Як дитячі спогади про Холодну війну надихнули Стівена Спілберга на стрічку "Міст шпигунів"
Надія Швадчак для «Телекритики»
06.01.2016 16:05

Видання The Hollywood Reporter розповідає, як дитячі спогади Стівена Спілберга про Холодну війну надихнули його на створення фільму "Міст шпигунів". 

 

Як і багато дітей, які зростали в період Холодної війни, Стівен Спілберг багато думав про кінець світу. Одного дня, на початку 1960-их, приблизно в той час, коли Карибська криза штовхала планету до межі ядерної катастрофи, батько Спілберга побачив вдома свого 15-літнього сина, який малював на карті ймовірні хвилі вибуху. Так він хотів побачити, чи буде знищено їх будинок. А ще він наповнив ванну водою, оскільки фільми про цивільну оборону навчили: після вибуху питна вода буде дефіцитною.

 

«Це неможливо було ігнорувати», – каже 69-літній Спілберг про апокаліптичний страх, що охопив Америку під час темних днів гарантованого взаємного знищення. «Це було на ТБ, це було в газетах, і у всіх на вустах були слова про кінець світу».

 

60 років тому світ якимось чином вижив, але Спілберг досі «наповнює ванну».

У фільмі Спілберга про Холодну війну «Міст Шпигунів» розповідається про обмін збитого американьского пілота Френсіса Пауерса на радянського агента Рудольфа Абеля. Роль Джеймса Донавана, підступного Нью-йоркського адвоката, залученого ЦРУ у якості посередника, виконує Том Хенкс.

 

 

У одній зі сцен Донован приходить додому і знаходить свого сина за малюванням ліній вибуху та наповненням ванни. «Я написав цю сцену», - говорить Спілберг. «Вона близька до мого життя, як ви можете зрозуміти». 

 

Звісно, Спілберг змальовував своє власне життя і до того. Джерелом натхнення для фільму «Інопланетянин» (The Extra-Terrestrial) був його уявний друг-прибулець, якого Спілберг вигадав, щоб впоратись з розлученням батьків.

 

«Близькі контакти третього ступеня» (Close Encounters of the Third Kind) народилися з спостереження за метеоритним дощем разом з батьком.

 

Але «Міст шпигунів» (Bridge of Spies), не зважаючи на геополітичне підґрунтя, є в певному роді найбільш особистим фільмом, який  робив Спілберг. Він зачіпає епізоди його дитинства, які ніколи раніше не були досліджені на екрані.

 

«Я не робив досі кіно, яке є дзеркалом мого життя і не думаю, що коли-небудь буду», - казав Спілберг у минулому. Але з цією $55 млн драмою, він саме це і зробив, вклавши слова свого батька у репліку  улюбленого актора: «Дивись, Стів, я знаю, росіяни не божевільні, і не були божевільними, і ніколи не дійде до цього». Це було зроблено для того, щоб відтворити дорогоцінні дитячі спогади.

 

 

Мет Чарман повернувся до свого Лондонського будинку після подорожі до Лос-Анджелесу, де він провів чотири дні. Там він намагався продати свою ідею фільму про героя Холодної війни, про якого ніхто ніколи не чув. Аж раптом вдома він  почув голос Стівена Спілберга на своїй голосовій пошті.

 

36-річний британський сценарист витратив декілька років на дослідження теми перед тим як написати сценарій про Джеймса Донована, давно забуту історичну постать (помер у 1970 році), якою Чарман фанатично захоплювався одразу після того, як помітив примітку у біографічній книзі про Джона Кеннеді.

 

 

 

У примітці говорилось, що людина, яка вела переговори щодо звільнення кубинських емігрантів після операції у Затоці свиней, також вела переговори щодо звільнення Пауерса, літак-шпигун якого впав над територією Радянського Союзу.

 

Як звичайний адвокат виявився у центрі одразу двох найважливіших обмінів в’язнями Холодної війни? -Дивувався Чарман.

 

Він почав копати глибше: консультувався у Президентській бібліотеці Кеннеді у Бостоні, перерив архів Нью Йорк Таймс. Він навіть зустрівся із 70-річним сином Донована у Нью Йоркській кав’ярні (Джона Донована у фільмі зіграв 11-річний Ной Шнапс). «Я подивився йому в очі», -  розповідає Чарман, і сказав: «Я б хотів розповісти історію вашого батька».

 

Чарман створив 20-хвилинну презентацію, у якій розповів про всі повороти сюжету, і у вересні 2013 року, полетів до Лос-Анджеласа на чотири дні пітчингу. Це було не легке завдання. Трилери про Холодну війну не були популярним жанром з часу падіння Берлінської стіни (згадайте фільм Гая Річчі «Агенти А.Н.К.Л.»).

 

І хоча зустріч Чармана із продюсером компанії DreamWorks Джонатаном Ейріхом була обнадійливою, «Не спіши», – сказав йому Еріх під час підчингу. «Я хочу запам’ятати все точно так як ти мені розповідаєш, бо  відчуваю, що це сподобається Стівену».

 

Однак Чарман повернувся до Лондона без жодної пропозиції. Це потім він отримав повідомлення на голосову пошту. «Я нерував», - Чарман згадує телефону розмову із Спілбергом, яка відбулася декілька днів по тому: «Стіни у моїй кімнаті завішані постерами його фільмів». Коли Чарман закінчив свою презентацію, Спілберг сказав: «Мені це подобається. Як швидко ти можеш закінчити сценарій?»

 

Спілберг мав рік часу перед початком зйомок BFG і Ready Player One. Щоб зробити Міст Шпигунів він потребував сценарій не пізніше осені 2014. Але Чарман працював швидко і віддав першу чернетку через п’ять тижнів.  Тоді Спілберг дав текст Тому Хенксу.

 

 

Хенкс, любитель теми Холодної війни, не потребував, щоб його переконували. Решта комади Марк Риланс (Mark Rylance) у ролі Абель, Амі Раян (Amy Ryan) – дружина Донована Мері, і Остін Стовел (Austin Stowell) у ролі Пауерса – швидко знайшли свої місця, поки художник-постановник фільму Адам Стокхаузен шукав локацію, щоб будувати Берлін 1962. «Для Стівена було дуже важливо відтворити Берлін правильно», - каже Стокхаузен.

 

Сьогодні Берлін виглядає більше як Дубаї, аніж як розбомблена руїна. Горизонт заставлений новими конструкціями після об'єднання 1990. 

Тоді Януш Камінскі (Janusz Kaminski), постановник, запропонував Вроцлав – місто поблизу якого він виріс і яке виглядало як повоєнний Берлін. І ще більше стало на нього схожим після того, як  звели довгий відрізок Берлінської стіни - не споруду 1980-х років, але більш примітивну будову ранньої Холодної війни.

 

 

Спілберг швидко зняв фільм – лише за 59 днів.  Хенкс зауважує, що Спілберг має в голові знятий фільм задовго до того, як він вийде. Він мислить кінематографічно.

 

 

В оригінальному сценарії була сцена у Москві, де росяни розміщують Паверса і уламки його збитого літака на Червоній площі. Це був ще один біт життя Спілберга розіграний на екрані. Батько Спілберга Арнольд, інженер General Electric справді був у Москві, коли аварія Паверса була перетворена на пропагандну буфонаду. Але кошти на відновлення вигляду Червоної площі  значно б вдарили по бюджету, тому Спілберг вирізав сцену з фінальної версії сценарію.

 

Завершуючи тему зв'язку між фільмом і автобіографією, Спілберг стверджує, що в секунду, коли побачив сценрарій Мета, знав, що існує зв'язок між історією, яку відкрив Мет і його дитячими враженнями від Холодної війни. 

 

Фото: hollywoodreporter.com 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:

    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    12:59 26.05.2016
    Алексей Бондаренко для «Телекритики»
    09:54 26.05.2016
    Ирина Навольнева для «Телекритики»
    08:55 26.05.2016
    для «Телекритики»