Щастя бути «цифрою»
Леся Ганжа «Телекритика»
12.06.2008 15:50
У червні українські глядачі вже мали побачити 10 нових цифрових телеканалів. З різних причин зустріч з прекрасним цифровим майбутнім українського ТБ відкладено мінімум до осені. А то й до наступного року...

Від квітня, коли відбувся конкурс на місця в мультиплексі MX-4, ринок напружився в очікуванні. Учасники конкурсу, які програли, не приховуючи скепсису, очікують появу в ефірі «новеньких». Адже, нагадаємо, «лузерами цифри» виявилися всі основні гравці українського телевізійного ринку - «Інтер», який подав чотири заявки, але в цьому полі чудес не вгадав жодної букви; СМЕ, який скромно претендував на два місця, але і їм не так сталося, як гадалося; «пінчуки», які пролетіли з двома проектами каналу СТБ і пізнавальним проектом «ЯК? ТБ». Не гідними цифрових каналів було визнано нові проекти каналу ТЕТ, ТОНІС; «не дотягнув» на місце в цифровому мультиплексі канал «24», не кажучи вже про «Перший діловий» і «Перший автомобільний». Волею Нацради не відбулося повернення на телевізійний ринок Олександра Ткаченка, автора одного з успішних телепроектів українського ТБ 90-х років - Нового каналу. Між іншим, Ткаченко за кількістю представлених у конкурсі проектів міг би конкурувати хіба що з групою «Інтер» (що, у свою чергу, може свідчити як про серйозність телевізійних намірів керівника Одеської кіностудії; так і про його «парфумерний» талант відчувати фінансові трюфелі). Кажуть, великі сподівання на МХ-4 покладав і Борис Фуксман, із яким асоціюють компанію «TВ Інтертеймент» (номінація в цифровому конкурсі «Дитячий канал»). Очевидно, це допомогло би Борису Леонідовичу втішитися після відчутної втрати частки в «1+1»...

 

До речі, ті, хто програли, збагатили державну скарбницю на 32 х 65 773,97 грн. (конкурсна застава) = 2 104 767,04 (грн.). Жорсткі форматні умови конкурсу парадоксальним чином комбінувалися із зустрічними вимогами членів Нацради. Згідно з основними правилами гри, канали мали вийти в ефір протягом двох місяців. Логіка підказувала, що така умова під силу лише ГОТОВИМ каналам (або тим, що вже ось-ось на виході, як, приміром, «Перший автомобільний», який стартував у травні). Так само нелегка, але виправдана умова про те, що кожен переможець конкурсу має взяти на себе певне зобов'язання щодо соціальних сет-топ-боксів (приблизно на мільйон доларів), - до снаги лише БАГАТИМ.

 

Проте ще на початку обговорення конкурсантів члени Нацради оголосили додаткові вимоги до основних правил: не голосувати за порушників закону (дослівно у формулюванні Ігоря Куруса, першого заступника голови Нацради, це звучало так: «Я не віддам жодного голосу компанії, яка сьогодні здійснює загальнонаціональне мовлення і не виконує законодавство України»). Таким чином одним порухом регуляторного стегна кількість «готових і багатих» скоротилася за рахунок вибивання з перегонів найбагатших і «найготовіших». Це був залізний аргумент, щоб не дати жодного місця ані СМЕ, ані «Інтеру», котрі успішно почали розбудовувати свої медіасім'ї, в яких майбутнє «молодших» каналів із переходом на цифру виглядає більш ніж непевним.

 

Наступний логічний поворот дозволив позбавитися ще одної великої групи конкурентів: велика кількість учасників (24) подавалася в номінації «Оригінальний проект». Власне, саме тут шукали своє місце під сонцем всі ті, хто не вписувався у форматні вимоги культурологічного, дитячого, пізнавального, кіно- та гумористичного каналів. Проте Нацрада трактувала слово «оригінальний» інакше, ніж учасники ринку, вимагаючи представити щось оригінальніше від того, що вже є в ефірі. Таким чином, із дистанції «зійшли» готові канали різного ступеню заможності. Як зазначив голова Нацради Віталій Шевченко в інтерв'ю «ТК»: «Цей конкурс, особливо в частині "Оригінальний проект", і був задуманий таким чином, аби з'явилися оригінальні пропозиції від оригінальних творців». Однак те, що, врешті-решт, «оригінальні концепції» аж надто нагадували зліпки з існуючих каналів - вочевидь, не враховувалося. Ідеться про те, що, наприклад, проект «5:0» нічим не відрізняється від класичного футбольного каналу, яких в українському ефірі мінімум три: «Спорт 1», «Спорт 2» і «Футбол» ТРК «України»; «Берегиня» - стандартний жіночий канал тощо.

 

В результаті, в переможцях на 8 місць виявилося 10 компаній, тобто 8 + 2: вісім - «темні конячки», нові компанії на ринку, пов'язані із не менш невідомими на ринку власниками; і двоє - зі впізнаваними обличчями: М2, складова частина ЗАТ «Телеодин» (М1, М2); та «УНІАН-ТБ», який відбрунькувався від відомого новинного агентства і має стати складовою об'єднаного медіахолдингу «Главред».

 

За чутками, які активно курсують на ринку, за обидва канали «просили» найвпливовіші особи, обидві на букву «Ю». Що цікаво, навіть якщо така протекція і була, то знаково, що вона забезпечила лише два додаткові призи в мультиплексі на вісім конкурсних місць. Отже, 8 «оригінальних», як висловився Віталій Федорович, компаній отримували свої 8 місць навіть при двох старших козирях у прикупі... Може навіть скластися враження, що тривала професійна дискусія щодо стандартів упровадження майбутньої української цифри - MPEG-2 чи MPEG-4 - завершилася на користь більш актуального «четвертого» формату (рішення від 23.04.2008) ще й тому, що «переможна десятка» (8+2) не могла вміститися в ласому мультиплексі (нині, після двох додаткових рішень Нацради, МХ-4 виглядає так). Це невеличка ремарка щодо ролі випадків в історії...

 

Нам вдалося поспілкуватися лише з менеджментом чотирьох із 10 каналів четвертого мультиплексу: це М2, УНІАН-ТБ, пізнавальний канал «Мандрівник», директором якого є Олег Черниш, екс-директор із розвитку Нового каналу та «MTV-України»; також ми додзвонилися до директора футбольного телеканалу «5:0» Артема Фещенка, який хоч і відмовляв нам протягом місяця, проте зрештою частково задовольнив нашу цікавість. Із рештою майбутніх мовників контакту не склалося. Тож перше, що можна сказати про новачків телевізійного ринку: спільна манера спілкування. Нам дуже цікаво відмовляли: не одразу, а, так би мовити, з другої спроби. Тобто спочатку нас просили передзвонити пізніше, а потім вже говорили, що воліли би взагалі утриматися від коментарів, обмежуючись чимсь на кшталт: «Я знаю вашу интернет-страничку (сміятися після слова «странічка»:) - Л.Г.) и ничего не комментирую» або «Когда нам понадобится реклама, мы с вами свяжемся» (сміятись після слова «когда» :) - Л.Г.).

 

Оскільки не всі в цьому місці засміялися, особливо ті, хто не відреагував на слово «странічка», пояснюю: «Телекритика» пише про багатьох мовників, що з'являються в телепросторі. Як правило, мовники уникають спілкування до моменту отримання ліцензії і пристрасно його жадають, коли бажаний документ уже в кишені. Типова поведінка, коли на телекомпанії вважають топ-новиною купівлю кожного нового цвяха і щиро дивуються, чому «ТК» не поділяє їхніх уявлень про соціальну значущість цього важливого для телеіндустрії придбання. З пресою охоче спілкується топ-менеджмент: вони переконують журналістів у тому, що на ринок прийшли нові гравці, які є адекватними коментаторами медіапроцесів... Ну, звісно, якщо вони є адекватними. Не кажучи вже про те, що кожен канал намагається переконати пресу в авантажності своїх «облич» і зоряності «зірок».

 

В даному ж разі все виглядає надто нестандартно. Складається враження, що маємо справу з підпільними телеканалами - перепрошую за оксюморон. Навіть у самій Нацраді, попри підтримку цих мовників, виявляється, не можуть надати пресі ані прізвищ власників, ані свідчень платоспроможності цих каналів, ані переконливих аргументів щодо креативних переваг. Адже навряд чи когось переконає, приміром, така відповідь голови Нацради: «Чим оригінальна концепція каналу "Берегиня" і чим вона принципово відрізняється від жіночого каналу МАХХІ-ТВ? - "Це теж творча площина, і відповідати мав би сам мовник. Адже в документах можна все виписати правильно й привабливо... Недарма ж ми спілкуємося з конкурсантами в "живому" режимі, зважуємо додаткові пояснення, вислуховуємо деталізацію підходів. А критерій істини - практика..."». Дуже цікаво: якщо критерій істини - практика, то чому ліцензії отримали телеканали і менеджери, які не мають жодної практики? Що це за кредит довіри такий - ціною в перехід країни на цифровий стандарт мовлення?

 

Пафос у постановці питання саме таким чином є цілком виправданим, бо формування першого (МХ-4) цифрового мультиплексу має стратегічне значення для оцифрування країни. Логіка така: цікаві канали в мультиплексі - населення біжить по сет-топ-бокси за власним бажанням і переходить на цифру охоче, швидко й радо, «як діти в школу». Нецікаві канали - і нікому та цифра не потрібна, та ще й у нашому по горло нашпигованому телеканалами інформпросторі. Зникає основний мотив переходуна «цифру» для споживачів - мовляв, варто заплатити лише за сет-топ-бокс і ви матимете USP. І виникає колізія «доброї "Волі"»: нащо мені ваш цифровий пакет, принаймні зараз, в 2008-му, якщо мене й аналоговий цілком влаштовує?

 

Оскільки йдеться про надзвичайно важливу для суспільства тему, то «Телекритика» вирішила дізнатися максимально про ті телеканали, які ми мали побачити вже в червні. Матеріалу не так багато, як хотілося б. Джерела - пряма мова. Зібраний матеріал не дозволяє зробити переконливих висновків, зате породжує припущення.

 

Перш ніж почати перемикати кнопки на пульті МХ-4, зауважимо лише один момент. Крім манери спілкування, «цифрову вісімку» споріднює дата перереєстрації виду діяльності ТОВ-ів: ТОВ «Векта-плюс» - 21.02.2008; ТОВ «Мирей» - 21.02.2008; ТОВ «Лайкс» - 19.02.2008; ТОВ «Інтер-ківар» - 25.02.2008; ТОВ «Емпаєр бізнес брокерс - Україна» - 21.02.2008; ТОВ «Футурама» - 20.02.2008; ТОВ «Дотюей» - 21.02.2008. Для порівняння: ЗАТ «Телеодин» - дата реєстрації 02.11.1998; ТОВ «УНІАН ТБ» - дата реєстрації 28.12.2007.

 

1. «Класика» (ТОВ «Векта-плюс»)

 

На засіданні в Нацраді канал представляли як такий, що «на базі світових цінностей вибудує нову культуру України». Не більше, не менше... «Векта-плюс» виявилася єдиним учасником у цій конкурсній категорії: державна ТРК «Культура» не була допущена до конкурсу, бо не сплатила заставу. З пояснень Жанни Мазицької, директора ДТРК «Культура», засновники (читай - Держтелерадіо) не знайшли можливості перерахувати заставні кошти у зв'язку з тим, що від початку року не працювало державне казначейство.

 

Обговорення «культурного» учасника проходило мляво. Голосували - одноголосно. Як у ході обговорень прокоментував Ігор Курус: «Те, що українському глядачеві потрібен канал "Культура" - факт. Те, що в держави немає на це грошей - теж факт. Якщо держава не може, хай працює комерсант».

 

До речі, представляла «Класику» Марія Лисенко, генеральний директор «Поверхность Спорт-ТВ», проте сама вона заявила, що ця її поява в Нацраді не має жодного відношення до «Поверхности». На уточнюючі запитання щодо каналу «Класика» Марія не відповіла, переадресувавши «ТК» до Сергія Тютчева, директора телекомпанії.

 

Поговорити з паном Тютчевим вдалося не одразу. Після презентації каналу в Нацраді він сказав, що є на лікарняному і попросив зв'язатися з ним за тиждень. Тиждень перетворився на місяць, проте й на початку травня розмова не склалася, оскільки наше прохання розповісти про «Класику» пан Сергій різко парирував:

 

Тютчев: Я не буду ничего комментировать.

 

«ТК»: Можно подъехать к вам в студию, пофотографировать, познакомиться с людьми, которые работают на канале?

Тютчев: Я понимаю ваш интерес и я знаком с вашей интернет-страничкой. Знаю, как она преподает материал. Я не хочу. У меня нет желания с вами общаться...

 

«ТК»: Почему? Тютчев: Я не хочу это комментировать... «ТК»: Тогда с кем мне общаться? Дайте мне телефон вашей пресс-службы...

 

Тютчев: Леся, давайте сделаем так: страничку мы вашу знаем, телефон тоже - когда у нас будет необходимость, мы с вами свяжемся.

 

«ТК»: Но такая необходимость есть у нас. Поэтому дайте телефон вашего пиар-директора, мы будем общаться с ним...

 

Тютчев: Все. Никаких комментариев я не даю (поклав слухавку).

 

Засновником «Класики» є ТОВ «Векта-плюс», засновником якої, у свою чергу, є Кирило Вікторович Багрій, старший партнер «Столичного адвокатського альянсу». Не отримавши коментаря від директора каналу, «Телекритика» зв'язалася з паном Багрієм. Поспілкуватися нам вдалося не одразу (див.: «манера спілкування»): пан Багрій повідомив, що інтерв'ю телефоном не дає, на пропозицію під'їхати в будь-яке зручне для нього місце відповів проханням передзвонити під кінець робочого дня. Проте й тоді пан Багрій зустрічі не призначив, а розмова складалася так:

 

Багрій: Мы учредили предприятие, и оно работает: на это есть директор, есть управляющий персонал - все вопросы к ним. Я вникаю лишь до той степени, до которой это необходимо, и это в любом случае не является предметом для обсуждения. Я думаю, вы можете пообщаться с директором. Во-первых, он на большее количество вопросов сможет ответить; во-вторых, это его компетенция, ему за это, в том числе, и деньги платят...

 

«ТК»: А подскажите, пожалуйста, к кому нам обращаться? Как зовут вашего директора?

Багрій: Ну вы же где-то нашли мой телефончик, так, наверное, в той же информации есть и данные руководителя...

 

«ТК»: На мой взгляд, канал о культуре - это абсолютно благотворительный канал, поэтому на данном этапе развития проекта у меня даже вопросов больше к вам, чем к вашему директору...

 

Багрій: У меня не получится с вами встретиться... Я думаю, что если вы свяжитесь с директором, то он вам прояснит ситуацию. По крайней мере, он назовет вам дату, когда он сможет с вами пообщаться. Поймите, на все есть свои причины. К сожалению, большего сейчас сказать не могу.

 

Все, що на сьогоднішній день знає «Телекритка» про канал «Класика», це те, що представники каналу не зверталися до своїх колег із каналу «Культура». Це підтвердила «ТК» Жанна Мазицька, генеральний директор «Культури». А Ігор Кошара, директор «Укртелефільму», сказав нам, що поки не було звернень і до кіностудії «Укртелефільм». Саме ця студія має великі архіви концертних записів українських виконавців і документальних фільмів про митців, проте - і це важлива деталь - архіви ці оцифровано лише частково. Звісна річ, кіностудія зацікавлена в партнерстві. Проте угоди варто би підписати завчасно, щоби попрацювати над перегоном у цифру... А угод немає.

 

Те, що новостворений канал не став копіювати - скажімо так - здобутки державного каналу «Культура» і не зацікавився анналами державних студій, дає надію на те, що в українському телепросторі може нарешті з'явитися культура з людським, а не пафосно-державницьким обличчям. Адже свідчить, що основою програмування майбутнього каналу стане - імовірно - купований зарубіжний продукт, а щоб виконати квоту національного контенту (50%), каналу доведеться запустити власне потужне виробництво, створити власні версії театральних вистав і концертних виступів, багато працювати і зрештою побачити «небо в алмазах».

 

Можемо припустити, що з притаманною інтелігентній логіці парадоксальністю на каналі «Класика» побоюються конкурентів за почесне право викупити продукт каналу Мezzo та оцифрувати архіви «Укртелефільму», і з не менш характерною скромністю, вочевидь, не вважають це гідною захоплення благочинністю.

 

2. «Котигорошко» (ТОВ «Мирей»)

 

Дитячий канал «Котигорошко» в Нацраді представляв голова правління дитячого медіацентру «Сімба» Олег Кормилець. Фрагмент обговорення:

 

Курус: Чи знаєте ви, що умовами конкурсу є 100-відсоткове мовлення українською мовою?

 

Кормилець: Так. Всі наші програми є виключно україномовні.

 

Курус: Чи маєте ви якесь відношення або чи є ви афілійованою структурою з нині діючими центральними телеканалами?

 

Кормилец: Ні. Ми громадська неприбуткова дитяча організація.

 

Курус: Чи будете ви так само, як ваші колеги з центральних каналів, економити гроші на українському телепродукті?

 

Кормилець: Не те що не будемо економити, але якщо грошей засновник не дасть, то я буду дуже з ним сваритися.

 

Плаксюк: Чи є у вас фахівці із розміщення реклами саме на дитячому каналі? На чому ви будете будувати свій бізнес? Чи існуватимете тільки за рахунок інвестицій?

 

Кормилець (при слові «реклама» переходить на російську): Каждая наша телепрограмма более 2 тыс. долларов обходится детскому медиацентру «Симба», которая есть неприбыльная организация. Более шести лет мы эти деньги находили, делали наши программы, много раз просили у державы - никто ничего не давал. Выживали, выживаем, и несмотря на то, какой это будет канал - «Котигорошко» или какой-то другой... Слава Богу, Украина, наконец, за 16 лет, пройдя детский возраст, подумала, наконец, о детях. Хотя думать надо было раньше. То есть я хотел сказать, что мы выживали, выживаем и выживем, несмотря на то, каким будет ваше решение.

 

Між іншим, це другий випадок в історії українського ТБ, коли Нацрада пробує «організувати» Україні дитячий канал: колись кабельну ліцензію на дитяче мовлення виграла «Астра-ТБ» (КРТ), проте дитячого каналу в Україні досі немає. Наскільки серйозні наміри у «Котигорошка», «Телекритика» намагалася з'ясувати в Олега Кормильця.

 

«ТК»: Когда будет запуск канала?

Кормилець: Я могу вам все рассказать по «Симбе», а что касается «Котигорошко» - я не в курсе.

 

«ТК»: Но вы же должны в июне быть в эфир...

Кормилець: Откуда такая информация? «ТК»: Это ваши лицензионные условия. Вы лицензию получили 2 апреля? Значит, 2 июня должны быть в эфире? Кормилець: Я отвечаю за творческую часть...

 

«ТК»: А у меня как раз к вам вопрос по творчеству: какая будет сетка вещания канала, где будете брать продукт?

Кормилець: А можно все это рассказать, когда оно будет более-менее ясно?.. Единственное, что я могу сказать, что это будут проекты на базе «Симбы» (например, «Вечерняя сказка», которую сейчас мы отдаем на КГРТРК), но уже при другой финансовой поддержке, потому что мы же общественная неприбыльная организация.

 

«ТК»: Как вам удалось найти поддержку?

Кормилець: Никак не удалось. Мы просто работали...

 

«ТК»: Спрошу так: как вы нашли своих партнеров?

Кормилець: Ну как люди находятся? Это нас нашли...

 

Хто благодійник проекту - пан Кормилець не відкрив. На запитання, хто заплатив заставну вартість 65 тис. грн., відповів лише те, що «Сімба» до цього фінансового відношення не має, а його особисто запросили як генерального продюсера. Ми домовилися з паном Кормильцем зідзвонитися за пару годин, і він пообіцяв дати нам координати керівників «з боку "Котигорошка"». Проте плани пана Олега раптово змінилися і нам вдалося послухати тільки гудки його факсу.

 

Згідно з реєстраційними документами, керівником ТОВ «Мирей» є Заброда Василь Григорович. Редакція не має контактів пана Заброди, проте нам вдалося додзвонитися до пана Денисенка, який є засновником ТОВ «Мирей».

 

Денис Денисенко скандально відомий за історією із закриттям газети «Без цензури». Колись пан Денисенко працював заступником Тетяни Мокріді, нині одного з членів Нацради - тоді вона очолювала інформаційний департамент партії «Наша Україна».

 

За інформацією «Української правди», «наразі пан Денисенко та група людей, які раніше працювали в офісі штабу блоку НУНС, займаються організацією PR-агентства, одним із клієнтів якого є Олесь Довгий. Офіс майбутнього агентства, в якого ще немає назви, розташований у Пасажі на Хрещатику. Редакції не вдалося з'ясувати, хто фінансує нове агентство, проте джерела найбільш імовірним інвестором називають самого Олеся Довгого».

 

Поспілкуватися з паном Денисом теж вийшло не з першого разу. Ми подзвонили до нього у понеділок, 27 травня (день після київських виборів). Денис Вікторович був вочевидь здивований запитанням про дитячий телеканал, послався на «важку ніч» та попросив «передзвонити завтра». На наступний день пан Денисенко був привітним, але лаконічним: «Понимаете, это не я учредитель, а фирма... Ребята - молодцы, конечно, я ничего не имею против, но дайте мне пару дней понять ситуацию...».

 

Зазначимо, що голосування в цій номінації тільки підтверджує безсторонність пані Мокріді та об'єктивність визначення переможця:

 

1. ТОВ «Мирей», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «Котигорошко».

 

2. ПП «ТВ ІНТЕРТЕЙМЕНТ», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «ttv». (Фуксман)

 

 

3. ТОВ «ТРО „ТЕТ-2"», м. Київ. Логотип: «Дитячий» (ТЕТ).

 

4. ТОВ «ДОБРОГО РАНКУ», м. Київ. Логотип: «К5» («Інтер»).

«За» (5) Курус, Мірошниченко, Плаксюк, Понеділко, Шевченко

 

   (4) Лебедєва, Мірошниченко, Мокріді, Понеділко  

 

(4) Курус, Лясовський, Плаксюк, Шевченко  

 

 

(1) Понеділко

 

У процесі обговорення прозвучали такі репліки членів Нацради: «Моя позиція дуже проста: я не віддам жодного голосу компанії, яка сьогодні здійснює загальнонаціональне мовлення і не виконує законодавство України. Тому що я вважаю, що ці компанії не мають ані творчого, ані матеріально-технічного потенціалу, щоби здійснювати мовлення, згідно з законодавством України» (Ігор Курус); «Кому я більше повірю, за того й буду голосувати» (Юрій Плаксюк); «Нам нема на чому ростити дітей... Дітям немає чого дивитися, немає з чим прокидатися і з чим лягати спати» (Тетяна Мокріді).

 

Що ж до журналістів, то на початку імпровізованого тоталізатору медійної гальорки я ставила на ТЕТ. Вони розповідали про те, що купили гарну програму львівської продакшн-студії «Цікава школа», німецьку гру «У пошуках дракона» та американсько-канадську програму для дівчаток «Пліткарки». Попри те, що «Інтер» також обіцяв найкращий дитячий кінопродукт, закуплений по всьому світі, на відміну від «Інтера», в ТЕТа останнім часом не було попереджень.  

 

3. «Мандрівник» (ТОВ «Ді.Ком»)

 

Презентація каналу «Мандрівник», що був визнаний Нацрадою найкращим із поданих проектів пізнавального мовлення, чимось нагадувала проповідь преподобного Джонсон-і-Джонсона з роману Сергія Жадана «Депеш Мод»:

 

«Ді. Ком» (feat Жадан): Шановні члени Нацради («Дорогі брати і сестри», - як сказав би преподобний голосом Жадана). Мовлення нашого каналу спрямоване на формування взаємодії людини і навколишнього середовища. Бог дав нам небо, Бог дав нам землю... («Господь маніпуляціями своїх божественних рук зібрав нас тут докупи»). Але, на жаль, люди це сприймають як своє особисте, і тому кожного дня в новинах ми бачимо результати цього всього («Тому що ти підходиш до восьминога, дивишся на нього, і думаєш - алілуя! - де в цього факін восьминога мозок?»). Науково-просвітницькі програми - це певний жанр, і на Україні, так, є певні традиції, але, на жаль, цього всього не вистачить для повноцінного телеканалу («Адже якщо є восьминіг, то має бути і мозок?»). У нас є домовленості з такими світовими лідерами, як Viasat та Discovery, щодо навчання наших спеціалістів документалістики саме в науково-пізнавальному жанрі («Але ти не можеш дійти до цього своїм розумом, твій розум лінивий і зневірений, ти не можеш ось так просто взяти восьминога і зробити свою справу, ти маєш все звіряти із внутрішнім голосом, котрий тобі говорить - кинь його, кинь, ти не знайдеш тут нічого, ця задача не для тебе. І тоді ти починаєш сумніватись у собі. Алілуя!»).

 

Також я хотів висловити свої побажання щодо умов конкурсу. В умовах висловлено пропозиції щодо забезпечення людей сет-топ-боксами («І вони сказали їй - це чудо, господнє чудо, але хтось оплатив твоє страхування»). Справа в тому, що це дуже важлива річ, і самі телекомпанії не зможуть це виконати («...і хтось передав тобі одяг, речі, і це друге чудо»). Тому ми будемо ініціювати створення громадської організації, яка консолідуватиме зусилля мовників і держави в цьому напрямі («...і хтось винайняв для тебе помешкання, ти маєш тепер дах над головою, і це третє чудо»).

 

Тепер щодо бізнес-складової. Всі канали говорять про самоокупність - і це є нормально, це є бізнес, ми теж плануємо заробляти гроші («І тоді вона зрозуміла - адже це господнє откровення, откровення, яке відкрилось їй»). Але в цьому мультиплексі планується виділити канали для соціально-значущих каналів («і що це сам Ісус дарує їй просвітлення, зовсім невеличке, невеличку таку смужку світла, як уночі, коли ви відкриваєте холодильник»), тому, якщо ви зможете в майбутньому розглянути щодо кодування - ми отримаємо набагато якісніший продукт. Ми самі бачимо, що ті канали, які транслюються в кабельних мережах і отримують кошти за рахунок абонплатні - вони набагато якісніші, там нема реклами, і тому вони набагато кращі для глядачів («Для чого я розповідаю вам це, брати і сестри?»).

 

Курус: Пізнавальні програми і документалістика (українська) є дуже складними з точки зору прав. Ось «Інтер», який заробляє найбільше грошей в Україні, нам про це говорить... Де ви будете брати права?

 

«Ді. Ком» (без Жадана): Так, дійсно... За умовами конкурсу 70% мовлення мають становити українські програми. Так, справді, є в Україні той же «Киевнаучфильм», є по СНГ різні студії, які вже наробили цю кількість програм. Але я вже сказав, що ми провели переговори з компаніями Viasat та Discovery щодо навчання спеціалістів, але в той же час ми домовилися і щодо закупки кращого продукту для України.

 

Курус: А ви належите до якоїсь групи компаній, які вже працюють у загальнонаціональному сегменті?

 

«Ді. Ком»: Ні... Зовсім ні.

 

Олег Черниш, директор каналу «Мандрівник» і директор із розвитку компанії «Українська цифрова телемережа» (УЦТМ), провайдера мультиплексу МХ-4, одразу погодився зустрітися із «ТК». Недарма в пана Черниша в професійних колах репутація «генія піару»: про нього говорять, що ця людина «працює піаром», вирішуючи будь-які професійні проблеми налагодженням конструктивних партнерських стосунків. На запитання, нащо вам канал, та ще й пізнавальний, пан Черниш відповідає так: довго займався технічними питаннями телебачення, тепер маю нагоду реалізувати ще й творчі амбіції.

 

Ось відповіді Олега Черниша щодо інших питань:

 

Вихід в ефір і питання власності

 

Ситуацію з виходом в ефір у стислі терміни - 2 місяці - Олег Черниш оцінює як складну, протягом цього часу обіцяє на виконання ліцензійних умов забезпечити тестове мовлення, проте повноцінний ефір - лише протягом року.

 

Черниш: Ми розуміємо, що тривалий час, поки йтиме розбудова каналу, ми будемо тільки кінобудкою. Тому поки що ми не є конкурентами ані загальнонаціональним, ані супутниковим каналам. І зрозуміло, що поки досить тривалий час засновникам доведеться інвестувати в розвиток каналу.

 

«ТК»: А хто засновники? Черниш: Фізичні особи, громадяни України «ТК»: А ви? Черниш: В мене теж є невелика частка.

 

«ТК»: Чи можуть ближчим часом у каналу з'явитися співінвестори, в тому числі й спільні з іншими мовниками?

 

Черниш: Виключати я нічого не можу. «ТК»: Такий проект обговорюється?

 

Черниш: Ні, ніяких пропозицій ще не надходило. І я не виходив ні до кого з такими пропозиціями... Але я не виключаю партнерських стосунків із якимсь іншим каналом. Зараз ми всі спостерігаємо на ринку процеси глобалізації, створення певних холдингів... Входити би туди не хотілося, але партнерські стосунки з окремим каналом - це було би непогано... Ще раз скажу, виключати нічого не можна.

 

«ТК»: Який зв'язок між УЦТМ і «Мандрівником»? Черниш: Тільки я. Я, як фізична особа. Кадри

 

На середину квітня (до офіційно призначеного виходу в ефір лишається півтора місяці. - Л.Г.) обговорюємо кадрове питання: є директор і «технічні спеціалісти». «Програмний директор?» - «Немає». «Ведучі ефіру?» - «Немає взагалі. Поки невідомо, чи це люди, які будуть працювати в нас на повний робочий день, чи суміщати...Зірок запрошувати поки точно не будемо».

 

Студія

Черниш: Скоріше за все, вона буде в промзоні на Видубичах. Дуже мало програм планується знімати в студії.

 

Програмний продукт

Черниш: Ключових домовленостей немає - тільки протоколи про наміри. Але ми обрали таку бізнес-модель: мінімізувати витрати за рахунок програм власного виробництва

 

«ТК»: Як можна мінімізувати витрати за рахунок власного виробництва?

 

Черниш: Спонсори на кожен проект, які оплачують видатки на зйомки і трансляцію продукту.

 

«ТК»: У вас є такі спонсори?

 

Черниш: Поки ні, але є дуже багато контактів. Туристичні агенції, екологічні проекти...

 

Основний кістяк програм буде робитися спільно з якимись продакшн-студіями. Коли Ткаченко розбудовував Новий канал, то сказав відверто: «Будемо кінобудкою, допоки самі не навчимося щось робити». Я скажу так: насамперед орієнтуватимемось на покупний продукт, допоки не зможемо щось робити своє. 

 

Соціальні сет-топ-бокси

 

Черниш: Засновники підтвердили готовність інвестувати ці кошти, але поки механізм незрозумілий. Мені ще ніхто не дав рахунок, щоби я оплатив мільйон чи 5 млн, чи 100 млн гривень на соціальні сет-топ-бокси.

 

Ліцензія

 

«ТК»: Що буде в разі, якщо ви не вийдете в ефір? Вас позбавлять ліцензії?

 

Черниш: Позбавити канал ліцензії, взагалі-то, важко... Поки що я не пам'ятаю, щоби когось через суд позбавили ліцензії.

 

Крім нетипової для його колег по мультиплексу, вельми привітної поведінки Олега Черниша, «Ді.Ком» також вирізняє із «цифрової вісімки» ще й те, що це єдиний канал, який не пройшов перереєстрацію наприкінці лютого. ТОВ «Ді.Ком» і досі (дані на 12.05.2008) офіційно є підприємством, що займається «виробництвом апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення».

 

Голосування в Нацраді щодо пізнавального проекту відбувалося так:  

 

1. ТОВ «ЕНЕРГО-ПРОЕКТ», м. Київ. Логотип: «Природа» (ТОНІС).

 

 

2. ТОВ «ТРК „СПОРТ ТВ"», м. Київ. Логотип: «К7» («Інтер»).

 

 

3. ТОВ «Ді.Ком», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: телевізійний канал «Мандрівник».

 

 

4. ТОВ «ТРО „Ї-ТБ"», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «ПРО ІІ» (Ткаченко).

(3) Лясовський, Мірошниченко, Плаксюк

 

 

(-)  

 

 

(5) Курус, Лебедєва, Мокріді, Понеділко, Шевченко

 

  (4) Лясовський, Мірошниченко, Мокріді, Плаксюк

 

Щодо інших конкурсантів, то найпоетичніше представляв свій пізнавальний проект «Інтер»: «Все, що може дати Discovery-цивілізація, Viasat-історія, все, що може дати Animal Planet і National Geographic», але передовсім ішлося про історичний канал із великою часткою українського документального кіно (в тому числі й архівного). Плюс до того «Інтер» обіцяв запуститися за 20-30 днів. ТОНІС у презентації робив наголос на творчих досягненнях: мовляв, наші журналісти Віталій Загоруйко та Сергій Братішко мають «Золоте перо», а Тетяна Скальська - суперпрофі в культурі. «Ї-ТБ» акцентував на власному виробництві (Ткаченко говорив про потужність Одеської кіностудії) та співпраці з українськими продакшн-студіями.

 

Найкращим запитанням професійного обговорення конкурсантів у цій номінації було таке: (до Олександр Ткаченка): «А чи буде у вашій компанії працювати філософія, яка звучить так: "піпл хаває всьо"?». Натомість Ткаченко особливо не потішив, відповівши лише: «А...».

 

А найкращою реплікою стало оптимістичне побажання конкурсантам від Юрія Плаксюка: «Якби всіх чотирьох об'єднати в одну потужну компанію. Ми би всім показали і Європі, і Америкам...» (feat Гоголь у Юрія Олександровича вийшло б так: «Если бы губы Никанора Ивановича да приставить к носу Ивана Кузьмича, да взять сколь-нибудь развязанное, какая у Балтазара Балтазаровича, да, пожалуй, прибавить к этому еще дородности Ивана Павловича - я бы тогда тотчас же решилась. А теперь - поди подумай)

 

4. «К» (ТОВ «Лайкс») З презентації каналу:

 

«К»: ТОВ «Лайкс» пропонує формат каналу суто документального кіно. Документалістика - це є прогрес, це було доказано у всьому світі. Те, що документальне кіно є пріоритетом у кінопросторі, на даний час це є фактом. І ми вважаємо, що якщо 24 години на добу і вночі, і зранку буде документальне кіно, основу якого буде складати наукове-популярне кіно, документальне кіно, учбове кіно, кіно про кіно, це буде своя ніша, яка давно вже зайнята, на прикладі сусідньої нашій Україні Росії, це вже там на повну потужність іде... Команда, яка залучена - це фахівці, які вже понад 20 років працюють і в кіно, і на телебаченні, і цим неодноразово доказала, що документалістика - це є прогрес. Не тільки нашому товариству потрібно хліба і видовищ - не хочу ображати усіх інших... Але документалістика - це гарно, і наш неосяжний віковий ценз - від малих дітей до пенсійного віку. Тому вважаю, що ми достойні. Команда потужна, професійна, всі документалісти...

 

Замість «доведеного по всьому світі прогресу», конкуренти хизувалися своїми перевагами. Канал «Кіно+» («Гравіс») потужною бібліотекою фільмів, яку він привіз «щойно з МІПа», досвідом у створенні кіноканалів, фінансовою базою і залагодженими проблемами власності по холдингу СМЕ. Онно Зонневельд, генеральний директор «Гравіса» («Кіно», «Сіті»), запевняв, що «Кіно+» буде іншим каналом, йому ж дорікали тим, що «акціонери не забезпечують виконання вимог закону на інших каналах групи». Олександр Ткаченко гарантував європейський кінопоказ і професійні програми про кіно; акцент на індійському та європейському кіно і обіцяв, що «ми будемо розширювати на Одеській кіностудії можливості з продюсування цих фільмів». Леонід Бірюк («Інтер») пропонував телеверсії театральних вистав, молоде кіно, зняте випускниками «Інтер-школи», великі пакети кінокласики. І звісно: вихід в ефір згідно з умовами конкурсу.

 

Проте більшість членів Нацради проголосували за прогрес:

 

1. ТОВ «Гравіс», м. Київ. «КІНО». Логотип: «КІНО плюс» (СМЕ)

 

2. ТОВ «НОВА СТУДІЯ», м. Київ. Логотип: «ПРО ІІІ» (Ткаченко).

 

3. ТОВ «ЕПСІЛОН ТВ», м. Харків Нова ТРО. Логотип: «Е» містить букву «Е», що є початковою буквою назви «Епсілон ТВ».

 

4. ТОВ «ЛАЙКС», м. Київ Нова ТРО. Логотип: кінематографічна хлопавка, на тлі якої розташована літера «К».

5. ЗАТ «ТРК „Інтервідео-Київ"», м. Київ. Логотип: «К4» («Інтер»).

(3) Лясовський, Мірошниченко, Шевченко

 

(3) Лясовський, Мірошниченко, Мокріді  

 

 (-)  

 

 

(5) Курус, Лебедєва, Мірошниченко, Плаксюк, Понеділко

(-)

 

Фрагменти обговорення: «Раніше в нас був вислів "Кіно і німці", бо всі фільми були про ВВВ і те, як ми долали німців. Зараз всі фільми знімаються на віллах і яхтах. Чи маєте ви намір продовжувати цю тенденцію "Кіно і дача" (Юрій Плаксюк); «Таке враження, що деякі групи хочуть отримати по три нові канали: на одному буде з зеленою позначкою іти, на другому - з жовтою, на третьому - з червоною. От коли все буде заповнено, тоді більше ні на що й не будуть претендувати» (Віктор Понеділко).

 

На жаль, «ТК» не вдалося зв'язатися із каналом «К» («Лайкс»). За телефоном, вказаним у реєстраційних документах, виявилося зовсім інше підприємство. Ми не полінувалися і обдзвонили київські студії - в надії через них вийти на унікальний канал документального кінопоказу. Логіка наша була такою: телеканал української документалістики, отримавши ліцензію, має звернутися до виробників тої самої документалістики. Андрій Крижанівський («Укркінохроніка»), Віктор Слєпцов («Кінематека», колишній «Київнаукпоп»), Ігор Кошара («Укртелефільм») про заснування такого телеканалу дізналися від нас. Так само, як і директори студій, зраділи почутій новині і в Міністерстві культури і туризму (ми спілкувалися із Ганною Чміль та Лесею Лавроненко) та в Держтелерадіо (Олександр Курдінович). Всі ці люди підтвердили: про ТОВ «Лайкс» вони чують уперше, контрактів із таким підприємством не підписано.

 

Згідно з документами, керівником каналу є Наталія Василівна Максимова. Засновником ТОВ «Лайкс» - Дюжев Ігор Олександрович. «ТК» буде дуже вдячна за будь-яку інформацію про цих людей, які зважилися на таку ризиковану, але від того ще більш благородну інвестицію в розвиток українського документального кінематографа. Ми маємо масу запитань до топ-менеджменту та власників цього каналу, передовсім тих, які стосуються програмування, виробництва та повернення інвестицій.

 

5. «Штепсель» (ТОВ «Інтер-Ківар»)

 

Фрагмент презентації каналу «Штепсель» в Нацраді:

 

«Штепсель»: В житті є багато смішного і комічного, отже, є над чим посміятися. Мета нашого гумористичного проекту - задовольняти ваші потреби як глядачів... Створення гарного настрою... Мовлення буде 100% українською мовою, вітчизняного виробництва - 12 год/добу, власного - 7.

 

Більше подробиць не повідомлялося.

 

На виході з залу я запитала в представника каналу, якою мовою буде говорити сам Штепсель на 100-відсотково українському каналі? Адже в дуеті «Штепсель і Тарапунька» Юхим Березін (Штепсель) був якраз російськомовним персонажем. Мені не відповіли. Здається, не почули.

 

Тимчасом холдинг СМЕ «2+2» пропонував концепцію молодіжного розважального каналу «на європейському продукті, плюс кінокласика - Бастер Кіттон, Чарлі Чаплін і т. д.». «Комеді-маркою» каналу мав стати Comedy Club, із яким співпрацює «1+1».  

 

Фрагмент обговорення СМЕ:

 

Мокріді: А в яку нішу ви задвинете «Криве дзеркало»?

 

Курус: Я вас дуже прошу, оставьте на канале «Русских бабок». Я вас очень прошу (3 рази). Моя позиція поміняється тоді, коли «1+1», материнський канал, буде виконувати свої зобов'язання...

 

Ткаченко пропонував канал «ПРО 1»: «канал гарного настрою». Бренд каналу - «Маскі шоу», в редакційній раді - Георгій Делієв.

 

«УА-МЕДІА («К3») («Інтер»): класика українського гумору (мають оцифровані архіви); плюс світовий гумор, гумористична анімація...

 

Фрагмент обговорення «Інтера»:

 

Плаксюк: Гумор і сатира - дві гілки потужного розважального жанру. З гумором зрозуміло, а от щодо сатири - як у вас? Судячи з того, що показує «Інтер», негусто...

 

Бірюк: Так «95-й квартал» - це ж чистенька сатира!

 

Плаксюк: Ну, це ж українська. А так щоби поглянути, що там на Півночі?

 

Бірюк: Критикувати американців?.. Як Задорнов?! Плаксюк: Ну чому американців...

 

Курус: «1+1» - ето «русскіє бабкі», а ви - русскіє дєдкі...

 

Бірюк: Так де ж у нас «русскіє дєдкі»? ...

 

Попри «русскіх бабок» і «русскіх дєдок» Ігор Курус закликав колег обов'язково проголосувати за комедійний канал: «Ми повинні підтримати один із проектів, бо на українському телебаченні так багато чорнухи, що реально хочеться смішного. Не політичні фантазії чи сатира, яка вже набридла людям в житті... Ніхто ж не думає, щоби купити собі вже якоїсь смачнішої їжі, а всі думають про НАТО та інші речі. Я буду голосувати і робити свій вклад, щоби гумор в Україні процвітав...»

 

І колеги здебільшого проголосували за україномовного Штепселя, а Курус ще й за «русскіх бабок»:

 

1. ТОВ «МЕДІА СЕРВІСЕЗ Україна», м. Київ. Логотип: «2+2» (СМЕ)

 

2. ТОВ «ІНТЕР-КІВАР», м. Київ. Нова ТРО.

Логотип: стилізоване зображення елементу, що служить для підключення електроприладу до електричної мережі - та напису його назви «штепсель», розташованого під ним.

 

3. ТОВ «Технологічний ренесанс», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «ПРО І» (Ткаченко).

 

 

4. ТОВ «УА-МЕДІА», м. Київ Логотип: «К3» («Інтер»).

(1) Курус  

 

 

 

(6) Курус, Лебедєва, Мокріді, Плаксюк, Понеділко, Шевченко

   

 

(2) Лясовський, Мірошниченко  

 

 

 (-)

 

«ТК» зв'язалася із Вадимом Григоровичем Скоропаденком, керівником ТОВ «Інтер-Ківар». Нашому дзвінку він здивувався, певний час не міг зрозуміти, про який такий телеканал його розпитують, проте пообіцяв нам розповісти про підготовку «Штепселя» до ефіру, якщо ми передзвонимо за тиждень. А через тиждень сказав: «Когда нам понадобится реклама, мы с вами свяжемся».

 

Оригінальні проекти

 

6. «5:0» (ТОВ «Емпаєр бізнес брокерс - Україна»)

 

Цитуємо фрагмент презентації каналу «5:0» у Нацраді.

 

«5:0»: Компанія «Емпаєр бізнес брокерс - Україна» пропонує вашій увазі канал «5:0». Виходячи з назви, ви, мабуть, здогадалися, що це буде лише футбольний канал. В концепції мовлення: інформування глядача про основні події в житті України та в світі, всебічне висвітлення подій українського футболу, інформування глядача про підготовку «Євро-2012», а також пряма трансляція усіх футбольних матчів чемпіонату, висвітлення діяльності органів державної влади, що опікуються спортом...

 

Курус: Можна вас перервати? Ми все це читали... Скажіть, права на футбольні матчі, про які ви говорите, у вас є, чи ви проводите переговори, щоб їх мати?

 

«5:0»: Ми проводимо переговори...

 

Курус: Футбол буде транслюватися український чи європейський?

 

«5:0»: Футбол буде транслюватися і європейський, і світовий...

 

Шевченко: Дякуємо.

 

Ненабагато більше про телеканал нам вдалося дізнатися після розмови із Артемом Фещенком, керівником каналу. Розмова відбулася в середині травня. Короткий зміст розмови з директором футбольного каналу можна було би переказати так: поки що все, що відбувається на телеканалі, є таємницею. До таємниць «5:0» належать: сітка мовлення і ті чемпіонати, які компанія має намір показувати глядачам, зірки, які працюватимуть в ефірі, і менеджери, які працюватимуть за кадром; засновники, терміни виходу в ефір, інвестиції, вартість обслуговування каналу компанією-провайдером «УЦТМ» і навіть резюме директора компанії.

 

Для того, щоби наші читачі не засумнівалися у самому факті розмови, наводимо фрагмент розшифровки:

 

«ТК»: Когда планируете выйти в эфир?

 

Фещенко: Мы планировали все в этом месяце уже развернуть, но «УЦТМ» начинает сроки переносить, поэтому мы начинаем задумываться на счет прав. Мы ведь вели переговоры о покупке прав уже с мая...

 

«ТК»: А с кем?

 

Фещенко: Это пока секрет. Пока не купили - секрет. Надо ж наполнить эфир информационным продуктом каким-то, а только иностранного производства - не получится, нас будут и наши матчи какие-то интересовать, и исторические в том числе...

 

«ТК»: Какая часть вещания будет посвящена архивным матчам?

 

Фещенко: Пока предварительно мы планируем, что должна быть программа «Ретро-футбол», где будем рассказываться о развитии футбола в Украине.

 

«ТК»: Кто из звезд будет работать на канале?

 

Фещенко: Пока мы держим это все в секрете. Пока ведутся переговоры...

 

«ТК»: Я не прошу вас рассказывать о тех, с кем ведутся переговоры. Но вы же сами сказали, что уже собирались в эфире быть - так назовите хоть одну звезду...

 

Фещенко: Не могу... Потому что люди еще там работают... Они у нас по совместительству, можно так сказать. На данный момент, поскольку изменились сроки выхода в эфир, то забрать человека с места работы и платить ему... Затратная часть и так очень большая...

 

«ТК»: Насколько большая? Фещенко: Большая. «ТК»: Инвестиция на первый год существования канала - какова?

 

Фещенко: Честно? Даже затрудняюсь сейчас ответить. Потому что то, что планировалось - много, а оказалось в итоге еще больше. Вот права... Вначале переговоры были за одни цены, а когда мы получили лицензию и все поняли, что канал готовится к выходу, то решили, что с него и денег можно сорвать. Выхода у нас нет... Нам надо чем-то эфир заполнить... Цифра, которую мы планировали вначале потратить на права, увеличилась ровно в два раза.

 

«ТК»: Эксклюзивные права на ведущие мировые чемпионаты принадлежат компании «Поверхность». Ведете ли вы переговоры с ними?

 

Фещенко: Пытались. Но я же говорю: надо реально понимать, сколько финансов, так сказать, у организаторов у наших. Вот. Когда выйдем в эфир, тогда будем в принципе понимать свой рейтинг и доходную часть от рекламы. А пока мы в эфир не вышли, не понимаем, какой у нас рейтинг, поэтому если говорить о закупке тех же эксклюзивных прав на Украину у «Поверхности», то это тяжело говорить, потому что это совсем недешево.

 

«ТК»: С какой программной сеткой вы собираетесь выйти?

 

Фещенко: Это пока секрет... Не хочу открывать все карты, потому что вы напишите - а потом мы выйдем в эфир, и будет неинтересно...

 

«ТК»: Артем Валерьевич, в чем же секрет? Каналы наоборот заинтересованы в том, чтобы анонсировать свои программы. Ведь канал-то новый, как зритель узнает о вас?

 

Фещенко: У нас будет презентация, и зритель сможет узнать о нас не только на словах, но и в красках...

 

«ТК»: Кто работает на канале сейчас? Где студия?

 

Фещенко: Мы уже планировали 1-го числа выходить в эфир, так что оно все есть. Это тоже пока секрет. Где-то в Киеве.

 

«ТК»: А где вы работали раньше? Фещенко: Об этом история умалчивает. «ТК»: Но это имело отношение к телебизнесу? Фещенко: Не совсем. «ТК»: А как появился замысел именно футбольного канала?

 

Фещенко: Поступило предложение. Создать с нуля, развить, посмотреть, что из этого выйдет...

 

«ТК»: То есть это не ваша инициатива - создать футбольный канал?

 

Фещенко: Ну как же... Я тоже был «за». Я футбольный фанат, и мне всегда было обидно, что за границей у каждого футбольного клуба свой канал, а у нас такого нет.

 

«ТК»: А кому принадлежит идея создания футбольного телеканала «5:0»?

 

Фещенко: Ну и мне в том числе... «ТК»: А еще кому? Кто ваш соавтор? Фещенко: Лучше пока помолчу. Пока не хочется все рассказывать.

 

«ТК»: Планируете ли вы привлечение дополнительных инвесторов, которые бы могли стать и вашими партнерами по каналу?

 

Фещенко: Вначале нет. Планируем обходиться своими силами. У нас, в общем-то, хорошие учредители, которые понимают перспективы. Футбольные фанаты, понятно. Очень-очень много сейчас людей, которые днем в костюмчиках ездят на дорогих машинах, а вечерком собираются компанией поиграть где-нибудь на платном поле...

 

«ТК»: Ваши учредители имеют отношение к политике? Фещенко: Нет! «ТК»: А к чему они имеют отношение?

 

Фещенко: К телеканалу «5:0». Понимаете, они учредители, а я воплощаю их мечту в реальность. Они говорят, как они хотят это видеть, а моя задача показать, как это может выглядеть в действительности.

 

«ТК»: А какие перед вами, как перед менеджером, учредители ставят стратегические задачи?

 

Фещенко: Окупиться побыстрее. Мы себе запланировали 5 лет.

 

«ТК»: Как вы оцениваете конкуренцию в вашем сегменте? Фещенко: «Мегаспорт» и все. «ТК»: А каналы «Поверхности»? А «Футбол» ТРК «Украины»?

 

Фещенко: А мы ж распространяемся в абсолютно разных местах. МХ-4 - это ж не спутник. Тем более что нас сейчас подвинули на общенациональные, мы будем представлены во всех кабельных сетях, а это большой плюс.

 

Згідно з реєстраційними документами, засновником ТОВ «Емпаєр бізнес брокерс - Україна» є Чистяк Тетяна Іванівна. Згідно зі словами директора каналу, вона і є тим футбольним фанатом-засновником, який вдень ходить у костюмчику і їздить на дорогій машині, а ввечері грає на платному полі.

 

Щодо купівлі прав, то тут теж історія поки виглядає доволі туманно. Марія Лисенко, генеральний директор «Поверхность Спорт-ТВ», у квітні категорично заперечила факт проведення будь-яких попередніх переговорів із новим футбольним каналом. В кінці травня вона не захотіла коментувати це питання. У розмові Артем Фещенко також згадував про те, що вони збираються вести переговори з НТКУ щодо архівних матчів, проте віце-президент НТКУ Михайло Кобля не підтвердив цю інформацію.

 

7. «Берегиня» (ТОВ «Футурама»)

 

Оригінальний канал для українських жінок «Берегиня» так презентував свою концепцію на конкурсі:

 

«Берегиня»: Нас интересует женская аудитория и развлекательные форматы. Развлекательные форматы более доступны для телезрителя, и потому, запуская подобные форматы, мы... будем... там размещать как бы нашу целевую аудиторию и влиять на ее сознание. Вот это вот задание нашего канала. Конечно, многие центральные телеканалы имеют женскую аудиторию, но если закомпилировать канал и консолидировать его только женским, то на основе маркетинговых исследований мы пришли к выводу, что мы можем такой канал запустить.

 

Курус (чи то маючи на увазі манеру висловлюватися представника каналу, чи то назву ТОВ): Японський такий канал у вас... Можна гроші заробити на цьому каналі?

 

«Берегиня»: Да. Я рахував. Наши маркетинговые исследования показали, что основная аудитория на ТВ - женская. Да, многие телеканалы отбирают нашу аудиторию, но если мы будем сразу позиционироваться как женский канал, то мы отберем у них нашу аудиторию.

 

Курус: А не скажете нам за рік, що у вас немає грошей, щоби робити українські програми українською мовою?

 

«Берегиня»: Мы этого не сможем сказать, потому что наш проект построен на правильных бизнес-исследованиях. Если бы их не было - не было бы и канала.

 

Мокріді: Ігоре Федоровичу, а ви коли-небудь цікавилися, скільки коштує реклама в жіночих журналах?

 

Курус: Та мені чоловічі нема коли читати...

 

Лясовський: А за статистикою жіночі журнали читають 40% чоловіків.

 

Тим не менш всі троє дискутантів проголосували за японську «Футураму», чи то пак українську «Берегиню».

 

Уточнити інформацію щодо «правильных бизнес-исследований» та «размещения целевой аудитории» ми не змогли. Телефон, який було вказано в реєстраційних документах, не відповідав. ТОВ «Футурама» зареєстровано в смт. Вишневе Київської області (засновники Гавва Владислав Миколайович, Полівенок Костянтин Валерійович). Керівником каналу є Авдєєв Сергій Володимирович. Хто ці люди - ми не знаємо. Як не знає їх і фокус-група «Телекритики», що складається із тележурналістів та телеменеджерів.

 

Зате текст, який представник каналу вимовляв у Нацраді, здався мені на диво знайомим. Так і вчувалися в ньому основні меседжі Олега Дейнеки (коментар у статті в «Телекритиці»), які той озвучував при запуску попередниці «Берегині» - жіночого каналу Maxxi-TV: Дейнека тоді говорив і про бізнес-дослідження, і про масовість жіночої аудиторії, і про вплив на підсвідомість... Здається, «Берегиня» переказала ці сентенції в міру свого розуміння.

 

8. «Цукор» (ТОВ «ДОТЮЕЙ»)

 

Наступний переможець презентував у Нацраді концепцію молодіжного каналу:

 

«Цукор»: Шановні пані та панове, чому саме «Цукор»? Чому така назва? Цукор як продукт є стратегічним продуктом для держави. Тому ми вважаємо, що назва каналу є стратегічною для тої аудиторії, на яку спрямоване мовлення каналу. Цільовою аудиторією є молодь від 14-ти до 30 років. Саме вона є найбільш уразливою для сучасних подій, сучасних обставин, які пропонує світ... (пам'ятаєте, з незабутньої презентації каналу «Мандрівник»: «Бог дав нам небо, Бог дав нам землю... Але, на жаль, люди це сприймають як своє особисте і тому кожного дня в новинах ми бачимо результати цього всього». - Л.Г.). Програми наповнення нашого каналу мають сприяти формуванню характеру, вибору професії, цілей, поставлених перед молоддю... Мовлення вестиметься 100% українською мовою. Керівництво, скажімо так, власники проекту, вони готові вкладати гроші не лише в технічну сторону, а й у маркетингові дослідження, щоби впливати на програмне наповнення каналу.

 

Курус: А ви не маєте відношення до ще одного солодкого каналу - 5-го? «Цукор»: Ніякого відношення...

 

«Цукровий» директор Яровий Євген Миколайович спілкуватися зі мною не захотів. Тобто спочатку захотів, а далі ви вже знаєте: попросив передзвонити пізніше, потім ще пізніше, а потім - ще... Тож про методи телевізійного рятування уразливої молоді нічого конкретного сповістити не можемо.

 

9. «УНІАН-ТБ» (ТОВ «УНІАН-ТБ»)

 

Генеральний директор холдингу «Главред» Олег Наливайко досить детально описав концепцію каналу, представивши «ТК» всі необхідні для серйозного бізнес-проекту розрахунки.

 

Основа програмування: новини, тематичні просвітницько-інформаційні програми, кінопоказ, прямі ефіри і трансляції. Телеканал «УНІАН-ТБ» забезпечить дублювання усіх новин рухомим рядком англійською мовою.

 

Дохідну частину проекту формують продажі інформації «Євроньюз» і доходи від реклами. В основу розрахунків комерційної ефективності покладено те, що 10 центральних телеканалів охоплюють 65% рекламного ринку, а всі решта - 35%, тобто на кожен припадає по 1,34% (на перші два роки канал трохи знизив власний «розрахунковий процент» до 1,15%).

 

Відтак, вже у 2009 році доходи «УНІАН-ТБ» від реклами можуть становити 32 019 тис. грн. (від прогнозованого обсягу 4 002 377, 50 тис. грн, або 792,5 млн дол.), а в 2015-му, поетапно збільшуючи, цей показник планується довести до 271 050 тис. грн. (обсяг ринку 20 227 668,26 тис. грн. або 4 005,48 млн дол.). Вихід на прибуток за попередніми розрахунками - 2011 рік.

 

Обсяг інвестицій (до трансляції): 19 114, 34 тис. грн. До кінця року показник загальних витрат по телеканалу наближатиметься до 60 млн грн.

 

Етапи запровадження каналу (у зв'язку з перенесенням термінів готовності мережі):

 

1) червень - вересень 2008-го - придбання обладнання, бібліотеки: підготовка до мовлення;

 

2) з жовтня 2008-го - тестове мовлення;

 

 3) з лютого 2009-го - повноцінний ефір.

 

Виробнича база: телекомпанія «Гравіс» (комплекс «Дельта»).

 

Кадрове питання: в процесі вирішення. 10. М2 (ЗАТ «Телеодин»)

 

Супутниковий канал «М2: Естрада» (музичний канал для старшої аудиторії) уже давно на супутнику, тому описувати його програмну концепцію немає сенсу: можна увімкнути телевізор і подивитися.

 

Терміни запуску в МХ-4 та питання трансляції цифрового сигналу Валентин Коваль, генеральний продюсер ЗАТ «Телеодин», прокоментував так: «Наш канал перебуває на супутнику у відкритому вигляді, тільки-но компанія-провайдер буде готова - вона зможе брати наш сигнал. Що стосується грошей на ретрансляцію, то угода від УЦТМ прийшла, але поки що наші юристи над нею думають... Важко сказати, якою буде остаточна ціна послуги. Може так статися, що коли я зважу остаточну цифру, то - раніше партквиток на стіл клали - так я ліцензію на стіл покладу. Ми зараз сигнал М1 транслюємо через 45 ефірних передавачів, два з яких - 5 КВт, а основна маса - 1 КВт (хоч є і 100-ватні). Витрачаємо 3,5 млн грн. на рік. То коли запуститься все покриття цифрової мережі, то це буде 450 передавачів, а отже, ціна може сягнути 350 млн грн., на хвилиночку... Заробити 7 млн доларів на рекламі таким каналам, як М2 -це треба дуже сильно напружитися. А ще більше я не уявляю, як заробити такі гроші каналові "Класика" чи дитячому... І це ми говоримо тільки про утримання мережі, а не про утримання штату, виробництво і закупівлю контенту. Люди, які можуть дозволити собі витрачати по 10 млн доларів на рік - це і є ті, кому по силі такі експерименти з цифровим мовленням.

 

По ідеї, логіка щодо трансляції така: ЦТБ має коштувати в 5-8 разів дешевше, ніж ефірне (оскільки один канал експлуатує кілька мовників). Але логіка експерименту в Києві підказує, що все буде інакше. Для нас вартість обслуговування 200-ватного передавача "Гамми", з якого ми мовили разом із п'ятьма іншими каналами (ідеться про цифрове мовлення в межах "київського експерименту". - Л.Г.), для нас коштував так само, як наш власний 5-кіловатний аналоговий передавач».

 

ЗАТ «Телеодин» також закидали, що, за Законом «Про ТБ і РМ», з метою захисту конкуренції одна компанія не може мати дві ліцензії на наземне ефірне мовлення. Саме тому всі великі телекомпанії подавалися на конкурс окремими новоствореними ТОВами, і лише «Телеодин» - під власним ім'ям. На цей закид пан Коваль відповів: «Так, є таке твердження в законі. Але ж в іншій статті написано, що цифрове мовлення ліцензується як багатоканальне. Це окремі види мовлення, ніде немає ані найменшої підозри, що цифрове може трактуватися як ефірне. Тому ми вважаємо, що ніякої юридичної заминки виникнути не може. Ну і потім, це досить цинічна історія - знати, що, припустімо, нове ТОВ належить до групи "Інтер", СМЕ чи іншої медіагрупи, і при цьому погоджуватися з абсолютом цього формального критерію якось дивно».

 

Через кілька днів після нашої розмови з Валентином Ковалем Нацрада прийняла рішення про те, щоб урівняти цифрові канали МХ-4 із ефірними загальнонаціональними мовниками та включити їх до універсальної програмної послуги (УПП). Проте це рішення Нацради варте окремої розмови.

 

Поки ж таблиця щодо голосування в конкурсній номінації «Оригінальний проект»:

 

1. ТОВ «Гамма-Консалтинг», м. Київ.

64 ТВК у м. Києві (4 цифрові телепрограми) Логотип: латинська заголовна літера «G», що графічно складається з зображувальних елементів - світлих крапок - та розташована в уявному центрі темного квадрату з округленими кутами (заява про реєстрацію).

 

(3) Лясовський, Мірошниченко, Понеділко

 

 

 

2. ТОВ «ТРК „РОСА"», м. Київ. Логотип: «Роса» (надіслали заяву про вихід із конкурсу, просили повернути гарантійний збір - заяву задовольнили, гарантію не повернули).

 

(-)

 

 

3. ЗАТ «ТРК Люкс"», м. Львів. Логотип: «24»

 

(3) Курус, Лясовський, Мокріді

 

4. ЗАТ «ТЕЛЕОДИН», м. Київ. Логотип: «М2»

 

(5) Курус, Лебедєва, Плаксюк, Понеділко, Шевченко

 

 

5. ТОВ «ТРК "КЛАС"», м. Київ. Логотип: «Перший муніципальний». Логотип: «ПРО ВСЕ»

 

(-)

 

6. ТОВ «Світ ТВ», м. Київ Логотип: «Перший Автомобільний телевізійний канал»

 

(2) Лясовський, Плаксюк

 

7. ТОВ „Хмарочос Медіа", м. Київ. Логотип: „Qtv" (СТБ)

 

(2) Лебедєва, Понеділко

8. ТОВ «ТРО „ТЕТ-1"», м. Київ. Логотип: «2012» (ТЕТ)

 

(2) Курус, Лясовський

 

9. ТОВ «ТРК „БЛАГО-ІНВЕСТ ЗДОРОВ'Я"», м. Одеса. Нова ТРО. Логотип: телеканал «Доктор» (не презентувалися).

 

(-)

 

 

10. ТОВ «Панторія плюс», м. Київ Нова ТРО. Логотип: «Як?ТБ».

 

(2) Курус, Мокріді

 

11. ТОВ «ЕМПАЄР БІЗНЕС БРОКЕРС-Україна», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «5:0».

 

(5), Лясовський, Мокріді, Плаксюк, Понеділко, Шевченко

 

12. ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ „ПАРТНЕРИ"», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «Знання».

 

(-)

 

 

13. ТОВ «ФУТУРАМА», м. Вишневе Київської обл. Нова ТРО. Логотип: «БЕРЕГИНЯ».

 

(5) Курус, Лебедєва, Лясовський, Мірошниченко, Мокріді

14. ТОВ «ДОТЮЕЙ», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: телевізійний канал «ЦУКОР».

 

(5) Курус, Лясовський, Мірошниченко, Мокріді, Шевченко.

 

15. ТОВ «ТРК „ЕРА"», м. Київ. Логотип: «ЕРА».

 

(-)

 

 

 16. ТОВ Незалежна ТРК «ІРТА», м. Луганськ. Логотип: «ІРТА».

 

(4) Лебедєва, Плаксюк, Понеділко, Шевченко

 

 17. ЗАТ «УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТРК „ЗАГРАВА"», м. Київ. Логотип: «Перший діловий», стилізована літера «Д».

 

(2) Лебедєва, Лясовський

 

18. ДП «Агентство інформаційних технологій», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «Твій дім».

 

(2) Лебедєва, Плаксюк

 

19. ТОВ «УНІАН ТБ», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «УНІАН ТБ».

 

(5) Лебедєва, Мокріді, Плаксюк, Понеділко, Шевченко

 

20. ТОВ «НЕЗАЛЕЖНИЙ ПРЕС-КЛУБ», м. Київ. Логотип: «ТЕЛЕСІТІ» (СМЕ).

 

(1) Лясовський

 

21. ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «tvSHOP».

 

(-)

 

22. ТОВ «Маркетинг Стратєджис Медіа», м. Київ. Нова ТРО.

 

(1) Лясовський

Логотип: «ПРО ІV» (Ткаченко?).

23. ТОВ «ТРО „ТЕТ-2"», м. Київ. Логотип: «ДТК» (ТЕТ).

 

Лясовський, Мокріді

 

24. ТОВ «Пантонія», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «МульТБ» (СТБ).

(1)

 

УЦТМ

 

Із директором компанії-провайдера МХ-4 Наталією Чобітько-Сапоненко нам зустрітися... не вдалося. Вона, так само як і інші герої цього матеріалу, після кількох попередніх домовленостей уникала брати слухавку, забувала про зустрічі з нами і не віддзвонювала на пропущені дзвінки. Інтерв'ю, попри кілька призначень, на жаль, так і не відбулося. Інформацію щодо етапів розгортання мережі та тарифів на обслуговування телекомпаній ми отримали з інших джерел.

 

Вартість обслуговування  

 

Місяць

Вартість послуг із ПДВ, грн.

Червень 2008 р.779,76
Липень 2008 р.966,90
Серпень 2008 р.966,90
Вересень 2008 р.9357,12
Жовтень 2008 р.9669,02
Листопад 2008 р.22606,13
Грудень 2008 р.23359,67
Січень 2009 р23359,67
Лютий 2009 р.132390,70
Березень 2009 р.156244,50
Квітень 2009 р.151204,30
Травень 2009 р.156244,50
Червень 2009 р.151204,30
Липень 2009 р.156244,50
Серпень 2009 р.293150,90
Вересень 2009 р.283694,40
Жовтень 2009 р.293150,90
Листопад 2009 р.283694,40
Грудень 2009 р.293150,90

 

 Розрахунок ціни послуги формуватиметься таким чином:

 

Vn = P х O х D х Tn, де

 

Vn - вартість розповсюдження сигналу передавальними станціями відповідної потужності n,

 

P - узгоджена договірна ціна за годину розповсюдження сигналу,

 

O - кількість годин розповсюдження на добу,

 

D - кількість днів розповсюдження у поточному місяці,

 

Tn - кількість передавачів відповідної потужності n.

 

Щодо кількості передавачів, то до кінця 2008 року буде введено в дію 36 передавачів у таких населених пунктах:

 

Адреса місцезнаходження передавальної станції

Дата початку надання послуг 
м. Київ, вул. Дорогожицька, 106 червня 2008 р. 
 м. Суми1 листопада 2008 р.
 м. Білопілля1 листопада 2008 р.
 м. Тростянець1 листопада 2008 р.
 Бахмацький р-н, Тиниця1 листопада 2008 р.
 Прилуцький р-н, с. Білещина1 листопада 2008 р.
 м. Ромни1 листопада 2008 р.
 м. Ужгород1 листопада 2008 р.
 м. Лисичеве1 листопада 2008 р.
 с. Н. Студений (Пилипець)1 листопада 2008 р.
 м. Мукачеве1 листопада 2008 р.
 м. В. Березний1 листопада 2008 р.
 м. Перечин1 листопада 2008 р.
 с. Н. Ворота1 листопада 2008 р.
 м.Свалява, гора Кічера1 листопада 2008 р.
 м. Воловець1 листопада 2008 р.
 м. Хуст, гора Товста1 листопада 2008 р.
 смт. Міжгіря, гора Торшул1 листопада 2008 р.
 м. Рахів, гора Терентин1 листопада 2008 р.
 с. Добрянське, гора Кічера1 листопада 2008 р.
 с. Дубове, гора1 листопада 2008 р.
 с. Колочава, гора1 листопада 2008 р.
 с. Косовська Поляна, гора Камень Грунь1 листопада 2008 р.
 смт. Сарата1 листопада 2008 р.
 смт. Тарутине1 листопада 2008 р.
 с. Успенівка1 листопада 2008 р.
 с. Широке1 листопада 2008 р.
 Овідіопольский р-н, смт. Миколаївка1 листопада 2008 р.
 с. Петрівськ1 листопада 2008 р.
 м. Ізмаїл1 листопада 2008 р.
 с. Кам'янське1 листопада 2008 р.
 м. Болград1 листопада 2008 р.
 м. Рені1 листопада 2008 р.
 м. Кілія1 листопада 2008 р.
 м. Вилкове1 листопада 2008 р.
 с. Городнє1 листопада 2008 р.

 

Зауважимо лише, що листопад замість травня - це додаткові півроку.

 

Повністю, за умовами угоди, мережа має бути готова до 2012 року. Проте сама поява такої організації, як «провайдер цифрової багатоканальної мережі», була сприйнята на ринку неоднозначно. Якщо порівняти ліцензію мовника і провайдера програмної послуги, то перше, що має зробити провайдер, - пакетувати програми. Отже, в чистому вигляді УЦТМ провайдером не є, бо пакетування здійснила Нацрада. Компанії УЦТМ тепер же доведеться продати цей, із такою фаховою ретельністю упорядкований Нацрадою мультиплекс.

 

«Ми можемо, звичайно, всього очікувати, але головне, що в нас є відповідальний за цифрове мовлення в цілому - є провайдер», - так оцінював роль УЦТМ заступник голови Нацради Юрій Плаксюк (брифінг у день проведення конкурсу на мовлення в МХ-4).

 

Фактично УЦТМ мав бути технічним та бухгалтерським посередником між оператором комунікацій - Концерном РРТ і мовником, що має ліцензію на мовлення в мультиплексі. Як пояснювали колись на брифінгу в Нацраді, виникнення «посередника» зумовлено неповороткістю - як організаційною, так і фінансовою - Концерну РРТ як громіздкого державного підприємства із надзвичайно складною системою державного фінансування та банківських розрахунків. Про те, що УЦТМ є саме провайдером, а КРРТ має бути оператором мультиплексу, говорилося на засіданні. Ігор Курус аргументував це тим, що це державний оператор, який має чималий досвід розбудови мереж (якого, до речі, в УЦТМ немає). Аналогічним чином це питання коментувалося і на брифінгу. Однак в остаточну версію рішення Нацради вкралися несподівані зміни: оператором телекомунікацій, записаним у ліцензію провайдера УЦТМ, виявився не КРРТ, а... ТОВ «Українська цифрова телемережа».

 

Компанію УЦТМ створив Іван Омелянюк. Проте рішенням Нацради від 27.11.2007 року компанія внесла зміни до складу власників: були: ТОВ НВП «Квант-Ефір», м. Київ, Омелянюк І.В.; стали: ТОВ «Сідіан», м. Київ, ТОВ «Капіталінвест», м. Київ.

 

Щоправда, при цьому звертає увагу ще один збіг обставин. Голосування в Нацраді щодо призначення УЦТМ провайдером цифрового мультиплексу відбувалося на тому ж засіданні 16 січня 2008 року, коли УЦТМ також внесла в ліцензійні документи зміни в структуру власності компанії. Були: ТОВ «Сідіан», м. Київ - 80%; ТОВ «Капіталінвест», м. Київ - 20%; стали: ТОВ «Сідіан», м. Київ - 50%; ТОВ «Капіталінвест», м. Київ - 15%; ТОВ «Центральноєвропейські медіа ініціативи», м. Київ - 35%.

 

Як відомо, ТОВ «Капіталінвест» - колишній співвласник телеканалу НТН, який пов'язували із екс-головою Держтелерадіо Едуардом Прутніком. З ТОВ «Сідіан» не все так однозначно, як із «Капіталінвестом». Щоправда, можна помітити кадровий рух із ТОВ «Сідіан» до ТОВ «Українська медійна компанія», який по термінах збігається з купівлею «Інтером» каналу НТН. У свою чергу, «Українська медійна компанія» на початок 2006 року була власником ЗАТ «ТРК "Інтервідео-Київ"» (К2), який мав тоді ще статус не одного з малих каналів групи «Інтер», а одного з каналів Дмитра Фірташа (К1, К2, «Мегаспорт»). Засновником ТОВ «Сідіан» є кіпрська компанія «Скіфіан Лімітед».

 

Однак, схоже, що призначення УЦТМ провайдером мультиплексу пов'язано зі входженням третьої юридичної особи. Тим паче, що багато учасників ринку відзначають, що конкурс було оголошено напівпідпільно, так, що багато хто з охочих не дізнався про це. Як сказав Олександр Довгань, заступник виконавчого директора з телемовлення компанії «Гамма», у плани розвитку входило подавати заявки і на провайдера програмної послуги, і на оператора телемережі, але вони не мали конкретної інформації щодо проведення конкурсу. Натомість у Нацраді зазначають: конкурс було проведено з дотриманням усіх формальних вимог. А той факт, що на конкурс подалася тільки одна компанія, Ігор Курус прокоментував так: «Це була єдина (!) компанія, яка реально подала заяву на участь у конкурсі, решта потенційних учасників обмежилася заявами у пресі».

 

Засновниками ТОВ «Центральноєвропейські медіа ініціативи» є Федорова Олена В'ячеславівна (невідома на ринку ЗМІ) і генеральний директор і співзасновник одного з каналів мультиплексу Олег Черниш. Він же є директором із розвитку компанії «УЦТМ». У будь-якому разі, ставши співвласником і компанії-провайдера, і компанії-мовника МХ-4, панові Чернишу вдалося втілити інвестиційну мрію багато потужніших за нього - принаймні, потужніших фінансово - гравців медійного ринку.

 

Про що це може свідчити?

 

Що означає поява на ринку великої когорти невідомих гравців, багато хто з керівників яких погано орієнтуються не те що в медійній ситуації, а й у медійній термінології? Оскільки чимало учасників медіаринку, серед яких і найвпливовіші компанії, були відверто ображені таким вибором Нацради, то чуток на ринку не бракує. Наголошуємо - чуток. Оскільки отримати достовірну підтверджену інформацію про «оригінальних творців оригінальних концепцій» не змогли не тільки ми, але й наші колеги: ухильні відповіді на прямі запитання «ТК» голови Нацради Віталія Шевченка ми цитували, аналогічні метафоричні міркування на прямі запитання отримували на брифінгу в Нацраді і наші колеги з інших видань.

 

Все, що нам залишається, це хіт-парад версій за чутками.

 

Одразу після конкурсу «Телекритика» висунула дві версії - умовно - «опт» і «роздріб».

 

Версія «опт» полягає в тому, що канали є конвергентними, на ринок заходить нова велика медіагрупа. В такому разі ідеться про переділ ринку. Хто є справжнім власником - невідомо, але ця ж людина, найімовірніше, має відношення і до провайдера мережі. Тоді зрозуміло, чому переможців конкурсу є саме 8(+2) і не каналом менше (попри надзвичайно підозріле - 10 переможців на 8 місць і досить ризикову необхідність приймати додаткові рішення, щоби розмітити усі 10): вісім каналів - це автономний мультиплекс. У випадку «опт» ідеться про мультиплекс і жодним каналом менше.

 

Зазначимо: версія «опт» на ринку непопулярна. Натомість найчастіше обговорюється версія «роздріб». Такий розвиток подій ще в квітні передбачав Юрій Когутяк («Сфера-ТВ»): в інтерв'ю «ТК» він припустив, що таким маловідомим новим мовникам за відсутності комерційного ресурсу і підтримки з боку афілійованих великих каналів доведеться врешті-решт «переуступити» виграні частоти великим холдингам. На ринку курсують чутки про те, що частоти вже виставлено на продаж. Начебто пропонована ціна - 20 млн доларів. Чи то ціна за канал, чи то за відсоткову участь і якщо так, то яку саме - нам з'ясувати не вдалося. Але в будь-якому разі ідеться про досить цікавий бізнес, ефективність якого вимірюється за формулою: «20 млн дол. - ліцензійний збір (65 тис. грн.) х 8». Хтось називає виконавцем цього плану самих членів Нацради, проте більшість наших конфідентів назвали ім'я політика Б., яке, за відсутністю в редакції доказів, ми не маємо права оголошувати. Мовляв, таким чином ще й гроші на майбутню президентську виборчу кампанію підзаробляються - звісно, тієї політичної сили, до якої цей політик Б. має безпосереднє відношення.

 

Третю версію, теж досить поширену на ринку, озвучив народний депутат ВР Ігор Шкіря (Партія регіонів): «Насправді, за наявною в нас інформацією, це канали, які насправді належать тим самим власникам, які володіють усіма відомими каналами. Тобто ліцензії отримали ті ж канали, тільки під іншими назвами, новими вигаданими брендами. Основні гравці поділили між собою всі частоти, що лишилися».

 

На прохання «ТК» надати нам докази або принаймні розповісти ту інформацію, на яку натякнув пан Шкіря в інтерв'ю тижневику «Коментарі», нардеп лише іронічно порадив нам проаналізувати структуру власності агентства «УНІАН»: мовляв, таким чином ми вийдемо на справжніх власників цифрових мовників. Оскільки приналежність «УНІАН-ТБ» до медіахолдингу «Главред» - це не секрет, а публічна інформація, то навряд чи такі аргументи є переконливими. Тим більше, що чомусь нардепа зацікавив лише один канал у цьому контексті. Адже якихось інших доказів щодо інших каналів Ігор Шкіря не надав.

 

 У режисурі вистави «МХ-4» також звертає на себе увагу той факт, що конкурс було проведено на досить жорстких умовах. Більше того - для новостворених телекомпаній, не асоційованих із великими медійними групами - умовах невиконанних. Оскільки на конкурсі перемогли не ті компанії, які б реально могли виконати умови, то з'явилася підозра, що можуть змінитися правила.

 

І правила таки змінилися. По-перше, відкладено терміни запуску мережі. Нацрада прихильно поставилася до прохання «УЦТМ» перенести терміни запуску мультиплексу із квітня на липень. Дані типової угоди, розісланої телеканалам, свідчать, що запуск мережі очікується 1 листопада. Додавши два місяця на запуск від моменту готовності мережі, отримаємо те, що на старт каналам фактично було відведено не два місяці, як ішлося в конкурсних умовах, а понад півроку.

 

По-друге, змінено умови існування цифрових каналів. Нацрада ухвалила (за основу) прирівняти цифрове мовлення у форматі DVB-T до ефірного і включити канали, що увійдуть в мультиплекси МХ-2, МХ-3 та МХ-4, до універсальної програмної послуги (УПП). «За законом, якщо канал поширюється на цій території ефірним способом, то він має бути доступний всім абонентам кабельних мереж, тобто входити до універсальної програмної послуги, - прокоментував Ігор Курус. - Тому ми заздалегідь говоримо кабельникам: будьте уважні. DVB-T - це ефірне наземне мовлення. Рішення видається мені коректним, оскільки ми завчасно попереджаємо кабельників, що ресурс мережі має бути збільшено мінімум на 10 каналів».

 

Це значно піднімає комерційні шанси нових мовників і дає змогу сяк-так залучати рекламу до 2012 року, коли запуститься все цифрове покриття. До того ж, це нівелює потребу продавати програми згрупованим мультиплексом: відтепер питання щодо того, як «втюхати» глядачам напівсирих нерозкручених мовників, турбуватиме не їх самих і не провайдера МХ-4, а кабельні компанії.

 

Які прогнози матиме це рішення для рекламного ринку, «ТК» зараз досліджує. Проте вже нині «урівняльне» рішення викликає подив не тільки у мовників, а й у кабельників. Сергій Бойко, президент групи компаній «Воля», прокоментував бажання Нацради збільшити список обов'язкових програм для кабельних мереж, як передчасне: «Мы считаем подобное намерение со стороны Нацсовета преждевременным. Ведь для того чтобы реализовать его, любой из провайдеров программной услуги должен, как минимум, использовать уже ТОЛЬКО цифровой формат предоставления своих услуг. Расширение же количества программ в аналоге - просто технически невозможно. Кроме того, такое намерение может быть реализовано только при условии, что Нацсовет наконец-то начнет требовать соблюдение закона не от провайдеров, а от вещателей. Даже в существующей редакции закона есть четкая норма, предусматривающая обязанность эфирных каналов, входящих в состав универсального перечня программ, ЗАКЛЮЧИТЬ договор с оператором. По факту, Нацсовет не затребовал ни одного подтверждения заключения таких договоров, но требует от провайдеров включения телеканалов в состав УПП».

 

Ми абсолютно свідомі того, що всі перелічені чутки можуть бути неприємними компаніям і людям, згаданим у цій статті. Ми готові надати їм можливість викласти свою аргументацію і надати максимальну інформацію щодо діяльності їхніх компаній.

 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі наших відвідувачів:
mobims_ru // 04.05.2013 10:22
MESSAGE
    +Додати
    * тільки для зареєстрованих користувачів
     введіть код:


    Всі коментарі
    Читайте також:
    Посилання за темою:
    НОВЕ НА «ТЕЛЕКРИТИЦІ»
    15:15 30.05.2016
    Алексей Бондаренко для «Телекритики»