Єгор Соболєв: «Без революції змін у країні не відбудеться»
Вікторія Білаш
09.07.2013 14:30
Колишній головний редактор Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» та екс-журналіст Єгор Соболєв розповів «Телекритиці», заради чого залишає журналістику

Першого липня Єгор Соболєв заявив, що залишає журналістику. Таке рішення пан Соболєв аргументував тим, що журналістикою, навіть у поєднанні з громадською діяльністю, не можна досягти суттєвих змін у країні. Замість написання статей та розслідувань колишній журналіст займеться розробкою моделі країни, яка би замінила нинішню систему управління нашої держави. Над проектом разом із паном Соболєвим більше року разом працюють Ганна Гопко, Володимир В'ятрович, Вікторія Сюмар, Ігор Луценко, Едуард Курганський, Максим Маньковський та інші однодумці.

 

Найближчим часом ініціативна група презентує свою ідею широкому загалу. Також активісти руху планують відвідати різні регіони країни з метою обговорити ідеї, а за потреби - доповнити їх чи змінити. Поки проект не має назви та чіткої структури, за словами Єгора Соболєва, це не є проблемою, оскільки організація перш за все має починатися зі справ, а не з брендингу чи побудови ієрархічної структури. Майбутня організація планується багатолідерською, для її фінансування хочуть створити прозору система пожертвувань та звітності. Наразі ініціатори проекту ведуть переговори з потенційними донорами, яких вони хочуть знайти серед представників бізнесу.

 

«Телекритика» поспілкувалася з екс-журналістом про мету створення такої організації, її відмінність від уже наявних ініціатив та можливість переходу пана Соболєва з громадської діяльності в політичну.

 

- У своєму блозі ви пояснили, що йдете з журналістики, оскільки не бачите можливості змінити стан справ як журналіст. Чим ви плануєте займатись, у яку сферу діяльності переходите?

- Без революції зміни в країні не відбудуться. Для цього не статті треба писати, а об'єднуватися з активними людьми та разом активізувати інших. Час говорити не текстами, а вчинками. Одночасно з підняттям вулиці треба проектувати нові правила. Державу, якою б ми могли пишатися.

 

- Розроблена концепція «нової країни» ляже в основу нової партії? Ви створюєте політичну ініціативу?

- Реєструвати партію одразу немає сенсу. Будь-яка хороша організація, в тому числі партія, створюється виключно через справи. І через об'єднання навколо ідей. Щоби справді змінити політику, ми спочатку маємо домовитися, що конкретно і як саме ми хочемо змінити. А не як поділити посади у владі. Політична діяльність має початися з розробки майбутньої держави, яку політична команда має створити.

 

Тому спочатку я хочу сконцентруватися на розробці таких правил. Разом із однодумцями ми будемо слухати експертів, будемо сперечатися, намагатися зрозуміти інших і знайти підтримку своїх ідей. Наступним етапом у створенні організації є конкретні справи, які втілюватимуть наші ідеї. Як, наприклад, мотор антитютюнових кампаній Ганна Гопко справами показує, що держава має концентруватися не на лікуванні людей, а на тому, щоб вони не хворіли.

 

Також як активний городянин я буду активно займатися справами свого міста. Далі буду рятувати від забудови дитячий майданчик біля власного будинку. Викривати крадіжки землі біля інших будинків. І домагатися вкрадених у нас виборів Київради, щоб мати можливість її мирно вигнати.

 

- Як називатиметься рух, який ви створюєте? Чи зареєстрували організацію для цього?

- Зараз це не важливо! Ми підемо іншим шляхом. Такі питання, як назва, керівні органи, офіційна реєстрація не є першочерговими. Першочерговими є ідеї, які ми нестимемо. Хоча ми ніде не зареєстровані як організація, але ми з однодумцями спільно організували штурм Київради, домоглися вільного входу для людей, змінили правила акредитації журналістів, які суперечили закону про інформацію.

 

- Тобто ви поки що ніяким чином не формалізуєте та не легалізуєте своєї ініціативи? Чи можливе це в подальшому?

- Це обов'язковий крок. Просто не перший. Не варто починати з реєстрації та захоплення печатки. Це практика «приєднуйтесь, я вас очолю». Вона не працює.

 

- З ким ви працюєте над проектом створення нової країни?

- Коли я кажу «ми», то маю на увазі своїх друзів, колег, соратників, із якими знайомий не один рік. Це Вікторія Сюмар, Володимир В'ятрович, Ігор Луценко, та сама Ганна Гопко, Едуард Курганський, Максим Маньковський та багато інших гідних людей. Цієї зими ми зійшлися на думці, що замало об'єднуватися для конкретних справ. Потрібно почати роботу над новими правилами для країни. Правилами, якими ми зможемо виправити ці негаразди, з якими роками боремося.

 

Взагалі, країні час змінити мислення з «проти» на «за». Виступати проти без конструктивних пропозицій - величезна історична проблема більшості громадянського суспільства. І, чесно кажучи, журналістики також. Як журналісти, ми багато часу приділяємо викриттю проблем, але дуже мало й пишемо, й говоримо, й щось робимо для того, щоби змінити це системно. Час змінюватися самим.

 

- Хто фінансуватиме вашу діяльність?

- Питання заробітку - найбільш болюче запитання. Так само як і питання безпеки родини. Мені не один раз давали знати, що мене «ведуть». Та я й сам розумію, з ким маю справу. В мене переконання, що як мінімум із минулого року мої розмови прослуховують, мою пошту перевіряють. Навіть мої сварки з коханою Марічкою записують. Це виклик.

 

І гроші виклик. Але в нас є друзі, які займаються бізнесом. І всі ми знаємо, що зараз відбувається з бізнес-середовищем. Точніше, навіть найкращі журналісти не здатні осягнути масштабів мародерського розгулу в середньому та великому бізнесі. Бізнес з'їдається в інтересах однієї родини - родини президента. Я сподіваюся, що в цій країні знайдуться благодійники, спонсори, люди справи, й не один. Вони не зможуть самі вийти на барикади, але зможуть дати гроші для барикад. Ми вже говоримо з такими людьми. І віримо в їхню допомогу.

 

Ми плануємо зареєструвати громадську організацію, щоб запровадити прозору систему збору пожертв. Зрозуміло, що через міркування безпеки не всі бізнесмени будуть давати гроші відкрито. Але прозора система збору та витрачання коштів, безумовно, потрібна. Це буде нашим попереднім тренуванням, щоби створити таку саму податкову систему. Громадяни мають вчитися давати гроші державі на щось конкретне. Зараз українці не платять податків, у нас ці гроші просто забирають. Через цю прозору систему збирання та витрачання коштів на революцію ми маємо показати, як це може працювати і в цілому в державі.

 

Ми маємо створити цю державу наново. Маємо платити за її роботу. І питати про результати цієї роботи.

 

- Все вищеперераховане вказує на те, що ви йдете у владу, чи не так?

- Я би сказав, люди мають не йти у владу, а повертати її собі. Я мрію, щоби в Україні взагалі зник розподіл на «людей» і «владу». Цей розподіл - основна українська біда. Більшість із нас відмовляється від влади через лінь і власну пасивність. При цьому ми її сваримо й чекаємо хороших людей, які про нас подбають. Так влада зажди буде поганою. Ми маємо повернути собі свій суверенітет, права, гідність.

 

Я за те, щоб ми створили державу, де кожен є владою. Звісно, всі громадяни не зможуть виконувати такі функції, як правосуддя, охорона громадського порядку, оборона. Все це потрібно буде делегувати державним службовцям. Але ці службовці не мають бути владою. Вони мають бути найманими управлінцями. Я готовий бути таким найманим управлінцем. Я готовий будувати таку державу, якщо люди мене уповноважать.

 

- Коли думаєте презентувати свій проект? Які будуть подальші дії вашого руху?

- Перші ідеї ми оприлюднимо вже в липні. Далі будемо зустрічатися з експертами та активістами з різних регіонів України. На таких зустрічах будемо показувати, що ми робимо і що плануємо робити. Необхідна складова - відточення ідей і справ. Ми хочемо об'єднуватися навколо ідеї та справ. Революційна організація не вийде за технологією створення таких організацій, як БЮТ чи Партія регіонів. Революційний рух виникне виключно як багатолідерська сильна мережа, яка при цьому по-справжньому буде об'єднана спільними ідеями.

 

Всередині такої мережі неодмінно визначиться ядро. Оце ядро і має стати майбутньою владою. І збудувати цю державу наново з новими правилами.

 

Для журналістики, наприклад, це означатиме створення потужних суспільних медіа. Вільна та якісна журналістика не може довго жити в приватних медіа чи на західні гранти. Це справа всіх громадян - завести собі суспільні медіа та платити за них.

 

Зробимо це, створимо інші механізми для успішної держави - правосуддя, прозорість влади, економічну свободу, науку, оборону - тоді можна повертатися до своїх професій. Якщо я буду вже зовсім політик і в журналісти мене вже не братимуть - подамся в археологію. Це була моя перша любов. Там завжди потрібна робоча сила з лопатою :)

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:
atataturk // 17.08.2013 10:50
черговий овочевий клоун під майбутні столичні вибори
ДимОК // 10.07.2013 11:50
Призыв к свержению конституционного строя - попахивает уголовной ответственностью, господин Соболев
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    Читайте також:
    Посилання за темою:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    10:11 27.06.2016
    Елена Синицына для «Телекритики»
    14:08 24.06.2016
    Алексей Бондаренко для «Телекритики»