Дієтичні вибори провайдера
Мар'яна Закусило
09.12.2010 19:12
«Зеонбуд» заявляє, що вже у вересні 2011 року розгорне мережу і запустить цифрове телебачення

Вибір без вибору

 

Процес ухвалення рішень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в галузі цифрового телебачення ніколи не відзначався прозорістю та за будь-якої влади уважно враховує міркування зацікавлених сторін, наближених до неї. Найпоказовішою в цьому сенсі є історія з четвертим мультиплексом, який Нацрада попереднього скликання вирішила розвивати найпершим. Для нього визначили провайдера - ТОВ «Українська цифрова телемережа» (УЦТМ) - та провели конкурс на 10 вільних місць серед мовників. ТК провела журналістське розслідування з цього приводу, довівши, що вісім компаній на ринку не існують, а також, що до процесів переходу на цифрове мовлення причетний Віктор Балога, на той момент - голова Секретаріату Президента. Зрештою, справою «котигорошків» і «мандрівників» (фіктивних мовників з МХ-4) зацікавилася Рада національної безпеки й оборони, і президент Віктор Ющенко дав Нацраді доручення розібратися з непрозорою схемою. Влітку 2010 року, вже при новій владі, ліцензії восьми компаній анулювали, а перевірка УЦТМ поки ще триває.

 

Новий склад Нацради, анулювавши ліцензії в МХ-4, узявся за інші мультиплекси, у яких навіть у кілька спроб провайдери досі не були визначені, а місця були розподілені частково (МХ-2 та МХ-3 - для існуючих загальнонаціональних мовників, кодований МХ-1 був не заповнений, регіональний МХ-5 - частково заповнений). 27 жовтня регулятор скасував затверджену раніше модель впровадження цифрового телерадіомовлення: загальнонаціональними мультиплексами з відкритим доступом, крім MX-2 та MX-3, стали MX-1 (раніше кодований) та MX-5 (раніше регіональний). Також для національної цифрової телемережі у складі чотирьох мультиплексів (МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5) запланували обрати одного провайдера, а після цього - розподілити місця серед мовників.

 

8 грудня Нацрада зробила перший крок - визначила провайдера. В найкращих традиціях цифрового регулювання ним теж стала темна конячка - компанія «Зеонбуд».

 

Одразу скажемо: ніякої несподіванки в цьому рішенні Нацради не було. Адже «Зеонбуд» був фактично єдиним претендентом. Телевізійні групи «1+1», StarLightMedia та «Інтер» відмовилися від ідеї подавати заявки, пояснюючи це недоцільністю братися за новий, немедійний бізнес. Офрекордс представники телехолдингів нарікали на незрозумілість критеріїв, за якими обиратимуть провайдера. «Виходячи з аналізу озвучених умов, переможця, можливо, вже наперед визначено. Умови досить специфічні», - наводив у коментарі ТК спільну думку галузі президент компанії «Воля» Сергій Бойко. На ринку навіть ходили чутки про зміну переліку документів, який має подавати заявник, хоча члени Нацради в розмовах із «Телекритикою» це категорично спростовували.

 

Окрім цього, незрозумілим був і термін подачі документів. На засіданні 27 жовтня, приймаючи рішення про нову модель цифрового телебачення, Нацрада визначила строк прийому пропозицій протягом місяця. Тобто до 27 листопада. Але на брифінгу 24 листопада заступник голови Нацради Лариса Мудрак сказала, що заявки прийматимуть до 8 грудня (до речі, її слова тоді підтримав і голова Володимир Манжосов). Пізніше пані Мудрак уточнила ТК: вона мала на увазі, що регуляторний орган може продовжити строк прийому документів до 8 грудня. Та коли з'явився «Зеонбуд», про продовження цього терміну вже не йшлося.

 

Примітно, що «Зеонбуд» виринув в останній момент. Станом на 18:00 26 листопада (останній робочий день прийому документів) Лариса Мудрак сказала ТК, що заявки відсутні. Але зранку в суботу, 27 листопада, вона повідомила: з апарату надійшла інформація про те, що заявки є. У понеділок, 29 листопада, Володимир Манжосов назвав ТК єдиного претендента - ТОВ «Зеонбуд».

 

Про своє бажання подаватися на провайдерство Нацраду повідомив Одеський ОРТПЦ. Однак це був тільки намір, висловлений у факсограмі 29 листопада і не підкріплений документами.

 

Але «конкурс» (не офіційний, але по суті конкурс) провайдера чотирьох мультиплексів з одним учасником - якось не комільфо. Раніше, коли на конкурси цифрових мовників до Нацради надходило лиш по одній заявці, оголошували повторну процедуру. Тому «Зеонбуду» потрібні були конкуренти. І такий з'явився - ТОВ «ТРК "Мобільний канал"», про заявку якого стало відомо напередодні визначення провайдера (вона, за словами пана Манжосова, надійшла поштою). Підозри у несправжності його бажання отримати ліцензію посилює той факт, що представники «Мобільного каналу» навіть не прийшли на засідання 8 грудня. Чомусь не дивує, що заявка компанії виявилася не відповідною умовам Нацради: не було банківської гарантії, замість якої було надано лист постачальника обладнання. Втім, можливо, «Мобільний канал» якраз і наразився в апараті Нацради на інакший перелік вимог, тож і підготувався неправильно. Одним словом, регулятор відмовив цьому претенденту. На брифінгу Володимир Манжосов утримався від коментарів щодо мотивів участі цієї компанії в «конкурсі».

 

«Зеонбудування»

Заявку «Зеонбуду» на засіданні Національної ради представляв заступник генерального директора з правових питань Андрій Шумілов. Перед тим, як почати презентацію, він попросив регуляторний орган видати ліцензію не на чотири мультиплекси, а чотири ліцензії на кожен із мультиплексів. І в цьому був суголосний із Нацрадою, яка перед цим, власне, вирішила ліцензувати кожен мультиплекс окремо.

 

За словами пана Шумілова, «Зеонбуд» вивчив досвід цифрового мовлення Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та Швеції, а його експерти консультувалися з операторами і провайдерами цих країн.

 

У своїй презентації компанія відштовхувалася від заданих параметрів мережі мовлення:

стандарт - DVB-T,

стандарт стиснення сигналу - MPEG-4,

місце встановлення передавальних станцій - вежі Концерну РРТ,

покриття - 95% населення країни,

кількість мультиплексів - 4,

кількість програм у мережі - 32,

частотний ресурс - згідно з ліцензію Нацради,

строки будівництва - 2011 рік,

спосіб роздачі сигналу - супутник.

 

«Як бачите, вісім із дев'яти параметрів Національною радою вже задано. Більш того, одночасне будівництво чотирьох мультиплексів без відключення аналогової мережі телебачення обумовлює гострий дефіцит частотного ресурсу. У зв'язку з цим фактичний розрахунок мережі по покриттю, координатам встановлення передавачів, вільним частотам, потужності передавачів може виконати тільки Український державний центр радіочастот. Нам залишалося тільки визначитися зі способом роздачі сигналу: оптоволокно, радіорелейна передача чи супутник», - наголосив він.

 

Спинилися на третьому варіанті - супутнику - як найекономнішому, який не вимагає будівництва додаткової інфраструктури. Який саме супутник обрати, «Зеонбуд» ще не вирішив: «Перед тим, як приймати рішення, ми хотіли б порадитися з телекомпаніями».

 

Мережу мовлення «Зеонбуд» планує будувати за адміністративно-територіальним принципом. Головну станцію встановлять на вулиці Дорогожицькій, 10, у Києві, де розташована головна станція Концерну РРТ. Тут збиратимуть в один пакет 28 телепрограм, формування решти чотирьох (ОДТРК і трьох провідних регіональних та місцевих) відбуватиметься в регіонах. «Сформований і синхронізований сигнал буде передаватися оптоволокном до телепорту в Калинівці. Відповідно, в Калинівці - ми попередньо узгодили з Концерном РРТ - буде встановлено наш власний телепорт. Для ще одного, резервного телепорту Концерн підбере майданчик на відстані між телепортами не менше 100 км, щоб уникнути одночасного потрапляння в грозовий фронт», - розповів Андрій Шумілов.

 

Обладнання «Зеонбуд» обиратиме серед зарубіжних виробників: «Ми вже провели ряд переговорів із німецькою компанією Rohde & Schwarz, американськими Harris та Axcera, італійською ABE Elettronica. По головній станції в нас є попередні домовленості з Motorola і SIDSA».

 

Строки будівництва мережі «Зеонбуд» оголосив дуже стислі:

січень 2011 року - замовлення обладнання;

травень - серпень - постачання обладнання, доставка у філії Концерну РРТ, монтаж обладнання Концерном РРТ;

вересень 2011 року - повний запуск чотирьох мультиплексів.

 

«Це обумовлено розрахунками, - пояснив оптимізм «Зеонбуду» в строках будівництва Андрій Шумілов. - Ми плануємо охопити 95% населення, а це близько 200 міст. У Концерну РРТ є 30 філій, тобто кожна філія має обладнати приблизно сім станцій. На монтаж однієї станції, за попередніми даними, потрібен один тиждень, тобто на монтаж усієї мережі піде сім тижнів. Ми плануємо три місяці, тому думаємо, що строки реальні».

 

Оскільки МХ-5 міститиме як загальнонаціональні, так і регіональні програми, представник «Зеонбуду» запропонував для нього багаточастотне планування, зауваживши: цю проблеми з Нацрадою вже обговорювали і таке завдання перед УДЦР уже поставили.

 

Форму угоди з мовником провайдер обіцяє узгодити з Нацрадою. При цьому Андрій Шумілов задекларував, що тарифи для мовників не будуть вищими за чинні тарифи Концерну РРТ: «Наш бізнес-план розраховувався з тарифів Концерну РРТ. Відповідно, ми закладали знижки 50% на перший рік мовлення і 25% на другий рік. Ми плануємо, що є резерв для зниження витрат телекомпаній за рахунок синергії трансляції телепрограм через супутник. Ми плануємо використовувати супутник для трансляції 28 програм, але по суті вони вже є на супутнику».

 

У питанні забезпечення населення сет-топ-боксами Андрій Шумілов посилався на новий План розвитку національного телерадіоінформаційного простору, де вказано, що Нацрада планує розробити проект Державної програми забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телемовлення (на 2011-2012 роки) і подати її на розгляд президента та Кабміну. Цікаво, що свою заявку «Зеонбуд» подав до Нацради ще до затвердження нової редакції Плану розвитку (це сталося 1 грудня), але демонструє чудову обізнаність із ним. Складається враження, що Нацрада і «Зеонбуд» тісно співпрацювали під час написання документа.

 

За розрахунком провайдера, з 10 млн домогосподарств, які нині дивляться ефірне телебачення, 3,5 млн - самостійно куплять цифрові телевізори, 3,5 млн - самостійно куплять сет-топ-бокси, 2 млн - отримають державні дотації на придбання сет-топ-боксів, 1 млн - куплять сет-топ-бокси через пільгові програми. Андрій Шумілов пояснив ці цифри: «У 2011-му і 2012 роках буде продано по 1,5 млн цифрових телевізорів. За статистичними даними, до травня 2010 року було продано понад 400 тис. цифрових телевізорів. Крім того, сет-топ-бокс (при вартості близько 360 грн), як річ повсякденного користування для сім'ї, за нашими розрахунками, є прийнятною разовою покупкою для 50% населення, які не купують цифрові телевізори. 2 млн малозабезпечених сімей повинні будуть отримати дотацію від держави протягом двох років: щороку по 45 млн доларів із держбюджету - це не найбільша сума. Для решти 1 млн домогосподарств потрібно буде організовувати пільгове кредитування або продаж на інших умовах, як про це йдеться в Плані розвитку».

 

Після презентації члени Нацради ставили свої запитання представнику «Зеонбуду». Наводимо стенограму діалогу.

 

Оксана Єлманова: Ви плануєте мережу покриття 95%, спираючись винятково на господарство КРРТ. Як мені відомо, це було видно з проведених зустрічей із Концерном, у них є достатнє зношування та є побоювання, що такого покриття на сьогодні немає. Наскільки ви розглядаєте подібні ризики? Чи будете в рамках реалізації проекту вкладати в будівництво веж, які будуть необхідні?

 

«Зеонбуд»: На ризики ми дивилися, але від початку не планували будівництво веж, тому що згідно з Планом розвитку передбачено створення на базі веж Концерну РРТ. Тобто якщо їх не вистачатиме, тоді компанія це розгляне.

 

О. Є.: Але ж такі ризики очевидні. Чи закладаєте ви їх (у бізнес-план), і в якому відсотку?

 

З.: Безумовно. Думаю, ризики закладено на рівні не менше 20%. Певні показники бізнес-плану засновані на розміщенні передавачів на вежах Концерну РРТ, і, відповідно, це обумовлено сумою, яка передбачена для інвестування в проект. За нашими розрахунками, гарантія, яка вимагається (банківська гарантія в сумі 1 млрд грн. - ТК), перевищує щонайменше на 20% ті витрати, які понесе компанія.

 

О. Є.: Яка окупність, за вашими розрахунками, цього проекту?

 

З.: За нашими розрахунками - вісім років.

 

О. Є.: Ви показали в презентації нормальний розрахунок економіки тарифу. Але якщо ви побачите, що ринок показує неготовність підняти той тариф, що забезпечить восьмирічну окупність, ви готові збільшити строк окупності інвестицій?

 

З.: Безумовно, готові. Але навіть нинішні тарифи, які складені за іншими технологіями, - це міцний фундамент для того, щоб працювати щонайменше з таким тарифом і за вісім років отримати окупність. Ми не плануємо його підвищувати.

 

О. Є.: Фінансова готовність - це насамперед ваша фінансова складова. Яким чином ви сьогодні про неї можете говорити? Можливо, це якийсь бекграунд, який ви мали в попередніх проектах, можливо, це досить потужний засновник?

 

З.: Такі проекти в Україні наша компанія ще не здійснювала. У такому масштабі ще ніхто не здійснював...

 

О. Є.: Це можуть бути проекти в інших галузях. Але ж ви як компанія з'явилися, наскільки я розумію, не вчора. На яку суму ви реалізовували проекти до цього?

 

З.: Проекти були багатомільйонні. Але реалізовувалися вони не самою компанією, а акціонерами. Але отримання гарантії від «Укрексімбанку» 1 млрд, на мою думку, є впевненою підставою, що компанія не звалилася з неба, що є певні фінансові опори як в акціонерів, так і можливість використання кредитування.

 

О. Є.: У вас банківська гарантія у формі фінансового інструменту чи це просто лист банку, який свідчить про ваше непогане фінансове становище?

 

З.: Наскільки мені відомо, ми можемо її використовувати і як фінансовий інструмент.

 

О. Є.: У документах, що ви подали, вона виглядає як лист. Але ви можете його використовувати як фінансовий інструмент? Банк у випадку чого може допомогти?

 

З.: Так.

 

Лариса Мудрак: Мене цікавить кінцевий споживач. Чи будете ви готові (принаймні розглянути) вимоги щодо інформаційно-роз'яснювальної роботи, щодо соціальних стандартів. Я говорю про різні групи населення, в тому числі про людей з обмеженими можливостями. Чи розглядали ви такі питання, як ви на них будете відповідати?

 

З.: Річ у тім, що таке питання саме в такому розрізі не розглядалося. Ця частина населення не така чисельна, тому з фінансової точки зору для забезпечення сет-топ-боксами і роз'яснювальної роботи ресурс існує, і він не настільки великий, як його можна уявити. Донести інформацію, на нашу думку, не є великою складовою проблемою. Що стосується забезпечення сет-топ-боксами цієї категорії населення (того мільйона глядачів, які не зможуть собі дозволити придбання сет-топ-боксів), то ми взагалі сподіваємося на пільгові програми, на гарантії з боку держави, яка зацікавлена в розвитку проекту. Тому що такі зобов'язання держава на себе взяла ще у 2006 році.

 

Л. М.: Дякую, що говорите про соціальну групу, але мене ще цікавить інформаційно-роз'яснювальна робота для всієї країни. Ви беретеся за унікальний інформаційний проект. Щоб переконати кожного глядача, потрібні не лише потужності держави, але й ваші.

 

З.: Безумовно, ми плануємо провести інформаційно-роз'яснювальну роботу і розраховуємо на підтримку телекомпаній у роз'яснювальній роботі, у рекламній кампанії.

 

Оксана Головатенко: Ті 32 програми, що будуть у мультиплексах, слід розцінювати як цілісний продукт, який дуже важливий для споживача. І Нацрада у свою чергу керуватиметься насамперед у прийнятті рішень створенням програм, які будуть цікавими, конкурентними на ринку для споживача.

 

Володимир Манжосов: До речі, остаточного рішення щодо розподілу мовників на МХ-5 Національна рада не приймала. Ми кажемо про те, що будуть три або чотири місцевих та регіональних мовники на цьому мультиплексі. Остаточне рішення ми будемо приймати тоді, коли будемо оголошувати конкурс, до того часу вивчимо досконально ситуацію з місцевим та регіональним мовленням. (При цьому на засіданні 1 грудня, коли затверджували План розвитку національного телерадіоінформаційного простору Володимир Манжосов зазначав, що для регіональних/місцевих компаній у МХ-5 віддадуть чотири місця.)

 

Зрештою, одноголосно всі семеро членів Нацради проголосували за видачу «Зеонбуду» чотирьох ліцензій на 10 років. Компанія є водночас і провайдером, і оператором телекомунікацій.

 

Вартість кожної провайдерської ліцензії «Зеонбуду», за словами Володимира Манжосова, становить 1 млн 905 тис. гривень. Таким чином, загальна сума ліцензійного збору, як уже писала ТК, - близько 8 млн гривень. Збір нараховують за формулою, прописаною в чинній статті 31 закону «Про телебачення і радімовлення» для провайдерів програмної послуги. У ній враховуються такі показники, як кількість населення (для території всієї України), кількість програм (32), кількість вітчизняних програм (усі), ваговий коефіцієнт провайдера, кількість провайдерів, що здійснюють діяльність на цій території (1 - ТОВ «Українська цифрова телемережа»).

 

Частотний ресурс і сет-топ-бокси

 

Окрім визначення провайдера Нацрада 8 грудня прийняла ще два важливі рішення. По-перше, вона забрала в МХ-4 (і, відповідно, в його провайдера УЦТМ) виділені для нього частотні присвоєння. Залишила тільки ті, що вже освоєно у Київській, Житомирській та Одеській областях. Володимир Манжосов пояснив: «Український державний центр радіочастот» написав у листах до Нацради (від 1 та 6 грудня), що розбудова мережі МХ-1, 2, 3, 5 на даному етапі неможлива без зміни виділених для МХ-4 ТВК. Отож, частотний ресурс, передбачений на папері для УЦТМ, віддадуть «Зеонбуду».

 

Іншим рішенням Нацрада розглянула проект розпорядження Кабміну «Про затвердження плану заходів з виконання у 2011 році Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення». Наразі цей документ погоджують різні інстанції, і після редагування в Мінтрансі він укотре надійшов до Нацради. Так Мінтранс викреслив із проекту розпорядження пункти, які стосувалися забезпечення сет-топ-боксами верств населення з малими статками. Нацрада пропонує Мінтрансу розглянути це питання на Міжвідомчій координаційній раді. Адже новий План розвитку національного телерадіоінформаційного простору передбачає участь держави в «тюнеризації» країни.

 

Після позитивного для «Зеонбуду» голосування Андрій Шумілов відповів на запитання журналістів:

 

- Пане Шумілов, у коментарі «Телекритиці» ви обіцяли розкрити імена акціонерів, щойно отримаєте ліцензію. Тож хто є власниками «Зеонбуду»?

- Я поки утримаюся від коментаря щодо цього питання. Як і раніше, абсолютно прозорою є участь компанії Planbridge Limited, яка володіє всіма 100% акцій підприємства «Зеонбуд». Акціонери поки не готові прокоментувати й означити свою участь. Я сподіваюся, найближчим часом вони це зроблять. Єдине, що мені відомо, - це консорціум приватних інвесторів, які є акціонерами компанії Planbridge Limited.

 

- Уточніть, будь ласка, коли Planbridge Limited стала власником «Зеонбуду»?

- Компанія «Зеонбуд» придбана наприкінці жовтня. (За інформацією агенції «Інтерфакс-Україна», власником «Зеонбуду» було київське ТОВ «КПН», яке, у свою чергу, належить Omni International Ventures Ltd (Британські Віргінські острови). Omni International Ventures до 2006 року володіла акціями ВАТ «Донецькобленерго» (17,62%), нині володіє 15,3% акцій ВАТ «Запоріжкокс», а також фігурувала в угоді з купівлі холдингом СКМ київського ЦУМу як один із акціонерів ВАТ «Київський центральний універмаг». Omni International Ventures також є серед власників донецького ТОВ «Науково-комерційне товариство "Данко"». - ТК.)

 

- Хто, крім вас, працює в компанії «Зеонбуд»? Які технічні фахівці, які відомі на ринку люди?

- Є технічні фахівці, є експерти. На сьогодні в компанії працюють 15 осіб, до кінця року штат має зрости до 50-ти. Але поки що я вам не можу розголосити їхні імена, гадаю, ми підготуємо прес-реліз.

 

- Чому «Зеонбуд» вирішив інвестувати в цифрове телебачення?

- Такі бізнес-проекти запущено в усіх європейських державах, і вони пройшли там успішно. Ми розраховуємо, що в Україні це відбудеться так само. Нам би хотілося, щоб у частині програми, яка стосується малозабезпечених абонентів, держава брала якусь участь.

 

- А якщо держава не братиме участь - ваш бізнес-план передбачає такий варіант?

- На сьогодні наш бізнес-план не передбачає купівлі сет-топ-боксів для малозабезпечених верств населення. Але залежно від строків розгортання мережі, гадаю, ми зможемо від держави добитися розуміння.

 

- А що зі строками?

- Ми гадаємо, що до вересня наступного року зможемо розгорнути всю мережу.

 

- Якою буде етапність запуску мережі?

- На жаль, технічних нюансів я не знаю. Але передбачено одночасний запуск по всій Україні, якщо не буде непередбачених на сьогодні технічних обмежень. До кінця 2011 року і за нашими зобов'язаннями, і за планами ми маємо це зробити.

 

- Чи передбачаєте ви перехідний період, коли відбуватиметься паралельне мовлення цифри й аналога?

- Справді, передбачено етап, коли паралельно існуватиме аналогове і цифрове мовлення. Але перехідний період залежить не від нас, а від телекомпаній: наскільки вони будуть зацікавлені вести й аналогове, й цифрове мовлення.

 

- На презентації ви сказали, що банківська гарантія на 20% перевищує розрахунки інвестицій. Скільки ви плануєте інвестувати?

- Обсяг гарантії 1 млрд гривень - це не «цифра зі стелі», це попередньо розрахована і продумана цифра. За нашим бізнес-планом ми в ці рамки вписуємося.

 

- Якими будуть ваші тарифи? Скільки для однієї телекомпанії коштуватиме поширення в мережі?

- Суми я назвати не можу. Але тарифи плануються не вищі за ті, що нині передбачено угодами між мовником і Концерном РРТ.

 

- Яку рентабельність ви закладаєте в проект?

- Строк окупності ми плануємо вісім років.

 

- У вашій схемі залишається незрозумілим, звідки ви братимете прибуток, якщо тарифи не відрізнятимуться від нинішніх тарифів Концерну.

- Я не відповідаю за розрахунок рентабельності, але знаю, що її прораховано. Її джерело - в різниці між нашими тарифами і сумою, яку ми будемо сплачувати Концерну РРТ. Цифру я вам неготовий назвати, сума - це питання договору. Різниця в тарифах виникає завдяки використанню іншої технології.

 

- Чи найматимете ви субпідрядників?

- Що стосується технічного забезпечення, то ми плануємо працювати з Концерном РРТ. Набирати штат таких самих спеціалістів нерозумно. Знов-таки, обслуговування обладнання на вежах Концерну - це прерогатива працівників Концерну.

 

- А ваше завдання?

- Інвестування, підбір обладнання, налагодження його в єдину систему.

 

За даними джерел газети «Коммерсантъ», до «Зеонбуду» має стосунок депутат Партії регіонів, член Комітету Верховної Ради з питань транспорту і зв'язку Юрій Мороко. Пан Мороко спростував причетність до компанії, однак виявився добре знайомим з її планами. На його думку, рентабельність проекту становитиме близько 15%. «Бізнес-структура впорається із завданням краще за державу. Вона може мінімізувати витрати, провести ефективні тендери і гроші не вкраде, тому що це її інвестиції», - сказав він газеті. Відзначимо, що Юрій Мороко до обрання у 2007 році народним депутатом був генеральним директором ТОВ «ММДС-Україна» - провайдера, одним з акціонерів якого є «Систем кепітал менеджмент» Ріната Ахметова. Тож імовірна причетність пана Мороко до цифрового провайдера - це ще одне свідчення зв'язку «Зеонбуду» з СКМ.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:
boss // 11.12.2010 18:09
А далі буде "ЦИФРА" , і цифра ця-"0". Правда бюджету вона стане в чималі нулі.
Pravosudie // 11.12.2010 13:08
Конкурсу на отримання лицензii оголошено не було! Гарантийний лист Концерну РРТ фiкцiя! В заявi Зеонбуду оператором визначено Концерн РТТ( хто це? можливо помилка -цейтнот часу? або по барабану), а в рiшеннi Нацради:-терiторiя розповсюдження Украiна ,оператор телекомунiкaцiй Зеонбуд. До речi по iнформацii iз Нацради, лист з пропозицieю вiд Одеси надiйшов на факс Нацради 26 листопада(цiкаво було б i його побачити). В цiлому все прозрачно все клас! По барабану Державна програма впровадження цифрового телебачення? Hавiщо потрiбна координацiйна рада пiд головуванням першого вiцепрем'ера? Зеонбуд все зробить!!! ( маючи таку кiлькiсть фахiвцiв та експертiв та великий досвiд) С кожним новим складом Нацради втрачаeмо i фаховiсть i мораль! Що буде далi???
// // 10.12.2010 15:33
Индустрии пора задуматься над альтернативой DVB-T. Ведь успех DVB-T возможен за пределами кабелизированных городов. А там DTH с сопоставимой для потребителя стоимостью приемного оборудования и несопоставимой для телеканалов стоимостью доставки сигнала вполне может быть конкурентной средой. Откиньте "гречневых бабушек", которым все равно не светит покупать импортные стиральные порошки и зубные пасты, - рекламное поле вполне достаточное для успешного функционирования...
"." // 10.12.2010 00:14
Ну что вы пристали к картонной дурилке? Он еле выучил полсотни новых для себя слов, а вы... Бесчеловечные журналюги, ацтаньте от строителей золотого будущего!
"." // 10.12.2010 00:13
Ну что вы пристали к картонной дурилке? Он еле выучил полсотни новых для себя слов, а вы... Бесчеловечные журналюги, ацтаньте от строителей золотого будущего!
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    Читайте також:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    17:10 28.07.2016
    Алексей Бондаренко для «Телекритики»