верховної Ради зазначає, що загалом законопроект дуже корисний і потрібний, але водночас просить розглянути такі питання. Зокрема, юристи вважають, що деякі питання, які врегульовує законопроект, виходять за межі його регулювання. Наприклад, дегустацію вони вважають невід'ємною складовою частиною виробництва тютюнових виробів, і тому, на їхню думку, такі заходи не можна кваліфікувати як рекламу. А законопроект забороняє.

 

Друге зауваження. Викликають застереження норми, які стосуються відповідальності за порушення заборони реклами. Розмір штрафів, який передбачається за такі порушення, значно перевищує мінімальний розмір штрафів за скоєння злочинів. На думку юристів, все-таки вирішальною умовою для досягнення мети у вихованні особи має бути не покарання, а невідворотність покарання.

 

Також треба доопрацювати деякий термінологічний апарат проекту. Зокрема, юристам незрозумілі такі терміни, як «інформаційні кампанії», «заходи для населення». Вони не переконані, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову та доходну частини державного і місцевих бюджетів. І насамкінець вони вважають, що між забороною реклами тютюнових виробів і палінням не існує прямого зв'язку.

 

Але у зв'язку з тим, що «Телекритика» відстежує дуже багато матеріалів у ЗМІ, стало видно, що після ухвалення у першому читанні законопроекту про повну заборону тютюну з'явилася велика кількість замовних публікацій не на користь проекту. В деяких публікаціях, навіть ображають народних депутатів за їхнє бажання ухвалити цей закон. Тому ми хотіли би поговорити на цю тему, почути всі «за» і «проти».

 

 

Народний депутат Юрій Мірошниченко (фракція Партії регіонів):

- По-перше, хотів би подякувати і «Телекритиці», і всім журналістам, які активно спостерігають за кампанією по боротьбі з тютюнопалінням, беруть участь у сьогоднішньому заході, за те, що всі ви небайдужі. Адже всі ми розуміємо, що тютюнопаління є надзвичайно небезпечним явищем, яке впливає на здоров'я людей, на генофонд, на майбутнє нашої країни. Тому в цьому питанні я хочу вас запевнити, що не лише ті, хто підписалися під цим законом, але й цілий ряд народних депутатів залишаться принциповими у своєму намаганні зупинити будь-яку пропаганду тютюнопаління в країні. Оскільки ми будуємо свою точку зору і на наукових дослідженнях, і на моральних принципах, і на низці своїх особистих спостережень щодо того, що пропаганда, або реклама спокушає до тютюнопаління. Особливо, коли йдеться про дітей, підлітків, які ще не встановили систему цінностей, і для них тютюнопаління є ознакою солідності, можливо, дорослості. Вони якраз, як найбільш вразливі верстви громадян України, найбільше потерпають від реклами тютюну.

 

Ми можемо сказати, що є чітка залежність між кількістю заходів по пропаганді і кількістю людей, які палять. Особливо, коли йдеться про підлітків, які починають палити. Вплив реклами, вплив пропаганди на молоде покоління є науково доведеним і надзвичайно потужним.

 

Тому я ще раз хочу наголосити, що наш намір є принциповим, ми не відступимо від нього.

 

Тепер що стосується безпосередньо змісту самого закону. Оскільки ми говоримо про пропаганду в широкому плані, а це реклама, це спонсорство, це стимулювання продажу тютюнових виробів, то в цьому сенсі ми можемо говорити про доопрацювання понятійного апарату, юридичних дефініцій і т.д. Але ми ніяк не можемо змиритися, щоб залишити прогалини в законодавстві, які би дозволили нав'язувати мешканцям України цю шкідливу звичку.

 

У мене є ціла купа матеріалів, пов'язаних із зауваженнями, статистикою. От у нас були закиди щодо заборони реклами, яка начебто створює бюджет для країни, створює рекламний бюджет для засобів масової інформації. В цьому контексті ми хочемо сказати, що для декого, можливо, гроші не пахнуть. Але я переконаний, що походження коштів, у тому числі, коли йдеться про рекламу, має значення. Що ми пропагуємо? На чому ми заробляємо? Заробляємо на смертях, заробляємо на сльозах? Заробляємо на тому, що наші громадяни в результаті страждають на рак? Я думаю, що це неприпустимо, і я переконаний, що ви мене підтримаєте.

 

Що стосується замовних статей. Їх дійсно дуже багато. Але я хочу підкреслити, що наші опоненти також мають право висловити свою точку зору. Навіть, якщо вона нам не подобається. Кожен з тих, хто читає ці статті, я думаю, зможе розібратися, де є прагнення вирішити проблему, а де є прагнення дискредитувати ідею. Я думаю, що це нас загартовує робить ще принциповішими. Тим більше, що ми бачимо, що це несправедливо. В цих публікаціях навіть є звинувачення у тому, що, начебто, хтось кошти якісь виділяє на ухвалення цього закону.

 

Я хочу нагадати такий давньоримський вислів: «Шукай, кому вигідно?» Чи мають зиск депутати Мірошниченко, Шевченко, Пінчук або будь-який інший, який дотичний до цього закону, з того, що він лобіює цей закон? Ні, ми зисків не маємо. Зиск має українське суспільство.

 

Разом з тим ті, хто пишуть, хто наводить аргументі, які мені здаються непереконливими, є так чи інакше зацікавленими у тому, щоб збільшувалися продажі тютюнових виробів. Це дуже важливо пам'ятати.

 

Далі є питання, пов'язане зі спонсорством. Опоненти кажуть: як же так, як будемо проводити молодіжні заходи, чи концерти, як будемо розвивати благодійність, якщо не буде спонсорства? А ми заперечуємо його в принципі. Оскільки, я тут вже кажу як правник, спонсорство передбачає інформування про спонсорів. Якщо є компанії, в тому  числі і тютюнові виробники, які хочуть допомогти якомусь благодійному заходу, то є юридично визначена категорія - благодійний внесок. Будь ласка. І от тут ми виявимо їхні справжні мотивації. Якщо це намагання себе пропіарити як спонсорів, створити собі позитивний імідж, щоб лейбл або бренд прозвучав, то ми перекриваємо їм таку можливість. Я ще раз наголошую: наша принципова позиція - ніякої пропаганди тютюну.

 

Тому справжнє намагання підтримати благодійні заходи цілком можуть бути реалізовані в межах існуючого законодавства як благодійні внески. Це щодо спонсорства.

 

Далі, що стосується дегустації. Я думаю, вам не варто говорити, що вони називають дегустацією. Це запрошення скуштувати, спробувати. Але українське суспільство апріорі заперечує навіть теоретичне використання цигарок. Ми обмежуємо активність громадян в частині тютюнопаління. Тому дегустації ніяк не можуть вписуватися в логіку, яка передбачена законом.

 

Надмірність відповідальності. Теж як правник можу сказати. Завжди відповідальність є такою, яка може демотивувати займатися тією чи іншою діяльністю. Не можна порівнювати з іншими видами правопорушень, а лише з тим, наскільки той чи інший запобіжний захід або санкція буде утримувати від таких повторень суб'єкта правопорушення. Якщо йдеться про штраф в 200-1000 гривень для виробника цигарок то, звісно, така санкція його не зупинить. Нам треба такі запобіжники, які робили би недопустимим, навіть з точки зору порушника, таке порушення.

 

Тому ми консультувалися і з експертами, який обсяг цієї санкції буде достатнім для того, щоб зупинити подібні правопорушення. Бо для виробників цигарок це лише економіка. І якщо треба сплачувати якісь штрафні санкції, які вони просто можуть закладати в собівартість, то вони будуть постійно порушувати закон, сплачуючи ці штрафи. Ми цього допустити не можемо і, власне, тому ми запроваджуємо саме такі санкції.

 

Так само як непереконливими є ті звинувачення на нашу адресу щодо того, що це суттєво вплине на доходи бюджету. Заперечую. Тому що обсяг активності здорових людей значно перевищить ті втрати. Мало того, ми не говоримо скільки зекономимо на лікуванні цих громадян. Сама профілактика зекономить державі значно більше коштів, ніж ті доходи до бюджету, які побудовані на руйнації здоров'я громадян України.

 

Хочу закінчити прогнозом. Я думаю, що проходження цього закону в другому читанні буде непростим. Власне, тому звертаюся до всіх журналістів, до всіх об'єднань громадян, до небайдужих людей, до батьків. Якщо ми будемо пасивні зараз, то ви бачите, як наші опоненти активізувалися. Вони будуть намагатися все робити, щоби цей закон не пройшов. Тому лише наша спільна з вами активна діяльність в цьому напрямі дозволить раз і назавжди поставити крапку на пропаганді тютюнопаління в країні. А ми зі свого боку як народні депутати, яких ви бачите за цим столом, зробимо все і не зрадимо тих, хто поклав на нас свої сподівання.

 

 

Світлана Остапа:

- Україна 15 березня 2006 року ратифікувала рамкову конвенцію Всесвітньої організації з охорони здоров'я по боротьбі з тютюном. Вона набула чинності 4 вересня 2006 року. Цією конвенцією передбачено, що кожна сторона має ввести повну заборону на рекламу тютюну не пізніше, ніж за 5 років. В Україні цей термін спливає 4 вересня 2011 року. Тобто, часу залишилося фактично півроку.

 

 

Народний депутат, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко (фракція БЮТ):

- Я один із авторів цього законопроекту, але зараз буду говорити як голова комітету, в якому є різні думки щодо цього законопроекту. По-перше, про новини. У нас завершився термін, який відведений на внесення поправок до законопроекту. В комітеті зареєстровано 60 поправок до законопроекту. Найактивніші депутати Олександр Голуб, Юрій Кармазін, Анатолій Кінах, Наталія Королевська, Олена Кондратюк, Ксенія Ляпіна, Юрій Мірошниченко, Леся Оробець, Артем Синиця, Тарас Чорновіл та інші депутати.

 

У нашому комітеті за підготовку цього законопроекту до другого читання відповідає голова підкомітету з питань реклами Олена Кондратюк. На жаль, вона з особистих причин не змогла сьогодні бути з нами. Але вона вже працює над цими поправками.

 

Можу також сказати, що на найближчому засіданні комітету, яке буде в середу, я як голова комітету пропонуватиму створити робочу групу, яка буде готувати цей законопроект до другого читання. Засідання нашого комітету проходять у відкритому режимі, тобто кожен бажаючий громадянин України може прийти, долучитися. Тому, кому цікаво - ласкаво просимо.

 

Тепер по суті. Моє переконання чітке: антитютюновий законопроект якнайшвидше повинен стати законом. Друге місце в Європі за продажами цигарок і третє місце в Європі за кількістю хворих на туберкульоз - для мене цифри такого порядку є абсолютно очевидними. Вони не лишають сумнівів, як ми далі повинні рухатися. І це навіть не питання, як у хірургів, різати чи не різати. Точно різати. Інше діло, що треба подумати, як різати так, щоб ми не повідрізали ті частини тіла, які ще знадобляться далі.

 

Тепер по речах, які, можливо, є предметом для вдосконалення цього закону. Я бачу два моменти, на які хотів би звернути увагу. Перший стосується інтернету. Я думаю, що заборона реклами в інтернеті виглядає проблематичною з точки зору практичного застосування. По-друге, маю особисту думку, яка зводиться до того, що інтернет в сучасних українських реаліях є територією свободи, і якщо ми дозволимо державі зараз регулювати інтернет, я думаю, ми можемо отримати наслідки для суспільства і для журналістики не зовсім ті, на які розраховуємо. Тому я би дуже делікатно ставився до будь-яких спроб дати державі механізми впливу на інтернет.

 

Друга позиція. Я чув чимало засторог про те, що цей закон може бути використаний для того, щоб заборонити журналістам писати про те, що відбувається на тютюновому ринку, про проблеми, пов'язані з тютюнопалінням і т.д. Я думаю, що нам потрібно зробити все, щоб те визначення, яке буде в остаточній редакції, не впливало на право журналіста писати про життя.

 

Останнє, по пропозиціях. Я бачу в залі чимало людей, з якими ми разом працювали над змінами і над попереднім пакетом змін до закону про рекламу, які стосувалися алкогольної і тютюнової тематики. Я вважаю, що це був дуже успішний досвід. Починаючи з 2006 року, в парламенті п'ятого і шостого скликання я очолював цю робочу групу. І за результатами тодішньої нашої роботи я можу сказати, які речі спрацьовували добре.

 

Перше - зміни повинні бути передбачуваними, коли всі учасники ринку прекрасно розуміють логіку, якою рухається держава. Друге - підготовка закону до другого читання повинна бути в максимально відкритому режимі, тобто всі громадські активісти, всі зацікавлені сторони, індустрія повинні знати, що їхній голос буде почутий. Третє - ми повинні думати про максимальну політичну підтримку, максимальною кількістю народних депутатів, бажано всіма фракціями в залі остаточної редакції. Це змушує нас шукати не просто компромісну, а консенсусну версію, за яку ми зможемо отримати переконливу більшість, як це було зовсім недавно, наприклад, із законом про доступ до публічної інформації. На цьому й будемо стояти.

 

 

Народний депутат Євген Царьков (фракція КПУ):

- Тут правильно вспомнили про рамочную конвенцию. Раз мы стремимся быть цивилизованным государством, то не только нужно устанавливать квоты на нашем продуктовом рынке, но и исполнять перед Европой такие нормы, которые в сентябре этого года мы обязаны будем выполнить.

 

Второе. Журналисты упрекнули, не будет ли это нарушением конституционных прав. У нас есть статья 34 Конституции Украины, в которой четко говорится, что «кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, кожен має право вільно збирати і зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб». Но дальше жирным там четко написано: «здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах охорони здоров'я населення». Я говорю не о моральности, а о законности, конституционности этого закона. Поэтому тут сразу отметаются все упреки.

 

Вторая норма. У нас любят стремиться в Европу. Вот список тех стран, в которых ввели полный запрет на рекламу табака. Это не только страны, которые недавно стали цивилизованными в понимании нынешних демократов, но и такие, как Испания, Швеция, Великобритания, Бельгия, Австрия и другие. Это нормальный пример, чтобы понимать, что эта норма совершенно европейская.

 

Я выезжал на несколько табачных фабрик по приглашению сторон, и я оттуда вынес следующую логику. Первое - все топы, те, которые из-за рубежа здесь работают за очень большие деньги, никто не курит. Никто из топов не курит и не курил, кто курил - бросил. Второе - спросил про их детей. Улыбнулись: тоже никто не курит.

 

Третье - по поводу того, что ограничение рекламы табака может повлиять на какие-то прибыльные процессы, будь то для государства, будь то ущемление прав бизнеса. По логике вещей - журналистам эту информацию легко найти в интернете - акционеры всех крупных табачных корпораций - это совершенно разные люди, даже из разных стран. Поэтому у них цель одна - прибыль. Тут логика элементарная. Когда они собираются в конце года и подводят итоги, я был на одном таком семинаре, то понятно, убедить менеджменту в расходах на рекламу будет сложно, если они не докажут, что реклама увеличила объемы продаж и, соответственно, потребления. Поэтому здесь тоже логика совершенно железная.

 

Если мы полностью запретим рекламу, однозначно менеджментом просчитано, что у них будет падение продаж, а значит и потребления, и прежде всего это понятно. Того, кто курит, того сложно в чем-то переубедить, потому что на фоне того, что есть в политике, курить - это как ковыряться в носу.

 

С другой стороны, основная категория под ударом - это дети, которым в красивой упаковке преподносят рекламу этой наживки. Когда им недоступно нормальное оздоровление, когда им недоступные нормальные продукты питания, нормальные сладости, то, идя со школы, он купит за 5-7 гривен пачку сигарет.

 

Здесь совершенно лицемерная позиция, когда говорят, что мы ограничиваем свободу слова на рекламу этой продукции, на ее конкуренцию. Если более качественная пачка, значит, она в отличие от того, что продают молдавский табак, будет менее вредной. Тоже сравнение совершенно понятно. Это как родителям рассказывать, педофил подошел к ребенку бритый или небритый. Все равно он наносит вред. Ни с одной еще рекламы не было доказано, насколько одна пачка сигарет или другая была менее вредна для здоровья.

 

«Телекритика» молодцы, это вообще героический поступок. Я понимаю, что СМИ - это медиа-бизнес. И вот они рискуют публиковать исследование (за 2009 рік, ТК), что в каждом красивом журнале реклама табака - была прибыль номер один.

 

Поэтому, конечно, поддерживаю коллег, что нам сложно будет во втором чтении протолкнуть этот закон, потому что кто-то будет говорить об ущемлении свободы слова, кто-то, как Тарас Чорновил, будет искать участие зарубежных грантов. Сразу говорю. Если знаете, скажите. Мы как инициаторы закона разберемся.

 

А еще для фамильярности и двуличия тех же средств массовой информации хочу привести выдержку, она мне очень понравилась, из журнала «Натали». Действительно, нет, чтобы сказать - это рак, это вредно, они приводят вот такую грамотную статью. «Доктор Джозеф заметил, что курильщики в два раза реже страдают депрессиями, только этот эффект обусловлен вовсе не действием табачного дыма и никотина, а сосательным рефлексом». Знаете, для «Натали» или ее учредителя я бы сказал, что это личное и от Фрейда. Но такое пропагандировать в журналах, потому что они доступные, категорически нельзя.

 

Мы - народные депутаты из каждой фракции - объединились, потому что нас не интересует составляющая бизнеса. Правильно сказал Мирошниченко, что нас интересует здоровье нации и нас интересует моральность, в том числе зарабатывания денег, в этом государстве.

 

 

Народний депутат Дмитро Ветвицький (позафракційний):

- Я хочу добавить к сказанному моими коллегами, что в действительности все мы знаем, что ничего хорошего в табакокурении нет. И развивать нам эту отрасль, привлекая молодых людей, граждан Украины к табакокурению нет никакого смысла. В первом чтении законопроект был поддержан действительно довольно серьезно, 303 народных депутата. Это, учитывая то, что в зале Верховной Рады присутствовало 400 человек.

 

У нас есть на сегодняшний день хорошая возможность побороться и принять четкий, качественный законопроект о запрете рекламы табачных изделий. Единственное, хотелось бы побороться сейчас за то, чтобы не было внесено таких поправок, которые бы исказили сам смысл этого законопроекта. Я считаю, в Верховной Раде Украины должны приниматься законопроекты, становиться законами так, как было при царе. Если делалось, то на 50 или на 100 лет.

 

Мы все понимаем - Европа к 2050 году полностью откажется от курения. Останется курильщиков совершенно какое-то небольшое количество. Те люди, который сейчас курят в Украине, продолжают употреблять табак, не нуждаются в рекламе. Они сами знают, сколько это стоит, и как вредит здоровью. А привлекать новых молодых граждан я считаю это совершенно не нужно, не целесообразно, не цивилизовано.

 

Как член бюджетного комитета Верховной Рады Украины хочу сказать, что никакой дополнительной прибыли это нам не принесет. У нас производят табачные изделия в основном транснациональные крупные корпорации, которые хотят единственного - получить на нашей территории прибыль, продать больше сигарет. Нам такие деньги в бюджет не нужны. Мы, с одной стороны, что-то получаем, но государство будет тратить на лечение гораздо большие суммы, потому что вред курения для здоровья давно доказан, я не хочу сейчас на этом останавливаться.

 

На мой взгляд, нам необходимо принять очень жесткий закон, который дал бы нам возможность в ближайшие 30-40 лет прийти к тому, что молодые люди полностью откажутся от табакокурения, активные люди тоже не будут курить, и мы сможем оздоровить свою нацию.

 

Я думаю, нам необходимо повышать акцизы на табачные изделия для того, чтобы наполнять бюджет и чтобы такие товары, как сигареты, не были дешевыми, доступными в первую очередь детям, когда родители дают на пирожок по три гривны, дети вдвоем-втроем сбросились, купили пачку сигарет.

 

Опыт работы Верховной Рады шестого созыва говорит о том, что если общественность поддерживает законопроекты, то они зачастую становятся законами. Так было по запрету игорного бизнеса. Так же общество сегодня на 70% поддерживает именно принятие закона, который запретит рекламу. Те, кто курят, понимают, чем они занимаются, и будут продолжать либо курить, либо бросать. А молодежь уже не будет попадаться на эту совершенно антисоциальную аморальную рекламу, что необходимо покурить, провести свободно время. Здесь необходимо поставить точку, принять закон и запретить рекламу табачных изделий.

 

 

Світлана Остапа:

- Хочу поставити запитання до Тараса Чорновола. В одній з публікацій, яку ми знайшли минулого тижня, є така цитата. Народный депутат Тарас Черновил заявил, что новая инициатива (мається на увазі цей законопроект) - это отработка серьезных зарубежных грантов, а на лоббирование этого документа в Верховной Раде было потрачено от 400 тысяч до нескольких миллионов долларов. Хочу поставити питання, ви дійсно це казали?

 

 

Народний депутат Тарас Чорновіл (депутатська група «Реформи заради майбутнього»):

- Я хотів почати з іншого, але є питання - даю на нього відповідь. Мені це видання якраз зробило погану послугу, тому що, по-перше, я не давав інтерв'ю і не робив заяви з цього приводу. Але в курилці разом з журналістами ми цю тему достатньо багато обговорювали, і питання щодо корупційної складової не в законодавчих процесах, а в так званій боротьбі проти куріння, яка робиться назовні, без видимого результату, дуже помітна якраз корупційна складова. Я це наводив інший приклад у кількох своїх коментарях і інтерв'ю. Про депутатів і 400 тисяч - я не знаю, звідки воно взялося, я такої цифри ніколи не чув, її не озвучував. Причому я підозрюю, що суми, не по даному законопроекту, а суми взагалі, які йдуть в цю так звану боротьбу від одного з фондів, які є в Україні, вимірюються принаймні на один нуль більше. Тільки не вам ці гроші дали, тому що, я думаю, законодавча робота, використовують депутатів часто. Тепер дозвольте мені закінчити по питанню.

 

Те, що стосується позицій в тій статті, я з більшістю з них згоджуюся, але справа в тому, що вони дійсно мене підставили, тому що я не говорив про ті 400 тисяч. А називав я регулярно попереднього керівника міністерства охорони здоров'я пана Митника, роблячи йому не звинувачення, а закиди, тому що у мене прямих доказів не було. У процесі підготовки рекомендацій щодо уругвайського саміту домовленостей по тютюну, я спіймав міністерство на тому, що ними направлялася людина з позиціями, які суперечили позиції Кабінету міністрів. Тобто, міністерство охорони здоров'я порушило рішення Кабміну, зробило корупційний акт, направивши сторонню особу, яка виклала позицію, яка суперечить позиції українського уряду. Як на мене, це є кримінальний акт, з яким треба розбиратися.

 

Тепер щодо нашої теми. Хто сказав, що я проти обмеження реклами тютюнопаління? Я вам більше того скажу, щоб почати з веселої нотки: я був би абсолютно не проти сам же кинути палити, так вже це набридло. Я перестану бути депутатом, перестану нервуватися з кожної причини і автоматично кину курити. Але я би кинув швидше, якби менше було цієї дурної кампанії. Повірте мені, так, як ви боретеся проти тютюнопаління - з дутими цифрами, з абсолютно необґрунтованими речами, дуже примітивною рекламою. Чесно кажучи, якщо зараз кину, то виглядатиме так, ныби пішов на поводу у абсолютно неадекватних способів боротьби. Тому не хочеться.

 

Боріться адекватно. Коли я дивлюся на кількість людей, які померли від тютюну, то, вибачте, всіх, що померли, можна автоматично записати, що вони померли від тютюну. Всі, хто курив, колись помре. Я особисто знав бабуся, яка почала курити в 7 років, а померла в 114. То від чого вона померла? Від тютюну чи, може, від старості?

 

Троє з моїх чотирьох дідусів і бабусь померли від раку. Ніхто з них ніколи в житті не курив. Я підозрюю, що вони теж записані в жертви тютюнопаління. І так можна продовжувати далі. Спосіб боротьби неадекватний.

 

Друге перед тим, як перейти до законопроекту. Ще кілька таких риторичних питань. Ви задумувалися, панове, чому, чим більше ми боремося проти куріння, тим більше зростає в Україні рівень онкологічних захворювань. Я не говорю про пряму пов'язаність з вашою боротьбою.

 

У мене питання. Хтось сперечатиметься, що у нас в Україні зростають онкозахворювання? Візьміть дані МОЗ України. Чорнобиль чомусь не привів так одразу швидко до цього зростання. Воно поступово зростає. Я говорю про вашу боротьбу. Ви прив'язуєте Чорнобиль, про який ви тільки що сказали, до реальної боротьби проти тютюнопаління. Але порівняно з цим чомусь відбувається це зростання. Чому? Чим кращі звіти про боротьбу з тютюнопалінням, які ми бачимо весь час: в Україні курить на 30-40-50% менше. Я подивився ті звіти, вони мені нагадують звіти з іраксько-іранської війни, коли порахували жертви з обох боків по їхніх офіційних повідомленнях зустрічних і вийшло, що в Іраку не існує взагалі вже жодної людини, вже в мінусі, а в Ірані десь половина населення зникла. Люди, думайте, яким ви способом боретесь, не виставляйте себе на сміх.

 

Але чим менше людей за вашими звітами курить - я думаю, що ті звіти навіть десь побудовані на офіційних даних з продажу, - тим більше ми бачимо в тому числі і молодих людей з цигарками в зубах. А ви ніколи не задумувалися, що при нашій дірявій митниці, при нашій системі абсолютно корумпованих чиновників і працівників силових структур у нас ідеально відкривається контрабандна і контрафактна продукція, яка у нас в Україні робиться в дуже поганих умовах. В яких умовах? Можу навести приклад. Поїдьте в район Снятина, подивіться, де біля дороги, де вихлопи, в тому числі зі свинцем, на парканах сохнуть тютюнові листки. Ви знаєте, вони потім будуть не як самокрутки, вони продаються як «Мальборо», тільки на базарі без акцизних марок. Це реальний факт.

 

 

Юрій Мірошниченко:

- То як ви до нього ставитесь до Закон про повну заборону реклами?

 

 

Тарас Чорновіл:

- Ви ж теж не з закону почали. Ви говорили майже весь виступ про те, як треба боротися з курінням. Я теж кажу: треба боротися. Але давайте боротися мудро, логічно і адекватно. Тому що, на мій погляд, якщо почати робити всі норми, які сьогодні є в цьому законопроекті, в найближчому часі з'являться у наступних та деяких зареєстрованих проектах, у нас виникне ситуація, що крім контрабанди та контрафактної продукції іншо не буде. Ми можемо позбавити споживача не рекламних, а інформаційних повідомлень.

 

Скажімо, вміст тютюну. Так, хтось каже, що це не має значення, коли курити у закритому приміщенні, тому що тоді до активного додається пасивне куріння. Правильно. Але я як споживач маю право знати, який рівень нікотину і який рівень смоли? Чому ви мене хочете в цьому обмежити? Я маю право як споживач знати, з яких тютюнових сумішей зроблений той чи інший продукт? Це є інформація, яку ви хочете заборонити? Чому ви хочете мене позбавити цієї інформації? Можливо, вона для мене як для споживача має значення і може теж обмежити певний шкідливий вплив на мене або допоможе мені визначитися у своїй боротьбі з курінням.

 

Я вважаю, що підходи, які закладені в цьому законі, частково, а методи, які взагалі йдуть, у загальній антитютюновій кампанії взагалі, не ведуть до боротьби фактично проти тютюнопаління. Вони ведуть до колосальної імітації, від чого й появляються думки, що не автори законодавчої ініціативи, а люди, які це координують, з цього дійсно щось мають. Тому що для того, щоб побороти шкідливі звички, треба зробити те, що зробили в Німеччини, одне з найкращих в Європі падіння рівня тютюнопаління. Або в скандинавських країнах. Ви мені можете назвати в Києві хоча би 5-6 доступних тренажерних залів, в які може піти нормальна молода людина, не син депутата? Не можете. Ви мені можете назвати басейни, куди можуть піти нормальні люди? Скільки навколо Києва є велосипедних доріжок, де можна займатися? Зайняття активним спортом, очевидно, несумісне з тютюнопалінням.

 

Чому сьогодні люди, які відстоюють принцип боротьби з курінням, не хочуть задуматися над тим, що треба поборотися хоча би чимось, в тому числі на законодавчому рівні внести в той же містобудівний кодекс норми, які зобов'язують створювати при забудові території ці речі?

 

У мене відчуття, що значні проблеми, про які сказано було, що вони від Чорнобиля йдуть, ракові зростання тощо, пов'язані так само з такими речами, чим ми дихаємо і що ми їмо. В мене питання. Чи ви поставите питання законодавчої ініціативи про таку ж саму відповідальність? Або до Андрія Шевченка. У вашому комітеті буде розглядатися законопроект про заборону реклами тих торгових марок, які не дають правдивої інформації про вміст ГМО? Ми знаємо, 90% м'ясної продукції йде з ГМО? Ви знайдете в магазині хоч один продукт, на якому написано: вміст ГМО такий-то? Немає.

 

 

Андрій Шевченко:

- У нас діє закон про рекламу, який забороняє випускати таку рекламу.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Але про заборону взагалі таких торгових марок? Не рекламувати таку торгову марку через те, що вона обманює споживача? Ви ж цього не робите.

 

 

Андрій Шевченко:

- Ні, це заборонено законом.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Ми про різні речі говоримо. Але, як на мене, цей закон якраз, входячи в систему вже дрібного регулювання... Чому при голосуванні за нього я утримався, не голосував, так само інші депутати? Не через те, що ми вважаємо, що на кожному перехресті має висіти бігборд з написом «Ти молодий - кури, це престижно». Певно, що ні. Але ми просто вважаємо, що в цьому законопроекті є ряд норм, які викликають елементарний сумнів.

 

Я вже казав, що інформування споживача є обов'язковим. І момент, який, на мій погляд, є дуже важливим, про який сказав Юрій Мірошниченко, - про спонсорство, яке має бути заборонене. В мене питання до автора: ви читали свій законопроект? Я читаю позицію 140 у порівняльній таблиці в лівій колонці: надання виробниками тютюнових виробів або пов'язаними з ними організаціями фінансової або іншої підтримки заходам, діяльності окремим особам або групам, в тому числі політичним партіям або діячам, спортсменам тощо. Де тут спонсорство? Тут фінансова та інша підтримка. Оце і є ваша доброчинність. Ви пропустили в законі річ, яка, на мій погляд, є неадекватною.

 

Я подав свої поправки, де пропонував це виключити. Але натомість я бачу в порівняльний таблиці, я не знаю, правда, який вона має статус, поправку пані Олени Кондратюк, в якій запропоновано, трохи пом'якшити цю норму, окремих осіб - усунути, тобто, дитині-інваліду тютюнова компанія без наклейки свого бренду вже візок не може купити. Але написано про заборону політичним партіям, з чим я абсолютно згоджуюся і підтримую, органам місцевого самоврядування, державної влади тощо. Але це є окремі випадки підтримки, скажімо, підтримка Віденського оперного театру, який дістає свою підтримку. Ви хтось знаєте, що він отримує спонсорство від якоїсь тютюнової компанії? Чи Мюнхенський оперний театр? Хтось про це знає? Вони не вивішують цього. Це якраз і є та благодійна підтримка.

 

Але ваш закон саме це забороняє. Я не кажу про заборону спонсорства. Я кажу про матеріальну, фінансову підтримку, яку ви хочете заборонити. Диявол ховається в деталях. Якщо питається, чи я за те, щоб відкрита, пряма реклама тютюну була заборонена, - я за. Але я проти цього закону, бо вважаю, що він створює дуже серйозні проблеми.

 

І останній момент, щодо відкритості обговорення. Я зумів дістати порівняльну таблицю, де вже написано: врахувати, відхилити тощо. В мене до голови комітету питання з приводу відкритості обговорення. Це робила робоча група? Я пробував встановити імена цієї робочої групи. Тому що, я розумію, комітет не засідав ще. Це має бути пропозиція робочої групи, яка виноситься на засідання комітету, яка має бути проголосована комітетом по кожному пункту окремо.

 

Але я не зміг встановити, при вашій відкритості, хто входить в робочу групу. Мені сказали тихо, що робочої групи немає, працює тільки одна депутатка над цим питанням, яка підготувала вже порівняльну таблицю. Яким чином до засідання комітету я можу зробити так, щоб це ваше положення, яке забороняє не спонсорство, а саме благодійну допомогу, було виправлено?

 

Єдине, що я зміг зробити, - я на голову комітету, пана Андрія Шевченка, направив своє звернення, так звану поправку на поправку, де прошу у фактично врахованій поправці пані Кондратюк викинути чотири слова. Чим дати можливість, не фінансуючи політичні партії, допомагати благочинними внесками закладам культури, які перебувають на балансі тих чи інших організацій, органів влади.

 

Прийняття закону в той спосіб, в якому він був прийнятий в першому читанні, чи в той, який зараз, як на мене, не виконує завдання скорочення тютюнопаління, а приводить фактично до погіршення ситуації того споживача, який і так курить, і створює кілька зайвих проблем для кожної конкретної людини.

 

 

Андрій Шевченко:

- Комітет зі свободи слова не ухвалював жодного рішення в частині підготовки цього законопроекту в другому читанні. Я не знаю точно, який законопроект зараз у вас. Якщо там щось написано враховано або не враховано, я допускаю, що це може бути думкою голови підкомітету Олени Кондратюк або іншого депутата, який працював з цією таблицею.

 

Я ще раз повторюю те, що сказав. На найближчому засіданні я як голова комітету пропонуватиму утворити робочу групу. До цього моменту ніяка робоча група не працювала, не було робочої групи. Якщо комітет підтримає це рішення, я сподіваюсь, що в цій робочій групі будуть всі зацікавлені сторони.

 

У нас, ви прекрасно знаєте як депутат, освіченіший за мене, є три способи, як комітет може ухвалювати рішення. Може бути підкомітет, якщо він працює. Може бути спеціально утворена робоча група - я схиляюся до цього варіанту. Якщо немає ні першого, ні другого шляху, тоді комітет на своєму засіданні приймає рішення по кожній поправці.

 

Я можу єдине, як голова комітету, гарантувати - що по цьому законопроекту, як і по всіх інших, рішення буде ухвалюватися абсолютно за регламентними процедурами. Всі засідання нашого комітету проходять у відкритому режимі. Кожен бажаючий завжди може прийти на будь-яке засідання. Я думаю, немає людини в цій залі або поза нею, яка би сказала, що хотіла попасти на засідання комітету, а її туди не пустили. Вас особисто, я гарантую, буде запрошено, коли цей закон буде розглядатися.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Я сподіваюсь.

 

 

Світлана Остапа:

- Чи погоджуєтесь ви з висновком цього законопроекту, що реклама тютюнових виробів буде дозволена лише у спеціалізованих виданнях тютюнової галузі та на спеціальних заходах, що проводяться виключно для виробників та оптових продавців тютюнових виробів?

 

 

Народний депутат Ірина Бережна (фракція Партії регіонів):

- Дуже важко щось додати, оскільки мої колеги, які також виступають на підтримку даної законодавчої ініціативи, вже зосередилися на основних принципах цього законопроекту. Що позитивне ми сьогодні почули, так це те, що навіть наші формальні опоненти виступили повністю на підтримку концепції та ідеї про те, що потрібна повна заборона тютюнових виробів як в рекламі, так і взагалі на телебаченні, в засобах масової інформації.

 

З чим я хочу не погодитись, так це з тією тезою, яку висловив мій колега Андрій Шевченко, щодо того, що державі досить складно буде контролювати заборону тютюнових виробів саме у мережі інтернет. Я вам хочу сказати, що на сьогодні є чинним закон про рекламу, де повністю існує заборона тютюнових виробів як у ЗМІ, так і на носіях зовнішньої реклами.

 

Але ми всі знаємо, що ситуація з тютюнопалінням щороку, на жаль, стає все гострішою. Статистичні дані не залишають жодного іншого виходу щодо повної заборони, навіть включаючи мережу інтернет. Оскільки щороку кількість курців, на жаль, збільшується, а вік цих курців зменшується. За статистикою, кількість жінок-курців щороку збільшується на 1,5-2%, чоловіків - на 3-4%. Що стосується підлітків, то ця цифра просто жахлива.

 

Ми знаємо, що інтернет - це мережа, де в основному зосереджені саме користувачі-підлітки. Тому, якщо держава не зосередить усі свої зусилля щодо повної заборони тютюнових виробів саме в мережі інтернет, ми цю статистику будемо мати з кожним роком все гіршу.

 

Також вже казали про те, що це є вимогою Європейського Союзу. Ми як країна, яка прямує до євроінтеграції, просто зобов'язані адаптувати наше національне законодавство до вимог ЄС.

 

А нашим критикам, які кажуть про те, що цей закон є досить-таки жорстким щодо величезних тютюнових компаній, я хочу навести приклад, що у вересні 2010 року в Японії був вироблений ще один шлях боротьби з тютюнокурінням. Японія збільшила податок на тютюнові вироби на 40%. Це вже є дійсно жорсткий крок. А те, що пропонується в даному законопроекті, - це абсолютно нормальна, цивілізована європейська практика. 102 країни світу вже мають дуже ефективний досвід такої антитютюнової кампанії, де міститься повна заборона усіх цих виробів.

 

Ми повинні дбати про здоров'я нашої нації, про здоров'я наших підлітків. Всім відомо, що це не є величезною проблемою, коли підлітки, навіть з вимогою не продавати підліткам такі вироби, без жодних складностей підходять і купують за невеликі кошти цю отруту. Я повністю не погоджуюся з паном Тарасом, що немає прямої залежності онкологічних захворювань із тютюнопалінням. Всім відомо, є статистичні дані, які свідчать якраз, навпаки, про ситуацію повної, прямої залежності цих явищ.

 

Тому складно було пройти цей шлях, складно було прийняти в першому читанні законопроект. Пане Тарас, ви так само є суб'єктом законодавчої ініціативи. Якщо ви кажете про те, що ви повністю погоджуєтеся з концепцією, але спосіб та шлях вдосконалення цього законопроекту є для вас неприйнятним, будь ласка, вносьте свої поправки.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Я вніс - вони відхилені.

 

 

Ірина Бережна:

- Можете вносити альтернативний законопроект. Андрій сказав, що буде засідання робочої групи лише у середу, тому зараз казати про те, що вони вже відхилені, є не досить коректним.

 

Тому я переконана у тому, що буде знайдено компроміс все-таки. І хай складно, але ми пройдемо цей шлях до кінця. В межах цих термінів у нас є ще півроку, буде прийнято цей законопроект в другому читанні, оскільки він є вкрай необхідним нашій країні. Я на цьому наголошую.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Я не говорив, що я підтримую законопроект.

 

 

Ірина Бережна:

- Ви сказали, що так, але спосіб...

 

 

Тарас Чорновіл:

- В спосіб, який викладений у законопроекті. Але законопроект і виписує саме спосіб. Тому я вважаю, що законопроект в цій формі просто неприйнятний.

 

Але що стосується Євросоюзу. Я трішки професійно займаюся питаннями європейського законодавства тощо. Євросоюз від нас вимагає відповідності Конвенції по боротьбі з тютюном. Конвенція передбачає не те що право, а навіть обов'язок встановлює для виробників і продавців надавати інформацію. Ви цю інформацію хочете обмежити. Це є правда.

 

 

Світлана Остапа:

- З приводу того, що реклама заборонена вже на телебаченні, на радіо, на зовнішніх носіях, транспорті. Також, крім цього закону про рекламу, є ще прийнятий закон про заборону паління у громадських місцях. Пан Андрій Пінчук, наскільки я знаю, є ініціатором дотичного закону про тютюнопаління.

 

Єдине, що я уточню. На початку круглого столу говорила про проблему з невідворотністю покарання. У нас деколи навіть дуже жорсткі норми є щодо покарання, але вони не виконуються. Наприклад, у 30-тисячному місті Буча торік, за цілий рік вже після прийняття закону про заборону в публічних місцях, було оштрафовано 16 осіб за паління в публічних місцях.

 

Коли дорікнули начальнику міліції, що це нібито замала цифра, то він сказав, що спочатку попереджають, а потім штрафують.

 

 

Народний депутат Андрій Пінчук (фракція Партії регіонів):

- Я хотів би навіть дещо погодитися в деяких аспектах, в тому, що дійсно, на мій погляд, багато загроз є для здоров'я українця, і тютюнопаління є не найгіршим. Більшість їжі, яку ми їмо, тієї води, яку ми п'ємо - це нас вбиває більше, і ми цього не бачимо. Але скажу чесно, якщо дивитися на здоров'я дітей, які зараз навчаються у школах, то якщо ще й тютюнопаління буде там, то це взагалі останній гвіздок у кришку труни.

 

Я певен законопроект буде ухвалений, тому що є багато аспектів - і Європа, і звичайна логіка. Те, що там є недопрацювання, то ще є можливість, і зараз цей круглий стіл доводить, прибрати всі ці суперечності. Але головну мету - щоб не було поширення цієї ідеї, я певен, проект виконає.

 

Що стосується дотичних законопроектів. На мій погляд, ми йдемо тим шляхом, яким йшла і Америка, і Європа ще, мабуть, років 50 тому, коли у них дуже популярним було куріння. Зараз, звичайно, там інша ситуація. Я дуже серйозно вважаю, що та ідея, що потрібно більше майданчиків, що потрібно більше популяризації спорту - вона навіть більше зробить, ніж заборона реклами. Це потрібно робити.

 

Це дорога з декількома смугами. Тому не потрібно говорити: ми по цій поїдемо, а та хай заростає зіллям. Ми повинні зробити, я вважаю, кроки, що стосуються підняття акцизу і взагалі цін на цигарки. В Європі, кажуть, вищий рівень життя. Але я нещодавно приїхав з одного європейського міста - повірте, чесно кажучи, ціни такі ж. Так, там рівень заробітних плат трохи вищий, а ціни ті самі. Але цигарки коштують до 7-8 євро. Це дуже серйозна обтяжуюча обставина для людини, яка отримує навіть 2-3 тисячі євро.

 

Другий момент - куріння у публічних місцях. Це потрібно заполонити всі публічні місця міліціонерами, щоб ходили і штрафували. Це нереально. А зробити, як це зроблено в країнах Європи, щоб не можна було взагалі курити у ресторанах і кафе, лише на вулиці, - це можна. Це реальна мотивація для того, щоб зменшувати тютюнопаління, серед навіть тих людей, що курять.

 

Тому дійсно є питання прихованої реклами. Я подивився: надання благодійної допомоги Червоному Хресту, «Філіп Моріс». З одного боку, цинізм, з іншого, якщо подивитися, - дуже шляхетний вчинок, Червоному Хресту надали гроші.

 

Ще одна дуже позитивна тенденція, про яку ми не кажемо. В Україні вже змінюється ситуація. Ми бачимо серед наших друзів, вже серед жінок курити - не модно. Ще 10 років тому, коли я навчався в інституті, це взагалі було дуже модно. Зараз серед більш дорослого покоління вже не модно. Діти - тут ситуація, на жаль, трохи інша.

 

До речі, про свій законопроект. Хотів би сказати щодо заборони продажу цигарок у МАФах. Його писали не для того, щоб більше МАФів прибрати, це інша проблема. А для того, що не можна проконтролювати, кому продаються ці цигарки. Якщо в магазині, супермаркеті можна проконтролювати, на це відповідальність можна нести, то у МАФах ні. Тому цей законопроект якраз на це й направлений.

 

І на кінець. Ми можемо багато чого робити, ми можемо виховувати своїх дітей у гарних традиціях, в найкращих школах. Але якщо він заходить в інтернет, а там і насилля, і куріння, там взагалі все безконтрольно, Молода людина більше часу проводить в Контакті, Facebook, вона не дивиться телебачення і журналів не часто читає.

 

Тут я звертаюсь до Андрія Шевченка особисто як до голови комітету. Дійсно, є засторога того, що влада може якось регулювати політичний процес. Але це так само, як ми зараз спілкуємося. Тарас каже: тут можуть бути недоречності, а ви кажете: повинен пройти, законопроект же принесе користь. Те саме в інтернеті. Якщо ми дійсно зробимо якісь кроки назустріч того, щоб хоч якісь методи придумати, почати якось діяти, це вже буде важливо.

 

 

Євген Царьков:

- Реплика более философская, не то чтобы на Тараса Чорновола хотелось отреагировать, на его изречения. Тут скептицизм весь, наверное, в том, что в основу критики положены замечания научно-экспертного управления. По большому счету, примеры 114-летней бабушки или трех дедушек, которые счастливо прожили - это хорошо. Тут в логику нельзя закладывать для нашего общества ту, которую бытовым образом многие произносят: кто не курит и не пьет, тот здоровеньким помрет.

 

Мы прежде всего защищаем молодое подрастающее поколение и ограничиваем их от этого пагубного влияния. Поэтому я здесь хочу остановиться на второй ноте, на этом загадочном Б. Я так догадываюсь, что упреки идут в фонд Блюмберга. Я это слышал, потому что не первый закон сталкивается с этой проблемой. Действительно, есть официальная информация о том, что господин Блюмберг и господин Гейтс выделяют огромные суммы денег на борьбу с курением.

 

Я сразу скажу: инициаторов я спросил, никому не давали. Я вижу здесь скорее психологический момент, потому что нашел, когда искал, где же тут подоснова, когда меня табачники к себе пригласили, тоже мне рассказывали, то я нашел следующий пример, который хочу вам зачитать. Может, и он станет примером прозрения. Когда-то писал Блюмберг лично: я миллионер, еврей, лояльно отношусь к абортам и сексуальным меньшинствам и т.д. Это он писал пять лет назад. Потом он стал, как известно, мэром Нью-Йорка, и написал, что он переоценил весь тот вред, который наносит глобальная экономика обществу, и решил бороться с этим. Что здесь плохого, если тот же фонд где-то спонсирует, как нам известно, ту же общественную организацию?

 

Поэтому и здесь будут сигналы, что это коррупционная составляющая, я согласен. Я журналистам хочу сказать, что да, отслеживается определенная тенденция сегодня, что на одной из корпораций бывших на букву Р, она известна табачникам, известно, что, заработав большие деньги на табачном бизнесе, следующим шагом сделала вложения в фармацевтику. Это другая проблема глобалистики, когда они потом в связке начинают вводить общество в другую зависимость, в том числе и фармацевтическую.

 

Но я еще раз говорю, как один из соавторов законопроекта, что в группе авторов точно этих пересечений нет. Нигде не заносили, никто не подкупал. Здесь такая же, наверное, составляющая, как хотя бы от того, что сказал Тарас Чорновил, от того, что сказал Андрей Пинчук. Я как коммунист скажу, наверное, они скрыто пропагандировали идеи социализма. Что, конечно же, проблемы у наших детей в обществе не только в курении, в том, что нация спаивается, в том, что нет доступных стадионов. Но никто не может сказать, что эта норма сделает для того человека, который курил, или подростка что-то худшее, особенно если это касается наших детей.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Моя репліка до чого? Всі виходять з висновку, що цей закон зробить трохи краще і тому, хоча в ньому є проблеми, але заради кращого майбутнього треба. А я кажу: не треба нічого кращого. Ви вважаєте так, я вважаю по-іншому. Я зараз дуже коротко наведу приклад, чому я маю підстави так вважати.

 

Реклама вже заборонена. Фактично реклама збережена тільки в інтернеті, може існувати вільно. Але ми прекрасно бачимо позицію Андрія Шевченка, я з ним згоджуюся, що якщо ми почнемо там ламати рекламу, реклама там все одно прорветься, а от статті, заяви і вільна дискусія точно будуть задушені. Якщо ми тільки туди пустимо адміністрування влади. Мене це лякає. Але це є питання для дискусії: як боротися проти прямої реклами тютюнопаління в інтернеті.

 

Все інше, що в цьому законі є, - це є сфера інформування, спонсорства, де дійсно можна ввести обмеження. Тут я з Юрієм Мірошниченком згоджуюся. Але не можна заборонити доброчинність. У нас це не можуть зрозуміти. Якщо ти робиш доброчинність, якщо ти комусь даєш гроші, ти з цього щось повинен мати. У світі трошки інакше. Нам ще рости і рости, щоб зрозуміти, чому в Америці ті самі тютюнові, алкогольні чи інші компанії без розкрутки свого бренду роблять ту саму доброчинність. компанії. Ми колись доростемо, зрозуміємо.

 

Але цим законом ви ріжете інформування. Я дуже боюся, що ви створите умови для процвітання сірого і чорного ринку, який губитиме здоров'я набагато більше.

 

А тепер, чому я маю підстави вважати, що всі ті закони разом будуть більше шкодити, ніж приносити користі. Вже прийняли закон про обмеження тютюнокуріння, і вже мали інформацію про 16 людей, які нібито курили в Бучі, Броварах чи ще десь. Всі ми розуміємо, що курили не 16, а 16 тисяч на населений пункт, а попалося, мабуть, 160 тисяч. Але рядовий чи майор Петренко побудував нову віллу в Бучі. От і все.

 

Поки ми не можемо забезпечити хоча б якусь боротьбу проти корупційної складової або звести її хоча би до планки нижче 50%. А тут, я так розумію, 95% чи 99% корупційна складова. Поки ми не можемо хоча би до 50% звести, то треба подумати, чи варто лізти у ситуацію з МАФами і всім іншим. Тому що МАФи ви прикриєте, а бабульки вилізуть, як гриби після дощу. І бабульки будуть міліціонерам платити. А ті самі діти після школи вже не біля того МАФу, який все-таки міліціонер може прикрити, а біля у бабульки все це куплять.

 

І останній момент. Пригадуєте законопроект Ар'єва, який передбачав введення кримінальної, а не адміністративної відповідальності за продаж алкоголю дітям, коли всі дружно голосували проти його включення навіть у порядок денний? Якби його було включено до порядку денного і прийнято у першому читанні, то можна було б до другого читання додати і продаж тютюнових виробів неповнолітнім дітям. Тоді це був би певний варіант, який би дав механізм. Не штрафи, а дійсно кримінальна відповідальність.

 

 

Євген Царьков:

- В налоговом кодексе компания, юрлицо, которая имеет прибыль, не ограничивается сегодня в праве предоставить кому-то благотворительный вклад. Может бухгалтер прийти, перечислить на тот же Львовский оперный театр деньги. Это налоговое законодательство и этот закон не запрещают. По поводу спонсорства мы уже этот момент на комитете исправили.

 

Один понятный пример могу привести, как мужик мужику: на День Святого Валентина целоваться с женщиной, которая не курит и не с желтыми зубами намного приятнее.

 

 

Юрій Мірошниченко:

- Тарасе, я хочу висловити вам свою повагу якраз у зв'язку з тим, що така дискусія допомагає нам покращити якість тих ініціатив, які є. Якраз в цьому є користь і від опозиції, коли ми дискутуємо в Верховній Раді, і на круглих столах, коли почута точка зору. Вона дуже конструктивно, мені здається, висловлена. Тому тут і ваша сміливість, і ваша принциповість викликає повагу.

 

Що ж стосується змісту нашої дискусії, то я скажу так. Я недарма згадав про мораль, з одного боку, і про юридичний аспект з іншого. Що стосується моралі. Для мене, наприклад, як для автора, я вважаю неприпустимим брати гроші від тих, хто заробляє на смерті. В принципі, Тарасе, ми з вами представляємо суспільство, ми делеговані тими людьми, які на 70% категорично заперечують можливість пропаганди паління. І це, я вважаю, в тому числі і наш моральний обов'язок.

 

Тепер, що стосується правового аспекту. Дійсно, можна говорити про їжу, можна говорити про те, що люди помирають від інших хвороб. Можна говорити про те, що хтось несумлінно виконує наші закони. Але ми з вами не працюємо у виконавчій владі і повинні подумати про себе: а що зробив конкретно депутат Мірошниченко, наприклад, або депутат Чорновіл, або депутат Бережна, або депутат Шевченко. Я недарма сказав про нашу принциповість. Розмити можна будь-який закон. Я особисто, якщо буду брати участь у цій робочій групі, якщо в мене буде така можливість, буду принциповим в тому. Звісно, ми будемо шукати під час голосування більш визначені формулювання, які будемо знаходити спільно. Але я буду дуже принципово заперечувати такі моменти, які не пов'язані безпосередньо з нашою діяльністю або не пов'язані безпосередньо з рекламою тютюнопаління.

 

Адже предмет регулювання цього закону полягає в тому, що ми проти, і хочемо перекрити всі щілини для пропаганди тютюнопаління. В цьому сенсі, пане Тарасе, якраз коли ми голосуємо, а ви це знаєте, ви більш освічений депутат, ніж я, перше читання - це ми схвалюємо або заперечуємо саму ідею, на друге читання ми допрацьовуємо вже формулювання і, ухвалюючи в цілому, вже ми маємо цілісний регуляторний акт. Ви в принципі заперечуєте ідею - це ваше право, на тому й стоїть демократія.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Я не в принципі ідею заперечую. Я спосіб реалізації заперечую.

 

 

Юрій Мірошниченко:

- Спосіб регулюється в другому читанні. Чому я вас підтримую? Колись Вольтер, здається, говорив: я категорично не поділяю вашу точку зору, але я готовий покласти своє життя за ваше право висловитися.

 

 

Андрій Шевченко:

- Я, на жаль, не зможу почути виступи експертів. Але і Максим, і Тарас, і інші - ми співпрацюємо, висновки багатьох з них у нас лежать в комітеті. Скажу одне. Я переконаний, що нічого не зближує позиції опонентів так якісно, як спільна робота над текстом законопроекту. Тому я думаю, що треба менше часу тратити на абстрактну розмову, тому що ми всі - за ті самі речі: за здоров'я, за свободу, за те, щоб все в країні було добре, успішно, щоб всі гроші заробляти. Я думаю, що конкретна, постатейна робота над законопроектом точно дасть результат.

 

Мій прогноз, що до кінця цієї сесії у законопроекту є всі шанси стати законом. Я нагадаю досвід робочої групи, яка в попередньому скликанні почала працювати над обмеженням реклами алкоголю і тютюну. Так ми добилися заборони зовнішньої реклами тютюну. Але паралельно рекламна індустрія змогла в цей закон привнести правильні речі, які допомагають рекламній індустрії працювати і по розміщенню реклами, і по інших речах.

 

Я думаю, що це шлях. Треба розуміти, що є речі, які країна приречена зробити. Краще це зробити разом, цивілізовано і подумати, як ми можемо закласти компенсатори, наприклад, для рекламної індустрії, як можна полегшити життя в інших речах, де немає загрози для здоров'я.

 

 

Олексій Погорєлов, генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси:

- Ми всі кажемо про те, що ми хочемо допомогти українському народу бути більш здоровим. Оскільки я кажу від видавців, я буду казати виключно про комунікаційну складову, тому що решта - не моя специфіка.

 

Я передам «Телекритиці» подарунок - це ілюстрація того, про що ми сьогодні говоримо. Це аптечка. В тій коробці є ящик Пандори. Про що ми кажемо? Ми кажемо: давайте заборонимо рекламу тютюну. Я повністю підтримую ідеологію закону, але солідарний з Тарасом Чорноволом в тому, що інструментарій треба підбирати точно. По інструментарію постають питання конкретні, далі треба заглиблюватися в закон - я не хочу зараз на це витрачати час.

 

Але я хочу сказати про те, що якщо ми хочемо нашим людям допомогти бути більш здоровими, то немає нічого більш ефективного, ніж розуміння людьми ризиків, наслідків і мотивація. Ми зараз кажемо, що треба заборонити рекламу, але при цьому стосовно інструментарію закону моя позиція, що треба залишити всі механізми, які дозволяють вести роз'яснювальну роботу, вести пропаганду, доносити інформацію, і надавати людям той інструментарій, яким вони користуються.

 

Є терміни в законі: «рекламне стимулювання продажу тютюну». Таких термінів немає в законодавстві.

 

 

Юрій Мірошниченко:

- На кожній пачці є написи.

 

 

Олексій Погорєлов:

- Правильно. Це окремо, це попередження про шкоду. Але, якщо ви мене почули, я кажу не про те. Я кажу про те, що є статті, є матеріали, є робота з формування здорового способу життя.

 

 

Юрій Мірошниченко:

- Які пропагують?

 

 

Олексій Погорєлов:

- Які пропагують здоровий спосіб життя.

 

 

Юрій Мірошниченко:

- От як стаття у «Наталі». Ви хочете, щоб такі статті були?

 

 

Олексій Погорєлов:

- Вибачте, є різні ЗМІ, є різні цільові аудиторії. І якщо ми переходимо на таку тональність, тоді кожен ЗМІ для своєї цільової аудиторії доносить ті тези, які ця аудиторія сприймає охочіше. «Наталі» не буде жодним чином писати так, як пише бізнесовий журнал.

 

 

Сергій Сушицький, президент міжнародного благодійного фонду здоров'я українського народу:

- Хочу зразу сказати, що я проти тютюну, я сам кинув курити. Але я кинув курити не тому, що заборона є реклами або якоїсь інформації. Я кинув курити в Америці під впливом того, як в Америці заборонено вживати сигарети в державних закладах. У тому числі у Верховній Раді можна заборонити курити. Або на відстані 10 метрів від закладів охорони здоров'я, освіти, культури і т.д.

 

У мене наступна пропозиція. В Україні кожну годину гине одна людина від туберкульозу, одна людина від ДТП, дві людини від травматизму, п'ять людей від алкоголізму, десять людей від онкозахворювань. І це як наслідок Чорнобиля, на думку директора Національного інституту раку. Тобто, у нас не можна чітко визначити, скільки людей гине від тютюнопаління. Насправді у нас іде реальна війна.

 

 

Репліка із залу:

- Тобто, вони не гинуть від тютюнопаління?

 

 

Сергій Сушицький:

- Ні, вони гинуть, але дуже чітко це тяжко визначити, яким чином. Що я пропоную зробити? Перенести розгляд цього законопроекту, а до того часу заборонити куріння у всіх громадських місцях, заборонити куріння на відстані 10 метрів від всіх споруд державних, заборонити продаж сигарет в МАФах, збільшити вартість роздрібної ліцензії, збільшити вартість акцизного збору. Скерувати протягом 2-3 років гроші на пропаганду здорового способу життя, а поки відкласти цей законопроект. І створити Агенцію публічного здоров'я, як це зроблено, наприклад, у Канаді. Власне, здоровий спосіб життя і культура не споживання цигарок. Чому, ви говорите, бізнесмени, які займаються тютюновим бізнесом, не вживають цигарки, їх діти не споживають? Бо це є культура виховання. І на це заборона спонсорства не вплине. Тому що якщо тютюнова компанія, використовуючи свій бренд, дає гроші на благодійність сьогодні, і ці гроші підуть, наприклад, на підтримку онкохворих, а завтра цього не буде, то хто буде підтримувати онкохворих, наприклад? Хто буде підтримувати музеї і театри?

 

 

Тарас Шевченко, директор Інституту медіа-права:

- По-перше, вже говорилося, що цей закон приймається у відповідності до рамкової конвенції боротьби з тютюнопалінням, яку Україна ратифікувала, яка має силу закону. Тобто, вести дискусію про те, потрібен він чи не потрібен, немає жодного сенсу, тому що ця конвенція чітко говорить, що всі форми реклами мають бути заборонені. Ця конвенція говорить, що всі форми спонсорства, навіть якщо немає назви компанії, яка спонсорує, мають бути заборонені. Тому мова йде лише про приведення українського законодавства у відповідність до конвенції.

 

Про повну заборону. Якщо заборона буде з винятками або якщо буде формулювання, що заборонити одне, друге, третє, завжди залишаться десятки способів розміщати. Якщо однозначно встановлено, що це негативна річ, то має бути формулювання, що все заборонено.

 

Про інтернет. Якщо Україна забороняє дитячу порнографію, то як можна говорити, що вона заборонена скрізь, крім інтернету? В інтернеті можна поширювати? Ні, звичайно. Так, не все можна проконтролювати, але просто має бути формулювання. Так само, наприклад, як зараз реклама зброї заборонена скрізь, крім місць, де вона продається. В інтернеті вона теж заборонена, хоча цього прямо не прописано. Але якщо написано, що заборонені всі форми реклами, значить, інтернет заборонений теж. Це загальна логіка всього законодавства.

 

Як тільки залишиться якийсь виняток, тютюнова індустрія намагається його розширити величезним чином. Я ніколи не чув, щоб покарали когось за інформацію, яка корисна для здоров'я, сказали, що це реклама. Зате маса прикладів: я заходжу в супермаркет, стоять дівчатка і пропонують взяти красиву гламурну флешку за 10 пачок сигарет «Гламур», які ти купиш на касі. Знаєте, як це називається? Спеціальний виставковий захід. Тому що минулого разу, п'ять чи чотири роки тому, тютюнники просунули позицію, що спеціальні виставкові заходи, виставки треба проводити. Оце такі виставки проводяться.

 

Ми трошки занепокоєні, що підкомітет з реклами очолює Олена Кондратюк, оскільки вона не є прихильником повних заборон. А все-таки від ключової людини дуже сильно це залежить. Ми чудово знаємо кухню, як пишуться закони, як вони готуються до другого читання, тому є проблеми.

 

Дуже багато лунало словосполучення «шкідлива звичка». Мені це трохи ріже слух. Так, це звичне формулювання до тютюнокуріння, що це шкідлива звичка. Але вдумайтесь самі: хіба це звичка? Звичка - це дещо інше. Тютюн є наркотиком, це наркотична залежність. І називати це шкідливою звичкою не зовсім коректно.

 

 

Костянтин Красовський, завідуючий сектором контролю над тютюном Інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я:

- До речі, я саме та людина, яка за дорученням колишнього міністра Митника їздила в Уругвай. Якщо комусь цікаво, можу окремо розповісти, чи була там корупційність. Пан Чорновіл писав у своїх листах на Кабінет міністрів, що якщо буде проголосовано певний документ на сесії, то в Україні припиниться обіг сигарет. Ця резолюція була проголосована консенсусом, всі 170 країн, хто голосували це, і обіг цигарок не припинився. Раптом чомусь в жодній зі 170 країн. Просто зараз тут інша тема.

 

Зараз я хотів би надати кілька цифр, які дуже легко перевірити, ці цифри є в інтернеті. У нас чомусь вважається, що в Україні все погано і буде ще гірше. Насправді, за даними Держкомстату, у нас в останні два роки смертність зменшується. Якщо 2008 року показник був 16,3 на тисячу осіб, 2009 - 15,3 на тисячу. Якщо взяти до уваги, що в серпні був катастрофічний сплеск смертності через спеку, аномальну абсолютно, то у нас і цього року зменшується смертність. І, за даними того ж Держкомстату, у нас поширеність куріння також зменшується. Не треба мені вірити на слово, зайдіть в інтернет, перевірте.

 

З приводу найважливішого, що турбує всіх, - грошей. Так, є громадські організації, які отримують від фонду Блумберга гроші на лобіювання певних ініціатив. Наприклад, ще з початку 2008 року лобіювали підвищення податків на тютюнові вироби. До чого призвело це лобіювання? 2007 року, до того, як почалася лобістська кампанія, державний бюджет від тютюнових акцизів отримував 2,5 мільярда гривень, 2010-го - 13 мільярдів гривень. Тобто, 10 мільярдів гривень на рік.

 

Просто щоб було зрозуміло, що Блумберг, панове журналісти, - це ваш колега. Він заробив свої мільярди на інформації. Почитайте уважно його біографію. Але він заробив ці гроші і зрозумів, що він нездатний витратити їх на себе абсолютно, що б він не робив. І тому він став давати гроші на те, що йому цікаво. Він виділяє в тому числі на боротьбу з тютюнокурінням в розвинутих країнах. До речі, в Америці він майже не фінансує цю діяльність.

 

Зараз у нас куріння в Україні, на щастя, зменшується. Я думаю, те, що було заборонено зовнішню рекламу, рекламу у друкованих ЗМІ, якийсь внесок внесло у цей процес. Україна ратифікувала Рамкову конвенцію. Там чітко визначено, що лише повна заборона реклами призведе до зменшення поширеності куріння. Це основне гасло і це, я думаю, треба виконувати.

 

І наостанок з приводу грошей. Були б, напевно, всі щасливі, якби наша держава фінансувала цю діяльність, якби не треба було клянчити гроші у закордонних фондів. 2009 року Кабінет міністрів ухвалив постанову про державну програму боротьби з курінням. Минулого року майже мільйон гривень мало було бути виділено на виконання цієї програми. Виділено нуль гривень нуль копійок. Тому давайте, перш ніж закидати, що ті, хто хоче боротися з тютюнокурінням, вимушені брати такі гранти, причому сплачуючи з них всі податки в державний бюджет України. Залюбки припинили би це все, якщо би ця діяльність фінансувалася з державного бюджету України.

 

 

Максим Лазебник, виконавчий директор Всеукраїнскої рекламної коаліції:

- Я думаю, вы будете удивлены, что я на самом деле поддерживаю этот законопроект в первом чтении. Рекламисты сами за полный запрет рекламы? Да. Полный запрет рекламы табака. При этом я хотел бы подчеркнуть, что именно за запрет рекламы. Отдельно тут уже прозвучал некий тезис, что, к сожалению, не всегда можно найти четкую корреляцию между запретом рекламы и уровнем потребления. Я сейчас не хочу на этой теме останавливаться. Достаточно главного тезиса - да, мы за запрет рекламы.

 

Мы против запрета информации, которая этим законопроектом есть в двух видах, что нарушает, как бы мы не говорили, и закон о защите прав потребителей, и, в конце концов, конституционное право предпринимателя. То есть, речь идет о двух видах коммуникации. Первое - это с потребителем, который взрослый, который осознанно желает получать информацию про тот товар, который он потребляет. Он же не запрещен. Он вреден, он знает, что он вреден, но он его потребляет. Он хочет знать, сколько вреда он получает. И это не реклама.

 

И второе - это право предприятия, которое законно. Ну, запретите вообще продавать сигареты - это другой момент. Но пока оно производит, оно имеет право контактировать со своими подрядчиками, предоставляя в том числе деловую информацию. Это не реклама, это деловая информация, которая этим законопроектом также запрещается.

 

Собственно, в этих двух мелочах и кроется нечто, что, на мой взгляд, делает очень интересной работу между первым и вторым чтением.

 

И есть еще один момент, который я хотел бы сказать, на что действительно влияет уровень потребления. Это продажи сигарет в нелицензированных точках. Это действительно влияет гораздо больше, чем реклама. Полностью запрещена реклама табака в Азербайджане и Турции. Уровень потребления там не упал. Не запрещена в Германии и США - уровень падает. Примерно так же, как в тех странах, где она запрещена полностью.

 

Таким образом, влияет уровень потребления? Влияет, но как-то не так.

 

 

Юлія Гаряча, завідувач сектору проектного забезпечення Національного інституту стратегічних досліджень:

- По-перше, я хочу подякувати авторам і ініціаторам законопроекту. Це дуже важливо для суспільства. По-друге, хочу сказати, що боротьба з тютюнопалінням дійсно не має такого відчутного результату, тому що досі не прийнятий закон про повну заборону реклами. Тут треба звернути увагу на приховану або так звану побічну рекламу. Це, наприклад, демонстрація в кінофільмах або телепрограмах процесу паління.

 

Я свого часу працювала в Міністерстві юстиції, ми співпрацювали з шановним паном Красовським, півтора року розробляли законопроект щодо повної заборони реклами. На жаль, він навіть до парламенту не дійшов. Я особисто цікавилася питанням стосовно реклами в інтернеті. Я спілкувалася зі спеціалістами, професіоналами у сфері інформаційної безпеки. Це не є для них проблемою - визначити, проконтролювати, з якої адреси була надіслана така інформація. За інтернет-протоколами визначається, яка фактична адреса. Для професіоналів це не складно зробити, це нормально.

 

В мене є конкретна пропозиція для авторів законопроекту. В законодавстві Євросоюзу є норми, вони мають рекомендаційний характер, щодо графічних зображень на пачках цигарок. В європейських країнах це абсолютно нормальна практика. Тютюнові компанії жахливі картинки зображують на пачках, вони кольорові, яскраві. Таку пачку навіть на стіл покласти страшно. Вони роблять це в рамках своєї соціальної відповідальності перед суспільством, добровільно.

 

Тому якщо в наш законопроект додати це, змусити за законом запровадити графічне зображення, це би вплинуло не тільки на людей, які ще не почали курити, а це би, можливо, зменшило тютюнокуріння людей, які вже курять досить довгий час.

 

 

Артем Біденко, Асоціація зовнішньої реклами України:

- Тут декілька разів прозвучало слово «маніпуляція». Хочеться сконцентрувати на цьому увагу. Тому що справді є факти вдалого маніпулювання з обох сторін. Один з цих фактів - це те, що обом сторонам, і лобістам тютюну, і противникам дуже вигідно розділитися на дві групи. Явні прихильники, борці за здоров'я нації, моральні. І явні противники. Це не так. Є люди, які не курять. Є зовнішня реклама, якій все одно, буде ця реклама заборонена чи ні.

 

Мене особисто обурює декілька речей, я їх назву. Перше - це дешевий популізм. Тому що нічого іншого за словами про моральність, за словами, що ми заборонимо рекламу і все зміниться, не стоїть. В Німеччині дозволена зовнішня реклама, і все ж таки все міняється. Чомусь ми вперто не відповідаємо. Чому?

 

Друге. В Німеччині не говорили про моральність, в Німеччині говорили про ефективні рішення. Давайте говорити про ефективні рішення. Другий момент, який з цим пов'язаний, - це засмічення правового поля. Закон про заборону куріння в громадських місцях, як довів Тарас Шевченко, не працює. Він засмітив правове поле України. Це той закон, який не потрібен, тому що він не працює, тому що він вимагає інших нормативних актів, які примусять його працювати.

 

Я так само стверджую, що цей законопроект, якщо він буде ухвалений, не буде працювати. Буде збільшуватися кількість курців. А вона збільшується. Тому що методики Держкомстату не визнані в світі як ефективні. А ті методики, які введені ГФК минулого року, не дають змоги ефективно сказати, зменшиться кількість курців чи ні. Держкомстат не визнаний жодною міжнародною організацією. Вигідно казати, що у нас аварійність впала, коли штрафи зросли і т.д.

 

І третій момент, дуже важливий, - це лінь. Справа в тому, що автори подібних законопроектів, я говорю не про депутатів, бо не вони пишуть законопроекти, є помічники, громадські організації і т.д. - вони лінуються написати ефективний законопроект.

 

Ми з вами 10 років говоримо про те, що насправді соціальна реклама є ефективніша за заборону прямої реклами. Добре, це риторичне питання. Справді, заходи, які пропагують здоровий спосіб життя, методи, які пропагують здоровий спосіб життя, - створення басейнів, можливостей для відпочинку, створення можливостей для того, щоб діти і підлітки проводили свій вільний час, ефективніші за пряму рекламу. Це доведено у всьому світі, з цим сперечатися не можна. Жодного законопроекту за ці 10 років, який би хоч трошки, хоча би мізерно казав про те, що треба робити соціальну рекламу в цьому напрямі, немає. Я це сприймаю тільки як лінь, небажання робити ефективні реальні дії.

 

І таке теж риторичне питання, воно стосується теж моральності, про яку звучало. Тут були присутні депутати від усіх політичних партій, які під час виборів витрачають десятки мільйонів доларів на політичну рекламу. Можна взяти хоча би 10% цих грошей і морально витратити на соціальну рекламу щодо здорового способу життя.

 

 

Андрій Кашпор:

- Я 12 лет занимаюсь социальными маркетинговыми коммуникациями. Здесь есть коллеги, которые могут подтвердить мою компетентность в этом вопросе. Смотрите, я курю и начал курить именно в тот момент, когда шла очередная масштабная кампания по запрету курения. В 1985 году она началась и продолжалась пять лет. Не было никакой рекламы, была борьба с курением, и с алкоголизмом тоже, кстати. Я помню, как в школах закон штопора переименовывали в закон буравчика. Помню, как из учебников вырезали стихи про пьянство. Я в это время как раз учился в педагогическом институте и своими руками это делал. Потому что было распоряжение.

 

У меня трое детей. Они не курят. Я надеюсь, что никогда курить не будут. Но не потому, что им кто-то что-то запретит, а потому что это будет их сознательный выбор. Точно так же, как у меня наступает сознательный выбор, когда я прекращаю курить.

 

Когда я прочел этот законопроект, готовясь к этому круглому столу, мне показалось, что он неполный. «Інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну» надо расширить, раскрыть. Например, запретить в словаре слова табак и табакокурение и заменить на слово «слово, запрещенное законом таким-то». Запретит к показу фильм «Место встречи изменить нельзя», они там курят и называют сигареты «Кэмэл». Кофе и сигареты. Давайте шире посмотрим, давайте запретим рекламу фаст-фуда - от него жиреют, рекламу автомобильных заправок - они дымят и убивают людей машинами. Давайте все это запретим. Это по сути.

 

А теперь по форме. Собственно, почему я пришел на этот круглый стол? Меня заинтересовал заголовок «Общественное здоровье против интересов табачного бизнеса». Коллеги, это манипуляция, это не дискуссия. Вас пригласили на псевдодискуссию с заранее известным ответом. Теперь посмотрите, как происходила дискуссия. Пан Тарас выступал предпоследним. Выступили все «за», все камеры это сняли и ушли. Ребята, да я профессионал в этой области, я знаю, как строятся круглые столы. О чем вы говорите?

 

Давайте сделаем нормальный круглый стол, честный. Пусть будет один психолог за, один психолог против. Где социальные психологи?

 

 

Віталій Черняхівський, Громадянська кампанія «Форум»:

- Наша организация не скрывает, что мы категорически возражаем против табакокурения, других наркотических зависимостей в любом виде. Поэтому для нас это не предмет выбора на самом деле. А что касается тех аргументов, которые приводил и Артем Биденко, и другие выступающие, Максим Лазебник, такой аргумент приводится, что якобы запрет рекламы никак не влияет на снижение курения. Нет вопросов, и мы этот аргумент абсолютно признаем.

 

Коль это так, тогда реклама не нужна, друзья мои. Вы просто добровольно откажитесь от нее. Пусть этот закон будет как есть. Вы же сами сказали, что она ни на что не влияет. Поэтому речь идет очень простая. Реклама действительно, по вашим словам, я поддерживаю эту точку зрения, не влияет на результат. Поэтому она не нужна, табачные компании таким образом сэкономят деньги. Это подарок от табачных компаний, вот и берите его.

 

Что касается табачного лоббизма. К сожалению, фамилии не назывались здесь. Тут были народные депутаты, они все-таки скованы какими-то рамками, условностями и т.д. Но следует заметить следующее. Я вам скажу, в комитете Верховной Рады по налоговой и таможенной политике сидел самый страшный лоббист всех времен и народов Сергей Терехин. С огромным трудом его удалось оттуда сместить. Это вообще единственный председатель комитета, которого отозвали с должности. Остальные теряли должность, потому что слагали мандаты.

 

Но никто же не говорит о том, что его люди-то остались. Заведующим секретариатом этого комитета по вопросам налоговой и таможенной политики является Сергей Яковлевич Шаломитский, посмотрите на сайте. А его дочка Екатерина Сергеевна Иванова работает в компании JTI. Непосредственно его дочка работает в этой компании. О чем мы говорим, о каком лоббизме? Вот где лоббизм. Вот там, где люди выходят с поправками против повышения акцизов, против запрещения торговли из ларьков, киосков и палаток алкоголем и табаком, против запрещения рекламы алкоголя - вот там и лоббизм надо искать. А не там, где мы выступаем за запрещение рекламы табачных изделий.

 

Поэтому вопрос простой. Я считаю, эти дискуссии со сторонниками порочных, совершенно аморальных вещей надо прекращать. Надо просто двигаться все время, находить новых союзников. Но на самом деле дискуссию со сторонниками разложения общества нужно прекращать.

 

 

Олена Мацібох, голова правління благодійного фонду «Крона», член опікунської ради Центру дитячої фармакології:

- Мені дуже хотілося б застерегти всіх присутніх, всіх, хто обговорює це, в першу чергу народних депутатів, не маніпулювати нашою свідомістю і не вдавати, що тютюнові компанії є дійсно такими величезними благодійниками, які дають серйозні кошти на вирішення питань охорони здоров'я. Це неправда. На нашому прикладі і на прикладі всесвітньому. 10 мільйонів гривень прийшлося нашій опікунській раді минулого року зібрати на потреби Центру дитячої фармакології. Жодного долару, жодної гривні від тютюнників не було запропоновано. Інша справа, що ми би не взяли. Тому що взяти благодійнику від тютюнової компанії гроші - це все одно, що взяти на дуже пишні похорони від свого вбивці.

 

Я хотіла би звернутися до пана Тараса Чорновола. Я впевнена, що, можливо, я просто не бачила того документу, який бачили ви. Але в тому варіанті, в якому бачила я, дійсно, немає заборони на благодійництво від тютюнових компаній. Я перепрошую, можливо, у вас нова версія.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Це текст, прийнятий у першому читанні.

 

 

Олена Мацібох:

- Благодійництво визначено окремим законом про благодійність, а не законом про заборону реклами. Ті слова, що ви сказали, - це не є визначення благодійності насправді. Благодійність не заборонена цим законом. Чесно кажучи, хотілося б, щоб вона була заборонена. Тому що у світі статистично доведено, що тютюнові компанії більшу частину своїх бюджетів витрачають власне на спонсорство, що є прямою вигодою компанії. Це бізнес-інструмент, а не інструмент вирішення соціальних проблем чи підтримки соціальних проектів. Якщо в них є справді якісь мізерні благодійні бюджети, то все одно вони не заборонені цим проектом.

 

 

Роман Ступницький, голова комісії громадської ради Міністерства охорони здоров'я з питання протидії залежності:

- Хочу сказати одне: є проблема, і її потрібно вирішувати. Тому що займаючись з підлітками, молоддю, школами, ми бачимо кожен день, як люди потерпають від цієї шкідливої звички. Багато кажуть, що одного разу попробувати, але я хочу сказати, що більш за все людина потрапляє в залежність після того, як вона вже один раз пробує той чи інший препарат, хімічний чи той самий тютюн.

 

Коли людина потрапляє в залежність... Дуже добре хтось казав, що зміг кинути. Але більшість людей, одного разу потрапивши в залежність, вже не можуть її позбутися. Проблему заборони реклами тютюну, я думаю, потрібно вирішувати. Тому ми як громадськість, як громадська рада, як комітет підтримуємо цей закон. Якщо буде створена робоча група, ми можемо долучитися до роботи над цим законом. Ми як громадськість, я думаю, його підтримаємо.

 

 

Ганна Гопко:

- Пане Тарасе, я звертаюся особисто до вас. Тому що, коли я читаю дуже багато замовних статей, особливо ті, де дискредитують тих людей, які в Україні борються за поліпшення нації. Зокрема «Дзеркало тижня», поважне видання, свого часу також згадувало моє прізвище в тому плані, що Блумберг дав багато грошей, і Гопко, яка раніше займалася боротьбою з охороною дозвілля, відразу почала займатися боротьбою з тютюнокурінням.

 

Я вважаю, що я займаюся благородною справою для України. Чесно вам скажу, вважаю, що це просто богом дана робота. Оскільки, коли ми говоримо про нікотинову залежність, шкідливу звичку, то за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я тютюнокуріння - це хвороба. За кодом різних хвороб, за класифікацією це не звичка, це хвороба, яка потребує лікування. Те, що це дійсно хвороба, я можу зазначити на прикладі мого дядька, який помер в 47 років, маючи спочатку одностороннє запалення легенів, а потім двостороннє. Коли йому лікарі казали: якщо хочеш врятувати життя, кидай курити, - він продовжував палити по 2,5-3 пачки «Прими» на день. Це мене переконало в тому, що це хвороба.

 

Коли ми говоримо, що в Україні сьогодні, за різними даними, 100 тисяч українців помирають від хвороб, спричинених тютюнокурінням, і мабуть, вже стільки наукових досліджень, скільки присвячено тютюнокурінню, а це десятки тисяч, і наслідки для здоров'я, інша жодна рослина не удостоїлася в світі. Це різні хвороби, починаючи від онкологічних, серцево-судинних, інсульти і т.п.

 

Тут йдеться про питання здоров'я нації. Всім відомо, що реально Україна переживає демографічну кризу. Ви погодитеся, що ви не хотіли би, щоб ваші чи інші діти курили. Коли ви пропонуєте спортивні заходи, я вас підтримую. Зокрема Денис Силантьєв і інші відомі українці, які підтримують нашу ініціативу «Маніфест відомих українців проти куріння», пропонують державі надати фінансування на оздоровлення чи різні профілактичні заходи. Але ці заходи, якщо не буде підвищення акцизів на сигарети, не буде заборони реклами сигарет, не буде заборони курити в громадських місцях... Ви можете створювати дуже багато басейнів, ви можете приходити в школи і допомагати дітям, роздавати листівки, що куріння - це шкідливо. Але коли підліток вийде на вулицю, то побачить за 5 гривень пачку сигарет, які рекламує ковбой «Мальборо», який помер від раку, між іншим, за іронією долі. Коли заходжу в супермаркет, я бачу молодих красивих дівчат, струнких, які ходять і пропонують цигарки. Я сиджу в кафе - заходять ті самі дівчата гламурні, з красивими леп-топами, звертаються до тебе, куриш ти чи ні, і пропонують. Фактично вони підсаджують тебе на цю звичку. Або під час Нового року вони заходять у костюмах Діда Мороза, пропонують тобі виграти щось, беруть твої контакти і надалі надсилають.

 

Що ми хочемо заборонити сьогодні цим законом. Власне, після того, як зникла зовнішня реклама, ми хочемо обмежити ті прогалини, які були в законодавстві і які зараз активно експлуатуються тютюновими компаніями, щоб особливо підлітки стали жертвами. Тому цей законопроект, який пройшов перше читання, я вірю, що він пройде друге читання і його не сильно пом'якшать. Тому що в Україні це буде третя спроба прийняти закон про повну заборону реклами.

 

Перша була в 1996 році. Тоді «Філіп Моріс» надіслав неправдиві дані президенту, і було накладено вето. В результаті цього було заборонено рекламу тільки на телебаченні і радіо. Друга спроба була в 2003 році. Знову-таки, з ініціативи деяких депутатів, історія знає їх прізвища, не вдалося державі прийняти. Але бог любить трійцю. Я думаю, на третій раз, звісно, враховуючи всі пропозиції, нам вдасться.

 

Тому що ті країни, які заборонили, обмежили рекламу. Я не буду казати про Німеччину, в Німеччині є інші, сильніші закони. Щоб у нас пачка сигарет стільки коштувала, як в Німеччині. Нам до Німеччини ще дуже далеко. Дійсно, я спілкувалася з німецькими експертами, які говорять: дуже сильне тютюнове лобі, не вдалося ухвалити цей законопроект. Зате в них заборонено інше, є ті заборони, яких у нас ще немає.

 

Тому, незважаючи на сумні прогнози і на те, як майстерно працює тютюнова індустрія, на всі закиди про те, що борці з курінням прожирають гранти Блумберга, це смішно. В принципі, я думаю, Україна виграє, і історія судитиме нас. Судитиме після того, як будуть результати. А результати будуть. Це зменшення поширення тютюнокуріння.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Ми про боротьбу з курінням і результати можемо говорити, як на тему, що було раніше, курка чи яйце. Коли організації на зразок вашої отримують грантову підтримку, я тільки за і аплодую. Мова лише про дуже вузький момент, причому перекручений, в статті, яку цитували, щодо конкретно державних діячів. Тому тут я вас не згадував в жодній статті, про це мови не було.

 

Тепер одна ремарка. Багато людей виступали, які так палко захищають цей закон, в тому числі дехто з авторів говорили про абсолютно інші закони, не існуючі реально. Говорили про закон Султанату Бруней про повну заборону куріння і введення кримінальної важкої відповідальності за куріння, умовно. Тому що ви розказували про шкоду від куріння. Це правда, це абсолютна правда, хоча в дуже неточних статистичних викладках, дуже неадекватно донесена до суспільства, дуже часто пальцем у небо, мовляв, блага ціль виправдає маленьку фальсифікацію. Я скажу, не дуже виправдає, тому що дискредитує. Дійсно неадекватні речі ви говорили. Але ви говорили про закон Султанату Бруней.

 

Можливо, справді варто в Україні ввести стовідсоткову заборону куріння. Хто закурив, попався. Продаж, вживання тощо, як за героїн. Може, як за героїн у Тайвані, до смертної кари. Можливо, варто, можна дискутувати. Але ми сьогодні про це не говорили.

 

 

Ганна Гопко:

- У Брунеї якраз можна курити. Там заборонений продаж сигарет. Ви, мабуть, мали на увазі Бутан.

 

 

Тарас Чорновіл:

- Бутан, вибачаюсь. Менше з тим, я говорю про варіант закону. Давайте введемо такий закон - повна заборона з кримінальною відповідальністю, з відновленням смертної кари. Не йде ж про це мова.

 

Другий момент. Всі говорили про якийсь закон про заборону реклами. Давайте згадаємо, закон про заборону реклами давним-давно прийнятий, давним-давно вступив в силу. Можна дискутувати, чи при допомозі фонду одного, чи не при допомозі фонду одного, але він на сьогоднішній день діє. Йде мова про закон, в якому визначені дуже конкретні речі. Визначено питання, чи ці певні дії є інформацією, чи ці дії є рекламою, які не носять варіанту відкритої реклами, доступної для будь-якого споживача. Ми говоримо про конкретний закон з дуже конкретними нюансами. Ці питання дуже і дуже суперечливі. Я вважаю, що споживач має право на інформацію, і певні канали комунікації плюс канали комунікації в системі виробник-продавець і, можливо, споживач, який має законне право на це, мабуть, якось треба регламентувати, вони мають існувати. Закон входить в цю сферу, а не в сферу реклами.

 

І закон входить у сферу спонсорства і благодійної допомоги. Тут теж можна сперечатися. На рахунок спонсорства тема для мене відкрита. Якби йшла мова тільки про чітке спонсорство, я би ще серйозно думав, чи не голосувати, чи проголосувати за. Але текст, який, на превеликий жаль, підписали поважні автори і не читали його, реально не читали. Це сумно, коли депутати підписують законопроекти, не читаючи. Говорять про річ, яка може розглядатися і трактуватися саме як благодійна допомога, яка напряму суперечить вже іншому закону про доброчинну допомогу. До речі, частинний закон, якщо хочете знати, згідно з принципом нашого права, стоїть завжди вище, ніж загальний закон. Частинний закон в цій частині буде діяти пріоритетно на фоні закону про доброчинну допомогу.

 

За таких обставин, коли виникає у законі дуже багато питань, очевидно, він би потребував, по-перше, відкритої серйозної роботи і дискусії по постатейних нормах. Ми ж сьогодні говоримо про все на світі. Я пробував, крім загальних фраз, вернутися до окремих норм цього закону, які мене дійсно тривожать, які я вважаю проблемними. Але у нас є загальна позиція: куріння шкідливе. Правильно, шкідливе. Але це не означає, що для того, щоб побороти куріння, достатньо прийняти будь-який закон.

 

Є синдром Яценюка. В нього закони всі з прекрасними назвами. Але чомусь на всі ті закони висновки всіх експертів, що їх в принципі не можна приймати, тому що дія буде кардинально протилежна тому, що заявлено у назві.

 

Я ставлю питання, для мене теж немає кінцевої відповіді, чи після доопрацювання до другого читання, того, як воно відбудеться, поки що воно проходило в абсолютно закритому режимі, що мені особисто здається підозрілим. За таких обставин в мене виникають серйозні сумніви, чи в кінцевій редакції цей закон принесе хоча би трошки користі, чи він принесе трохи шкоди. Це питання в мене існує. Ми говоримо про конкретний закон.

 

Я не вірю, що цей закон принесе мегакористь. Тому ще раз кажу: реклама куріння заборонена, мегазакон вже відбувся, а результати з нього - тільки нова дача майора Петренка. Сперечатися тут можна. Одні кажуть, що стали трохи менше курити. Інші доводять, що після цього закону в Україні стали трошки більше курити. Відповіді немає.

 

Тому, на мій погляд, головне, щоб в профільному комітеті ми займалися не популізмом, а дуже чітким розумінням того, що дасть кожне слово і кожна фраза законопроекту. Тому що кожна неточна фраза - це, повторюся, шикарна дача майора Петренка, це корупція.

 

 

Світлана Остапа:

- Одна з проблем комітету свободи слова та інформації - що в нього дуже рідко буває кворум на засіданнях. Там немає проблеми закритості обговорення. Просто цей законопроект ще не обговорювали. Це я реально кажу, тому що я ходжу майже на всі засідання комітету з питань свободи слова. Над цією таблицею, я думаю, працював підкомітет з питань реклами. В середу має відбутися засідання комітету, цього питання в порядку денному немає поки що, можливо, ще з'явиться.

 

 

Дмитро Ветвицький:

- Сегодня прошел круглый стол, много разных мнений было высказано, услышано, записано. Я хочу еще раз настоять на том, что необходим данный законопроект. Необходимо его без каких-либо изменений выносить в зал Верховной Рады Украины. Именно государство должно позаботиться о здоровье людей, особенно молодого поколения.

 

У меня тоже четверо детей, я забочусь об этом. Пока ребенок пойдет в школу, он двадцать раз увидит, как пиво льется с экрана телевизора, и куряться сигареты.

 

Сейчас этого нет. Но нужно полностью запрещать, речь идет о полном запрещении. Я еще раз хочу подчеркнуть: те люди, которые курят, понимают, с чем они имеют дело. Им реклама не нужна. Здесь можно бороться только повышением акцизов на эти товары для того, чтобы курильщики тоже понимали, что на 2-3 пачки надо работать сильно хорошо. А не поработаешь, потому что никто не хочет взять человека либо зависимого от алкоголя, или который перекуривает каждые пять минут на работе. Труднее попасть в хорошую фирму, на любую должность. И чем выше уровень, тем сложнее.

 

Необходимо полностью запретить. Этим мы дадим возможность оградить наших детей полностью от рекламы табачных изделий. Это будет шаг к тому, что они не начнут курить. У них будет больше шансов остаться некурящими. Это хорошие перспективы, это европейские перспективы, это ценно для нас. Необходимо ставить точку на рекламе табака.

 

Что касается интернета. Все равно, мы не можем его полностью запретить, сейчас образование этого требует. Время идет вперед, все развивается. Но мы можем запретить в интернете порнографию, можем запретить рекламу алкоголя, можем запретить рекламу табака в первую очередь. Потому что все эти гламурные вещи, конечно, молодого человека, хотят как-то красиво люди проводить время, смотрят те же журналы, рекламные ролики. Если мы от этого оградим, это уже будет большой шаг. У нас есть все возможности для этого. Все-таки 303 народных депутата из разных фракций поддержали. Можно вести эту дискуссию долго, но мне бы хотелось поставить точку. Карфаген должен быть разрушен.

 

 

Євген Царьков:

- Мы запрещаем рекламу -  мы не тратим деньги. Последний аргумент у рекламиста был какой? Вы у нас отобрали прибыль на рекламе, отдайте нам деньги на социальную рекламу. Поэтому я понимаю, что это не приведет к тому, что те, кто курит убежденно, как Тарас, бросят курить. Но это 100% проект на будущее.

 

Почему я этот законопроект подписал - потому что есть большая моральная составляющая. Надо это искоренить, сделать это немодным. Я опять же ортодоксально скажу, закон не понравится. Но в советское время за гомосексуализм была статья уголовного кодекса. Они всегда были, но они прятались.

 

Принимали мы закон по борьбе с педофилами в интернете. Тоже нас упрекали, особенно IT-шники, что вот вы забираете у нас трафик, аргументировали, что запретить невозможно. Но сейчас действительно же лучше стало. Правоохранительные органы спокойно по IP-адерсам отслеживают рассадники, где на квартирах детей развращают в Киеве, Одессе, Херсоне и закрывают.

 

Поэтому это только первый шаг. Я согласен только в одном с Тарасом. Этим мы резко не ограничим количество потребления табака. Но мы сделаем это непопулярным. Опять-таки, в советские времена вернусь. Представьте, раньше, чтобы старшеклассницы в школе вышли и курили - это было ЧП. Сейчас это - как норма. Так вот, мы эту норму уничтожим. К норме демократии она никакого отношения не имеет. Верните то, что было в советское время, тот досуг, ту систему - тогда и порядок будет.

 

И третье. Никто не останавливается на полумере.

 

Поэтому каждый автор законопроекта, любой эксперт понимает, что мы этим не ограничиваемся. Но, дай бог, вся эта мразь уйдет из нашего медиа-пространства, с бигбордов, из интернета и т.д.

 

Я был во Вьетнаме, то там и вторая составляющая есть. Я понимаю, что он социалистический. У них это полностью запрещено, но, с другой стороны, они заставляют монополистов продажи табака отчислять на социальную рекламу. Мы им сейчас запретим на этом зарабатывать и отмывать. Все прекрасно знают и, поверьте, я как глава подкомитета знаю: все эти благотворилки, все эти социалки - это ямы, они отмывают деньги через своих партнеров за откаты. Это всем известно.

 

Поэтому, что мы дальше сделаем? Можно обложить эти же компании социальным вкладом на его продукции для рекламы того же здорового образа жизни. Поэтому вы нас должны понять: хуже этим законом мы точно не сделаем. Он не влечет за собой бюджетных средств. Я уже смотрел, благотворительность проект не запрещает. И третье. О нормах, которые якобы ограничивают право человека на информацию, тоже хочу сказать, что на каждой пачке написано, сколько там этой гадости, никотина и всего остального. Закон это право сегодня ничем не ограничивает.

 

Беларусь в 2008 году запретила ставить пачки сигарет в окна киосков. В чем в этом случае ограничены курильщики? Ваше право как покупателя не ограничено.

 

Поэтому еще раз говорю, мы это сделали сознательно. Недоработок много. Но надо с чего-то начинать. Правильно заметил эксперт, что достаточно зайти какому-то крупному лоббисту, а их там, поверьте, очень много, табачники пытаются и на нас выходить. Это я мягко говорю. Понятно, что они давят на наших правителей и будут это делать. Поэтому, к сожалению, порочность этой системы глобально мы не исправим. Но молодое поколение мы можем защитить.

 

Поэтому упрекать автором и соавторов законопроекта тут точно не в чем. Мы хотим лучшего. Что неправильно сделано, вы мне сейчас рассказали, я разобрался, поддержку вас трижды в зале. Сейчас еще раз про благотворительность рассмотрю. Мы исправим. Но нельзя об этой норме говорить, что она полностью неправильная, антидемократичная. Дайте демократичные нормы на нормальные продукты питания, на здоровый образ жизни, а не на всю эту гадость, которая просто делает общество развращенным и сокращает уровень жизни.

 

 

Відеосюжет:

14 лютого в інформагенції «Главред» відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню законопроекту щодо повної заборони реклами тютюну в Україні. У листопаді минулого року за цей документ проголосувало 303 парламентарі, тобто конституційна більшість.

Під час розмови йшлося про потужний опір прийняттю закону лобістів, а також про те, аби не виплеснути разом із брудною водою дитину. Мається на увазі не заборонити разом із рекламою інформування про тютюн. Саме на цьому наполягали експерти рекламного ринку України.

 

Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко особливо наполягав на обережному поводженні із забороною реклами тютюну в інтернеті, якого так домагаються його опоненти з Партії регіонів. На його думку, будь-яке обмеження владою інтернету дуже небезпечне.

 

Андрій Шевченко: «Я думаю, що заборона реклами в інтернеті виглядає проблематичною з точки зору практичного застосування. По-друге, маю особисту думку, яка зводиться до того, що інтернет в сучасних українських реаліях є територією свободи, і якщо ми дозволимо державі зараз регулювати інтернет, я думаю, ми можемо отримати наслідки для суспільства і для журналістики не зовсім ті, на які розраховуємо. Я чув чимало засторог про те, що цей закон може бути використаний для того, щоб заборонити журналістам писати про те, що відбувається на тютюновому ринку, про проблеми, пов'язані з тютюнопалінням і т.д. Я думаю, що нам потрібно зробити все, щоб те визначення, яке буде в остаточній редакції, не впливало на право журналіста писати про життя».

 

Ірина Бережна: «Ми знаємо, що інтернет - це мережа, де в основному зосереджені саме користувачі-підлітки. Тому якщо держава не зосередить усі свої зусилля щодо повної заборони тютюнових виробів саме в мережі інтернет, ми цю статистику будемо мати з кожним роком все гіршою і гіршою».

 

Андрій Пінчук: «Ми можемо багато чого робити, ми можемо виховувати своїх дітей у гарних традиціях, в найкращих школах. Але якщо він приходить і заходить в інтернет, а там і насилля, і куріння, там взагалі все безконтрольно, - тут, на жаль, як би ми не виховували, а в Контакті, Facebook набагато більше часу молода людина проводить».

 

Євген Царьков: «Я тоже скажу, что здесь совершенно лицемерная позиция, когда говорят, что мы ограничиваем свободу слова на рекламу этой продукции, на ее конкуренцию. Если более качественная пачка, значит, она в отличие от того, что продают молдавский табак, будет менее вредной. Тоже сравнение совершенно понятно. Это как родителям рассказывать, педофил подошел к ребенку бритый или небритый. А еще для фамильярности и двуличия тех же средств массовой информации хочу привести выдержку, она мне очень понравилась, из журнала «Натали». Действительно, нет, чтобы сказать - это рак, это вредно, они приводят вот такую грамотную статью. Доктор Джозеф заметил, что курильщики в два раза реже страдают депрессиями, только этот эффект обусловлен вовсе не действием табачного дыма и никотина, а сосательным рефлексом».

 

Юрій Мірошниченко: «Ми можемо сказати, що є чітка залежність між кількістю заходів по пропаганді і кількістю людей, які палять. Особливо коли йдеться про підлітків, які починають палити. Що стосується замовних статей. Їх дійсно дуже багато. Але я хочу підкреслити, що право в тому числі і наших опонентів - висловити свою точку зору. Навіть якщо вона нам не подобається, ми вважаємо непохитним, тому кожен з тих, хто читає ці статті, я думаю, зможе розібратися, де є прагнення розв'язати проблему, а де є прагнення дискредитувати».

 

Дмитро Ветвицький: «Как работник бюджетного комитета Верховной Рады Украины хочу сказать, что никакой дополнительной прибыли это нам не принесет. У нас производят табачные изделия в основном транснациональные крупные корпорации, которые хотят единственного - получить на нашей территории прибыль, продать больше сигарет. Нам такие деньги в бюджет не нужны».

 

Тарас Чорновіл: «І питання щодо корупційної складової не в законодавчих процесах, а в так званій боротьбі проти куріння, яка робиться назовні, без видимого результату, дуже помітна якраз корупційна складова. Я це наводив у кількох своїх коментарях і інтерв'ю інший приклад. Про депутатів і 400 тисяч - я не знаю, звідки воно взялося, я такої цифри ніколи не чув, її не озвучував. Причому я підозрюю, що суми, не по даному законопроекту, а суми взагалі, які йдуть в цю так звану боротьбу від одного з фондів, які є в Україні, вимірюються принаймні на один нуль більше».

 

Костянтин Красовський: «Щоб було зрозуміло, що Блумберг, панове журналісти, - це ваш колега. Він заробив свої мільярди на інформації. Почитайте уважно його біографію. Але він заробив ці гроші і зрозумів, що він нездатний витратити їх на себе абсолютно, що б він не робив. І тому він став давати гроші на те, що йому цікаво. Він виділяє в тому числі на боротьбу з тютюнокурінням в розвинутих країнах».

 

Ганна Гопко: «Коли я читаю дуже багато замовних статей, особливо ті, де дискредитують тих людей, які в Україні борються за поліпшення нації. Зокрема «Дзеркало тижня», поважне видання, свого часу також згадувало моє прізвище в тому плані, що Блумберг дав багато грошей, і Гопко, яка раніше займалася боротьбою з охороною дозвілля, відразу почала займатися боротьбою з тютюнокурінням. Я вважаю, що я займаюся благородною справою для України. Чесно вам скажу, вважаю, що це просто богом дана робота».

 

Олексій Погорєлов: «В тій коробці є ящик Пандори. Про що ми кажемо? Ми кажемо: давайте заборонимо рекламу тютюну. Я повністю підтримую ідеологію закону, але солідарний з Тарасом в тому, що інструментарій треба підбирати точно. Ми зараз кажемо, що треба заборонити рекламу, але при цьому стосовно інструментарію закону моя позиція, що треба залишити всі механізми, які дозволяють вести роз'яснювальну роботу, вести пропаганду, доносити інформацію і надавати людям той інструментарій, яким вони користуються».

 

Максим Лазебник: «Я на самом деле поддерживаю этот законопроект в первом чтении. Да, мы за запрет рекламы. Мы против запрета информации. То есть, речь идет о двух видах коммуникации. Первое - это с потребителем, который взрослый, который осознанно желает получать информацию про тот товар, который он потребляет. Он же не запрещен. Он вреден, он знает, что он вреден, но он его потребляет. Он хочет знать, сколько вреда он получает. И это не реклама».

 

Артем Біденко: «Нічого іншого за словами про моральність, за словами, що ми заборонимо рекламу і все зміниться, не стоїть. В Німеччині дозволена зовнішня реклама, і все ж таки все міняється. Чомусь ми вперто не відповідаємо. Чому?»

 

Світлана Остапа: «Ідеальних законів і законопроектів у нас не існує і в світі, я думаю, не існує. Але треба робити все, щоб все-таки його покращити і не заговорити».

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:

    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Посилання за темою:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    11:17 23.05.2016
    Алексей Бондаренко для «Телекритики»